Справа № 817/2880/13-а
02 жовтня 2013 року 16год. 55хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д. П. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: Пейко Андрій Борисович,
відповідача: Горовенко Олександр Анатолійович,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма "САЄ-ЛТД"
до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області
про визнання дій протиправними,
Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «САЄ - ЛТД» (код ЄДРПОУ 22580179) (далі ТОВ - фірма «САЄ - ЛТД») звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у м. Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що висновки викладені в акті про результати проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ - фірми «САЄ - ЛТД» (код ЄДРПОУ 22580179) № 208/22-200/13980626 від 09.04.2013 року з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.01.2013 року не відповідають існуючим фактам та діючому податковому законодавству, вчинені з порушенням вимог чинного законодавства та з перевищенням меж компетенції даного перевіряючого органу, в зв'язку з чим такі висновки є протиправними.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримав. Пояснив суду, що ДПІ у м. Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області було безпідставно вчинено дії, які полягають у формуванні в акті про результати проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ - фірма «САЄ - ЛТД» № 208/22-200/13980626 від 09.04.2013 року з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.01.2013 року висновків, про неможливість реального здіснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді, а також у формуванні в зазначеному акті перевірки висновків про відсутність поставок товарів (об'єктів оподаткування) по операціям з придбання та продажу товарів (робіт,послуг) ТОВ - фірма «САЄ - ЛТД» та встановлення перевіркою «нереальних» господарських операцій з продажу товарів (робіт,послуг), оскільки вони укладені без наміру викликати правові наслідки, що обумовлені ними, та спрямовані на незаконне заволодіння майном держави у вигляді заниження об'єкту оподаткування та несплати податків до бюджету.
Зазначив, що господарські операції по придбанню та подальшій реалізації товарів із вказаними контрагентами фактично мали місце, що підтверджується всіма необхідними документами первинного бухгалтерського обліку та податковими накладними, які було надано посадовим особам податкового органу під час перевірки. Представник позивача також наголосив, що за наслідками вчинення господарських операцій з реалізації товарно-матеріальних цінностей для цілого ряду суб'єктів господарювання у ТОВ - фірми «САЄ - ЛТД» виникли податкові зобов'язання по податку на додану вартість та по податку на прибуток підприємств, що були відображенні у відповідних звітних деклараціях по податку на додану вартість та сплачені до державного бюджету.
Просить задовольнити позов з врахуванням зменшених у відповідності до ст.. 51 КАСУ, позовних вимог.
ДПІ у м. Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській адміністративний позов не визнала, про що подала письмові заперечення.
У судовому засіданні представник відповідача адміністративний позов не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях та додатково пояснив суду, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні п.1 ч.2 с. 17 КАС України, тому не може бути предметом спору в адміністративній справі. Таким рішенням суб'єкта владних повноважень - правовим актом індивідуальної дії, що породжує виникнення чи припинення прав та обов'язків платника податків, є податкове повідомлення-рішення. Податкові повідомлення-рішення за результатами проведеної перевірки, згідно яких позивач зобов'язаний сплатити суму грошового зобов'язання або внести зміни до його податкової звітності, податковим органом не приймалися. Тобто підстави для дослідження змісту акта перевірки та відповідних господарських операцій в даному випадку відсутні.
Представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог повністю з наступних підстав.
У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 17 КАС України передбачено, що в числі інших юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України - у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Тому у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статус державної податкової служби України, її функції та правові основи діяльності регулюються нормами Податкового Кодексу України.
Державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам Податкового Кодексу України.
Судом встановлено, що 09 квітня 2013 року, Державною податковою інспекцією у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби, складено акт про результати проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ - фірми «САЄ - ЛТД» (код ЄДРПОУ 22580179) № 208/22-200/13980626 від 09.04.2013 року з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.01.2013 року.
В ході проведеної перевірки Державною податковою інспекцією у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби встановлено наступні порушення :
п. 44.1. ст.. 44 п.137.1 ст 137 п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу України, щодо безпідставного формування доходу від реалізації товарів (робіт,послуг) по операціям продажу товарів (робіт,послуг) для контрагентів - покупців в сумі 2033 059 грн.;
п.44.1 ст. 44, п.138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, щодо завищення валових витрат та витрат які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в сумі 1 596 692 грн.;
п.44.1 ст. 44, п.138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, щодо заниження податку на прибуток підприємства в сумі 870 грн.;
п. 44.1. ст.. 44, п.185.1 ст. 185, п.187.1 ст. 187, п.188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, щодо заниження податку на додану вартість в сумі 462 099 грн.;
п.187.1 ст. 187, п.188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, щодо безпідставного формування податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 420 940 грн.;
п. 44.1. ст.. 44, п.185.1 ст. 185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, щодо завищення податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 342611 грн..
Підставою для висновків наведених в акті перевірки про встановлення наведених порушень вимог Податкового кодексу України, є здіснення та облікування господарських операцій з постачання товарів (робіт,послуг) від контрагентів - постачальників, які на думку контролюючого органу мають ознаки сумнівності: ТОВ «Фарма Трейдімпекс»; ТОВ «ВЕСТА - ГРУПП»; ПП «Харлем»; ТОВ «Компанія РВ»; ТОВ «Бета Трейдінг»; ТОВ «Вестком-Груп»; ТОВ «Контрактпромбуд»; ТОВ «Вєнтек»; ТОВ «Ініціатива»; ТОВ «Ривс»; ПП «Восход»; ТОВ «БМФ»Град-Строй»; ПП «Полтава-Проект-Монтаж»; ТОВ «Галактика -М»; ТОВ «Транс Бізнес Лайн».
Так в ході перевірки не встановлено передачі товарів ТОВ - фірма «САЄ - ЛТД» для іних суб'єктів господарювання від контрагентів - постачальників, що мають ознаки сумнівності. Валовий дохід за перевіряє мий період сформовано за рахунок умовної реалізації для покупців товарів умовно отриманої від вищевказаних постачальників. Встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій наданя податкової вигоди.
Враховуючи вищенаведене, у зв'язку з наявністю податкових ризиків по взаємовідносинам з «сумнівними» контрагентами по ланцюгу постачання та у зв'язку з виявленими перевіркою «нереальними» господарськими операціями з продажу товарів (робіт,послуг), контролюючим органом здійснено висновок про те, що останні укладені без наміру викликати правові наслідки, що обумовлені ними, та спрямовані на незаконне заволодіння майном держави у вигляді заниження об'єкту оподаткування та несплати податків до бюджету.
Як повідомив представник відповідача, з приводу виявлених порушень за результатами перевірки - податкові повідомлення-рішення не приймались.
Правові наслідки реагування (дій) суб'єкта владних повноважень на виявлені порушення податкового законодавства відобразились у звернені із цивільним позовом у кримінальному провадженні з метою захисту інтересів держави та стягнення в дохід держави суми обов'язкових податкових платежів розмір та факт несплати яких аргументовані висновками акта перевірки.
З такими висновками ДПІ у м. Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області, які полягають у формуванні в акті перевірки позивача висновків, про неможливість реального здіснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді, а також у формуванні в зазначеному акті перевірки висновків про відсутність поставок товарів (об'єктів оподаткування) по операціям з придбання та продажу товарів (робіт,послуг) ТОВ «Веснянка» та встановлення перевіркою «нереальних» господарських операцій з продажу товарів (робіт,послуг), оскільки вони укладені без наміру викликати правові наслідки, що обумовлені ними, та спрямовані на незаконне заволодіння майном держави у вигляді заниження об'єкту оподаткування та несплати податків до бюджету, суд погодитися не може з огляду на наступні обставини.
