Справа №: 2/0124/134/2012Головуючий суду першої інстанції:Кайро І.А.
№ провадження: 22-ц/190/14/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Болотов Є. В.
"25" вересня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді:Болотова Є.В.
Суддів:Підлісної І.А. Сокола В.С.
При секретарі:Урденко Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,
за апеляційними скаргами ОСОБА_7 та його представника, приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус» на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 10 лютого 2012 року,
ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7, ПАТ «Страхова компанія «Статус», яким просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_7 на його користь майнову шкоду у сумі 134 834,29 грн. та моральну шкоду у сумі 5 000 грн., з відповідача ПАТ «Страхова компанія «Статус» майнову шкоду у сумі 24 490 грн., витрати на проведення дослідження у сумі 620 грн., пеню у сумі 2 435,58 грн., та стягнути з відповідачів судові витрати у розмірі 4 236,44 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.09.2010 року о 14 годині 40 хвилин на автошляху Ялта - Сімферополь ОСОБА_8, керуючі автомобілем «Шевроле», державний номерний знак НОМЕР_1, що належить йому на праві власності, рухаючись на рівнозначній дорозі, при повороті ліворуч, не надав дорогу автомобілю Subaru Forester 2.0 XVQ MT(SG), державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6, який рухався у зустрічному напрямку та скоїв ДТП, що призвело до пошкодження автомобілів. У зв'язку з цим, автомобілям спричинені механічні пошкодження, а ОСОБА_9, крім того тілесні ушкодження. Дорожня - транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_7, про що свідчить постанова Новогродівського міського суду Донецької області від 24.06.2001 року, якою відповідача ОСОБА_7 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. В результаті ДТП позивачу завдана майнова шкода у сумі 159 324,29 грн. Оскільки цивільна - правова відповідальність ОСОБА_7 була застрахована у ПАТ «Страхова компанія «Статус», тому компанія повинна відшкодувати позивачу майнову шкоду у сумі 24 490 грн. та 580 грн. витрат проведення експертного дослідження, пеню за прострочення виплати страхового відшкодування у сумі 2 435,58 грн. Крім того, вважає, що з ОСОБА_7, як особи винної у дорожньо-транспортній пригоді, повинно бути стягнено майнову шкоду у сумі 134 834,29 грн., моральну шкоду у сумі 5 000 грн., яка виразилася у перенесенні психологічного потрясіння.
Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 10 лютого 2012 року позов ОСОБА_6 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 майнову шкоду у сумі 134 834,29 грн., 1 371,50 грн. судового збору, 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 620 грн. за проведення дослідження, 1 248 витрат на правову допомогу, а всього 138 133 грн. 79 коп. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус» на користь ОСОБА_6 майнову шкоду у сумі 24 490 грн., 244,90 грн. судового збору, 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 1 248 грн. витрат на правову допомогу, а всього 26 042 грн. 90 коп. У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_6, про стягнення майнової та моральної шкоди, відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_8 та його представник просять постановлене у справі судове рішення скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом норм материального та процесуального права.
В апеляційній скарзі ПАТ «Страхова компанія «Статус» зазначає, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.
В судовому засіданні ОСОБА_8 та його представник вимоги своєї апеляційної скарги підтримали.
Представник ОСОБА_6 проти апеляційної скарги заперечив.
Інші особи в судове засідання не з'явились, про його час і місце повідомлялись належним чином.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково з таких підстав.
Частково задовольняючи позовні вимоги та стягуючи з відповідачів витрати на правову допомогу, суд першої інстанції виходив з їх доведеності.
Проте повністю погодитися з такими висновками суду не можна.
Встановлено, що 01.09.2010 року о 14 годині 40 хвилин на автошляху Ялта - Сімферополь ОСОБА_8 керуючі автомобілем «Шевроле», державний номерний знак НОМЕР_1, що належить йому на праві власності, рухаючись на рівнозначній дорозі, при повороті ліворуч, не надав дорогу автомобілю Subaru Forester 2.0 XVQ MT(SG), державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6, який рухався у зустрічному напрямку та скоїв ДТП, що призвело до пошкодження автомобілів. У зв'язку з цім автомобілям спричинені механічні пошкодження, а ОСОБА_9, ще і тілесні ушкодження. Дорожня - транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_7, про що свідчить постанова Новогродівського міського суду Донецької області від 24.06.2001 року, якою відповідача ОСОБА_7 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. В результаті ДТП позивачу завдана майнова шкода у сумі 159 324,29 грн. Цивільна - правова відповідальність ОСОБА_7 була застрахована у ПАТ «Страхова компанія «Статус».
Відповідно до положень ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Врахувавши вищенаведені положення закону, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 майнову шкоду у сумі 134 834,29 грн., 1 371,50 грн. судового збору, 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 620 грн. за проведення дослідження.
Крім того, виходячи з того, що цивільна - правова відповідальність ОСОБА_7 була застрахована у ПАТ «Страхова компанія «Статус», суд перошої інстанції вірно стягнув з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус» на користь ОСОБА_6 майнову шкоду у сумі 24 490 грн., 244,90 грн. судового збору, 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Разом з тим, при покладенні на відповідачів обов'язку сплатити позивачу витрати на правову допомогу адвоката, суд першої інстанції допустився помилки, оскільки такі витрати не підтверджені в установленому законом порядку.
Отже рішення суду в частині стягнення витрат на правову допомогу підлягає скасуванню.
Довід апеляції ПАТ «Страхова компанія «Статус» про те, що договір обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів набрав чинності лише 23.11.2020 року, коли ОСОБА_8 сплатив страхову виплату, тобто після ДТП, колегія суддів оцінює критично, оскільки відповідно до пояснень страхового агента та відомостей про виплату страхової премії, страховий платіж було внесено позивачем до вчинення дородньо-транспортної пригоди.
Інший довід про відсутність підстав для виплати страхового відшкодування, оскільки на момент звернення до суду з позовом, строк оплати заборгованості не настав, та ОСОБА_6 не надав необхідній повний пакет документів для виплати страхового відшкодування, а відтак у позивача відсутнє порушене право, яке може бути захищене у судовому порядку, колегія суддів оцінює критично, через відсутність доказів на підтвердження вказаних обставин.
Довід апеляційної скарги ОСОБА_7 та його представника про те, що він належним чином не був повідомлений про розгляд справи, у зв'язку з чим був позбавлений можливості надавати пояснення, колегія суддів відхиляє, оскільки матеріали справи містять докази належного його повідомлення.
Довід апеляції ОСОБА_7 про солідарну вину водіїв у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, колегія суддів відхиляє, оскільки постановою Новогродівського міського суду Донецької області від 24.06.2001 року визнано винним ОСОБА_7 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що в цій частині рішення суду від 10 лютого 2012 року ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційних скарг немає.
В частині стягнення з ОСОБА_7 та приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус» витрат на правову допомогу по 1 248 грн. з кожного, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в цій частині про відмову в задоволенні позовних вимог.
В іншій частині рішення суду від 10 лютого 2012 року не оскаржується.
Керуючись ст. 303, п. 3 ч. 1 ст. 307, ст. 314 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
Апеляційні скарги приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус», ОСОБА_7 та його представника задовольнити частково.
Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 10 лютого 2012 року скасувати в частині стягнення з ОСОБА_7 та приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус» витрат на правову допомогу по 1 248 грн. з кожного.
В цій частині ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Судді