10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Гурін Д.М.
Суддя-доповідач:Зарудяна Л.О.
іменем України
"16" жовтня 2013 р. Справа № 806/5444/13-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Зарудяної Л.О.
суддів: Іваненко Т.В.
Кузьменко Л.В.,
при секретарі Хаюк Т.В. ,
за участю сторін:
від позивача:Волошина І.В., представника за довіреністю,
від відповідача: Гарькового М.В., представника за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Новоград-Волинської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "04" вересня 2013 р. у справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агроресурс" до Новоград-Волинської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 04.09.2013 адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 19 липня 2013 року №0000952200.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 836 грн. 79 коп. на відшкодування витрат зі сплати судового збору.
Не погоджуючись з ухваленою судом першої інстанції постановою, відповідач у справі подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з"ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм матеріального права, просить оскаржену постанову скасувати та прийняти рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Заслухавши учасників процесу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, дослідивши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що відсутні підстави для її задоволення з огляду на таке.
Матеріали справи свідчать, що 31 липня 2013 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агроресурс» із позовом до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі - Новоград-Волинська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19 липня 2013 року №0000952200, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 83679 грн 00 коп., в тому числі основний платіж 66943 грн. 00 коп. та штрафні (фінансові) санкції 16736 грн 00 коп.
У позовній заяві СТОВ «Агроресурс» вказало, що Новоград-Волинською ОДПІ проведено документальну невиїзну позапланову перевірку СТОВ «Агроресурс» з питань достовірності нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Рубан» (далі - ТОВ «Рубан») за період з 1 лютого 2012 року до 31 березня 2012 року. За результатами перевірки відповідачем було складено акт перевірки №137/22-00/32215839 від 19 липня 2013 року. На підставі вказаного акту перевірки Новоград-Волинською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 19 липня 2013 року №0000952200, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 83679 грн 00 коп., в тому числі основний платіж 66943 грн. 00 коп. та штрафні (фінансові) санкції 16736 грн. 00 коп. Просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19 липня 2013 року №0000952200.
З приводу позовних вимог судова колегія вважає за необхідне вказати наступне.
18 липня 2013 року Новоград-Волинською ОДПІ на підставі наказу від 18 липня 2013 року №77 та повідомлення від 18 липня 2013 року №916/22-00, виданих Новоград-Волинською ОДПІ проведено документальну невиїзну позапланову перевірку СТОВ «Агроресурс» з питань достовірності нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Рубан» за період з 1 лютого 2012 року до 31 березня 2012 року (а.с.17-18, 19).
За результатами перевірки відповідачем було складено акт перевірки №137/22-00/32215839 від 19 липня 2013 року (а.с. 19-37), у якому зафіксовано порушення частини 1 статті 203, статей 215, 216, 218 Цивільного кодексу України, що полягає у недодержанні в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання ТОВ «Рубан» до СТОВ «Агроресурс» за лютий-березень 2012 року та порушення пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого СТОВ «Агроресурс» занижено податок на додану вартість на загальну суму 66943 грн. 00 коп., в тому числі за лютий 2012 року в сумі 11159 грн.00 коп., за березень 2012 року в сумі 55784 грн 00 коп. (а.с. 36).
На підставі акта перевірки від 19 липня 2013 року №137/22-00/32215839 Новоград-Волинською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 19 липня 2013 року №0000952200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 83679 грн. 00 коп., в тому числі основний платіж 66943 . 00 коп. та штрафні (фінансові) санкції 16736 грн. 00 коп. за порушення пунктів 198.3 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (завищення податкового кредиту) - а.с.13.
Відповідно до п. 198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з п. 198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
Як підтверджується матеріалами справи, 1 жовтня 2011 року між Представництвом «Тодіні Конструкціоні Дженералі С.П.А.» (Замовник) та СТОВ «Агроресурс» ( Виконавець ) було укладено договір №KZH/9/11. (а.с.38-39).
Відповідно до пункту 1.1 наведеного договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, для забезпечення виробничих потреб Замовника для реалізації проекту по ремонту автомобільної дороги М06 Київ-Чоп Виконавець бере на себе зобов'язання надати на свій власний ризик послуги по перевезенню щебеневої продукції вантажними автосамоскидами вантажопідйомністю до 40 тонн в кількості 20 одиниць. На виконання вказаного договору між СТОВ «Агроресурс» та ТОВ «Рубан» було укладено договір від 10 лютого 2012 року №13 перевезення вантажів автомобільним транспортом, господарські відносини за яким були об'єктом перевірки Новоград-Волинської ОДПІ за період з 1 лютого 2012 року до 31 березня 2012 року. (а.с.40-42).
Як встановлено судом першої інстанції, підставою для висновку податкового органу про завищення податкового кредиту за лютий-березень 2012 року на суму 66943 грн. 00 коп., згідно акту перевірки, стало невизнання господарських операцій позивача з ТОВ «Рубан». В акті зазначено, що по операціям виконаних робіт між позивачем та зазначеним контрагентом відсутній факт реального вчинення господарських операцій, оскільки підприємством до перевірки не надано документів, які підтверджують фінансово-господарські взаємовідносини СТОВ «Агроресурс» та ТОВ «Рубан» (зокрема не надані товарно-транспортні накладні). Перевіркою встановлено недійсність вчиненого правочину між СТОВ «Агроресурс» та ТОВ «Рубан», оскільки він не спрямований на реальне настання правових наслідків. (а.с. 33-35).