Судом встановлено, та не заперечується відповідачем, що зазначені висновки здійснені на підставі наданих позивачем до перевірки первинних бухгалтерських документів (виписки бнку по рахуну № 26001730258801 відкритого у Львівській обласній філії ПАТ «Укрсоцбанк», оборотно-сальдові відомості по рах. 631 за період з 01.01.2010 року по 31.01.2013 року, накладні, податкові накладні, інше), актів перевірок підприємств контрагентів, данних Системи автоматизованого співставлення в розрізі контрагентів на рівні ДПС України ТОВ - фірма «САЄ - ЛТД» та його контрагентів.
Детальний перелік наданих до перевірки документів наведено відповідачем в Додатку № 4 до Акта про результати позаплановї виїзної перевірки, а також відображено подальший рух товарно-матеріальних цінностей реалізованих позивачем в «зведеній інформації щодо придбаня та реалізації ТМЦ» викладеній в додатку № 11 до Акта про результати позаплановї виїзної перевірки в розрізі номенклатури поставки товарів та з врахуванням націнки.
Зокрема судом встановлено, що по господарським операціям ТОВ - фірма «САЄ - ЛТД» з ТОВ «Контрактпромбуд», для проведення перевірки та в судовому засіданні позивачем надані податкові накладні № 78 від 19.01.2010 року на суму 1452,0 грн. в т.ч. ПДВ 242,00 грн.; № 167 від 02.02.2010 року на суму 11 665,20 грн. в т.ч. ПДВ 1944,20 грн.; № 316 від 04.03.2010 року на суму 47817,60 грн. в т.ч. ПДВ 7969,60 грн.; № 348 від 15.03.2010 року на суму 41396,40 грн. в т.ч. ПДВ 6899,40 грн.; № 439 від 02.04.2010 року на суму 13616,40 грн. в т.ч. ПДВ 2269,40 грн.; № 493 від 15.04. 2010 року на суму 19156,80 грн. в т.ч. ПДВ 3192,80 грн.; № 617 від 17.05.2010 року на суму 15499,28 грн. в т.ч. ПДВ 2583,21 грн.; № 690 від 01.06.2010 року на суму 40029,60 грн. в т.ч. ПДВ 6671,60 грн.; № 786 від 18.06.2010 року на суму 27834,00 грн. в т.ч. ПДВ 4639,00 грн.; № 822 від 17.05.2010 року на суму 17 499,60 грн. в т.ч. ПДВ 2916,60 грн.; № 956 від 14.07.2010 року на суму 9340,80 грн. в т.ч. ПДВ 1556,80 грн..
Реалізація придбаної у ТОВ «Контрактпромбуд» продукції здійснювалася для ПП фірма «Агрополь» у відповідності до податкових накладних № 10 від 04.03.2010 року на суму 2641,20 грн. в т.ч. ПДВ 440,20 грн.; для ТОВ фірма «Техіндустрія» у відповідності до податкових накладних № 1 від 19.01.2010 року на суму 1509,36 грн. в т.ч. ПДВ 251,56 грн.; № 4 від 02.02.2010 року на суму 7157,16 грн. в т.ч. ПДВ 1192,86 грн.; № 11 від 04.03.2010 року на суму 46406,52 грн. в т.ч. ПДВ 7734,42 грн.; № 13 від 15.03.2010 року на суму 42312,40 грн. в т.ч. ПДВ 7052,07 грн.; № 14 від 02.04.2010 року на суму 13911,60 грн. в т.ч. ПДВ 2318,60 грн.; № 16 від 15.04. 2010 року на суму 19508,52 грн. в т.ч. ПДВ 3251,42 грн.; № 22 від 17.05.2010 року на суму 15842,00 грн. в т.ч. ПДВ 2640,33 грн.; № 1 від 01.06.2010 року на суму 400900,78 грн. в т.ч. ПДВ 6816,80 грн.; № 2 від 18.06.2010 року на суму 28847,93 грн. в т.ч. ПДВ 4807,99 грн.; № 3 від 17.05.2010 року на суму 17 983,80 грн. в т.ч. ПДВ 2997,30 грн.; № 2 від 14.07.2010 року на суму 9563,76 грн. в т.ч. ПДВ 1593,96 грн.. та інших первинних бухгалтерських документів що підтверджують реальність здійснення господарських операцій, а саме - накладні, видаткові накладні, довіреності на отримання продукції, інше дослідженими у судовому засіданні.
По господарським операціям ТОВ - фірма «САЄ - ЛТД» з ТОВ «Компанія РВ», для проведення перевірки та в судовому засіданні позивачем надані податкові накладні №58 від 27.01.2010 року на суму 80635,20 грн. в т.ч. ПДВ 13439,20 грн.; №59 від 27.01.2010 року на суму 8064,00 грн. в т.ч. ПДВ 1344,00 грн.; № 77 від 02.02.2010 року на суму 23760,00 грн. в т.ч. ПДВ 3960,00 грн.; № 104 від 11.02.2010 року на суму 15480,00 грн. в т.ч. ПДВ 2580,00 грн.; № 134 від 01.03.2010 року на суму 53646,00 грн. в т.ч. ПДВ 8941,00 грн.; № 273 від 26.04.2010 року на суму 31891,80 грн. в т.ч. ПДВ 5315,30 грн.; № 302 від 05.05.2010 року на суму 9840,00 грн. в т.ч. ПДВ 1640,00 грн..
Реалізація придбаної у ТОВ «Компанія РВ» продукції здійснювалася для ТОВ «Західспецпостач» у відповідності до податкових накладних № 18 від 05.05.2010 року на суму 10080,00 грн. в т.ч. ПДВ 1680,00 грн.; для ТОВ «РЗВА - ЕЛЕКТРИК» у відповідності до податкових накладних № 2 від 27.01.2010 року на суму 82656,00 грн. в т.ч. ПДВ 13776,00 грн.; № 2 від 27.01.2010 року на суму 8198,40 грн. в т.ч. ПДВ 1366,40 грн.; № 3 від 02.02.2010 року на суму 24300,00 грн. в т.ч. ПДВ 4050,00 грн.; № 7 від 11.02.2010 року на суму 16176,00 грн. в т.ч. ПДВ 2696,00 грн.; № 8 від 01.03.2010 року на суму 55445,64 грн. в т.ч. ПДВ 9240,00 грн.; № 17 від 26.04.2010 року на суму 32532,00 грн. в т.ч. ПДВ 5422,00 грн. та інших первинних бухгалтерських документів що підтверджують реальність здійснення господарських операцій, а саме - накладні, видаткові накладні, довіреності на отримання продукції, інше дослідженими у судовому засіданні.
По господарським операціям ТОВ - фірма «САЄ - ЛТД» з ПП «Харлем», для проведення перевірки та в судовому засіданні позивачем надана податкова накладна № 9 від 09.04.2010 року на суму 7210,26 грн. в т.ч. ПДВ 1201,71 грн..
