Справа № 817/3046/13-а
02 жовтня 2013 року 11год. 55хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гломба Ю.О. за участю секретаря судового засідання Палагнюк В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Климець І.О.,
відповідача: представник Красько І.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Приватного акціонерного товариства "Рівнетурист"
до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
Приватне акціонерне товариство "Рівнетурист" звернулось до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.08.2013 року за № 0004052342 та № 0004062342.
Позовні вимоги в повній мірі були підтримані представником позивача в судовому засіданні та обґрунтовані наступним.
Державною податковою інспекцією у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області проведена позапланова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства Приватного акціонерного товариства "Рівнетурист", при проводені розрахунків з ТОВ "Інтеа", за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року.
За результатами перевірки податковим органом складено акт від 08.08.2013 року №590/17-16-22-01/02651374.
На підставі даного акту 22 серпня 2013 року ДПІ у м. Рівне прийнято податкові повідомлення-рішення № 0004052342, № 0004062342 про донарахування ПрАТ "Рівнетурист" податкових зобов'язань та штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток в сумі 5192,00 грн., податку на додану вартість по вітчизняних товарах в сумі 10748,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства в сумі 3985,00 грн. Всього сума донарахувань та штрафних (фінансових) санкцій становить 19925,00 гривень.
Зазначив, що не погоджується з правомірністю донарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій з наступних підстав.
Так, у розділі 4 "Висновок" акта перевірки встановлено наступні порушення:
1. на порушення вимог п.185.1. ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, п.201.14, п.201.15 ст.201 розділу V Податкового кодексу України, ПрАТ "Рівнетурист" занизило податок на додану вартість на загальну суму 10784,00 грн.;
2. на порушення вимог п.44.1. ст.44 розділу 1, пп.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 ст.139, п.144.1 ст.144 розділу III Податкового кодексу України, ПрАТ "Рівнетурист" занизило податок на прибуток підприємств на 2012 рік на суму 5192,00 грн.
Вказані висновки акта вважає безпідставними, виходячи з такого.
Претензією до витрат на придбання, які не визнаються у акті первірки, є відсутність товарно-транспортних накладних на отриманий товар. Однак, не береться до уваги те, що товар (меблі) дійсно використаний у господарській діяльності та є в наявності за результатами інвентаризації.
ТТН не може вважатися єдиним доказом доставки товару, а таким документом може бути і звичайна супровідна видаткова накладна на товар..
Так, позивачем була надана для державного ревізора-інспектора відділу перевірок Коїша О.В. видаткова накладна №ЗН-0000040 від 30.06.2012 року, яка і підтверджує факт здійснення операції з постачання меблів ПрАТ Рівнетурист від ТзОВ "Інтеа".
Відсутність та/або дефектність документів на транспортне перевезення обумовленого договорами товару не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій.
Крім того, чинним законодавством України не встановлено обов'язку суб'єкта господарювання, а також права здійснювати перевірку справжності наданих контрагентами документів при укладенні договорів.
Господарська операція (придбання меблів) між ПрАТ "Рівнетурист" та ТзОВ "Інтеа" підтверджуються документами, такими як: договір, специфікація, видаткова накладна та податкова накладна. В сукупності всі ці документи повністю відповідають поняттю "первинні документи", що визначені у ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України".
Зазначає, що механізм підтвердження платниками податків реальності тих господарських операцій, по яким були сформовані валові витрати та податковий кредит з ПДВ законодавством України не визначений. Закон України "Про податок на додану вартість" та Податковий кодекс України визначають лише вимоги щодо документального підтвердження задекларованих сум податкового кредиту, які, як зазначено вище, були позивачем дотримані.
Вважає висновок державного ревізора-інспектора відділу перевірок Коїша О.В. про завищення ПрАТ "Рівнетурист" податкового кредиту необгрунтований, оскільки відсутні докази проведення посадовими особами чи представниками Товариства фіктивних господарських операцій з контрагентами та при наявності належним чином оформлених первинних документів по операціям з ними.
