Справа № 817/2520/13-а
09 жовтня 2013 року 11 год. 55хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Зозуля Д.П., судді Гломб Ю.О., Кравчук Т.О., за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник ОСОБА_1,
відповідача 1: представник Ганов Олександр Олександрович,
відповідача 2: представник не з'явився,
відповідача 3: представник не з'явився,
третої особи: представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_3
доРівненської обласної державної адміністрації, Виконавчого комітету Кузнецовської міської ради, Міністерства надзвичайних ситуацій України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Департамент соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації
про визнання бездіяльності протиправною, визнання рішення неправомірним та зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_3 звернулася до суду з адміністративним позовом до Рівненської обласної державної адміністрації, Виконавчого комітету Кузнецовської міської ради, Міністерства надзвичайних ситуацій України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Департамент соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації, про:
- визнання бездіяльності Міністерства надзвичайних ситуацій України, Рівненської обласної державної адміністрації та Виконавчого комітету Кузнецовської міської ради Рівненської області, що полягає у незабезпеченні протягом року з дня подання заяви сім'ї позивача, зокрема неповнолітньої дочки - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, житлом - протиправною;
- визнання рішення Міністерства надзвичайних ситуацій України, Рівненської обласної державної адміністрації та Виконавчого комітету Кузнецовської міської ради Рівненської області щодо відмови ОСОБА_3, законного представника неповнолітньої дочки - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у забезпеченні житлом з підстав відсутності фінансування Державного бюджету України - неправомірними;
- зобов'язання Міністерства надзвичайних ситуацій України перерахувати цільовим призначенням кошти, що необхідні для забезпечення житлом неповнолітньої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_3 безпідставно відмовлено у забезпеченні житлом її неповнолітньої доньки - ОСОБА_6, яка є інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи та постійно проживає в зоні посиленого радіологічного контролю, через відсутність фінансування бюджетної програми "Забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Представник позивача, у судовому засіданні, з мотивів наведених у адміністративному позові, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити повністю. Зазначив, що ОСОБА_6 є потерпілою від Чорнобильської катастрофи І категорії відповідно до ч. 2 ст. 11, п. 4 ч. 1 ст. 27 Закону України № 796-ХІІ від 28.02.1991 року "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Враховуючи статус неповнолітньої доньки позивача (встановлення інвалідності, що пов'язана з наслідками Чорнобильської катастрофи та проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю постійно з моменту народження, тобто більш ніж три роки) вона має право на компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 1, що передбачені ст. 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Пункт 10 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачає, що особам, віднесеним до категорії І (пункт 1статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги як позачергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов (включаючи сім'ї загиблих або померлих громадян). Особи, зазначені в цьому пункті, забезпечуються жилою площею протягом року з дня подання заяви, для чого місцеві ради щорічно виділяють 15 відсотків усього збудованого житла (в тому числі підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності). Кабінет Міністрів України щорічно виділяє обласним державним адміністраціям цільовим призначенням капітальні вкладення відповідно до кількості сімей, що потребують поліпшення житлових умов. Фінансування будівництва здійснюється з Державного бюджету України.
На сьогодні сім'я позивача, відповідно її неповнолітня дочка - ОСОБА_6, житловою площею не забезпечена.
Протягом усього часу перебування на обліку позивач, її чоловік, діючи в інтересах сім'ї та своєї неповнолітньої доньки неодноразово звертались до відповідачів з відповідними заявами щодо забезпечення житлом. Проте, щоразу отримували відмову, яка обґрунтована відсутністю фінансування програми "Забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Було вказано, що Законами про Державний Бюджет України у 2009-2010 роках вказаної бюджетної програми не передбачено.
Вважає, що відмова компетентних органів державної влади, відповідачів, у забезпеченні житлом сім'ї позивача з вказаної причини порушує їх права, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання суб'єктами владних повноважень на відсутність коштів, як причину невиконання своїх зобов'язань, не слід приймати до уваги.
Представник позивача зазначив, що Міністерство надзвичайних ситуацій України, є головним розпорядником та виконавцем програми "Забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", і саме на ньому лежить обов'язок по вчиненню дії щодо забезпечення житлом неповнолітньої ОСОБА_6, як інваліда дитинства, інвалідність якої пов'язана з наслідками Чорнобильської катастрофи.
Представник Рівненської обласної державної адміністрації в судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених в письмових запереченнях. Вказав, що в 2005 році кошторисні призначення по КФК 3205050 "Забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" становили 4122000, 00 грн. З них 169215, 50 грн. були спрямовані, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2005 № 931 "Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи", на забезпечення житлом громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, в м. Кузнецовськ, смт. Рокитне та смт. Зарічне.