Реалізація придбаної у ПП «Харлем» продукції здійснювалася для ТОВ фірма «Техіндустрія» у відповідності до податкової накладної № 14 від 02.04.2010 року на суму 13911,60 грн. в т.ч. ПДВ 2318,60 грн. та інших первинних бухгалтерських документів що підтверджують реальність здійснення господарських операцій, а саме - накладні, видаткові накладні, довіреності на отримання продукції, інше дослідженими у судовому засіданні.
По господарським операціям ТОВ - фірма «САЄ - ЛТД» з ТОВ «Вестком-Груп», для проведення перевірки та в судовому засіданні позивачем надана податкова накладна № 2398 від 14.05.2010 року на суму 40178,10 грн. в т.ч. ПДВ 6696,35 грн..
Реалізація придбаної у ТОВ «Вестком-Груп» продукції здійснювалася для ПП фірма «Лагуна» у відповідності до податкової накладної № 21 від 14.05.2010 року на суму 40581,90 грн. в т.ч. ПДВ 6763,65 грн. та інших первинних бухгалтерських документів що підтверджують реальність здійснення господарських операцій, а саме - накладні, видаткові накладні, довіреності на отримання продукції, інше дослідженими у судовому засіданні.
По господарським операціям ТОВ - фірма «САЄ - ЛТД» з ТОВ «Бета Трейдінг», для проведення перевірки та в судовому засіданні позивачем надана податкова накладна № 148 від 27.05.2010 року на суму 65364,00 грн. в т.ч. ПДВ 10894,00 грн..
Реалізація придбаної у ТОВ «Бета Трейдінг» продукції здійснювалася для ТОВ «РЗВА - ЕЛЕКТРИК» у відповідності до податкової накладної № 23 від 27.05.2010 року на суму 66777,60 грн. в т.ч. ПДВ 11129,60 грн. та інших первинних бухгалтерських документів що підтверджують реальність здійснення господарських операцій, а саме - накладні, видаткові накладні, довіреності на отримання продукції, інше дослідженими у судовому засіданні.
По господарським операціям ТОВ - фірма «САЄ - ЛТД» з ТОВ «Фарма Трейдімпекс», для проведення перевірки та в судовому засіданні позивачем надані податкові накладні № 208108 від 02.08.2010 року на суму 28043,64 грн. в т.ч. ПДВ 4673,94 грн.; № 2008108 від 20.08.2010 року на суму 61015,20 грн. в т.ч. ПДВ 10169, 20 грн..
Реалізація придбаної у ТОВ «Фарма Трейдімпекс» продукції здійснювалася для ТОВ фірма «Техіндустрія» у відповідності до податкових накладних № 1 від 02.08.2010 року на суму 28614,92 грн. в т.ч. ПДВ 4769,15 грн.; № 5 від 20.08.2010 року на суму 62080,92 грн. в т.ч. ПДВ 10346,81 грн. та інших первинних бухгалтерських документів що підтверджують реальність здійснення господарських операцій, а саме - накладні, видаткові накладні, довіреності на отримання продукції, інше дослідженими у судовому засіданні.
По господарським операціям ТОВ - фірма «САЄ - ЛТД» з ТОВ «ВЕСТА - ГРУПП», для проведення перевірки та в судовому засіданні позивачем надані податкові накладні № 204 від 09.08.2010 року на суму 9240,00 грн. в т.ч. ПДВ 1540,00 грн.; № 208 від 19.08.2010 року на суму 32340,00 грн. в т.ч. ПДВ 5390,00 грн.; № 207 від 19.08.2010 року на суму 12805,80 грн. в т.ч. ПДВ 2134,30 грн.; № 377 від 06.09.2010 року на суму 28189,68 грн. в т.ч. ПДВ 4698,28 грн.; № 379 від 20.09.2010 року на суму 16011,60 грн. в т.ч. ПДВ 2668,60 грн.; № 735 від 01.10.2010 року на суму 16032,00 грн. в т.ч. ПДВ 2672,00 грн.; № 737 від 20.10.2010 року на суму 16512,00 грн. в т.ч. ПДВ 2752,00 грн.; № 1004 від 22.11.2010 року на суму 6274,80 грн. в т.ч. ПДВ 1045,80 грн.; № 1558 від 01.12.2010 року на суму 20769,60 грн. в т.ч. ПДВ 3461,60 грн.; № 1559 від 20.12.2010 року на суму 10053,60 грн. в т.ч. ПДВ 1675,60 грн.
Реалізація придбаної у ТОВ «ВЕСТА - ГРУПП» продукції здійснювалася для ТОВ «РЗВА - ЕЛЕКТРИК» у відповідності до податкових накладних № 2 від 09.08.2010 року на суму 9408,00 грн. в т.ч. ПДВ 1568,00 грн.; № 3 від 19.08.2010 року на суму 33237,60 грн. в т.ч. ПДВ 5539,60 грн.; № 4 від 19.08.2010 року на суму 13041,60 грн. в т.ч. ПДВ 2173,60 грн.; для ТОВ фірма «Техіндустрія» у відповідності до податкових накладних № 1 від 06.09.2010 року на суму 28186,50 грн. в т.ч. ПДВ 4802,75 грн.; № 2 від 20.09.2010 року на суму 16377,01 грн. в т.ч. ПДВ 2729,50 грн.; № 1 від 01.10.2010 року на суму 16532,28 грн. в т.ч. ПДВ 2755,38 грн.; № 2 від 20.10.2010 року на суму 16915,19 грн. в т.ч. ПДВ 2819,20 грн.; № 2 від 22.11.2010 року на суму 6550,80 грн. в т.ч. ПДВ 1091,80 грн.; № 1 від 01.12.2010 року на суму 21287,40 грн. в т.ч. ПДВ 3547,90 грн.; № 3 від 20.12.2010 року на суму 10263,60 грн. в т.ч. ПДВ 1710,60 грн. та інших первинних бухгалтерських документів що підтверджують реальність здійснення господарських операцій, а саме - накладні, видаткові накладні, довіреності на отримання продукції, інше дослідженими у судовому засіданні.
По господарським операціям ТОВ - фірма «САЄ - ЛТД» з ТОВ «Вєнтек», для проведення перевірки та в судовому засіданні позивачем надані податкові накладні № 191 від 02.02.2011 року на суму 5496,24 грн. в т.ч. ПДВ 916,04 грн.; № 192 від 11.02.2011 року на суму 25452,00 грн. в т.ч. ПДВ 4242,00 грн..
Подальший рух товарно-матеріальних цінностей придбаних у ТОВ «Вєнтек», в розрізі номенклатури поставки товарів та з врахуванням націнки, відображено позивачем у відповідних податкових періодах в складі валового доходу та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підтверджує економічний зміст діяльності ТОВ - фірма «САЄ - ЛТД» та використання придбаної продукції у власній господарській діяльності.
Реалізація придбаної у ТОВ «Вєнтек» продукції здійснювалася для ТОВ фірма «Техіндустрія» у відповідності до податкових накладних № 1 від 02.02.2011 року на суму 5625,83 грн. в т.ч. ПДВ 937,64 грн.; № 2 від 11.02.2011 року на суму 25539,60 грн. в т.ч. ПДВ 4256,60 грн., для ПП фірма «Агрополь» у відповідності до податкової накладної № 3 від 21.02.2011 року на суму 400,00 грн. в т.ч. ПДВ 66,67 грн. та інших первинних бухгалтерських документів що підтверджують реальність здійснення господарських операцій, а саме - накладні, видаткові накладні, довіреності на отримання продукції, інше дослідженими у судовому засіданні.