Вказує, що лише сам факт наявності господарських відносин з контрагентом, який порушує податкове законодавство, не може тягнути за собою негативні наслідки для платника податків у вигляді зменшення податкового кредиту чи валових витрат, оскільки платник податків може бути необізнаним стосовно таких порушень та дійсних намірів тих фізичних осіб, які представляють його контрагента.
Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, пов'язана з рухом активів, зміною зобов'язань чи вартості основних засобів.
Товариством було в повному обсязі оприбутковано та поставлено на баланс основні засоби (меблі), що призвело до збільшення балансової вартості основних засобів по рахунку 106 (Меблі та інвентар) та рахунку 1120 (малоцінні необоротні матеріальні активи в експлуатації).
Враховуючи наведене, ПрАТ "Рівнетурист" зауважує, що первинні бухгалтерські документи за період, який перевірявся, є в наявності та складені відповідно до зазначених вище законодавчих та нормативних актів та не суперечать останнім.
Крім того, на лист ДПІ у м. Рівне за вихідним номером № 13075/22-210 від 29.05.2013 року "Про надання пояснень та їх документального підтвердження", ПрАТ "Рівнетурист" за вих.№ 203 від 12.06.2013 року в ДПІ у м.Рівне були надані виключно всі належним чином завірені копії документів, які були необхідні для проведення перевірки.
Таким чином, висновки, викладені податковим органом у акті перевірки, не грунтуються на конкретно визначених нормах законодавства, із зазначенням первинних документів, на підставі яких робиться висновок про наявність порушення, а на суб'єктивних припущеннях про порушення податкового законодавства.
Отже, ПрАТ "Рівнетурист" не порушувало вимоги п.185.1. ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, п.201.14, п.201.15 ст.201 розділу V Податкового кодексу України, та вимоги п.44.1. ст.44 розділу 1, пп.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 ст.139, п.144.1. ст.144 розділу III Податкового кодексу України, а тому донарахування податкових зобов'язань та штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток, з податку на додану вартість по вітчизняних товарах та застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення Податкового законодавства, в даному випадку є безпідставним, а відтак прийняті податкові повідомлення-рішення від 22.08.2013 року № 0004052342 та №0004062342 є протиправними.
На підставі викладеного просить позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що згідно результатів перевірки ПрАТ "Рівнетурист" за перевіряємий період мав взаємовідносини з ТОВ "Інтеа".
Вказані взаємовідносини полягали в тому, що між ТОВ "Інтеа" та ПрАТ "Рівнетурист" було укладено ряд договорів на поставку меблів, а також по поточному ремонту частини покрівлі будівлі готелю.
На виконання умов зазначених договорів оформлювались податкові та видаткові накладні, платіжні доручення, однак до перевірки не надано товаро-транспортних накладних на перевезення меблів.
До податкової інспекції надійшов акт перевірки ДПІ у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби від 15.04.2013р. №266/22-200/30461138 "Про результати проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Інтеа" код 30461138 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.01.2013р. при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Феріт Д» (код 36441206), ПП «АТМ» (код 24606641), ТОВ «ВК Віконні системи» (код 33972398), ТОВ «Галактика М» (код 31890900), ПП «Екоскан Сервіс» (код 33517827), ТОВ «Ангстрем Континенталь» (код 33906299), ТОВ «Дидактика» (код 34735238), ТОВ «Ліга» (код 24609852), ТОВ «Лігран» (код 34656476), ТОВ «Матадор» (код 31820299), ТОВ «Ривс» (код 34914473), ТОВ «Старт Д» (код 32694059), ТОВ «Супутник» (код 32228481), ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» (код 32694389), ТОВ «Шоковіта» (код 33421689), ПП «Мегіур» (код 33338822), ТОВ «Техніка» (коді9099225)".
Відповідно до вищевказаного акту перевірки було встановлено порушення ТОВ "Інтеа":
- п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України в результаті чого ТОВ "Інтеа" безпідставно сформовано податкові зобов'язання з ПДВ по операціям продажу товарів (робіт, послуг) для ПАТ "Рівнетурист" у сумі 385794 грн.