В 2006 році на реалізацію програми "Забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було виділено 6917260, 00 грн. При цьому, розпорядником коштів було визначено головне управління МНС в Рівненській області. Виділені кошти були використані на пайове будівництво багатоквартирних житлових будинків в м. Кузнецовськ та м. Сарни.
Крім того, в 2006 році відбувся розподіл 25-ти квартир у житловому будинку в м. Рівне по вул. Макарова, 56 на загальну суму 3 млн. грн., які були побудовані для громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до договору пайової участі у будівництві житла від 03.12.2004 року. Квартири надано на підставі рішення виконавчого комітету Рівненської міської ради від 10.10.2006 року № 200 наступним категоріям:
громадянам, віднесеним до категорії 1 - 8 квартир,
громадянам, віднесеним до категорії 2-7 квартир,
громадянам, віднесеним до категорії 1 та які потребують переселення із радіоактивно забруднених територій - 9 квартир.
сім'ям, які перебувають в окремому списку громадян, що потребують переселення із радіоактивно забруднених територій - 1 квартира.
Протягом 2007-2010 років коштів на реалізацію бюджетної програми "Забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в Рівненську область не надходили.
В межах виділених коштів у 2012 році для громадян області, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Головним управлінням з питань будівництва та архітектури облдержадміністрації, як розпорядником зазначених коштів в області було придбано 22 квартири, в тому числі дві однокімнатні квартири в м. Кузнецовськ.
Представник Виконавчого комітету Кузнецовської міської ради в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи судом повідомлявся належним чином. До початку розгляду справи подав заперечення на адміністративний позов, в якому зазначив, що відповідно до статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (частина 1 статті 59). Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених Законом. За частиною 6 статті 59 Закону, виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.
Ні Кузнецовська міська рада, ні виконавчий комітет Кузнецовської міської ради не приймали рішень щодо відмови ОСОБА_3, законному представнику неповнолітньої доньки ОСОБА_6 у забезпеченні житлом, з підстав відсутності фінансування з Державного бюджету України.
Представником Виконавчого комітету Кузнецовської міської ради було подано клопотання про розгляд справи без його участі.
Представник Міністерства надзвичайних ситуацій України в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи судом повідомлявся належним чином. До початку розгляду справи по суті подав клопотання про розгляд справи без його участі, а також заперечення на адміністративний позов, в якому зазначив, що розподіл бюджетних коштів здійснюється з урахуванням кількості громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і перебувають на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов (квартирному обліку), згідно з поданими Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями даними.
Одночасно з тим, згідно з частиною другою статті 95 Конституції України виключно Законом України "Про Державний бюджет України" визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Таким чином, для забезпечення житлом постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи необхідне державне фінансування за напрямком "Забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в обсязі фактичної потреби в коштах для поліпшення житлових умов усіх постраждалих громадян, які перебувають на квартирному обліку.
Надання житла позивачу поза чергою серед вищезазначеної категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи буде порушенням житлового законодавства (стаття 43 Житлового Кодексу України) і соціальної справедливості по відношенню до сімей громадян, які перебувають у черзі раніше позивача, оскільки всі сім'ї, мають аналогічні права, передбачені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Міністерство надзвичайних ситуацій України як центральний орган виконавчої влади, не здійснює безпосередньо будівництво, розподіл житла або виплату за нього коштів громадянами-чорнобильцями, а лише спрямовує кошти для будівництва житла на місця відповідно до потреби, що і було зроблено протягом 2011-2012 років.
Крім того, відповідач зазначив, що позивач, посилаючись на статтю 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», стверджує що прецедентну практику Європейського суду з прав людини проголошено джерелом права в Україні.
Обґрунтовуючи свою позицію, позивач посилається на рішення Європейського суду з прав людини у справах «Комнацький проти України», «Кечко проти України» та «Бурдов проти Росії», які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягає застосуванню судами як джерело права, у якому зазначено, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Посилання позивача на рішення Європейського суду у цій справі є необґрунтованим, оскільки обставини цієї справи відрізняються від обставин справ Європейського суду, зокрема, у справі Європейського суду були бюджетні асигнування на забезпечення громадян житлом, настала черговість заявника.