По господарським операціям ТОВ - фірма «САЄ - ЛТД» з ТОВ «БМФ»Град-Строй», для проведення перевірки та в судовому засіданні позивачем надані податкові накладні № 157 від 11.03.2011 року на суму 28277,16 грн. в т.ч. ПДВ 4712,86 грн.; № 242 від 21.04.2011 року на суму 20 941,20 грн. в т.ч. ПДВ 3490,20 грн..
Реалізація придбаної у ТОВ «БМФ»Град-Строй» продукції здійснювалася для ТОВ фірма «Техіндустрія» у відповідності до до податкової накладної № 3 від 14.03.2011 року на суму 27361,58 грн. в т.ч. ПДВ 4560,26 грн.; для ПП фірма «Агрополь» у відповідності до податкової накладної № 2 від 11.03.2011 року на суму 1560,00 грн. в т.ч. ПДВ 260,00 грн., для ТОВ «Західспецпостач» у відповідності до податкової накладної № 1 від 21.04.2011 року на суму 21576,00 грн. в т.ч. ПДВ 3596,00 грн.та інших первинних бухгалтерських документів що підтверджують реальність здійснення господарських операцій, а саме - накладні, видаткові накладні, довіреності на отримання продукції, інше дослідженими у судовому засіданні.
По господарським операціям ТОВ - фірма «САЄ - ЛТД» з ПП «Восход», для проведення перевірки та в судовому засіданні позивачем надані податкові накладні № 91 від 04.05.2011 року на суму 26584,32 грн. в т.ч. ПДВ 4430,72 грн.; № 92 від 13.05.2011 року на суму 40822,68 грн. в т.ч. ПДВ 6803,78 грн.; № 231 від 01.07.2011 року на суму 1896,00 грн. в т.ч. ПДВ 316,00 грн.; № 232 від 14.07.2011 року на суму 38313,60 грн. в т.ч. ПДВ 6385,60 грн.
Реалізація придбаної у ПП «Восход» продукції здійснювалася для ТОВ фірма «Техіндустрія» у відповідності до податкових накладних № 1 від 04.05.2011 року на суму 27398,66 грн. в т.ч. ПДВ 4566,44 грн.; № 2 від 13.05.2011 року на суму 41733,22 грн. в т.ч. ПДВ 6955,54 грн.; № 1 від 01.07.2011 року на суму 1950,40 грн. в т.ч. ПДВ 325,07 грн.; № 2 від 14.07.2011 року на суму 39398,26 грн. в т.ч. ПДВ 6566,38 грн. та інших первинних бухгалтерських документів що підтверджують реальність здійснення господарських операцій, а саме - накладні, видаткові накладні, довіреності на отримання продукції, інше дослідженими у судовому засіданні.
По господарським операціям ТОВ - фірма «САЄ - ЛТД» з ТОВ «Ініціатива», для проведення перевірки та в судовому засіданні позивачем надані податкові накладні № 41 від 26.05.2011 року на суму 27165,60 грн. в т.ч. ПДВ 4527,60 грн.; № 59 від 21.06.2011 року на суму 6687,00 грн. в т.ч. ПДВ 1114,50 грн.; № 60 від 22.06.2011 року на суму 14064,00 грн. в т.ч. ПДВ 2344,00 грн.; № 143 від 18.07.2011 року на суму 61668,00 грн. в т.ч. ПДВ 10278,00 грн.; № 43 від 09.08.2011 року на суму 9900,00 грн. в т.ч. ПДВ 1650,00 грн.; № 44 від 23.08.2011 року на суму 23370,00 грн. в т.ч. ПДВ 3895,00 грн.; № 83 від 26.09.2011 року на суму 13368,00 грн. в т.ч. ПДВ 2228,00 грн.; № 94 від 21.10.2011 року на суму 5700,00 грн. в т.ч. ПДВ 950,00 грн.; № 131 від 21.11.2011 року на суму 21648,00 грн. в т.ч. ПДВ 3608,00 грн.; № 117 від 22.12.2011 року на суму 6579,60 грн. в т.ч. ПДВ 1096,60 грн..
Реалізація придбаної у ТОВ «Ініціатива» продукції здійснювалася для ТОВ «Західспецпостач» у відповідності до податкових накладних № 3 від 26.05.2011 року на суму 27900,00 грн. в т.ч. ПДВ 4650,00 грн.; № 2 від 21.06.2011 року на суму 6822,48 грн. в т.ч. ПДВ 1137,08 грн.; № 3 від 22.06.2011 року на суму 14664,00 грн. в т.ч. ПДВ 2444,00 грн.; № 3 від 18.07.2011 року на суму 63000,00 грн. в т.ч. ПДВ 10500,00 грн.; № 2 від 09.08.2011 року на суму 10200,00 грн. в т.ч. ПДВ 1700,00 грн.; № 4 від 23.08.2011 року на суму 24360,00 грн. в т.ч. ПДВ 4060,00 грн.; № 4 від 26.09.2011 року на суму 13812,00 грн. в т.ч. ПДВ 2302,00 грн.; № 2 від 21.10.2011 року на суму 6120,00 грн. в т.ч. ПДВ 1020,00 грн.; № 3 від 21.11.2011 року на суму 22392,00 грн. в т.ч. ПДВ 3732,00 грн.; № 4 від 22.12.2011 року на суму 6721,32 грн. в т.ч. ПДВ 1120,22 грн. та інших первинних бухгалтерських документів що підтверджують реальність здійснення господарських операцій, а саме - накладні, видаткові накладні, довіреності на отримання продукції, інше дослідженими у судовому засіданні.
