ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
10 жовтня 2013 року 09:36 № 826/13159/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,
за участю представників сторін:
від позивача - Яценко Є.О. (довіреність від 02.09.2013 р.)
від відповідача - Дирда І.Є (довіреність від 15.07.2013 р. № 45/10-015)
від третьої особи-1: не з'явився
від третьої особи-2: не з'явився
від третьої особи-3: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Бридж Плюс»
до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві
третя особа-1Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Горизонталь»
третя особа-2Товариство з обмеженою відповідальністю «Онікс Компані ЛТД»
третя особа-3Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа-Діас»
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.04.2013 № 0004442280,-
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Бридж Плюс» з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.04.2013 № 0004442280, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 190 927 грн. за основним платежем та на 47 732 грн. за штрафними санкціями.
Позивач не погоджується із спірним рішенням та в обґрунтування позову зазначає, що з контрагентами були укладені договори на поставку запчастин, про надання послуг із перевезення. Зазначені угоди фактично виконані та, як зазначає позивач, їх проведення супроводжується відповідними первинними документами та податковими накладними. Наведене, як зазначає по суті позивач, є підставою для формування спірних сум податкових вигод.
Відповідач, надавши заперечення проти позову, просить у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених в акті перевірки та наведених запереченнях.
Третім особам направлено за визначеними в ЄДР адресами копії ухвали про відкриття провадження, які, однак, не вручені з незалежних від суду причин (підприємства не розшукані), у зв'язку з чим та в силу вимог абз. 2 ч. 3 ст. 167, ч. 4 ст. 33, ч. 11 ст. 35 КАС України ухвала суду вважаться належним чином врученою третім особам, а треті особи вважається належним чином повідомленими про розгляд справи.
Слід зазначити, що відповідно до ухвали про відкриття провадження у справі у контрагентів позивача витребувані, крім іншого: докази наявності у спірному періоді на підприємствах трудових та матеріальних ресурсів, докази наявності кваліфікованого персоналу для виконання робіт/послуг; економічного обґрунтування цін на замовлені роботи/товари/послуги; докази наявності необхідного технологічного обладнання для виконання робіт; докази наявності ліцензій на здійснення спірних робіт; докази наявності власних або орендованих приміщень для ведення господарської діяльності підприємств; докази наявності транспортних засобів, докази придбання спірної продукції у заводу виробника або третіх осіб (договори, акти приймання-передачі, транспортні документи, накладні).
У той же час, треті особи в судове засідання не з'явилися, доказів поважності причин неприбуття, як і витребуваних документів на підтвердження фактичного виконання спірних операцій не надали.
Враховуючи наведене, а також відсутність підстав для відкладення розгляду справи, строки розгляду справи, те, що явка третіх осіб не визнавалася обов'язковою, розгляд справи не відкладався та справу розглянуто на підставі наявних матеріалів.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 10.10.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову виходячи з наступного.
ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС, правонаступником якої є ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Бридж Плюс» (код з ЄДР 35570641; адреса: 03143, м. Київ, Голосіївський район, вул. Заболотного, 15) з питань дотримання податкового законодавства за відносинами з ТОВ «Онікс Компані ЛТД» (код з ЄДР 37817014; адреса: 03138, м. Київ, Солом'янський район, вул. Охтирська, 6-А, кімната 5), ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» (код з ЄДР 37889322; адреса: 03186, м. Київ, Солом'янський район, вул.. Авіаконструктора Антонова, 15-А) за квітень, травень 2012 р., ТОВ «Альфа-Діас» (код з ЄДР 37730300; адреса: 04119, м.Київ, Шевченківський район, вул. Щербакова, 49А, офіс 91; в стані припинення) за жовтень 2012 р.
За результатами перевірки складено акт від 11.04.2013 р. № 216/1/22-80-35570641 (далі - Акт перевірки).
Перевіркою встановлено завищення податкового кредиту з ПДВ на 206 982 грн.
В контексті наведеного в Акті перевірки зазначається та з наведеної у ньому таблиці вбачається, що позивачу від ТОВ «Онікс Компані ЛТД» (далі - перший епізод) видано податкові накладні: в період січня 2012 р. на загальну суму поставки 143 000 грн. з ПДВ 23 833,33 грн.; в період березня 2012 р., всього на загальну суму 286 500 грн. з ПДВ - 47 750 грн. Позивачем у зв'язку з цим сформовано податковий кредит за відносинами із зазначеним контрагентом: у січні 2012 р. - 23 834 грн., у березні 2012 р. - 23 917 грн.
