Справа № 579/1572/13-к
1-кп/579/123/13
15 жовтня 2013 року м.Кролевець
Кролевецький районний суд Сумської області
у складі: судді Бєгунової О.В.
за участі секретаря Писаренко О.М.
з участю: прокурора Бурдюга В.Ю.
потерпілого ОСОБА_1
обвинуваченого ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кролевці кримінальне провадження № 12013200190000750 від 8 вересня 2013 року по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_3 громадянина України, військовозобов'язаного, освіта повна загальна середня, неодруженого, навчається в ДПТНЗ Кролевецьке ВПУ, проживає в гуртожитку в АДРЕСА_1, несудимого,-
- за ч.1 ст. 296 КК України,-
близько 19 години 30 хвилин 7 вересня 2013 року прийшов до господарства раніше незнайомого йому ОСОБА_3 АДРЕСА_2, одержавши по телефону повідомлення від своєї матері ОСОБА_4 про те, що в цьому господарстві на неї напали та застосували фізичне насильство. Зайшовши в коридор житлового будинку, де знаходились незнайомі йому люди, зокрема ОСОБА_1, який сидів на стільці, ОСОБА_2, не з'ясовуючи їх причетність до конфлікту з ОСОБА_4, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю, умисно двічі вдарив ОСОБА_1 кулаком по обличчю, заподіявши легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я у вигляді синця навколо правого ока, садна на спинці носа, садна на фоні синця в правій щічній ділянці, перелому кісток носа.
Отже, ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.296 КК України.
Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_2 частково визнав винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення і пояснив, що в вечірній час 7 вересня 2013 року йому зателефонувала його мати, ОСОБА_4 та повідомила, що на неї напав незнайомий чоловік, затягнув на подвір'я свого господарства, душив та бив її при цьому вона розповіла, де знаходиться це господарство. Відразу він пішов туди та знайшов цю садибу, почувши звідти крики. На подвір'ї він побачив ОСОБА_4, на якій побачив сліди побиття, зайшовши в коридор житлового будинку та побачивши там незнайомих чоловіків, не з'ясовуючи обставин конфлікту та їх причетність до нього рукою наніс один удар в обличчя чоловіку який сидів ближче до нього на стільці, після чого його родич ОСОБА_5 повідомив що цей чоловік до конфлікту не причетний, він вибачився та вийшов з будинку, вважає, що нанесеним ударом не міг спричинити потерпілому ОСОБА_1 виявлених в нього тілесних ушкоджень.
Винуватість обвинуваченого у скоєнні злочину доведена наступними доказами.
Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні дав показання про те, що близько 19-30 7 вересня 2013 року прийшов до господарства ОСОБА_3, щоб забрати банку, в якій вдень приніс молоко. У дворі було чутно крики, шум сварки, в коридорі він побачив раніше йому незнайому ОСОБА_4, незнайомого чоловіка, а також ОСОБА_5, які сварились з ОСОБА_3 і по їх поведінці він зрозумів, що вони можуть побити ОСОБА_3 Він попросив ОСОБА_5, якого знав, не вчиняти бійку, і не втручаючись в конфлікт, сів на стілець, чекаючи на повернення господарями банки. В цей момент в коридор забігли два молодих хлопця, один з яких, як тепер йому відомо ОСОБА_2, нічого не кажучи, відразу наніс йому два удари кулаком по обличчю, від яких в нього з носу пішла кров.
Свідок ОСОБА_6 в суді дала показання про те, що в вечірній час 7 вересня 2013 року перебувала в будинку ОСОБА_3 де чула, що виник конфлікт, в суть якого не вникала, оскільки була з дитиною ОСОБА_3, в коридорі бачила ОСОБА_1, але до нанесення йому побоїв з будинку вийшла, через декілька днів ОСОБА_1 розповів їй, що його безпричинно вдарив молодий чоловік.
Свідок ОСОБА_5 в суді дав показання про те, що в вечірній час 7 вересня 2013 року бачив, як між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, внаслідок вчинення останнім побиття ОСОБА_4 виник конфлікт, спочатку на подвір'ї господарства ОСОБА_3, потім в коридорі будинку, він також бачив, що до господарства ОСОБА_3 прийшли ОСОБА_7, співмешканець ОСОБА_4 та ОСОБА_2, її син, чи наносив ОСОБА_2 ОСОБА_1 удари він не бачив, оскільки знаходився поза приміщенням будинку.
Свідок ОСОБА_7 під час судового розгляду дав показання про те, що в вечірній час йому зателефонувала дружина, ОСОБА_4 і розказала, що її побив ОСОБА_3 якого він раніше знав. Відразу він прийшов на місце цих подій, в господарство ОСОБА_3, де побачив ОСОБА_4, її племінника ОСОБА_5, ОСОБА_3, який був в стані сп'яніння, потім прийшов ОСОБА_2, але що відбулось між ними та ОСОБА_1 він не знає.