По господарським операціям ТОВ - фірма «САЄ - ЛТД» з ТОВ «Ривс», для проведення перевірки та в судовому засіданні позивачем надані податкові накладні № 80 від 01.08.2011 року на суму 25150,80 грн. в т.ч. ПДВ 4191,80 грн.; № 81 від 12.08.2011 року на суму 30855,00 грн. в т.ч. ПДВ 5147,50 грн.; № 159 від 08.09.2011 року на суму 38833,20 грн. в т.ч. ПДВ 6472,20 грн.; № 160 від 16.09.2011 року на суму 19226,40 грн. в т.ч. ПДВ 3204,40 грн.; № 131 від 03.10.2011 року на суму 55654,80 грн. в т.ч. ПДВ 9275,80 грн.; № 165 від 26.10.2011 року на суму 2495,00 грн. в т.ч. ПДВ 415,83 грн.; № 83 від 01.11.2011 року на суму 8109,00 грн. в т.ч. ПДВ 1351,50 грн.; № 327 від 01.12.2011 року на суму 63397,20 грн. в т.ч. ПДВ 10566,20 грн.; № 328 від 13.12.2011 року на суму 44828,40 грн. в т.ч. ПДВ 7471,40 грн.; № 233 від 05.01.2012 року на суму 9714,00 грн. в т.ч. ПДВ 1619,00 грн.; № 234 від 25.01.2012 року на суму 18280,80 грн. в т.ч. ПДВ 3046,80 грн.; № 201 від 01.02.2012 року на суму 12584,00 грн. в т.ч. ПДВ 2097,40 грн.; № 202 від 20.02.2012 року на суму 13408,80 грн. в т.ч. ПДВ 2234,80 грн.; № 203 від 27.02.2012 року на суму 45171,60 грн. в т.ч. ПДВ 7528,60 грн.; № 191 від 01.03.2012 року на суму 29083,20 грн. в т.ч. ПДВ 4847,20 грн.; № 327 від 05.04.2012 року на суму 7668,00 грн. в т.ч. ПДВ 1278,00 грн.; № 329 від 18.04.2012 року на суму 6799,20 грн. в т.ч. ПДВ 1133,20 грн.; № 330 від 23.04.2012 року на суму 5952,00 грн. в т.ч. ПДВ 992,00 грн.; № 297 від 03.05.2012 року на суму 25822,20 грн. в т.ч. ПДВ 4303,20 грн.; № 298 від 10.05.2012 року на суму 25651,20 грн. в т.ч. ПДВ 4275,20 грн.; № 299 від 16.05.2012 року на суму 32686,80 грн. в т.ч. ПДВ 5447,80 грн.; № 300 від 28. 05.2012 року на суму 19182,00 грн. в т.ч. ПДВ 3197,00 грн.; № 402 від 05.06.2012 року на суму 9009,60 грн. в т.ч. ПДВ 1501,60 грн.; № 403 від 07.06.2012 року на суму 19754,40 грн. в т.ч. ПДВ 3292,40 грн.; № 404 від 22.06.2012 року на суму 29800,80 грн. в т.ч. ПДВ 4966,80 грн.; № 405 від 25.06.2012 року на суму 39292,80 грн. в т.ч. ПДВ 6548,80 грн.; № 400 від 02.07.2012 року на суму 29474,40 грн. в т.ч. ПДВ 4912,40 грн.; № 401 від 03.07.2012 року на суму 21700,20 грн. в т.ч. ПДВ 3616,70 грн.; № 402 від 12.07.2012 року на суму 47751,00 грн. в т.ч. ПДВ 7958,50 грн.; № 403 від 20.07.2012 року на суму 19218,00 грн. в т.ч. ПДВ 3203,00 грн.; № 404 від 27.07.2012 року на суму 12578,64 грн. в т.ч. ПДВ 2096,44 грн..
Реалізація придбаної у ТОВ «Ривс» продукції здійснювалася для ТОВ фірма «Техіндустрія» у відповідності до податкових накладних № 1 від 01.08.2011 року на суму 25936,27 грн. в т.ч. ПДВ 4322,71 грн.; № 3 від 12.08.2011 року на суму 31811,87 грн. в т.ч. ПДВ 5301,98 грн.; № 1 від 08.09.2011 року на суму 40533,35 грн. в т.ч. ПДВ 6755,56 грн.; № 3 від 16.09.2011 року на суму 19925,78 грн. в т.ч. ПДВ 3320,96 грн.; № 1 від 03.10.2011 року на суму 57628,80 грн. в т.ч. ПДВ 9604,80 грн.; № 1 від 26.10.2011 року на суму 3090,00 грн. в т.ч. ПДВ 515,00 грн.; № 1 від 01.12.2011 року на суму 64728,40 грн. в т.ч. ПДВ 10788,07 грн.; № 2 від 13.12.2011 року на суму 45216,95 грн. в т.ч. ПДВ 7536,16 грн.; № 1 від 05.01.2012 року на суму 10017,84 грн. в т.ч. ПДВ 1669,64 грн.; № 2 від 25.01.2012 року на суму 18837,60 грн. в т.ч. ПДВ 3139,60 грн.; № 1 від 01.02.2012 року на суму 12924,00 грн. в т.ч. ПДВ 2154,02 грн.; № 2 від 20.02.2012 року на суму 13703,88 грн. в т.ч. ПДВ 2283,98 грн.; № 4 від 27.02.2012 року на суму 46115,52 грн. в т.ч. ПДВ 7685,92 грн.; № 1 від 01.03.2012 року на суму 27472,91 грн. в т.ч. ПДВ 4578,82 грн.; № 1 від 05.04.2012 року на суму 8070,90 грн. в т.ч. ПДВ 1345,15 грн.; № 2 від 18.04.2012 року на суму 7483,64 грн. в т.ч. ПДВ 1247,27 грн.; № 3 від 23.04.2012 року на суму 6323,40 грн. в т.ч. ПДВ 1053,90 грн.; № 1 від 03.05.2012 року на суму 26440,42 грн. в т.ч. ПДВ 4406,74 грн.; № 3 від 10.05.2012 року на суму 26347,24 грн. в т.ч. ПДВ 4391,21 грн.; № 4 від 16.05.2012 року на суму 33466,93 грн. в т.ч. ПДВ 5577,82 грн.; № 5 від 28. 05.2012 року на суму 19759,70 грн. в т.ч. ПДВ 3293,28 грн.; № 1 від 05.06.2012 року на суму 9347,40 грн. в т.ч. ПДВ 1557,90 грн.; № 2 від 07.06.2012 року на суму 18624,62 грн. в т.ч. ПДВ 3104,10 грн.; № 4 від 22.06.2012 року на суму 31029,14 грн. в т.ч. ПДВ 5171,52 грн.; № 5 від 25.06.2012 року на суму 40594,16 грн. в т.ч. ПДВ 6765,69 грн.; № 1 від 02.07.2012 року на суму 30391,02 грн. в т.ч. ПДВ 5065,17 грн.; № 2 від 03.07.2012 року на суму 21793,91 грн. в т.ч. ПДВ 3532,32 грн.; № 5 від 12.07.2012 року на суму 19491,44 грн. в т.ч. ПДВ 3248,57 грн.; № 7 від 20.07.2012 року на суму 19716,00 грн. в т.ч. ПДВ 3286,00 грн.; № 8 від 27.07.2012 року на суму 12985,93 грн. в т.ч. ПДВ 2164,32 грн.; для ПП фірма «Агрополь» у відповідності до податкових накладних № 1 від 01.11.2011 року на суму 8383,92 грн. в т.ч. ПДВ 1397,32 грн.; № 2 від 01.03.2011 року на суму 3000,00 грн. в т.ч. ПДВ 500,00 грн.; № 3 від 11.06.2012 року на суму 1950,00 грн. в т.ч. ПДВ 325,00 грн.; № 4 від 05.07.2012 року на суму 620,16 грн. в т.ч. ПДВ 103,36 грн.; № 6 від 12.07.2012 року на суму 29732,12 грн. в т.ч. ПДВ 4955,35 грн. та інших первинних бухгалтерських документів що підтверджують реальність здійснення господарських операцій, а саме - накладні, видаткові накладні, довіреності на отримання продукції, інше дослідженими у судовому засіданні.
По господарським операціям ТОВ - фірма «САЄ - ЛТД» з ТОВ «Галактика -М», для проведення перевірки та в судовому засіданні позивачем надані податкові накладні № 125 від 25.01.2012 року на суму 3060,00 грн. в т.ч. ПДВ 510,00 грн..
Реалізація придбаної у ТОВ «Галактика -М» продукції здійснювалася для ТОВ «Західспецпостач» у відповідності до податкової накладної № 3 від 25.01.2012 року на суму 3420,00 грн. в т.ч. ПДВ 570,00 грн. та інших первинних бухгалтерських документів що підтверджують реальність здійснення господарських операцій, а саме - накладні, видаткові накладні, довіреності на отримання продукції, інше дослідженими у судовому засіданні.
