Справа № 569/12540/13-к
11 жовтня 2013 року Рівненський міський суд Рівненської області
в особі судді Панас О.В.
при секретарі Ющишиній І.В.
з участю прокурора Купрун Є.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рівне кримінальне провадження , внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань
за № 12013190010003440 від 06.06.2013 року про обвинувачення
ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Рівне, громадянин України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, не військовозобов'язаного, проживаючого в АДРЕСА_2, раніше судимого вироком рівненського міського суду від 25.06.2007р. ч.2 ст.186, ст..15 ч.2 ст. 186, ч.1 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі на підставі ст.. 75 КК звільнений від відбування покарання строком на три роки,
в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,
03 червня 2013 року, приблизно о 15 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_1, яка на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3, маючи умисел на заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, за допомогою ключа відчинив вхідні двері кімнати ОСОБА_2, звідки таємно викрав грошові кошти в сумі 300 гривень, що належать останній.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані правильно: за ч.3 ст. 185 КК України як скоєння крадіжки, поєднаної з проникненням в житло.
Крім визнання обвинуваченим вини в скоєнні злочину, його вина підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.
Так. допитаний у судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав повністю. Показав, що дійсно скоїв злочин при зазначених вище обставинах. Викрадені гроші в сумі 300 грн. витратив на власні потреби. Збитки не відшкодував. В скоєному щиро розкаюється. Просив суворо не карати.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 суду показала, що їй на праві власності належить половина квартири за адресою: АДРЕСА_1. Квартира трьох кімнатна, в ній постійно проживає її брат, інколи приходить племінник ОСОБА_1. Одну кімнату, що належить їй, закриває на ключ, який ховає в квартирі. В закритій кімнаті знаходяться її особисті речі, а також були грошові кошти в сумі 300 гривень, які лежали в коробці з-під чаю. 04 червня 2013 року вона приїхала зі Львову, приблизно о 16.00 год. зайшовши до своєї кімнати виявила відсутність деяких речей та грошових коштів в сумі 300 гривень. Запідозрила у викраденні грошей племінника, який зізнався що це зробив він. Гроші не повернуто.
У зв'язку з тим, що учасники судового розгляду не оспорюють фактичні обставини справи, суд вважає за можливе визнати дослідження доказів щодо цих обставин недоцільним. При цьому дані факти вважаються дослідженими та встановленими в судовому засіданні, оскільки сторони вважають, що фактичні обставини справи доведені наявними у справі доказами, які не потребують дослідження в ході судового розгляду справи. При цьому суд переконався у тому, що обвинувачений правильно розуміє зміст всіх обставин справи, які б підлягали доказуванню і ним не заперечуються, сумніву у добровільності та істинності його позицій немає. Обвинуваченому, потерпілій роз'яснено, що вони при відмові від дослідження доказів щодо фактичних обставин справи будуть позбавлені можливості оспорювати їх в апеляційному порядку. Усвідомивши це, обвинувачений, потерпіла настояли на істинності своїх позицій у визнанні вини обвинуваченим і викладених обставин справи.
При обранні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує суспільну небезпеку вчиненого злочину, особу обвинуваченого.
Так, ОСОБА_1 скоїв тяжкий злочин, за місцем проживання характеризується посередньо, перебуває на обліку у лікаря нарколога, у лікаря психіатра на обліку не перебуває, перебуває на «Д» обліку в ОЦПБ зі СНІДом .
До обставин, які пом'якшують покарання суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обтяжуючих покарання обвинуваченого обставин суд не вбачає.
Оцінюючи зазначені обставини в сукупності, суд рахує, що до обвинуваченого слід застосувати покарання у виді позбавлення волі, проте для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових злочинів можливе звільнення його від відбування покарання з випробуванням та покладанням обов'язків згідно ст. 76 КК України п.п2,3,4.
Цивільний позов не заявлений.
Речові докази по справі відсутні.
Судові витрати по справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369, 374, КПК України, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України і призначити йому покарання - у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від
відбування покарання з випробуванням, встановити іспитовий строк - два роки.
На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання; роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд протягом 30 діб з дня його проголошення.
Вручити копію вироку після його проголошення обвинуваченому та прокурору, в разі проголошення вироку у відсутність учасників судового провадження, копію вироку направити не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя Панас О.В.