Справа №: 2-339/11
Іменем України
"17" квітня 2013 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Франька М.Я., при секретарі Куліковій В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Олександрії справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя,
ОСОБА_1 в листопаді 2010 року звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, протягом розгляду справи неодноразово збільшувала розмір позовних вимог, мотивуючи наступним. 07.03.1986 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем, на момент звернення до суду з позовом шлюб не розірвано, але спільне проживання з відповідачем вони припинили в листопаді 2010 року. Просить поділити майно, що є об'єктом права сумісної власності з відповідачем ОСОБА_2,та :
- визнати за нею право власності на 1/2 частину грошових вкладів, що складає 157500 грн., які знаходяться в банківських установах на особистих рахунках на ім'я відповідача, на загальну суму 315000 грн., а саме:
в філії «Придніпровське регіональне відділення» №1 ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» на рахунку НОМЕР_1 від 04.09.2009 року в сумі 30000,00 грн., на рахунку НОМЕР_2 від 18.02.2010 року в сумі 45000 грн.;
у відділенні №1 ПАТ «Автокразбанк» м. Олександрія , на рахунку НОМЕР_3 в сумі 48000,00 грн., на рахунку НОМЕР_4 в сумі 50000,00 грн., на рахунку НОМЕР_5 в сумі 50000 грн., на рахунку НОМЕР_6 в сумі 52000,00 грн., на рахунку НОМЕР_7 в сумі 40000,00 грн.;
- стягнути з відповідача на її користь компенсацію в сумі 18500 грн. за майно, придбане за час шлюбу за спільні гроші, яке відповідач присвоїв без поділу, а саме: меблі для прихожої кімнати (шафа, шафа відкрита, шафа кутова) вартістю 8 000 грн., меблі для кухні ( мийка, стіл-тумба, приставна шафа, 3 навісних шафи, пенал, стіл обідній, 2 табурета, кухонний куточок) вартістю 3500 грн., телевізор « Самсунг » вартістю 6 000 грн., телевізор «Філіпс» вартістю 3000 грн., телевізор « JVC» вартістю 1300 грн., спальня (ліжко, тумбочка під телевізор), вартістю 2 500 грн., стінка у вітальню «Фараон» ( 4 шафи), вартістю 2 200 грн., тумбочка під телевізор, вартістю 500 грн., шафа одягова, вартістю 2 000 грн., стіл комп'ютерний, вартістю 500 грн., крісло «керівника», вартістю 800 грн., пральна машина "Індезіт" (автомат), вартістю 2 200 грн., газова піч «Ардо», вартістю 2 300 грн., холодильник «Дніпро», вартістю 2 000 грн., ноутбук «Асус», вартістю 6 000 грн., всього на суму 42800 грн., з якого у її користуванні фактично залишились тільки м'які меблі ( два крісла, диван ) , вартістю 3 800 грн.,( 46600 : 2 - 3800 = 18500 грн.), (так вказано в заяві про уточнення позовних вимог);
- стягнути з відповідача на її користь вартість 1/2 частини автомобіля «Міцубіші Ланцер», в сумі 28 000 грн., придбаного ними в період шлюбу з відповідачем і проданого відповідачем в березні 2010 року, а також стягнути на її користь судові витрати.
Загальна сума, підлягаюча стягненню з відповідача в порядку поділу майна, за її розрахунками, складає 204500 грн. В рахунок стягнення вказаної суми просить виділити їй в натурі автомобіль «КІА», вартістю 63850 грн., який зареєстрований на її ім'я, але фактично перебуває в користуванні відповідача, решту - 140650 грн. стягнути з відповідача на її користь.