- п.137.1, п.137.4 ст.137 Податкового кодексу України безпідставно сформовано дохід від реалізації товарів по операціям продажу товарів (робіт, послуг) ПАТ "Рівнетурист" у сумі 1928972 грн.
Також посилається на акт ДПІ у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби від 23.07.2013р. № 547/22-200/30461138 "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Інтеа" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.12.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.12.2012р."
Вказаним актом перевірки встановлено, зокрема те, що правочини, що здійснені ТОВ "Інтеа" з контрагентами-покупцями, а саме в частині реалізації БМР для КП РМР "Теплотранссервіс", ПАТ "Рівнетурист", умовно отриманих у 2012 році від ТОВ "Діксі БУД" протягом 2012 року не спрямовані на реальне настання правових наслідків та суперечать інтересам держави.
Отже, операції між ТОВ "Інтеа" та ПрАТ "Рівнетурист" не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим посадова ТОВ "Інтеа" не могла фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.
Враховуючи те, що у ТОВ "Інтеа" відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, то операції ТОВ "Інтеа" не є господарською діяльністю підприємства, в розумінні п. 14.1.36 Податкового Кодексу України.
Оскільки, реальність вчинення господарських операцій між ПрАТ "Рівнетурист" та ТОВ "Інтеа" відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, таким чином, у ТОВ "Інтеа" не було підстав для податкового обліку вказаних операцій.
Виходячи з вищенаведеного, ТОВ "Інтеа" здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.
Таким чином, у зв'язку з непідтвердженням податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, у ТОВ «Інтеа» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям.
В порушення п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.14, п.201.15 ст.201 розділу V Податкового кодексу України, ПрАТ "Рівнетурист" занизило податок на додану вартість на загальну суму 10748 грн. в.т.ч.: за квітень 2012 року на суму 1334 грн., травень 2012 року на суму 8224 грн., червень 2012 року на суму 333 грн.. листопад 2012 року на суму 857 грн.
В порушення п.44.1 ст.44 розділу І, пп.138.8. п.138.8., ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139. п.144.1. ст.144 розділу III Податкового кодексу України ПрАТ "Рівнетурист" завищено показник у рядку 04 Декларації "Витрати, що вираховуються при визначенні об'єкта оподаткування" за період 01.07.2011р. по 31.12.2012р. по взаєморозрахунках з ТОВ "Інтеа" всього на суму 24727,08 грн. в т. ч. в III кварталі 2012р. на суму 12363,54 грн. та IV кварталі 2012р. на суму 12363,54 грн.
В порушення п.44.1 ст.44 розділу 1, пп.138.8. п.138.8., ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.144.1. ст.144 розділу III Податкового кодексу України ПрАТ "Рівнетурист" занизило податок на прибуток підприємств за 2012 рік на суму 5192 грн., в т.ч. в III кварталі 2012р. на суму 2596 грн. та IV кварталі 2012р. на суму 2596 грн.
Враховуючи викладене вважає, що правомірно визначено суму податкового зобов'язання ПАТ "Рівнетурист".
В задоволенні позову просить відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.
Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Рівнетурист" зареєстроване юридичною особою виконавчим комітетом Рівненської міської ради 29.12.2003 року (а.с.50).
В період з 05.08.2013 року по 08.08.2013 року Державною податковою інспекцією у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області проводилась позапланова невиїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства ПрАТ "Рівнетурист" при проведені розрахунків з ТОВ "Інтеа" за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року.
Результати перевірки оформлені актом від 08.08.2013 р. №590/17-16-22-01/02651374 (а.с.10-41).
Згідно висновків акта перевірки перевіркою встановлено порушення:
1) п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.14, п.201.15 ст.201 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ (із змінами та доповненнями) ПрАТ "Рівнетурист" занизило податок на додану вартість на загальну суму 10748 грн., в т.ч.: за квітень 2012 року на суму 1334 грн., травень 2012 року на суму 8224 грн., червень 2012 року на суму 333 грн., листопад 2012 року на суму 857 грн..