По господарським операціям ТОВ - фірма «САЄ - ЛТД» з ТОВ «Транс Бізнес Лайн», для проведення перевірки та в судовому засіданні позивачем надані податкова накладна № 69 від 04.07.2012 року на суму 4970,00 грн. в т.ч. ПДВ 828,33 грн. з приводу наданих послуг по транспортуванню.
По господарським операціям ТОВ - фірма «САЄ - ЛТД» з ПП «Полтава-Проект-Монтаж», для проведення перевірки та в судовому засіданні позивачем надані податкові накладні № 3 від 19.09.2012 року на суму 579,60 грн. в т.ч. ПДВ 96,60 грн.; № 5 від 24.09.2012 року на суму 14400,20 грн. в т.ч. ПДВ 2400,00 грн.; № 47 від 05.12.2012 року на суму 17877,60 грн. в т.ч. ПДВ 2979,60 грн.; № 64 від 24.12.2012 року на суму 9288,00 грн. в т.ч. ПДВ 1548,00 грн.; № 28 від 10.01.2013 року на суму 2940,00 грн. в т.ч. ПДВ 490,00 грн.; № 29 від 18.01.2013 року на суму 9696,00 грн. в т.ч. ПДВ 1616,00 грн.; № 30 від 23.01.2013 року на суму 6994,80 грн. в т.ч. ПДВ 1165,80 грн..
Реалізація придбаної у ПП «Полтава-Проект-Монтаж» продукції здійснювалася для ПП фірма «Агрополь» у відповідності до податкових накладних № 1 від 02.10.2012 року на суму 600,00 грн. в т.ч. ПДВ 100,00 грн., № 2 від 02.10.2012 року на суму 14988,00 грн. в т.ч. ПДВ 2498,00 грн.; для ТОВ фірма «Техіндустрія» у відповідності до до податкових накладних № 1 від 05.12.2012 року на суму 18192,90 грн. в т.ч. ПДВ 3032,15 грн., № 3 від 24.12.2012 року на суму 9477,80 грн. в т.ч. ПДВ 1579,63 грн., № 1 від 10.01.2013 року на суму 3034,08 грн. в т.ч. ПДВ 505,68 грн., № 2 від 18.01.2013 року на суму 10000,00 грн. в т.ч. ПДВ 1666,67 грн., № 3 від 23.01.2013 року на суму 7165,04 грн. в т.ч. ПДВ 1194,17 грн.; для ТОВ «Старт-Д» у відповідності до податкової накладної № 2 від 06.12.2012 року на суму 196801,56 грн. в т.ч. ПДВ 32800,26 грн. та інших первинних бухгалтерських документів що підтверджують реальність здійснення господарських операцій, а саме - накладні, видаткові накладні, довіреності на отримання продукції, інше дослідженими у судовому засіданні.
Подальший рух товарно-матеріальних цінностей придбаних у ТОВ «Фарма Трейдімпекс»; ТОВ «ВЕСТА - ГРУПП»; ПП «Харлем»; ТОВ «Компанія РВ»; ТОВ «Бета Трейдінг»; ТОВ «Вестком-Груп»; ТОВ «Контрактпромбуд»; ТОВ «Вєнтек»; ТОВ «Ініціатива»; ТОВ «Ривс»; ПП «Восход»; ТОВ «БМФ»Град-Строй»; ПП «Полтава-Проект-Монтаж»; ТОВ «Галактика -М», в розрізі номенклатури поставки товарів та з врахуванням націнки, відображено позивачем у відповідних податкових періодах в складі валового доходу та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підтверджує економічний зміст діяльності ТОВ - фірма «САЄ - ЛТД» та використання придбаної продукції у власній господарській діяльності.
Податкові зобовязання з податку на додану вартість сплачені позивачем до державного бюджету за січень 2010 року у розмірі 342 грн. на підставі платіжного доручення № 23 від 22.02. 2010 року; за лютий 2010 року у розмірі 250 грн. на підставі платіжного доручення № 43 від 23.03. 2010 року; за березень 2010 року у розмірі 1303 грн. на підставі платіжного доручення № 55 від 21.04. 2010 року; за квітень 2010 року у розмірі 494 грн. на підставі платіжного доручення № 66 від 26.05.2010 року; за травень 2010 року у розмірі 473 грн. на підставі платіжного доручення № 78 від 11.06.2010 року; за червень 2010 року у розмірі 395 грн. на підставі платіжного доручення № 91 від 15.07.2010 року; за липень 2010 року у розмірі 942 грн. на підставі платіжного доручення № 101 від 19.08.2010 року; за серпень 2010 року у розмірі 1032 грн. на підставі платіжного доручення № 116 від 20.09.2010 року; за вересень 2010 року у розмірі 165 грн. на підставі платіжного доручення № 131 від 19.10.2010 року; за жовтень 2010 року у розмірі 121 грн. на підставі платіжного доручення № 143 від 18.11.2010 року; за листопад 2010 року у розмірі 872 грн. на підставі платіжного доручення № 158 від 22.12.2010 року; за грудень 2010 року у розмірі 178 грн. на підставі платіжного доручення № 1 від 20.01. 2011 року; за січень 2011 року у розмірі 684 грн. на підставі платіжного доручення № 19 від 22.02. 2011 року; за лютий 2011 року у розмірі 103 грн. на підставі платіжного доручення № 32 від 22.03.2011 року; за березень 2011 року у розмірі 832 грн. на підставі платіжного доручення № 42 від 20.04.2011 року; за квітень 2011 року у розмірі 106 грн. на підставі платіжного доручення № 53 від 23.05.2011 року; за травень 2011 року у розмірі 410 грн. на підставі платіжного доручення № 71 від 23.06.2011 року; за червень 2011 року у розмірі 809 грн. на підставі платіжного доручення № 81 від 21.07.2011 року; за липень 2011 року у розмірі 396 грн. на підставі платіжного доручення № 88 від 15.08.2011 року; за серпень 2011 року у розмірі 501 грн. на підставі платіжного доручення № 107 від 26.09.2011 року; за вересень 2011 року у розмірі 951 грн. на підставі платіжного доручення № 129 від 19.10.2011 року та № 137 від 26.10.2011 року; за жовтень 2011 року у розмірі 498 грн. на підставі платіжного доручення № 150 від 16.11.2011 року; за листопад 2011 року у розмірі 774 грн. на підставі платіжного доручення № 168 від 12.12.2011 року; за грудень 2010 року у розмірі 436 грн. на підставі платіжного доручення № 10 від 17.01. 2012 року; за січень 2012 року у розмірі 203 грн. на підставі платіжного доручення № 27 від 16.02. 2012 року; за лютий 2012 року у розмірі 846 грн. на підставі платіжного доручення № 52 від 19.03.2012 року; за березень 2012 року у розмірі 232 грн. на підставі платіжного доручення № 64 від 11.04.2012 року; за квітень 2012 року у розмірі 233 грн. на підставі платіжного доручення № 91 від 30.05.2012 року; за травень 2012 року у розмірі 981 грн. на підставі платіжного доручення № 100 від 13.06.2012 року; за червень 2012 року у розмірі 614 грн. на підставі платіжного доручення № 119 від 20.07.2012 року; за липень 2012 року у розмірі 1107 грн. на підставі платіжного доручення № 137 від 13.08.2012 року; за жовтень 2012 року у розмірі 101 грн. на підставі платіжного доручення № 169 від 23.11.2012 року; за грудень 2012 року у розмірі 743 грн. на підставі платіжного доручення № 196 від 25.01.2013 року.