Відповідач позовні вимоги не визнав, заявив зустрічний позов про виділення йому в натурі в порядку поділу майна автомобіля «КІА», вартістю 63850 грн., а також просить стягнути з позивача за первісним позовом 24075 грн. переплачених їй при відшкодуванні вартості 1/2 частини автомобіля «КІА», оскільки відповідачем було фактично сплачено їй 56000 грн., що підтверджується її розпискою, а не 31925 грн., як визначено актом оцінки автомобіля. Щодо поділу банківських вкладів на його ім'я, на чому наполягає позивач, то їх не існує, рахунки були поточними, обслуговували його бізнес, кошти на рахунках фактично відсутні. Позовні вимоги щодо стягнення компенсації вартості меблів та побутової техніки в сумі 18500 грн. не визнає, вважає, що позивачем не доведено факт наявності вказаного майна у спільній власності подружжя, а також не доказана оцінка майна. Позовні вимоги про стягнення 1/2 частини вартості автомобіля «Міцубіші Ланцер» в сумі 28000 грн. не визнав, пояснив, що продажем автомобіля займалась позивач, вона ж отримала гроші за автомобіль, повинна була передати їх дочці для завершення будівництва будинку.
Заслухавши сторони, свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає підлягаючими частковому задоволенню позовні вимоги за первісним позовом, а також частковому задоволенню позовні вимоги за зустрічним позовом, за наступних підстав.
Відповідно до ст. 60 СК України майно, яке подружжя придбало у шлюбі, належить дружині й чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один із них не мав через поважну причину (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що будь-яка річ, придбана за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Відповідно до 70 СК України , у разі поділу такого майна, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Необхідно зазначити, що право на спільне майна, яке виникає у подружжя в період шлюбу, не припиняє своє існування після його розірвання або фактичного припинення шлюбу. Розпорядження, користування та володіння об'єктами права спільної сумісної власності здійснюється подружжям з рівними правами та обов'язками, якщо інше не встановлено домовленості між ними.
З матеріалів справи вбачається, що за клопотанням позивача направлялись запити в банківські установи м. Олександрії - ПАТ «Автокразбанк», Банк «Фінанси та кредит», АТ «УкрСиббанк», ПАТ»Укрсоцбанк», ПАТ КБ «Правекс-Банк», ПАТ КБ «ПриватБанк», АТ «Дельта Банк», ПАТ «Промінвестбанк», АТ «Райффайзен Банк Аваль», Олександрійську філію АТ «Державний ощадний банк України», для отримання інформації щодо наявності вкладів на ім'я відповідача.
З наданих банківськими установами довідок вбачається, що на дату звернення позивача в суд реально наявні кошти на рахунках, відкритих на ім'я відповідача, в слідуючих банківських установах: АТ «УкрСиббанк» на рахунку НОМЕР_8 в сумі 12,06 грн., ПАТ «Укрсоцбанк» на рахунку НОМЕР_9 в сумі 126,04 грн. В інших банківських установах, в тому числі на рахунках, вказаних позивачем в доповненнях позовних вимог від 17.04.2013 року - ПАТ «Автокразбанк» м. Олександрія , на рахунках № НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, Банк «Фінанси та кредит» на рахунках №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2 - кошти відсутні. Всі вказані рахунки відкриті в період перебування сторін в шлюбі.
Відповідно до роз'яснень в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», грошові вклади, незалежно від їх виду та від того, на чиє ім'я з подружжя вони внесені, відповідно до ст. 61 СК України є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Відповідно до ч.1 ст.71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.
За таких обставин, встановивши, що укладення депозитних договорів та внесення відповідачем грошових вкладів на розрахункові рахунки банку відбулось в період перебування сторін в зареєстрованому шлюбі, суд приходить до висновку, що грошові кошти, які знаходяться на вищевказаних депозитних рахунках, відкритих на ім'я відповідача є спільним майном подружжя, в якому також має бути визнане за кожною зі сторін право власності на зазначене майно в рівних частках - по 1/2 його частині з поділом в натурі.
Відповідно до роз'яснень Пленум Верховного Суду України в п.п. 23, 24 постанови від 21.12.2007 року N 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.