На відміну від зазначеного у цій справі, відмова Міністерства надзвичайних ситуацій України обґрунтована не лише відсутністю фінансування бюджетної програми "Забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», але й порядком черговості надання жилих приміщень, а також недопущення порушення житлового законодавства і соціальної справедливості по відношенню до сімей громадян, які перебувають у черзі раніше позивача, оскільки всі такі сім'ї мають аналогічні права, передбачені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Департамент соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила. Про дату, час та місце судового розгляду справи судом повідомлялася належним чином.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, представника Рівненської обласної державної адміністрації, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю.
Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, є матір'ю неповнолітньої дочки - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Сім'я ОСОБА_3 складається з дев'яти осіб: чоловік, дружина та сім дітей, одна з яких - ОСОБА_6 є інвалідом дитинства, її інвалідність пов'язана з наслідками Чорнобильської катастрофи, що підтверджено рішенням ЛКК № 60 від 19.01.2012 року (а.с.6). Сім'я проживає в трикімнатній квартирі, житлова площа якої становить - 39, 3 кв.м. Крім того, в даній квартирі також проживає і ОСОБА_10, мати позивача, якій 63 роки. Тобто, загальний склад сім'ї становить десять чоловік.
Сім'я позивача перебуває на квартирному обліку за місцем проживання з 01.07.2004 року в першочерговій черзі, а з 02.02.2005 року переведена в позачергову чергу, як сім'я, у складі якої є дитина, що стала інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи та потребує особливого догляду, де знаходиться у списку сімей, які мають дітей інвалідів ЧАЕС за № 40.
На сьогодні сім'я позивача, відповідно її неповнолітня дочка - ОСОБА_6, житловою площею не забезпечена.
Протягом усього часу перебування на обліку позивач, її чоловік, діючи в інтересах сім'ї та своєї неповнолітньої доньки неодноразово звертались до відповідачів з відповідними заявами щодо забезпечення житлом. Проте, отримували відповіді про відмову у вирішенні житлового питання, які обґрунтовані тим, що забезпечення житлом сім'ї ОСОБА_8 можливе лише в порядку черги відповідно до чинного житлового законодавства України та за умови необхідного фінансування бюджетної програми "Забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" по Рівненській області (а.с. 10, 14-19).
Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-ХІІ від 28.02.1991 року (далі - Закон № 796-ХІІ) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Пункт 1 ч. 1 ст. 14 Закону № 796-ХІІ передбачає, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи:
інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону № 796-ХІІ крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать неповнолітні діти, зазначені у статті 27 цього Закону.
В свою чергу, згідно п. 4 ч. 1 ст. 27 Закону № 796-ХІІ до дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, належать неповнолітні діти, які проживали на момент аварії чи прожили або постійно навчалися після аварії не менше трьох років у зоні посиленого радіоекологічного контролю.
Згідно додатку № 1 Постанови Кабінету Міністрів України УРСР № 106 від 23.07.1991 року "Про організацію виконання постанов Верховної ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи" місто Кузнецовськ Рівненської області віднесене до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_6 є неповнолітньою дитиною, що стала інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи та потребує особливого догляду, проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю постійно з моменту народження.
Пункт десятий ч. 1 ст. 20 Закону № 796-ХІІ передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1 (пункт 1 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги, а саме позачергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов (включаючи сім'ї загиблих або померлих громадян). Особи, зазначені в цьому пункті, забезпечуються жилою площею протягом року з дня подання заяви, для чого місцеві Ради щорічно виділяють 15 відсотків усього збудованого житла (в тому числі підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності). Кабінет Міністрів України щорічно виділяє обласним державним адміністраціям цільовим призначенням капітальні вкладення відповідно до кількості сімей, що потребують поліпшення житлових умов. Фінансування будівництва здійснюється з Державного бюджету України.
Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 30 Закону № 796-ХІІ потерпілим дітям, зазначеним у пунктах 1-6 статті 27 цього Закону, та їх батькам надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги, зокрема, надання додаткової жилої площі у вигляді окремої кімнати дитині, яка стала інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи та потребує особливого догляду. Відсутність окремої кімнати є підставою для взяття на квартирний облік. Сім'ям, що мають дітей-інвалідів, надається право позачергового одержання жилих приміщень.
Згідно пп. 3 п.1 Порядку надання додаткової житлової площі особам, які внаслідок Чорнобильської катастрофи перенесли променеву хворобу будь-якого ступеня або стали інвалідами, дітям-інвалідам, які потребують особливого догляду, та сім'ям, що втратили годувальника з числа осіб, віднесених до категорії 1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.1996 року № 1589 (далі - Порядок), цей Порядок визначає відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" умови надання додаткової жилої площі сім'ям, у складі яких є діти, що стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи та потребують особливого догляду (пункт 7 частини третьої статті 30 Закону).