Наявні в матеріалах справи копії документів, оформлені у відповідності з вимогами чинного законодавства.
У відповідності до вимог ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-XIV ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, N 40, ст.365 ) встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV, факт здійснення господарських операцій фіксується первинними документами.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальну зміну майнового стану суб'єкта господарювання, яка фіксується шляхом складення контрагентами первинних документів.
Вимога щодо реальної зміни майнового стану суб'єкта господарювання, як визначальна ознака господарської операції, кореспондує з положеннями Податкового кодексу України, що регулюють порядок формування платниками податків витрат, які враховуються при визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств, та податкового кредиту з податку на додану вартість.
Досліджені в судовому засіданні документи (податкові накладні) - є первинним документами у розумінні ст.9 Закону №996-XIV та повністю підтверджують факт здійснення господарських операцій, а також відповідають вимогам пункта 201.11 статті 201 ПК України.
Судом було досліджено копії первинних документів, податкових накладних та банківські виписки про рух коштів по рахунках ТОВ - фірма «САЄ - ЛТД». Вказані документи, підтверджують або факт придбання продукції (робіт, послуг) або факт реалізації продукції (робіт, послуг) ТОВ - фірма «САЄ - ЛТД».
Враховуючи приписи ст. ст. 185, 187, 188 Податкового кодексу України у ТОВ - фірма «САЄ - ЛТД» наявні підстави, що породжують обов'язок відображення в податковій звітності по податку на додану вартість сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 420 940 грн. та сум податкового кредиту з податку на додану вартість в розмірі 342611 грн.. в розрізі наведених контрагентів.
Також судом встановлено, що відповідач в обґрунтування оскаржуваних висновків про безтоварність операцій позивача, навів висновки актів перевірок контрагентів постачальників - ТОВ «ВЕСТА - ГРУПП»; ПП «Харлем»; ТОВ «Компанія РВ»; ТОВ «Бета Трейдінг»; ТОВ «Вестком-Груп»; ТОВ «Контрактпромбуд»; ТОВ «Вєнтек»; ТОВ «Ініціатива»; ТОВ «Ривс»; ПП «Восход»; ТОВ «БМФ»Град-Строй»; ПП «Полтава-Проект-Монтаж»; ТОВ «Галактика -М»; ТОВ «Транс Бізнес Лайн» по ланцюгу постачання, на підставі відомостей про стан постачальника які відмінні від основного, на підставі данних «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».
У відповідності до висновків вказаних актів, угоди ТОВ «Фарма Трейдімпекс» ТОВ «ВЕСТА - ГРУПП»; ПП «Харлем»; ТОВ «Компанія РВ»; ТОВ «Бета Трейдінг»; ТОВ «Вестком-Груп»; ТОВ «Контрактпромбуд»; ТОВ «Вєнтек»; ТОВ «Ініціатива»; ТОВ «Ривс»; ПП «Восход»; ТОВ «БМФ»Град-Строй»; ПП «Полтава-Проект-Монтаж»; ТОВ «Галактика -М»; ТОВ «Транс Бізнес Лайн» з контрагентами мають ознаки нікчемності.
Суд зазначає, що встановлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільного правочину, який опосередковує відповідні господарські операції, не є необхідною умовою для визнання контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі, якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.
Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.
Не є обов'язковою умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань визнання недійсним (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних остатніми у такому ланцюгу платником податків.
Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань податком податків та його контрагентом.
Доводи та висновки ДПІ у м. Рівному викладені у акті перевірки, щодо нереальності господарських операцій позивача та вказаних контрагентів, є такими , щодо ґрунтуються на припущеннях відповідача та осіб, що проводили перевірку та не підтверджені відповідними доказами.
Посилання відповідача на акти документальних перевірок про неможливість проведення зустрічної звірки є безпідставними, оскільки, по-перше, відповідно до, ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальності за можливі протиправні дії інших юридичних осіб, по-друге, порушення контрагентами позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про безтоварність відповідних господарських операцій, по-третє, факти вчинення злочину, в тому числі у вигляді фіктивного підприємництва, ухилення від сплати податків та підробка документів, можуть встановлюватись виключно відповідним рішенням суду, по-четверте, поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань, по-п'яте, самі по собі акти не є беззаперечними, належними та допустимими доказами даних фактів в розумінні ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, а інших доказів всупереч вимог ч. 2 ст. 71 КАС України відповідачем не надано.
Так відповідачем не надано зазначених актів перевірок позивача на які він посилався при формуванні оскаржуваних висновків.
Правова позиція по даному питанню викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.09.2012 року у справі № К/9991/5398/12.
Контрагенти позивача - ТОВ «Фарма Трейдімпекс»; ТОВ «ВЕСТА - ГРУПП»; ПП «Харлем»; ТОВ «Компанія РВ»; ТОВ «Бета Трейдінг»; ТОВ «Вестком-Груп»; ТОВ «Контрактпромбуд»; ТОВ «Вєнтек»; ТОВ «Ініціатива»; ТОВ «Ривс»; ПП «Восход»; ТОВ «БМФ»Град-Строй»; ПП «Полтава-Проект-Монтаж»; ТОВ «Галактика -М»; ТОВ «Транс Бізнес Лайн» набули прав юридичної особи з дня їх державної реєстрації і, відповідно до ч.2 ст.104 ЦК України, мали цивільну правоздатність.
На момент вчинення господарських операцій вказані контрагенти були зареєстровані платниками податку на додану вартість, відомості про них містилися в Єдиному державному реєстрі, та як наслідок можуть бути використанні позивачем в даному спорі як достовірні і такі, що не підлягають сумніву.
Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15 травня 2003 року № 755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Чинним законодавством не передбачено в обов'язках позивача перевіряти своїх контрагентів на предмет законності їх державної реєстрації, законності виданих їм державними органами документів. Вказані документи видані контрагенту державним реєстратором та органами державної податкової служби, а тому такі відомості можуть бути використані позивачем у даному спорі як достовірні і такі, що не підлягають сумніву.
Також приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд виходить із системного аналізу правовідносин які регулюються Цивільним кодексом України та Податковим кодексом України, вимог Конституції України і безпосередньо вимог щодо виконання функцій органів державної податкової служби.
У відповідності до ст.. 1 ЦКУ Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
У відповідності до ст. 1 . Податкового кодексу України - Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу.
Так відповідно до пункту 41.1. ПКУ - контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.
Розмежування повноважень і функціональних обов'язків контролюючих органів визначається законодавством України.
У відповідності до ст. 3 Податкового кодексу України - Податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.
Суд зазначає, що у відповідності функцій органів державної податкової служби передбачених ст.. 19-1 ПКУ, функції органів державної податкової служби, щодо контролю та аналізу реального чи не реального здіснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку передбаченому приписами діючого законодавства України, а також встановлення наміру про правові наслідки, по укладених господарських операціях з продажу товарів (робіт,послуг) що обумовлені ними, та встановлення умислу на незаконне заволодіння майном держави у вигляді заниження об'єкту оподаткування і несплати податків до бюджету не передбачені.