В контексті наведеного зазначається, що відносно цього підприємства до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням з 02.04.2013 р.
Крім того, зазначається про отримання від ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС акту від 15.03.2013 р. відносно зазначеного контрагента про неможливість проведення зустрічної звірки. Цим актом встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціям з придбання та продажу товарів (робіт, послуг) за період січня - березня 2012 р. Звіркою не підтверджується реальність здійснення господарських відносин із постачальниками, не підтверджується задекларований податковий кредит за відносинами із постачальниками, не підтверджуються податкові зобов'язання по ланцюгу товарів (робіт, послуг).
Згідно з цим актом інформація щодо наявності основних фондів відсутня.
Стосовно чисельності працюючих на зазначеному підприємстві, зазначається, що згідно баз даних декларації з ПДФО у 2012 році не подавалися.
Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» (далі - другий епізод) в Акті перевірки зазначається, що позивачем в період квітня - травня 2012 року отримано від контрагента податкові накладні, перелік та реквізити яких визначено на стор. 5 Акту перевірки. Згідно із цими податковими накладними обсяг поставки склав відповідно: 178 697,30 грн. з ПДВ 29 782,88 грн. та 171 692,58 грн. з ПДВ 28 615,43 грн.
У той же час, як зазначається в Акті перевірки, від ДПІ у Солом'янському районі м. Києва до відповідача надійшов акт від 13.11.2012 р. № 7593/22-7/37889322 про результати перевірки ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» за період з 01.10.2011 р. по 30.06.2012 р.
У зазначено акті зазначено про отримання протоколу від 28.08.2012 р. допиту свідка - гр. Давидова О.О., - засновника ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь», який є директором товариства. Згідно цього протоколу зазначена особа вказала, що не має відношення до фінансово-господарської діяльності товариства, документи звітності не підписував, зареєстрував підприємство за грошову винагороду у 200 доларів США у зв'язку із скрутним матеріальним становищем. Зміст паперів, які підписував у зв'язку із реєстрацією, йому не відомий.
В контексті наведеного також зазначається про відсутність об'єктів оподаткування по операціям з придбання товарів (робіт, послуг), про не підтвердження реальності операцій.
Щодо взаємовідносин з ТОВ «Альфа-Діас» (далі - третій епізод) під час перевірки встановлено, що позивачу видано в період жовтня податкові накладні, перелік яких та реквізити яких зазначено на стор. 7 Акту перевірки. Всього видано податкових накладних на суму 605 000 грн. з ПДВ 100 833,37 грн.
В контексті взаємовідносин позивача із зазначеним контрагентом зазначається, що отримано акт від ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 11.03.2013 р. про неможливість проведення зустрічної звірки за період вересень - листопад 2012 р., в якому зазначено, що до перевірки не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань. В ході перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, у зв'язку з відсутністю (ненаданням до перевірки) договорів, актів, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів. У зв'язку з цим зазначається про відсутність об'єктів оподаткування за операціями з придбання та продажу товарів (робіт, послуг).
Виходячи по суті з того, що операції між контрагентами та позивачем фактично не виконувались, ДПІ приходить до висновку, що позивачем безпідставно сформовано спірні суми податкових вигод, зазначаючи, що позивачем порушено вимоги п. 198.3., 201.1., 201.4., 201.6. ПК України, що призвело, за висновком ДПІ до заниження ПДВ до сплати на 190 927 грн. за період січня, березня, квітня, травня, жовтня 2012 р.
На підставі зазначених вище висновків Акту перевірки прийнято оскаржуване рішення.
У взаємозв'язку з наведеним та щодо обставин взаємовідносин позивача з його контрагентами, під час розгляду справи встановлено також наступне.
Так, (1) відносно ж взаємовідносин позивача з ТОВ «Онікс Компані ЛТД», під час розгляду справи встановлено підписання 20.22.2011 р. договору про надання послуг вантажного транспорту, відповідно до якого надання послуг має підтверджуватись, крім іншого, товарно-транспортними накладними, талонами замовника, шляховими листами.
Щодо взаємовідносин з (2) ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь», під час розгляду справи встановлено, що між позивачем (замовник) та ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» (виконавець) підписано договір від 29.03.2012 р., відповідно до якого виконавець зобов'язався надати послуги вантажного транспорту. Надання послуг, як зазначено у п. 1.2. договору, має підтверджуватись, крім іншого, товарно-транспортними накладними, талонами замовника, шляховими листами.
