№ справи:123/7470/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Долгополов А.М.
№ провадження:22-ц/190/5894/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Белинчук Т. Г.
"07" жовтня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді:Белинчук Т.Г.
суддів:Ісаєва Г.А., Підлісної І.А.
при секретарі:Урденко Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу, за позовом Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_8 на ухвалу Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 14 серпня 2013 року, -
09 липня 2013 року ПАТ «Марфін Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 557490 грн.
14 серпня 2013 року ПАТ «Марфін Банк» звернулося до суду з заявою про забезпечення позовних вимог шляхом накладання арешту на майно відповідача, а саме на квартиру АДРЕСА_1, а також тимчасовий об'єкт торгівлі (обслуговування) № 198, що не є об'єктом нерухомості - магазин «ДІАНА» з літнім майданчиком площею 110 кв.м., торгова - 22 кв. м., площа літнього майданчику - 25 кв. м., який розташований у АДРЕСА_4
Свої вимоги щодо забезпечення позову банк мотивує тим, що даний час заборгованість відповідачів за кредитним договором складає 557490 грн. З метою забезпечення виконання зобов'язання за даним договором був укладений договір іпотеки на квартиру АДРЕСА_2, вартість якої складає 473690 грн. Даної суми недостатньо для задоволення суми заборгованості, у зв'язку із чим існують всі підстави для накладення арешту на вищезазначене майно, оскільки неприйняття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити виконання рішення суду.
Ухвалою Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 14 серпня 2013 року заяву задоволено. Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, а також тимчасовий об'єкт торгівлі (обслуговування) № 198, що не є об'єктом нерухомості - магазин «ДІАНА» з літнім майданчиком площею 110 кв. м., торгова - 22 кв. м., площа літнього майданчику - 25 кв. м., який розташований у АДРЕСА_4 що належить на праві власності ОСОБА_6, заборонивши її відчуження.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_6 - ОСОБА_8 ставить питання про скасування ухвали суду і просить постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову, посилаючись на те, що ухвала незаконна і необґрунтована, постановлена з порушенням норм процесуального права. Зазначає, що суд першої інстанції не прийняв до уваги, той факт, що зобов'язання боржника забезпечені квартирою, яка закладена в іпотеку АДРЕСА_3, на придбання якої і брався кредит, а він не правомірно наклав арешт на майно ОСОБА_6, яке розташоване у м. Феодосія. Також вказує, що при розгляді спорів, які виникають з кредитних правовідносин, проведення попереднього судового засідання є необхідним, про те судом першої інстанції цього зроблено не було. На підставі викладеного просить суд задовольнити її апеляційну скаргу.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, а також тимчасовий об'єкт торгівлі (обслуговування) № 198, що не є об'єктом нерухомості - магазин «ДІАНА», які належать на праві власності відповідачу ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що сума заборгованості складає 557490,09 грн., вартість зазначеної квартири та магазину, за наданими документами є меншою за суму заборгованості. За таких обставин суд прийшов до висновку, що неприйняття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
З даними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають вимогам закону і підтверджені зібраними по справі доказами.
Згідно до статей 151, 10 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до вимог частини 3 статті 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними з заявленими позивачем вимогами.
З матеріалів справи вбачається, що ПАТ « Марфін Банк» ставить питання у позові про стягнення заборгованості за кредитним договором № 372\RS від 07 травня 2008 року у загальному розмірі 557490,09 грн. з відповідачів, як солідрних боржниів.
З метою забезпечення виконання зобов'язання за даним кредитним договором був укладений договір іпотеки на квартиру АДРЕСА_2, вартість якої складає 473690 грн. (а.с. 24-26)
Банк посилався на те, що вартості іпотечного майна - квартири у розмірі 473690 грн. є недостатньо для погашення суми заборгованості. Відповідачі не надали колегії суддів належних та допустимих доказів стосовно дійсної вартості іпотечного майна на даний час, а також вартості майна, якім забезпечено позов.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вирішив питання про забезпечення позову з урахування доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчився, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясував обсяг позовної вимог, дані про особи відповідачів, а також відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам. Вказане відповідає пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" № 9 від 22.12.2006 року.
Колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і не є підставами для скасування чи зміни ухвали суду.
Суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням вимог норм процесуального права, підстав до її скасування немає.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 312, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_8 відхилити.
Ухвалу Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 14 серпня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена відповідно до положень ст. ст. 323-325 ЦПК України
Судді:
Белинчук Т.Г. Ісаєв Г.А. Підлісна І.А.