Відповідно до ст.ст. 59, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказуваннями, воно не може ґрунтуватися на припущеннях, оскільки відповідно до принципу безпосередності судового розгляду рішення може бути обґрунтоване лише тими доказами, які одержані у визначеному законом порядку і перевірені в тому судовому засіданні, в якому постановлюється рішення.
Уточнюючи позовні вимоги в судовому засіданні, позивач надала заяву, в якій вказує, що в період шлюбу за спільні кошти придбала з відповідачем меблі для прихожої кімнати (шафа, шафа відкрита, шафа кутова) вартістю 8 000 грн., меблі для кухні
(мийка, стіл-тумба, приставна шафа, 3 навісних шафи, пенал, стіл обідній, 2 табурета, кухонний куточок) вартістю 3500 грн., телевізор «Самсунг» вартістю 6 000 грн., телевізор «Філіпс» вартістю 3000 грн., телевізор « JVC» вартістю 1300 грн., спальня (ліжко, тумбочка під телевізор), вартістю 2 500 грн., стінка у вітальню «Фараон» ( 4 шафи), вартістю 2 200 грн., тумбочка під телевізор, вартістю 500 грн., шафа одягова, вартістю 2 000 грн., стіл комп'ютерний, вартістю 500 грн., крісло «керівника», вартістю 800 грн., пральна машина « Індезіт» (автомат), вартістю 2 200 грн., газова піч «Ардо», вартістю 2 300 грн., холодильник «Дніпро», вартістю 2 000 грн., ноутбук «Асус», вартістю 6 000 грн., всього на суму 46600 грн. , з якого 1/2 частина належить їй, але фактично у її користуванні залишились тільки м'які меблі ( два крісла, диван ) , вартістю 3 800 грн., решту відповідач самовільно вивіз з квартири, в зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача різницю у вартості майна в сумі 18500 грн. (22300 - 3800 = 18500 грн.). Відповідач позов в цій частині не визнає, представник відповідача вказує, що позивачем не надано доказів про існування вказаного майна та про його оцінку.
Заперечуючи позов в частині виділення позивачу в натурі в порядку поділу майна автомобіля «КІА», представник відповідача пояснив, що 06.03.2010 року відповідач вже сплатив позивачу вартість належної їй частини автомобіля, при цьому, відповідно до акту оцінки автомобіля, його вартість складала 63850 грн., тобто 1/2 частина вартості, яку він мав би сплатити, складає 31925 грн., фактично ж він сплатив 56000 грн., переплативши 24075 грн., тому в зустрічному позові просить в порядку поділу майна визнати за ним право власності на автомобіль «КІА» та стягнути з позивача на його користь суму переплати 24075 грн. Як на доказ факту отримання позивачем вказаних грошових коштів представник позивача посилається на розписку позивача від 06.03.2010 року про отримання від відповідача 56000 грн., та на акт оцінки автомобіля від 29.12.2010 року.
Позивач в суді визнала факт отримання від відповідача вказаної в розписці суми 56000 грн., але стверджує, що це були гроші, виручені від продажі автомобіля «Міцубіші Ланцер», яка теж була їх спільною з відповідачем власністю.
Відповідно до ст. 64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.
Суд визнає розписку належним письмовим доказом тій обставині, що позивач в позасудовому порядку отримала від відповідача - співвласника автомобіля «КІА», який є спільним майном подружжя, 1/2 частину його вартості - 56000 грн., ця сума сторонами була погоджена виходячи з реальної на той час вартості автомобіля - близько 112000 грн., це було їх добровільне волевиявлення. Доводи відповідача про переплату ним вартості 1/2 частини автомобіля з посиланням на акт оцінки автомобіля, яка була проведена після здійснення розрахунку з дружиною (на той час шлюбні відносини, як стверджує відповідач, були вже припинені), суд до уваги не приймає. З наведених підстав позовні вимоги зустрічного позову в частині виділення відповідачу автомобіля «КІА» в порядку поділу майна підлягають задоволенню. Позовні вимоги зустрічного позову про стягнення на користь відповідача 24075 грн., як переплаченої позивачу суми, задоволенню не підлягають.