2) п.44.1 ст.44 розділу 1, пп.138.8. п.138.8. ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.144.1 ст.144 розділу ІІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-У! із змінами та доповненнями ПрАТ "Рівнетурист" занизило податок на прибуток підприємств за 2012 рік на суму 5192 грн., в т.ч.: в ІІІ кварталі 2012р. на суму 2596 грн. та IV кварталі 2012р. на суму 2596 грн.
Не погоджуючись з вказаними висновками контролюючого органу позивач подав заперчечення до акту перевірки № 253 від 14.08.2013 року (а.с.44-48).
Вказаним запереченням просив надати можливість ПрАТ "Рівнетурист" брати участь у розгляді даного заперечення та за результатами розгляду заперечень не приймати податкове повідомлення-рішення про донарахування сум податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств.
Розглянувши вказане заперечення контролюючим органом на адресу позивача була надіслана відповідь від 21.08.2013 року за № 2181/17-16-22-01, якою висновки, викладені в акті перевірки, залишено без змін (а.с.49).
22.08.2013 року на підставі акту перевірки від 08.08.2013 року №590/17-16-22-01/02651374 контролюючим органом винесені податкові повідомлення-рішення:
№ 0004052342 яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на суму 6490,00 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 5192,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 1298,00 грн. (а.с.43);
№ 0004062342 яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах на суму 13435,00 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 10748,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 2687,00 грн. (а.с.42).
Висновки відповідача, відображені в акті перевірки які ґрунтуються на твердженнях про безтоварність господарських операцій ПрАТ "Рівнетурист" з ТОВ "Інтеа" суд вважає безпідставними та такими, що ґрунтуються не на нормах закону та фактичних обставинах здійснення господарських операцій, а на припущеннях органу доходів і зборів.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року (надалі - Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"), господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" факт здійснення господарських операцій фіксується первинними документами.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальну зміну майнового стану суб'єкта господарювання, яка фіксується шляхом складення контрагентами первинних документів.
Вимога щодо реальної зміни майнового стану суб'єкта господарювання кореспондує з положеннями розділів ІІІ, V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (надалі - Податковий кодекс України), якими встановлено порядок формування платниками податків валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість та визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств і податком на додану вартість.
Відповідно до п. 138.1 ст. 138 розділу ІІІ Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, інших витрат, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Згідно пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 розділу ІІІ Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку та витрати банківських установ.
Пунктом 138.2 статті 138 розділу ІІІ Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
В силу вимог пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 розділу ІІІ Податкового кодексу України до складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
В свою чергу, відповідно до пп. "а" п. 198.1 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно з п. 198.2 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.6 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України передбачено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Як встановлено судом, між ТОВ "Інтеа" (Виконавець) та ПрАТ "Рівнетурист" (Замовник) було укладено Договір № 11/04-12 на поставку меблів від 11.04.2012 року. Згідно з умовами договору Виконавець зобов'язувався поставити товар (меблі) Замовнику, а Замовник зобов'язується провести оплату за поставлений товар (51-52).
На виконання умов вказаного договору ТОВ "Інтеа" передано ПрАТ "Рівнетурист" товар (меблі) на загальну суму 59345,00 грн. (ПДВ 9890,83 грн.), що підтверджується: підписаною сторонами видатковою накладною від 30.06.2012 року №РН-0000040 та виписаними продавцем для покупця податковими накладними: від 19.04.2012 року №3, від 03.05.2012 року № 1, від 28.05.2012 року № 3, від 30.06.2012 року №3 (а.с.54,56-59).