До договору надано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) з визначенням номенклатури поставки - «послуги перевезення вантажу автомобільним транспортом».
До договору надано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) з визначенням номенклатури поставки - «послуги перевезення вантажу автомобільним транспортом».
Окрім того, (3) між позивачем (замовник) та ТОВ «Альфа-Діас» (постачальник) підписано договір поставки автозапчастин.
У договорі відсутня ідентифікація особи, яка від імені постачальника підписала договір.
Згідно з п. 3.2. договору, датою поставки є дата отримання замовником товару на складі замовника.
Пунктом 3.3. договору передбачено, що поставка здійснюється автотранспортом постачальника за його рахунок, що, відповідно, передбачає наявність у контрагента власного або орендованого автотранспорту та оформлення товарно-транспортних накладних.
Згідно з податковими та видатковими накладними у перевірений період оформлено передачу позивачу 110 автошин по ціні 4583,33 грн. без ПДВ.
Видаткові накладні та податкові накладні при цьому не містять відомостей, які б ідентифікували особу, яка підписала ці документи від імені контрагента.
Вирішуючи спір по суті та проаналізувавши у взаємозв'язку з вищенаведеним положення ПК України, а саме:
- п/п. 14.1.36. ПК України (щодо визначення терміну «господарська діяльність»), п/п. 14.1.185. (щодо визначення «постачання послуг»), п/п. 14.1.203 (щодо визначення «продаж результатів робіт (послуг), п/п. 14.1.191. (щодо визначення «постачання товарів»), п/п. 14.1.202. (щодо визначення «продаж (реалізація) товарів»),
- (щодо ПДВ) п/п. 14.1.178 (щодо визначення «податок на додану вартість»), п/п. 14.1.181 (щодо визначення «податковий кредит»), п. 188.1. (щодо бази оподаткування), п. 185.1. (щодо визначення «об'єкт оподаткування»), п. 198.1. ПК України (щодо операцій, при здійсненні яких виникає право на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.2. (щодо дати виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.3. (щодо порядку визначення сум податкового кредиту), п. 201.1. (щодо видачі п/п та її реквізитів), п. 201.4. (щодо дати видачі податкової накладної), п. 201.6. (щодо статусу податкової накладної (п/н) та її відображення у РПН), п. 201.7. (щодо видачі п/н на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг); п. 201.8. (щодо осіб, яким надано право нарахування податку та видачі п/н), п. 201.10 ПК України (щодо видачі п/н платником податку та статусу п/н як підстави нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту); п. 198.6. (щодо наслідків не підтвердження сум податку),
- а також п/п. 16.1.2., 16.1.3., п. 44.1. ПК України (щодо ведення обліку та підтвердження даних обліку) та положення ч. 2. ст. 3., ч. 1 ст. 9, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд приходить до наступних висновків.
Так, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути складені за фактично вчиненою операцією, повинні мати всі обов'язкові реквізити, містити відомості про господарську операцію, про зміст та обсяг операцій, та бути підписані уповноваженими особами, що надає первинному документу юридичну значимість для цілей відображення спірних операцій у бухгалтерському та податковому обліку.
У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування витрат виникають за наявності сукупності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних податкового кредиту та які є передумовою їх формування.
Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; (3) придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності; (4) наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій.
Недоведеність наявності цих чинників, з якими наведені вище норми законодавства пов'язують можливість формування платником податків податкового кредиту, зокрема, недоведеність здійснення певних операцій (нездійснення операцій), позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування витрат, а покупця - права на формування цих податкових вигод, навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості робіт/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників певних операцій.
В даному випадку, дослідивши та оцінивши відповідно до положень ст. 86 КАС України («Оцінка доказів») наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, виходячи з положень ч. 1 ст. 138 КАС України (щодо предмету доказування) та з урахуванням положень ч. 1 та ч. 2 ст. 71 КАС України, суд приходить до висновку, про недоведеність фактичного виконання спірних операцій контрагентами позивача на користь останнього (про їх невиконання контрагентами), та, як наслідок, - до висновку про відсутність у позивача правових підстав для формування податкового кредиту з ПДВ за спірними операціями.
Такий висновок ґрунтується на наступному.
Так, за третім епізодом (щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Альфа-Діас» відносно поставки автозапчастин) передбачено перевезення продукції постачальником на склад позивача.
За першим та другим епізодами щодо взаємовідносин з ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» та ТОВ «Онікс Компані ЛТД» передбачено надання послуг з вантажного транспорту з перевезення вантажів.
