Кодимський районний суду Одеської області
Справа № 503/1857/13-ц
08.10.2013 року м. Кодима Одеської області
Кодимський районний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Сопільняка О.М.
при секретарі Вдовиченко В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кодима Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кодимської міської ради Одеської області по поновлення строку позовної давності, встановлення факту прийняття спадщини та визнання в порядку спадкування за законом права приватної власності на спадкове майно,
Позивач ОСОБА_1 16 вересня 2013 року звернулась до суду з позовом до Кодимської міської ради Одеської області про поновлення строку позовної давності, встановлення факту прийняття спадщини та визнання в порядку спадкування за законом права на спадкове майно, яка залишились після смерті її чоловіка ОСОБА_3
В позові вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік - ОСОБА_3, після смерті якого залишилась спадщина у вигляді гаража та господарської будівлі (сараю), розташованих в АДРЕСА_1. Вона є спадкоємцем спадщини чоловіка за законом та у відповідності з вимогами ст.549 ЦК УРСР є такою, що прийняла спадщину, оскільки фактично вступила у володіння, користування та управління належним йому майном. У зв'язку з цим просила позов задовольнити.
В судове засіданні позивач не явилась, надавши заяву про розгляд справи без неї. Свій позов підтримала та просила його задовольнити.
Представник відповідача - Кодимської міської ради Одеської області в судове засідання також не з'явився, але надав до суду заяву (клопотання) про визнання позовних вимог ОСОБА_1 В цій же заяві просив розглянути справу без представника міської ради (заява в.о. міського Кодимського міського голови Бондар Т.І. №882 від 24 вересня 2013 року).
Згідно з ч.2 ст.158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. У зв'язку з цим суд вважає можливим розглянути справу без участі представників відповідача та третьої особи.
Дослідивши позов позивача та надані сторонами письмові докази, враховуючи визнання позову відповідачем, що не суперечить вимогам закону та не порушує законних прав і інтересів сторін і інших осіб, суд відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України вважає можливим позов задовольнити з таких підстав.
Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Статтею 257 ЦК України, який набув чинності 01 січня 2004 року (ст.71 ЦК України в ред.1963 року) встановлений трирічний строк позовної давності для захисту порушеного права. Початок перебігу строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов, тобто коли особа дізналась про порушення свого права.
Чоловік позивача ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, з позовом до суду позивач звернулась лише у вересні місяці 2013 року, пропустивши, при цьому, строк позовної давності.
Порушене право підлягає захисту, якщо суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності.
Позивач є юридично неграмотною, непрацездатною за віком, пенсіонером, особою похилого віку (досягла віку 67 років), має поганий стан здоров»я, викликаний її віком. Ці обставини зашкодили їй своєчасно звернутись до суду з позовом про захист свого порушеного права, а тому причину пропуску нею строку позовної давності суд визнає поважною та поновлює їй цей строк.
Визначаючи якими правовими нормами слід керуватися при вирішенні зазначеного спору (зокрема, нормами ЦК Української РСР в ред.1963 року чи ЦК України в ред.2004 року), суд виходить з наступного.
Відповідно до п.4 та 5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 01 січня 2004 року, норми цього кодексу застосовуються до правовідносин, які виникли після набуття ним чинності, тобто з 01 січня 2004 року. Правила Книги 6 цього кодексу застосовуються до спадщини, яка відкрилась, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання цим кодексом чинності.
Пленум Верховного Суду України в абз.3 п.1 постанови №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах по спадкування» роз'яснив, що у разі відкриття спадщини до 01 січня 2004 року застосуванню підлягає чинне на той час законодавство, зокрема Цивільний кодекс Української РСР, якщо строк на її прийняття закінчився до 01 січня 2004 року.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в абз.14 п.1 Інформаційного листа №24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року, вказав, що норми у відповідності з п.5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України правила книги шостої ЦК можуть застосовуватись лише до спадщини, яка відкрилась після 01 липня 2003 року і не була прийнята ніким із спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм ст.ст.529-531 ЦК УРСР.
Таким чином, строк прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 закінчився 22 травня 2002 року, тобто до набуття чинності Цивільним кодексом України, а тому, з врахуванням абз.3 п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року та абз.13 і 14 п.1 та п.2 інформаційного листа Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року, застосуванню для вирішення заявленого позову підлягають норми Цивільного кодексу УРСР, який втратив чинність з 01 січня 2004 року, але був чинним на момент виникнення та існування спірних правових відносин.
Відповідно до ст.ст.525 та 526 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а місцем її відкриття - останнє постійне місце проживання спадкодавця.
Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв (ч.1 ст.548 ЦК УРСР).
Підставою для задоволення свого позову ОСОБА_1 вказала фактичний вступ нею у володіння та управління спадковим майном, здійснений одразу після смерті чоловіка.
За змістом п.1 ч.1 ст.549 ЦК УРСР спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. При цьому, такі дії мають бути вчинені протягом шести місяців з моменту смерті спадкодавця (ч.2 ст.549 ЦК УРСР).
Судом встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про смерть НОМЕР_1, видане 24 листопада 2001 року Шершенецькою сільською радою Кодимського району Одеської області, актовий запис про смерть №30 від 24 листопада 2001 року).
За життя померлий ОСОБА_3 був власником гаражу, розміром 3 х 6 м., площею 18 кв.м., який розташований в АДРЕСА_1 і належав йому відповідно до рішення Кодимської міської ради Одеської області №57 від 20 квітня 1990 року, та власником господарської будівлі (сараю), розташованої за цією ж адресою, яка належала йому відповідно до рішення Кодимської міської ради Одеської області №132 від 02 вересня 1992 року.
Факт перебування позивача ОСОБА_1 та померлого ОСОБА_3 у шлюбі підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2, виданого 30 квітня 1964 року відділом РАЦС м.Дрогобич Львівської області.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 на момент смерті померлого проживала разом з ним в одному помешканні, провела його поховання, після смерті доглядає та утримує належне йому майно, всі належні померлому правовстановлюючі документи знаходяться у неї, що за змістом п.1 ч.1 та ч.2 ст.549 ЦК України є свідченням прийняття нею спадщини.
Згідно з п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами України справ про спадкування» №4 від 24 червня 1983 року, (втратила чинність, але роз'яснювала спірні правові відносини на момент їх виникнення та існування), якщо позивач протягом встановленого строку для прийняття спадщини вступив в управління та володіння спадковим майном чи його частиною, суд з цих підстав вирішує питання про визнання права власності на спадкове майно.
Отже, встановивши факт прийняття позивачем спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_3, суд вважає необхідним в порядку спадкування за законом визнати за нею право на належне померлому спадкове майно, оскільки обраний нею спосіб захисту цього порушеного права відповідає вимогам закону, тому її позов підлягає задоволенню, позаяк за нормами ст.549 ЦК України в ред.1963 року вона є такою, що прийняла спадщину чоловіка.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.174, 213, 215,218 ЦПК України, суд-
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати поважною причину пропуску ОСОБА_1 строку позовної давності та поновити цей строк.
Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті чоловіка ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право приватної власності:
- на гараж розміром 3 х 6 м., площею 18 кв.м., який розташований в АДРЕСА_1 і відповідно до рішення Кодимської міської ради Одеської області №57 від 20 квітня 1990 року належав ОСОБА_3, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1;
- на господарську будівлю (сарай), розташований в АДРЕСА_1, який відповідно до рішення Кодимської міської ради Одеської області №132 від 02 вересня 1992 року належав ОСОБА_3, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 229 грн.40 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Сопільняк О.М.