Справа № 569/9992/13-ц
11 жовтня 2013 року Рівненський міський суд Рівненської області
в особі головуючої судді - Панас О.В.
при секретарі - Ющишиній І.В.
з участю: позивачки - ОСОБА_1
відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-
ОСОБА_1 звернулася до Рівненського міського суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що « 27» серпня 2010 року було зареєстровано шлюб з
в ідповідачем, у відділі реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції, відповідний актовий запис №1115 .
Від шлюбу мають малолітнього сина - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Спільне життя з Відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння між ними та відмінність поглядів на життя. Відповідач часто вчиняє сварки. Спільне господарство не ведуть. Проживання, як одна сім'я, та збереження шлюбу при таких обставинах, вважає не можливим.
Сина, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, вважає необхідно залишити з нею.
Спору про поділ майна, що є їх спільною сумісною власністю на даний час немає.
На сьогодні Відповідач майже не займається вихованням дитини. Ніякої допомоги із його сторони на утримання спільної дитини не отримує.
Відповідач працює і має стабільний непоганий заробіток. Самостійно не спроможна утримувати дитину та оплачувати всі витрати пов'язані з цим, тому змушена звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів.
Вважає, що Відповідач має можливість сплачувати аліменти на дитину, так як знаходиться у працездатному віці та може працювати, на утриманні інших осіб не має.
Просилка розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2, зареєстрований 27.08.2010 року у відділі РАЦС Рівненського міського управління юстиції, актовий запис № 1115
Стягнути з ОСОБА_2, на її користь, аліменти на утримання сина ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1), в розмірі 35% від заробітку (доходу) на місяць, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дати звернення до суду (28.05.2013 року).
В судовому засіданні позивачка підтримала позов в межах доводів позовної заяви, просила позов задовольнити, шлюб розірвати, неповнолітнього сина залишити проживати з нею. Пояснила , що з 7 березня 2013 року проживають окремо, подружні відносини припинені та не відновлювалися. Втратила до відповідача почуття любові через поведінку відповідача, який безпричинно зчиняв сварки, постійно ображав її, проявляв неповагу до неї.
Просила задовольнити позов в частині стягнення аліментів на дитину.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав . Підтвердив, що в наслідок частих сварок та непорозумінь подружні відносини погіршилися, а з 07.03.2013р. припинилися та не відновлювалися. За наданий судом строк для примирення не помирилися, оскільки позивачка категорично заперечує проти подальшого спільного проживання. Не заперечив проти розірвання шлюбу, залишення дитини на проживання з матір'ю, та стягнення з нього аліменти на утримання сина.
Заслухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності суд прийшов до наступних висновків.
Судом встановлено, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 27.08.2010р. перебувають у шлюбі, зареєстрованому відділом РАЦС Рівненського міського управління юстиції Рівненської області, актовий запис №1115.
Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Судом встановлено, що подружні стосунки припинені з березня 2013р., та не відновлювалися. Виходячи з достовірно встановлених обставин, суд прийшов до висновку, що сімейні відносини погіршилися, а в подальшому і припинилися з вини обох стторін. Між сторонама відсутні почуття любові, поваги, взаєморозуміння. Сторони проживають коремо. Примирення не можливе , оскільки взаємної волі сторін на спільне проживання немає.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу підлягають до задоволення, так як подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам подружжя, та неповнолітньої дитини. Шлюб розірвати, дитину залишити проживати з матір'ю.
Судом встановлено, що від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до вимог ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Судом встановлено, що відповідач працює, та має дохід у виді заробітної плати, а тому його дохід є стабільним. Крім того, відповідач не заперечив проти стягнення з нього аліментів в розмірі 35 % всіх видів його доходів.
Оцінивши в сукупності достовірно встановлені судом докази та обставини відповідно до ст.182 СК України, суд прийшов до висновку, що підлягають до стягнення аліменти у частці, у розмірі 35 % усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 28.05.2013 року і до досягнення дитиною повноліття, згідно ст. 183 СК України.
Судові витрати підлягають до стягнення з відповідача.
На підставі вищевикладеного, ст.ст. 110, 112, 113, 115,160 СК України, керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212-215, 223, 294,367 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований відділом РАЦС м.Рівне 27.08.2010 року, актовий запис № 1115, розірвати.
Неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити проживати з матір'ю ОСОБА_1.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м.Рівне на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 35% від всіх видів заробітку (доходів), але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 28.05. 2013 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення суду в частині стягнення аліментів на дитину у межах суми платежу за один місяць - допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м.Рівне судовий збір в сумі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп. в прибуток державного бюджету України.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд з поданням в десятиденний строк апеляційної скарги з дня проголошення рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: О.В.Панас