В контексті наведеного, слід зазначити, що відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. № 363, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за № 128/2568:
- Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
- Подорожній лист, це первинний документ про облік вантажних автомобільних перевезень, що всебічно характеризує роботу автомобіля і водія з моменту їх виїзду з автотранспортного підприємства і до повернення на підприємство;
- Дорожній лист, це документ установленого законодавством зразка для визначення та обліку роботи автомобільного транспортного засобу.
Згідно з п. 11 зазначених Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.
Згідно з 11.3. Правил, дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.
Пунктом 11.4. Правил визначено, що оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.
Пунктом 11.5. Правил також передбачено, що товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів.
Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).
При цьому, відповідно до п. 11.6. Правил, після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.
Згідно з п. 11.7. Правил, перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.
Пунктом 11.9. Правил передбачено, що час прибуття (вибуття) автомобіля для завантаження і розвантаження Замовник зобов'язаний зазначати відповідно до пунктів 8.25 і 8.26 цих Правил.
У той же час, на підтвердження фактичного здійснення перевезення продукції за третім епізодом та надання послуг з перевезення та, відповідно, на підтвердження фактичного виконання обумовлених з контрагентами операцій, під час розгляду справи не надано товарно-транспортних накладних та подорожніх листів, з яких би вбачалось перевезення продукції від контрагентів до позивача, а отже і доказів на підтвердження поставки продукції контрагентом позивачу та надання послуг з перевезення.
Слід зазначити, що наведені документи витребовувались у третіх осіб відповідно до ухвали про відкриття провадження у справі, а у позивача - відповідно до ухвали від 20.08.2013 р.
Крім того, за першим та другим епізодами не надано і будь-яких замовлень на перевезення, передбачених договором.
Відносно наданих позивачем копій ТТН, слід зазначити, що зазначені ТТН не містять будь-якої згадки про контрагентів позивача та стосуються взаємовідносин позивача з іншими особами, з чим погоджується і представник позивача, а отже ці документи не можуть бути враховані на підтвердження надання послуг з перевезення за першим та другим епізодом та поставки продукції за третім епізодом.
Під час розгляду справи судом не встановлено та контрагентами не надано також доказів власне наявності у них власних або орендованих транспортних засобів, хоча ці відомості також витребовувались судом, а також не надано доказів здійснення перевезення іншими особами за замовленням контрагентів, у т.ч. не надано доказів оплати за оренду т/з (у разі залучення т/з у інших осіб) або списання контрагентами пального у зв'язку з перевезенням продукції та несення у зв'язку з цим витрат, що у сукупності та додатково дає підстави для висновку про недоведеність виконання спірних операцій контрагентами позивача.
В контексті наведеного слід також додати, що позивачем не надано і будь-яких документально підтверджених відомостей щодо найменування та обсягів товарів/продукції, що перевозились за другим та третім епізодом.
Щодо наведеного не надано і будь-яких доказів наявності у позивача (придбання) ресурсів товару, що за твердженням позивача перевозився контрагентами.
Відносно юридичної значимості первинних документів (актів), складених за першим та другим епізодами (щодо надання послуг з вантажного перевезення), слід зазначити, що наведені акти не містять жодних відомостей про маршрути перевезень, відстань перевезення, кількості ходок, найменування товарів/продукції, що перевозились, його кількість, як і відомостей, які ідентифікують задіяні транспортні засоби, а отже не містять обов'язкових реквізитів, необхідних для врахування цих документів, як юридично значимих первинних документів, а відтак зазначені акти не можуть бути враховані для підтвердження виконання спірних операцій та бути підставою для цілей формування даних бухгалтерського, податкового обліку та, відповідно, підставою для формування спірних сум податкових вигод.
За третім епізодом (з ТОВ «Альфа-Діас» щодо поставки шин) при цьому, не надано і доказів наявності у контрагента власних або орендованих складських ресурсів та власне наявності (придбання у інших осіб) ресурсів продукції, які обумовлювались поставкою на адресу позивача, хоча докази придбання продукції у заводу виробника або третіх осіб також витребовувались у зазначеного товариства.
Слід зазначити, що наведені вище відомості щодо наявності у контрагентів відповідних ресурсів та можливостей, не надані і з боку позивача, хоча обізнаність позивача відносно наявності у контрагентів відповідних ресурсів при укладанні угод, обумовлюється звичайною діловою практикою та характером та специфікою угод (обумовлених операцій).
