255/8300/13-ц
Провадження №2о/255/132/2013
Справа №255/8300/13-ц
04 жовтня 2013 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:
головуючого судді - Орєхова О.І.,
народних засідателів Хлістунової Н.В., Зипенко Г.С.,
при секретарі - Ангеліній Н.В.,
за участю представника заявника ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_2 про визнання особи безвісно відсутньою, -
Заявниця ОСОБА_2 звернулася до Ворошиловського районного суду м. Донецька із заявою про визнання особи безвісно відсутньою, посилаючись на наступні обставини.
08 квітня 2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровано шлюб у Донецькому міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Донецькій області, актова запис №217.
Від шлюбу вони мають неповнолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. В жовтні 2011 року, з моменту коли дитині виповнився один місяць, ОСОБА_3 покинув свою сім'ю та поїхав у невідомому напрямку.
Після народження дитини, між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 постійно виникали сварки на підставі того, що батько дитини ухиляється від виконання батьківських обов'язків, кожний із них має різні погляди на сімейне життя та ведення спільного господарства. Тому в 2012 року заявницею було подано до Ворошиловського районного суду м. Донецька позовну заяву до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.
В процесі розгляду справи про розірвання шлюбу, ОСОБА_3 в судове засідання жодного разу не з'явився. Як ОСОБА_2, так і за допомогою суду, неодноразово були прийняті спроби та заходи щодо встановлення місця перебування та виклики до суду ОСОБА_3, а саме: надані запити до адресного бюро про встановлення місця реєстрації останнього, наданні оголошення, через засоби масової інформації про виклик його до суду, однак встановити місцеперебування відсутнього виявилося неможливим, у зв'язку із чим по справі було прийнято рішення без присутності ОСОБА_3, в залі судового засідання.
Крім того, у зв'язку із тим, що ОСОБА_3 покинув родину та поїхав у невідомому напрямку, ухиляється від виконання його батьківських обов'язків, стосовно утримання, виховання малолітньої дитини, заявниця ОСОБА_2 звернулася до Ворошиловської районної в м. Донецьку ради (орган опіки та піклування) із заявою про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав та до Ворошиловського районного суду м. Донецька із позовною заявою про позбавлення його батьківських прав на дитину.
При розгляді у Ворошиловській районній в м. Донецьку раді (орган опіки та піклування) питання, щодо доцільності позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав, працівниками виконкому здійснювались усі необхідні законні заходи, щодо встановлення місцеперебування останнього та сповіщення його про час, місце та розгляд питання про доцільність позбавлення його батьківських прав, однак результати були марними, сповістити та встановити місце реєстрації та проживання ОСОБА_3 виявилось неможливим, про що свідчить висновок Ворошиловської районної в м. Донецьку ради за №01/05-1534 від 05.07.2012 року та у зв'язку із чим, Ворошиловським районним судом м. Донецька було прийнято ухвалу про залишення позовної заяви про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав без руху, у зв'язку із неможливістю встановлення його місцеперебування.
На сьогоднішній день, ОСОБА_2 не знає місцеперебування, мешкання ОСОБА_3, вона не знає чи живий він, чи ні, оскільки з жовтня 2011 року він жодного разу не сповіщав її або людей, з якими їх родина підтримувала дружні стосунки, про місце свого перебування, мешкання та існування. Спроби ОСОБА_2 самостійно встановити місцеперебування ОСОБА_3 виявилися марними. На утриманні заявниці знаходиться малолітня дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, яку вона самостійно виховує, одна для повноцінного її виховання, розвинутого відпочинку, в тому числі за кордоном в неї є встановленні діючим законодавством України обмеження, стосовно самостійного вирішення необхідних для її життєвого розвитку питань, виїзду із дитиною за межу України для відпочинку.
Оскільки для реалізації зазначених вище обставин необхідна письмова згода батька дитини, тобто ОСОБА_3, а на сьогодні ОСОБА_2 зовсім не знає нічого про його існування, в неї виникло бажання, за допомогою представника звернутися до Ворошиловського районного суду м. Донецька, із заявою про визнання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 безвісно відсутнім.