У матеріалах справи є договір від 10 лютого 2012 року №13 про перевезення вантажів автомобільним транспортом зі специфікаціями (а.с. 40-44). Відповідно до умов даного договору Перевізник ТОВ «Рубан» зобов'язується приймати і доставляти до пунктів призначення за маршрутом, визначеним Замовником (СТОВ «Агроресурс), вантажі, а останній зобов'язується сплачувати Перевізнику транспортні послуги у розмірі та порядку, визначеному цим договором. (пункт 1.1 договору).
Також в матеріалах справи містяться договори оренди ТОВ «Рубан» з ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_7, що підтверджують орендування ТОВ «Рубан» транспортних засобів для здійснення господарських операцій (а.с. 45-52).
На підтвердження реальності виконання умов договору від 10 лютого 2012 року №13 про перевезення вантажів автомобільним транспортом позивачем надано товарно-транспортні накладні за лютий-березень 2012 року (а.с.55-57, 60-71, 74-82, 86-111, 114-141, 186-193, 197-204), податкові накладні за лютий-березень 2012 року (а.с.142-146, 194, 205), які відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-XIV, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України та наказу Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року №969 «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення». Реєстри виданих та отриманих податкових накладних. (а.с.149-168). Копії платіжних доручень на оплату товару (а.с.147-148), договори оренди транспортних засобів від 1 лютого 2012 року (а.с.45-52), акти здачі-прийняття робіт за лютий-березень 2012 року та реєстри-розшифровки про виконані роботи (а.с.53-54, 58-59, 72-73, 83-85, 112-113, 181-185, 195-196). Угоди про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог (за рахунок дизпалива) (а.с. 208, 215), податкові накладні (на дизпаливо) (а.с. 209, 211, 213), видаткові накладні (на дизпаливо) (а.с. 206, 210, 212), довіреності на отримання дизпалива (а.с. 207, 214). У матеріалах справи містяться також картка рахунку «631», що свідчить про рух коштів (а.с.169-171).
Як вважає колегія суддів, погоджуючись із судом першої інстанції, вказаними вище документами підтверджується реальність проведених господарських операцій, та спростовується зазначене в акті документальної невиїзної позапланової №137/22-00/32215839 від 19 липня 2013 року твердження, що правовідносини між СТОВ «Агроресурс» та ТОВ «Рубан» не спричинили реального настання правових наслідків.
На момент вчинення правочину ТОВ «Рубан» був зареєстрований як господарюючий суб'єкт та платник податку.
За таких обставин висновок податкового органу про порушення позивачем пунктів 198.3 та 198. 6 статті 198 Податкового кодексу України є помилковим.
На думку апеляційного суду, Житомирський окружний адміністративний суд дійшов правомірного висновку про безпідставність посилань відповідача на недійсність/нікчемність договорів (а.с.33-34), виходячи з наступного.
Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено перелік вимог, які свідчать про дійсність правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно із частиною 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину судом не вимагається.
Первинними документами підтверджено реальне виконання СТОВ «Агроресурс» та ТОВ «Рубан» умов договору №13 від 10 лютого 2012 року, що спростовує висновки відповідача про відсутність факту реального настання правових наслідків за вказаним договором.
Посилання в акті перевірки від 19 липня 2013 року на статтю 216 Цивільного кодексу України не підтверджене судовими рішеннями, в тому числі стосовно визнання недійсними правочинів укладених між СТОВ «Агроресурс» та ТОВ «Рубан».
Відповідно до частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Частиною 2 статті 228 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Судова колегія вважає за необхідне зазначити про відсутність доказів, які б підтверджували те, що правочини між СТОВ «Агроресурс» та ТОВ «Рубан» були спрямовані на порушення публічного порядку, були спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Враховуючи наведене вище, необхідно зазначити, що суд попередньої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач правомірно сформував податковий кредит на підставі податкових накладних за лютий-березень 2012 року, копії яких є у матеріалах справи (а.с.142-146, 194, 205, 209, 211, 213) та визначив податкові зобов'язання.
Як вважає суд апеляційної інстанції, Житомирський окружний адміністративний суд правомірно задовольнив позовні вимоги СТОВ "Агроресурс".
Підсумовуючи вищевикладене, слід вказати, що оскаржена постанова законна і обґрунтована, відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства.
Доводи апеляційної скарги не є переконливими, не спростовують висновків суду першої інстанції.
Підстави для скасування постанови відсутні, а тому апеляційний суд залишає її без задоволення.
Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Новоград-Волинської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "04" вересня 2013 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: судді: Л.О. Зарудяна Т.В. Іваненко Л.В. Кузьменко
Повний текст cудового рішення виготовлено "16" жовтня 2013 р.
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - поз. Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агроресурс" 33028 м. Рівне, вул. 16 Липня, буд.38
3- відп. Новоград-Волинська об"єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області вул. Ушакова,3,м.Новоград-Волинський,Житомирська область,11700