Податок на додану вартість на підставі вищевказаних накладних в сумі 9890,83 грн., в повному обсязі віднесений ПрАТ "Рівнетурист" до складу податкового кредиту в:
- квітні 2012 року на суму 1333,33 грн., про що свідчить реєстр отриманих податкових накладних, дані декларації з ПДВ за квітень 2012 року ПрАТ "Рівнетурист" на суму 1333,33 грн.;
- травні 2012 року на суму 8224,16 грн., про що свідчить реєстр отриманих податкових накладних, дані декларації з ПДВ за травень 2012 року ПрАТ "Рівнетурист" на суму 8224,16 грн.;
- червні 2012 року на суму 333,33 грн., про що свідчить реєстр отриманих податкових накладних, дані декларації з ПДВ за червень 2012 року ПрАТ "Рівнетурист" на суму 333,33 грн.
Оплата ПрАТ "Рівнетурист" вартості товару здійснена в повному обсязі у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями:
- №108 від 19.04.2012 року в сумі 10000,00 грн. в т.ч. ПДВ 1666,67 грн. (а.с.98);
- №407 від 03.05.2012 року в сумі 20000,00 грн. в т. ч. ПДВ 3333,33 грн. (а.с.100);
- №522 від 28.05.2012 року в сумі 29345,00 грн. в т.ч. ПДВ 4890,83 грн. (а.с.105).
Також, між ТОВ "Інтеа" (Підрядник) та ПрАТ "Рівнетурист" (Замовник) було укладено Договір № б/н на виконання поточного ремонту від 01.11.2012 року. Згідно з умовами договору Підрядник зобов'язувався виконати поточний ремонт частини покрівлі будівлі готелю Замовника по вул. Київська,36 в м. Рівне, а Замовник провести оплату після підписання актів виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт (60-62).
На виконання умов вказаного договору ТОВ "Інтеа" виконало поточний ремонт покрівлі будівлі ПрАТ "Рівнетурист" на загальну суму 15108,00 грн., що підтверджується: довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) від 20.11.2012 року (а.с.79), актом приймання виконаних будівельних робіт за опад 2012 року (форми КБ-2в) від 20.11.2012 року (а.с.75-78), податковою накладною від 06.11.2012 року №3 (а.с.80) та податковою накладною від 20.11.2012 року №5 (а.с.81).
Податок на додану вартість на підставі виписаних вищенаведених податкових накладних в загальній сумі 2518,00 грн. в повному обсязі віднесений ПрАТ "Рівнетурист" до складу податкового кредиту в:
- листопаді 2012 року на суму 2518,00 грн., про що свідчить реєстр отриманих податкових накладних, дані декларації з ПДВ за листопад 2012 року ПрАТ "Рівнетурист" та кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку Дт-64 Кт-631 на суму 2518 грн.
Оплата ПрАТ "Рівнетурист" вартості виконаних робіт здійснена в повному обсязі у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями:
№1276 від 06.11.2012 року в сумі 8000,00 грн. в т.ч. ПДВ 1333,33 грн. (а.с.136);
№14194 від 18.12.2012 року в сумі 7108,00 грн. в т. ч. ПДВ 1184,67 грн. (а.с.140).
Придбаний у ТОВ "Інтеа" товар позивачем був використаний у своїй господарській діяльності та є в наявності за результатами інвентаризації.
Таким чином, господарські операції між ПрАТ "Рівнетурист" та ТОВ "Інтеа" були здійснені в межах господарської діяльності контрагентів, сторони переслідували мету при їх здійсненні та понесли зміни майнового стану.
Надані позивачем документи на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій по придбанню товарів у ТОВ "Інтеа" є первинними в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року, відповідають всім необхідним вимогам, передбаченим цим Законом.
Тому, суд приходить до висновку щодо реальності господарських операцій ПрАТ "Рівнетурист" з контрагентом ТОВ "Інтеа" та відповідно щодо правомірності формування на підставі вказаних господарських операцій даних податкового обліку позивача.
Посилання відповідача в акті перевірки на факт здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом ТОВ "Інтеа" без мети настання реальних наслідків, лише з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків, суд вважає таким, що не заслуговує на увагу.