Також органам державної податкової служби, у відповідності до ст.. 20 ПКУ, не надано такого права.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Крім того, суд звертає увагу, що у випадку, якщо податковий орган вважає, що в даному випадку мало місце недійсність (що за своєю суттю має ознаки фіктивного правочину) або нікчемність правочину, між суб'єктами господарювання метою яких було заволодіння коштами держави шляхом ухилення від сплати податків (безпідставне формування та заниження сплати відповідного податку) до бюджету, тобто фактично має місце суспільне-небезпечне діяння, то податковий орган має право на вирішення такого питання в межах кримінального, кримінально-процесуального законодавства. Суду будь-яких судових рішень (вироків, можливих постанов суду про закінчення кримінального переслідування з нереабілітуючих обставин) не надано.
Суд, з урахуванням приписів частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, які є обов'язковими, вважає, що висновки податкового органу про відсутність між суб'єктами господарювання господарських відносин, тобто про наявну оспорювану нікчемність правочинів без визнання такого правочину в судовому порядку недійсним, є безпідставними та необґрунтованими.
Законодавством чітко визначено, що висновки про наявність тих чи інших ознак недійсності (нікчемності) правочинів може зробити суд, таких повноважень податковому органу законодавством не надано.
Будь-яких судових рішень з приводу визнання недійсними правочинів між позивачем та його контрагентом або встановлених судовими рішеннями наявності нікчемності правочинів, з застосуванням відповідних правових наслідків, положень статей 207 та 208, 250 Господарського кодексу України, статті 203, 228 Цивільного кодексу України, які б вказували на такі правочини, як на недійсні або вчинені з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, та надавали б право податковому органу приймати відповідне рішення суду не надано.
Згідно частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Пунктом 3 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу (загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину).
Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Крім того, відповідно до приписів статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Вказані норми Цивільного та Господарського кодексів України не тільки не містять прямої вказівки на нікчемність правочину, укладеного з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави, а навпаки, вказують на можливість його оспорювання.
Водночас, положеннями Податкового кодексу України та Закону України "Про державну податкову службу в Україні" не передбачено такого права, як визнання в односторонньому порядку господарських правочинів нікчемними.
Тобто, факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування, однак відповідачем належні докази з цього приводу не надано.
Вплив допущених контрагентами платника податків порушень податкового законодавства на право платника податків на податковий кредит слід оцінювати з урахуванням можливої обізнаність цього платника податків щодо таких порушень.
При цьому суд виходить з того, що саме по собі невиконання контрагентом платника податків своїх зобов'язань по сплаті податку до бюджету ще не є підставою для відмови у праві на податковий кредит з податку на додану вартість. Тим більше не є підставою для відмови у праві на податковий кредит з податку на додану вартість неможливість проведення зустрічної перевірки контрагента постачальника, необхідність проведення якої входить в обов'язок відповідача.
У разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.
Докази, які б підтвердили той факт, що позивач був обізнаний про обставини діяльності вищевказаного контрагенту, або мав реальну можливість з'ясувати ті обставини його діяльності, які унеможливлюють віднесення ним сум ПДВ до податкового кредиту, в матеріалах справи відсутні.
Жодних порушень правил бухгалтерського та фінансового обліку відповідач не довів.
Суд не бере до уваги посилання податкового органу стосовно не підтвердження між позивачем та його контрагентами господарських операцій, що є по своїй суті нікчемністю укладених правочинів та відповідно не створюють юридичних наслідків, оскільки зазначені доводи є лише припущеннями відповідача.
Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.
Частиною 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 до Конвенції" (пункт 1) України визнала обов'язковою юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції. Європейський суд з прав людини розкриває принцип верховенства права через формулюванняформулювання вимог, які він виводить з цього принципу.
Так у справі "БУЛВЕС АД проти Болгарії" (№ 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню.
На думку Суду, такі вимоги стануть надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
Таким чином, суд приходить до висновку, що дії податкового органу які полягають у формуванні в акті про результати проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ - фірма «САЄ - ЛТД» № 208/22-200/13980626 від 09.04.2013 року з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.01.2013 року висновків, про неможливість реального здіснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді, а також у формуванні в зазначеному акті перевірки висновків про відсутність поставок товарів (об'єктів оподаткування) по операціям з придбання та продажу товарів (робіт,послуг) ТОВ - фірма «САЄ - ЛТД» та встановлення перевіркою «нереальних» господарських операцій з продажу товарів (робіт,послуг), оскільки вони укладені без наміру викликати правові наслідки, що обумовлені ними, та спрямовані на незаконне заволодіння майном держави у вигляді заниження об'єкту оподаткування та несплати податків до бюджету суперечать принципах верховенства права, рішенням Європейського суду з прав людини, не ґрунтуються на належних та допустимих доказах та здійснені з порушеннями вимог ст.. 19 Конституції України, ст. ст. 1, 203, 215, 228 Цивільного кодексу України, 207 Господарського кодексу України, 1,3, 19-1,20, п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України.
При вирішенні питання щодо способу захисту прав позивача, який необхідно застосувати у даній справі, суд вважає, що таким способом повинно бути визнання протиправними дій ДПІ у м. Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області, які полягають у формуванні в акті про результати проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ - фірма «САЄ - ЛТД» № 208/22-200/13980626 від 09.04.2013 року з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.01.2013 року висновків, про неможливість реального здіснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді, а також у формуванні в зазначеному акті перевірки висновків про відсутність поставок товарів (об'єктів оподаткування) по операціям з придбання та продажу товарів (робіт,послуг) ТОВ - фірма «САЄ - ЛТД» та встановлення перевіркою «нереальних» господарських операцій з продажу товарів (робіт,послуг), оскільки вони укладені без наміру викликати правові наслідки, що обумовлені ними, та спрямовані на незаконне заволодіння майном держави у вигляді заниження об'єкту оподаткування та несплати податків до бюджету.
Такий спосіб захисту на думку суду повністю відповідає тому способу, про який просить позивач в своїх позовних вимогах.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Враховуючи викладене та те, що позов задоволено повністю на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, позивачу слід присудити з Державного бюджету України 34 грн. 41 коп. судового збору, сплаченого згідно квитанції № 12-1951209/С від 12.08. 2013 р. (а.с. 2).
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби, які полягають у формуванні в акті про результати проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ - фірми "САЄ-ЛТД" № 208/22-200/13980626 від 09.04. 2013 року з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01. 2010 року по 31.01. 2013 року висновків про неможливість реального здіснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби, які полягають у формуванні в акті про результати проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ - фірми "САЄ - ЛТД" № 208/22-200/13980626 від 09.04. 2013 року з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 3 01.01. 2010 року по 31.01. 2013 року висновків про відсутність поставок товарів (об'єктів оподаткування) по операціям з придбання та продажу товарів (робіт, послуг) ТОВ - фірми "САЄ - ЛТД" та встановлення перевіркою "нереальних" господарських операцій з продажу товарів (робіт, послуг), оскільки вони укладені без наміру викликати правові наслідки, що обумовлені ними, та спрямовані на незаконне заволодіння майном держави у вигляді заниження об'єкту оподаткування та несплати податків до бюджету.
Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма "САЄ-ЛТД" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 34 (тридцять чотири) грн. 41 коп.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Зозуля Д. П.