Відносно ТОВ «Онікс Компані ЛТД» за даними податкової звітності встановлено відсутність у період 1 кв. 2012 р. (періоду оформлення спірних операцій) адміністративних витрат, витрат на збут, інших витрат звичайної діяльності та інших операційних витрат, тобто витрат, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності взагалі та спірних операцій, зокрема, що вказує власне на відсутність у контрагента можливостей та ресурсів, необхідних для ведення господарської діяльності та спірних операцій, зокрема. При цьому, з наданих ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві матеріалів вбачається, що зазначеним товариством не подавалась звітність з ПДФО, а відтак і не декларувалась наявність у цього товариства трудових ресурсів, що у свою чергу додатково вказує на відсутність у цього товариства ресурсів, необхідних для виконання спірних операцій. З наданих матеріалів також вбачається відсутність у цієї особи основних засобів.
Окрім того, з податкової звітності ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» за 2012 рік (податкова декларація з податку на прибуток), наданої ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, також вбачається відсутність декларування адміністративних витрат, витрат на збут, інших витрат звичайної діяльності та інших операційних витрат, тобто витрат, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності взагалі та спірних операцій, зокрема. Керівник цього підприємства, як зазначено вище, у поясненнях від 28.08.2012 р. взагалі заявив про свою непричетність до діяльності контрагента, що у свою чергу вказує на те, що підприємство-контрагент взагалі знаходилось поза межами контролю формального (номінального) керівника та в даному випадку не доведено здійснення фактичної господарської діяльності зазначеним підприємством. При цьому, відсутні докази, у т.ч. за даними з ЄДР, щодо наявності повноважень у інших осіб на вчинення певних дій від імені цього підприємства.
Що стосується відомостей, наведених у податковій декларації з податку на прибуток ТОВ «Альфа-Діас» за період 2-4 кв. 2012 р., яка надана ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, слід зазначити, що як і у попередніх випадках, з податкової звітності вбачається відсутність декларування зазначеним товариством адміністративних витрат, витрат на збут, інших витрат звичайної господарської діяльності та інших операційних витрат, що додатково вказує на недоведеність здійснення цим підприємством господарської діяльності взагалі та спірних операцій, - зокрема. При цьому, з повідомлення ДПІ вбачається, що товариством звітність з ПДФО не подавалась, а відтак і не декларувалась наявність трудових ресурсів, наявність яких є необхідною для виконання спірних операцій.
Відтак, враховуючи специфіку та особливості спірних операцій, під час розгляду справи не доведено тих обставин та не надано тих документів, які за звичайною діловою практикою супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності з первинними документами підтверджують їх фактичне (реальне) виконання, а відтак, позивачем та контрагентами не доведено фактичного виконання спірних операцій, тобто фактичного здійснення поставок продукції позивачу та надання послуг з вантажного перевезення саме контрагентами позивача останньому, а встановлені вище судом обставини спростовують доводи позивача у цьому контексті.
В даному випадку, як приходить до висновку суд, за спірними операціями лише оформлялися окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентами обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди.
Складені за такими операціями первинні документи та податкові накладні, внаслідок недоведеності виконання спірних операцій саме контрагентами позивача, є юридично дефектними та не створюються правових наслідків для цілей формування спірних сум податкових вигод, що, відповідно, зумовлює висновок суду про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод.
Надані позивачем матеріали та наведені ним доводи, не спростовують наведеного та не доводять зворотного.
Виходячи з наведеного, позивачем не доведено наявності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість правомірного формування податкових вигод за спірними операціями, що, відповідно, свідчить про відсутність у позивача підстав для їх формування за результатами оформлення вищезгаданих операцій.
При цьому, суд враховує, що наявність оплати за спірними операціями сама по собі також не є підтвердженням фактичного здійснення операцій та в даному випадку - самостійною підставою для формування спірних сум податкових вигод, оскільки рух цих коштів, виходячи з вищенаведеного у сукупності, не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю підприємств - учасників спірних операцій.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В даному випадку, за результатами розгляду справи суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення, яке, як приходить до висновку суд, є законним та обґрунтованим, вірним по суті, а отже підстав для задоволення позову не має і у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись вимогами статей 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бридж Плюс» (код з ЄДР 35570641; адреса: 03143, м. Київ, Голосіївський район, вул. Заболотного, 15) - залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Суддя О.А. Кармазін
Повний текст постанови складено та підписано 16.10.2013 р.