Відповідно до ч. 1-5 ст. 203 Цивільного кодексу України - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України - правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Як роз'яснює п. 18 постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 р. № 9 перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК до них зокрема відносяться: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Таким чином, правочини вчинені позивачем з ТОВ "Інтеа" не відносяться до таких, що порушують публічний порядок, а отже не можуть бути визнаними нікчемними у відповідності до ч. 1 ст. 228 Цивільного кодексу України. До матеріалів справи відповідачем не долучено вироків суду, що набрали законної сили та в яких встановлено вину посадових осіб позивача, ТОВ "Інтеа" в намірі порушити публічний порядок.
Враховуючи, що на момент проведення перевірки та під час розгляду справи по суті, вирок по кримінальній справі відсутній суд вважає, що висновки органу доходів і зборів про нікчемність правочинів вчинених між позивачем та контрагентом - ТОВ "Інтеа" є передчасними.
Крім того, основою для висновків про нікчемність правочинів між позивачем та ТОВ "Інтеа" слугували, в тому числі, акт перевірки ДПІ у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби від 15.04.2013 року №266/22-200/30461138 "Про результати проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Інтеа" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.01.2013р. при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Феріт Д» (код 36441206), ПП «АТМ» (код 24606641), ТОВ «ВК Віконні системи» (код 33972398), ТОВ «Галактика М» (код 31890900), ПП «Екоскан Сервіс» (код 33517827), ТОВ «Ангстрем Континенталь» (код 33906299), ТОВ «Дидактика» (код 34735238), ТОВ «Ліга» (код 24609852), ТОВ «Лігран» (код 34656476), ТОВ «Матадор» (код 31820299), ТОВ «Ривс» (код 34914473), ТОВ «Старт Д» (код 32694059), ТОВ «Супутник» (код 32228481), ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» (код 32694389), ТОВ «Шоковіта» (код 33421689), ПП «Мегіур» (код 33338822), ТОВ «Техніка» (коді9099225)" та акт ДПІ у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби від 23.07.2013 року № 547/22-200/30461138 "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Інтеа" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.12.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.12.2012р."
Відповідно до висновків у зазначених актах перевірки, правочини ТОВ "Інтеа" з контрагентами-покупцями, в тому числі ПАТ "Рівнетурист", не спрямовані на реальне настання правових наслідків та суперечать інтересам держави.
Суд також не бере до уваги такі покликання відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 Господарського кодексу України від №436-IV 16.01.2003 року, основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління. Господарська діяльність може здійснюватися також на основі інших речових прав (права володіння, права користування тощо), передбачених Цивільним кодексом України. Крім того, положеннями Цивільного кодексу України №435-IV від 16.01.2003 року передбачено виконання робіт на основі цивільно-правових договорів. Тому, обставини відсутності трудових та виробничо-промислових потужностей у підприємства ще не можуть бути доказом нездатності контрагента виконати взяті на себе зобов'язання по наданню послуг, виконанню робіт чи продажу товару.
Тому, висновки органу доходів і зборів щодо відсутності у контрагента позивача спеціальної правосуб'єктності на момент здійснення господарських операцій з позивачем є безпідставними.
Окремо суд зазначає, що відсутність документів на транспортне перевезення товару не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій.
Так, відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України N 363 від 14.10.97 р., товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Згідно із п. п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.
Разом з тим, вказані Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.
Господарські операції позивача із ТОВ "Інтеа" підтверджуються іншими документами, якими є договір, видаткова накладна, про що вказувалось вище. В сукупності всі ці документи повністю відповідають поняттю "первинні документи", що визначені у ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України".
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач заперечуючи проти позову, правомірність спірних податкових повідомлень-рішень не довів.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити повністю, податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 22.08.2013 року за № 0004052342 та № 0004062342 визнати протиправним та скасувати повністю.
В силу положень ст. 94 КАС України, судові витрати присуджуються на користь позивача з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 22.08.2013 року № 0004052342.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 22.08.2013 року № 0004062342.
Присудити на користь позивача Приватного акціонерного товариства "Рівнетурист" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 199,25 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Гломб Ю.О.