Відповідно до п. 2-5 Порядку особи, сім'ї, зазначені у пункті 1 цього Порядку, для одержання додаткової жилої площі повинні перебувати на квартирному обліку для поліпшення житлових умов.
Додаткова жила площа надається:
особам, віднесеним до категорії 1, які перенесли променеву хворобу будь-якого ступеня або стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та дітям, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи і потребують особливого догляду, - у вигляді окремої кімнати.
Придбання або спорудження житла для осіб, сімей, зазначених у пункті 1 цього Порядку, здійснюється за рахунок коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення (далі - Фонд).
З метою раціональнішого використання коштів, що спрямовуються на поліпшення житлових умов осіб, сімей, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації ведуть реєстри осіб, сімей, зазначених у пункті 1 цього Порядку (далі - реєстри).
До реєстрів вносяться такі дані: прізвище, ім'я та по батькові особи, дата зарахування її на квартирний облік на загальних підставах і дата зарахування її на квартирний облік на пільгових умовах, склад сім'ї, номер і серія посвідчення постраждалого внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, група інвалідності, відомості про займане житло (загальна і жила площа), адреса.
У реєстрах окремо виділяються сім'ї, у складі яких є діти, що стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи та потребують особливого догляду.
Пунктом 7 Порядку передбачено, що з числа осіб, сімей, зазначених у пункті 1 цього Порядку і внесених до відповідного реєстру, житлові умови поліпшуються у першу чергу громадянам, які страждають хронічними захворюваннями відповідно до затвердженого МОЗ переліку хронічних захворювань, за наявності яких вони не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім'ї, сім'ям, у складі яких є діти, що стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи та потребують особливого догляду.
Разом з тим, суду слід зазначити, що статтею 63 Закону № 796-ХІІ передбачено, що забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюється за рахунок бюджетних коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством.
Згідно частини першої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення.
Розподіл бюджетних коштів здійснюється з урахуванням кількості громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і перебувають на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов (квартирному обліку), згідно з поданими Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями даними.
Одночасно з цим, згідно з частиною другою статті 95 Конституції України виключно Законом України "Про Державний бюджет України" визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Міністерство надзвичайних ситуацій України відповідно до вимог чинного законодавства України та з метою виконання бюджетної програми "Забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з моменту визначення його головним розпорядником бюджетних коштів за даною програмою протягом 2008-2013 років зверталося до Міністерства фінансів України з бюджетними запитами щодо необхідності збільшення граничних показників видатків на зазначену програму та з проханням внести зміни до розпису Державного бюджету України на поточний рік, що підтверджується відповідними листами.
У 2009-2010 роках Законом України "Про Державний бюджет України" видатків на вищезазначену бюджетну програму передбачено не було.
У 2011 році на виконання бюджетної програми "Забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" бюджетні кошти були передбачені додатково Законом України від 14.06.2011 року № 3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік".
У 2012 році на виконання зазначеної програми та відповідно Закону України «Про державний бюджет України на 2013 рік», постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1198 «Про затвердження порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», наказів МНС України від 21.03.2012 року № 626, від 28.04.2012 року № 739, від 28.11.2012 року № 1360, від 21.12.2012 року № 1446 «Про розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» затверджено розподіл між регіонами України та було виділено 11722, 00 грн.
Відповідно до спільних наказів Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Міністерства надзвичайних ситуацій України 20.05.2013 року № 253/198 та від 27.05.2013 року № 332/205 «Про затвердження порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Рівненській обласній державній адміністрації на виконання зазначеної бюджетної програми у 2013 році передбачено 17422, 813 грн., у тому числі 5653, 813 грн. на погашення кредиторської заборгованості.
Таким чином, вирішення питання покращення житлових умов сім'ї позивача можливе при достатньому виділенні коштів з Державного бюджету України на фінансування державної програми "Забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Разом з тим, суду слід зазначити, що відповідач Міністерство надзвичайних ситуацій України у повній мірі виконало свої зобов'язання щодо планів діяльності по виконанню програми "Забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та розподілу бюджетних коштів між розпорядниками з урахуванням кількості громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та потребують поліпшення житлових умов в період за 2008-2013 роки. Тобто Міністерство надзвичайних ситуацій України вживало всіх необхідних заходів щодо забезпечення сім'ї ОСОБА_3 житлом як такої, у складі якої є дитина, що стала інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи та потребує особливого догляду. Тому суд не може визнати бездіяльність Міністерства надзвичайних ситуацій України, що полягає у незабезпеченні протягом року з дня подання заяви сім'ї позивача, зокрема неповнолітньої доньки - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, житлом, протиправною.