Свідок ОСОБА_4 в суді дала показання про те, що близько 19 години перебуваючи на вулиці біля господарства ОСОБА_3, якого раніше не знала, зазнала з боку останнього фізичне насильство, він ударив її, затягнув у двір та став душити, ОСОБА_5, який опинився поряд, захистив її, після чого вона зателефонувала синові, ОСОБА_2, та співмешканцю ОСОБА_7 і розповіла про ці події. В коридорі будинку, куди вона зайшла з ОСОБА_7, вона бачила ОСОБА_1, який намагався захистити ОСОБА_3 Вона не бачила, щоб її син, ОСОБА_2 бив ОСОБА_1
Даними судово-медичних експертиз, проведених в ході досудового розслідування по справі та протоколів слідчих експериментів з участю потерпілого та обвинуваченого, підтверджується, що внаслідок вчиненого обвинуваченим хуліганства потерпілому ОСОБА_1 заподіяні легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я у вигляді синця навколо правого ока, садна на спинці носа, садна на фоні синця в правій щічній ділянці, перелому кусок носу. Локалізація та характер ушкоджень вказують на те, що вони могли виникнути внаслідок ударів руками і тому подібними предметами за обставин, вказаних потерпілим.
Механізм виникнення тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_1 в цілому може відповідати механізму їх заподіяння, продемонстрованому ОСОБА_1 під час слідчого експерименту 26.09.2013 року (т.2 а.с.16-17, 33,34,35).
Суд вважає, що наведеними доказами в їх сукупності у повному обсязі доведена винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особистою зухвалістю, яка полягає в умисному спричиненні потерпілому легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я і ці дії підлягають кваліфікації за ч.1 ст.296 КК України.
Оцінивши показання обвинуваченого щодо нанесення потерпілому одного удару долонею та неможливості заподіяння йому від цього удару виявлених в нього тілесних ушкоджень, суд визнає їх такими, що спростовуються дослідженими під час судового розгляду доказами та суперечать їм.
Так, за висновком судово-медичної експертизи № 195 від 27.09.2013 року (т.2 а.с.43) механізм виникнення тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_1 в цілому може відповідати частково механізму їх заподіяння, продемонстрованому ОСОБА_2 під час слідчого експерименту 26.09.2013 року, мається невідповідність в кількості нанесених ударів. Локалізація та кількість виявлених тілесних ушкоджень у ОСОБА_1 вказують на те, що йому було нанесено не менше двох ударів. Цей висновок узгоджується з показаннями в суді потерпілого, висновками судово-медичних експертиз щодо характеру, локалізації та механізму утворення тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_1, тому суд вважає показання обвинуваченого в цій частині надуманими.
Оцінюючи показання в суді свідків ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5 суд враховує, що ці показання в цілому не спростовують обвинувачення ОСОБА_2, яке у повному обсязі доведене іншими достовірними доказами. Крім того, суд приймає до уваги, що зазначені свідки є особами, які підтримують з обвинуваченим родинні стосунки і дані ними в суді з метою уникнення обвинуваченим відповідальності.
Даючи оцінку суб'єктивній стороні злочину, суд приймає до уваги, що в даному випадку мотивація дій обвинуваченого початково пов'язана з бажанням надання допомоги матері, ОСОБА_4 трансформувалась в мотив явної неповаги до суспільства, що виявилось в публічному, безпричинному застосуванні фізичного насильства до іншої людини, набагато старшої за віком, без з'ясування будь-яких обставин до причетності до конфлікту з його матір'ю, що об'єктивно порушувало громадський порядок, прийняті в суспільстві норми поведінки та спілкування. Таким чином, відсутні підстави для кваліфікації дій обвинуваченого як злочину проти здоров'я особи.
Суд також враховує, що протиправні дії вчинені обвинуваченим в умовах коли будь які посягання на ОСОБА_4 вже не відбувалось, і самі по собі обставини, що склалися на момент з'явлення обвинуваченого в господарстві ОСОБА_3 об'єктивно не викликали необхідності його втручання в обраний ним спосіб.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, його ставлення до скоєного.
Суд враховує, що обвинувачений позитивно характеризується, навчається, обставини в яких він вчинив протиправні дії, виникли не з його ініціативи і він негативно оцінює свої дії.
Суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливо з застосуванням до нього звільнення від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням відповідно до ст.75 КК України.
Розглянувши цивільний позов потерпілого про відшкодування йому моральної шкоди в розмірі 3000 грн., суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Суд визнає обґрунтованими доводи потерпілого про те, що протиправними діями обвинуваченого йому завдана моральна шкода, яка полягає в моральних стражданнях внаслідок спричинення йому, інваліду ІІІ групи по зору, фізичного болю, тілесних ушкоджень на обличчі, зокрема в області ока, необхідності лікування, безпідставного приниження його гідності з боку особи, яка значно молодша від нього.
Враховуючи глибину фізичних і моральних страждань потерпілого, принципів розумності і справедливості, визначених ст.23 ЦК України, з обвинуваченого на користь потерпілого ОСОБА_1 підлягає стягненню моральна шкода в розмірі 3000 грн. в порядку ст.1167 ЦК України
Керуючись ст.ст.370, 374 КПК України,-
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.296 КК України і призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
Відповідно до ст.75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 1 рік не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст.76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 такі обов'язки:
Не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;
Періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Запобіжний захід обвинуваченому до набрання вироком законної сили залишити особисте зобов'язання.
Цивільний позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 3000 грн.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області через Кролевецький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому і прокурору.
Суддя: О. В. Бєгунова