В судовому засіданні представник заявниці ОСОБА_2- ОСОБА_1, яка діє на підставі довіреності (а.с.15), заяву про визнання особи безвісно відсутньою, підтримала, надавши пояснення аналогічні викладеним в заяві, наполягала на її задоволенні.
Суд, вислухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, прийшов до висновку, що заява ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 та ч.3 ст.43 ЦК України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування. Порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 08 квітня 2011 року зареєстрували шлюб (свідоцтво про шлюб, серія НОМЕР_1, видане Донецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Донецькій області (а.с.5).
Від даного шлюбу сторони мають дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4).
Заочним рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 14 січня 2013 року, шлюб між ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований у Донецькому міському відділі реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Донецькій області, актовий запис за №217 від 08 квітня 2011 року, розірвано (а.с.9).
Згідно висновку Ворошиловської районної в м. Донецьку ради №01/05-1534 від 05.07.2012 року про доцільність (недоцільність) позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 у відношенні його малолітньої доньки ОСОБА_4, комісія не має можливості задовольнити заяву ОСОБА_2 та винести висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 у відношенні його малолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, у зв'язку з відсутністю можливості повідомити батька дитини належним чином (а.с.7-8).
На виконання вимог ст. 248 ЦПК України, судом були направлені запити до відповідних організацій за останнім місцем проживання ОСОБА_3 (а.с.18,19,20).
Згідно отриманої відповіді з Центральної міської клінічної лікарні №1 від 06.08.2013 року, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, в період з 01.01.2013 року по теперішній час за медичною допомогою не звертався (а.с.32).
Згідно листа Ворошиловського районного відділу Донецького міського управління ГУМВС України в Донецькій області №11/8-13783 від 31.07.2013 року, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, 09 грудня 2011 року притягувався до кримінальної відповідальності Волочанським РВ УМВС України в Харківській області за ч.1 ст. 317 КК України (а.с.28-31).
Аналізуючи положення статті 43 ЦК України, суд приходить до висновку, що для визнання фізичної особи безвісно відсутньою обов'язковим є встановлення таких юридичних фактів:
1) відсутність особи в місці її постійного проживання тривалого часу;
2) відсутність відомостей про місце знаходження такої особи в місці її постійного проживання і неможливість їх одержання усіма доступними способами;
3) закінчення одного року з моменту одержання останніх відомостей про місце перебування даної особи.
Однак в судовому засіданні не найшов свого підтвердження факт відсутності відомостей про місцезнаходження ОСОБА_3 в місці його постійного проживання.
Крім того, як зазначено в заяві ОСОБА_2 про визнання особи безвісно відсутньою та підтверджено в судовому засіданні представником заявниці ОСОБА_1, метою визнання ОСОБА_3 безвісно відсутнім є необхідність позбавлення останнього батьківських прав та необхідність виїзду заявниці ОСОБА_2, з неповнолітньою дитиною ОСОБА_4, за кордон без дозволу ОСОБА_3 До того ж, в судовому засіданні було встановлено, і не спростовано представником заявниці ОСОБА_1, що заявницею ОСОБА_2 не було здійснено жодних спроб розшуку та встановлення місцезнаходження ОСОБА_3
Проаналізувавши надані докази та наведені норми закону, суд приходить до висновку про необґрунтованість заяви ОСОБА_2 про визнання особи безвісно відсутньою та відсутність підстав для визнання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, безвісно відсутнім. Тому, суд вважає необхідним в задоволенні заяви ОСОБА_2 відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 209, 212, 214-215, 246-249 ЦПК України, ст.ст.3, 43 ЦК України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_2 про визнання особи безвісно відсутньою - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя Ворошиловського районного
суду міста Донецька О.І.Орєхов
Народні засідателі: Н.В. Хлістунова
Г.С.Зипенко