Також позивачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів протиправності бездіяльності Рівненської обласної державної адміністрації та Виконавчого комітету Кузнецовської міської ради Рівненської області щодо незабезпечення протягом року з дня подання заяви сім'ї позивача, зокрема неповнолітньої доньки - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, житлом.
За наведених обставин, суду слід відмовити в задоволенні даної частини позовних вимог.
Щодо позовної вимоги позивача про визнання рішення Міністерства надзвичайних ситуацій України, Рівненської обласної державної адміністрації та Виконавчого комітету Кузнецовської міської ради Рівненської області щодо відмови ОСОБА_3, законного представника неповнолітньої дочки - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у забезпеченні житлом з підстав відсутності фінансування Державного бюджету України - неправомірними, слід зазначити, що листи Міністерства надзвичайних ситуацій № 03-13813/214 від 21.11.2011 року та № 03-2829/214 від 28.03.2012 року, лист Департаменту соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації № 05-К-13 від 25.02.2013 року та лист Рівненської обласної державної адміністрації № К-232/12 від 15.02.2012 року, листи Виконавчого комітету Кузнецовської міської ради Рівненської області № 05/28-К-565/2 від 28.08.2012 року, № 05/28-К-100 від 18.02.2013 року, № 05/28-К-15 від 22.03.2013 року не є рішеннями суб'єкта владних повноважень в розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, а є лише суб'єктивною думкою посадових осіб відповідачів, яка не може спричинити порушення прав позивача. У зв'язку з цим, дана позовна вимога є неналежним способом захисту порушеного або оспорюваного права позивача, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог в цій частині.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.
Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.
Судом було встановлено, що позивач разом із членами своєї сім'ї перебуває на квартирному обліку за місцем проживання з 01.07.2004 року в першочерговій черзі, а з 02.02.2005 року переведена в позачергову чергу, як сім'я, у складі якої є дитина, що стала інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи та потребує особливого догляду. У списку сімей, які мають дітей інвалідів ЧАЕС, на позачергове отримання житла позивач знаходиться за № 40.
Відповідно до міського реєстру громадян, які перебувають на квартирному обліку за місцем проживання в м. Кузнецовськ, вирішення житлового питання потребують 167 сімей. Серед них 97 осіб - громадяни, віднесені до категорії І (сім'ї, у складі яких є інваліди, особи із хронічними захворюваннями та сім'ї, у складі яких є діти-інваліди, що потребують особливого догляду), які відповідно до пункту 10 статті 20 Закону № 796-ХІІ, повинні забезпечуватися житлом протягом року з дня подання заяви. Зазначені громадяни перебувають на квартирному обліку на пільгових умовах з 1999 року.
Відповідно до статті 43 Житлового кодексу Української PCP, громадянам, які перебувають на квартирному обліку як такі, що потребують поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Черговість жилих приміщень визначається за часом взяття на облік відповідним органом виконавчої влади чи місцевого самоврядування.
Питання обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм у безстрокове користування жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду, призначених для постійного проживання, врегульовані Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській PCP, затвердженими постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 року № 470 (далі - Правила).
Відповідно до пункту 38 Правил громадянам, які перебувають на квартирному обліку, жилі приміщення надаються в порядку черговості.
Таким чином, надання житла позивачу поза чергою серед громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії І, буде порушенням житлового законодавства, оскільки такі сім'ї мають аналогічні права, передбачені Законом України ''Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до статті 19 Конституцій України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах про у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а суд згідно ст. 86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, у ході судового засідання позивач не довів суду обґрунтованості позовних вимог, а відповідач підтвердив правомірність своїх дій.
Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Оскільки факт наявності у позивача порушеного права не знайшов свого підтвердження в ході судового розгляду, то поданий позов належить залишити без задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки суб'єктом владних повноважень не надано суду жодного доказу щодо понесення витрат пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, то судові витрати із позивача не присуджуються.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_3 до Рівненської обласної державної адміністрації, Виконавчого комітету Кузнецовської міської ради, Міністерства з надзвичайних ситуацій України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Департамент соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації, відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Головуючий суддя Зозуля Д. П.
Судді: Гломб Ю.О.
Кравчук Т.О.