Як зазначалось вище, до складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.
Судом встановлено, що автомобіль «Міцубіші Ланцер», набутий сторонами в період шлюбу, був ними відчужений на відомих їм умовах у березні 2010 року, тобто до виникнення спору про поділ майна. Позивачем за первісним позовом в суді не доведено факт порушення з боку відповідача її права на частку в майні, що є спільним майном подружжя, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 1/2 частини вартості автомобіля «Міцубіші Ланцер» в сумі 28000 грн. задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене, на підставі встановлених судом обставин та підтриманням позивачкою в судовому засіданні позовних вимог щодо визнання за нею права власності на 1/2 частину грошових вкладів, суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення позову та в порядку поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на спільне майна подружжя в рівних частках - за кожним по 1/2 частині грошового вкладу в банківських установах : АТ «УкрСиббанк» на рахунку НОМЕР_8 в сумі 12,06 грн., по 6,03 грн. за кожним; ПАТ «Укрсоцбанк» на рахунку НОМЕР_9 в сумі 126,04 грн., по 63,02 грн. за кожним.
Щодо позовних вимог про визнання за позивачкою права власності на 1/2 частину грошових вкладів в ПАТ «Автокразбанк» м. Олександрія на рахунках № НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, в Банк «Фінанси та кредит» на рахунках №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2 - то вони є необґрунтованими, на час розгляду справи, за інформацією банків, на вказаних рахунках кошти відсутні, але в разі доведення позивачкою обставин використання відповідачем спільних коштів усупереч нормам ст. 65 СК України не позбавляє її права на компенсацію вартості її частки.
Таким чином, первісний позов підлягає частковому задоволенню - тільки в частині визнання права власності на 1/2 частину грошових сум в банківських установах: АТ «УкрСиббанк» на рахунку НОМЕР_8 в сумі 6,03 грн., ПАТ «Укрсоцбанк» на рахунку НОМЕР_9 в сумі 63,02 грн.
Позовні вимоги про визнання права власності на 1/2 частину грошових вкладів в ПАТ «Автокразбанк» м. Олександрія на рахунках № НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, в Банку «Фінанси та кредит» на рахунках №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, про визнання права власності в порядку поділу майна на автомобіль «КІА» д.н.з. НОМЕР_10, стягнення грошової компенсації в сумі 140650 грн. не підлягають задоволенню з викладених вище підстав.
Зустрічний позов в частині виділення із спільного сумісного майна подружжя у приватну власність та визнання права власності на легковий автомобіль «КІА» модельCeed 1.4 5ME2LX державний номер НОМЕР_10 підлягає задоволенню. Позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 24075 грн. не підлягають задоволенню.
Судові витрати в сумі 439,25 грн. підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2
На підставі ст. ст. 57, 60, 70, 71 СК України, керуючись ст.ст. , 10-11, 57-61, 64, 88, 174, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частину грошових сум в банківських установах: АТ «УкрСиббанк» на рахунку НОМЕР_8 в сумі 6,03 грн., ПАТ «Укрсоцбанк» на рахунку НОМЕР_9 в сумі 63,02 грн. В задоволенні позову про визнання права власності на 1/2 частину грошових вкладів в ПАТ «Автокразбанк» м. Олександрія на рахунках № НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, в Банку «Фінанси та кредит» на рахунках №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, про визнання права власності в порядку поділу майна на автомобіль «КІА» д.н.з. НОМЕР_10, стягнення грошової компенсації в сумі 140650 грн. - відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнити частково. Виділити із спільного сумісного майна подружжя у приватну власність та визнати за ОСОБА_2 право власності на легковий автомобіль «КІА» модель Ceed 1.4 5ME2LX державний номер НОМЕР_10. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 24075 грн. - відмовити.
Судові витрати в сумі 439,25 грн. стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя М.Я. Франько