662/1925/13-к
16 жовтня 2013 року с.м.т. Новотроїцьке
Новотроїцький районний суд Херсонської області у складі:
Головуючого судді - Бугрименка В.В.
при секретарі - Голумбієвській С.Ф.
за участі прокурора - Малік Т.В.
потерпілого - ОСОБА_1
обвинуваченого - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12013230220000998, відносно
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.м.т.Новотроїцьке, Херсонської області, українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 такого що не має судимості
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.125 КК України
16 вересня 2013 року, близько 16.00 год., ОСОБА_2, знаходячись на узбіччі автодороги Каховка-Генічеськ, неподалік вулиці Безроднього в с.м.т. Новотроїцьке, Херсонської області, під час сварки, яка виникла раптово на ґрунті особистих неприязних відносин, умисно, з метою спричинення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, наніс останньому один удар рукою в область обличчя, чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді трьох саден на спинці носа правого крила, садна над верхньою губою, крововиливу по центру слизистої верхньої губи і які відповідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Дії ОСОБА_2 необхідно кваліфікувати за ч.1 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та пояснив, що 16 вересня 2013 року, близько 16.00 год. на узбіччі автодороги Каховка-Генічеськ зустрів ОСОБА_1 Під час розмови з останнім у нього виникла сварка під час якої він наніс рукою один удар потерпілому в обличчя, їх розборонив ОСОБА_3, після чого поїхав додому. Цивільний позов в частині спричиненої матеріальної шкоди визнав повністю, в частині моральної шкоди не визнав, вважає її завищеною та необґрунтованою.
Крім повного визнання вини обвинуваченим у спричиненні ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, його вина у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні підтверджується наступними доказами дослідженими в судовому засіданні.
Так, потерпілий ОСОБА_1 дав показання, що 16 вересня 2013 року, близько 16.00 години на узбіччі дороги Каховка-Генічеськ у нього виник конфлікт з обвинуваченим, під час якого ОСОБА_2 наніс йому удар рукою в обличчя.
З висновку судово-медичної експертизи за №291/н від 18 вересня 2013 року вбачається, що у потерпілого ОСОБА_1 виявлено тілесні ушкодження у виді трьох саден на спинці носу та правому крилі, садна над верхньою губою, крововилив по центру слизистої поверхні губи. Вказані пошкодження виникли від дії тупого предмету, можливо 16 вересня 2013 року і відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Вказані докази, які є належними і допустимими та повністю узгоджуються між собою, у зв'язку з чим, суд вважає необхідним покласти їх в основу вироку.
Оскільки обвинувачений беззаперечно визнав свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, сумнівів в добровільності його позиції немає, фактичні обставини справи ніким не оспорюються, суд, з врахуванням думки учасників судового розгляду, вважає відповідно до ч.3 ст.349 КПК України недоцільним дослідження інших доказів у справі зокрема в допиті свідка ОСОБА_3 та вирішив обмежитись допитом обвинуваченої, потерпілого, дослідженням висновку експертизи та матеріалів які характеризують її особу обвинуваченого.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_2 суд визнає - щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.
При призначенні ОСОБА_2 покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, який відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, особу винного, який характеризується посередньо, обставину яка пом'якшує покарання - щире каяття та вважає необхідним призначити йому покарання в межах санкції ч.1 ст. 125 КК України у виді громадських робіт, оскільки на думку суду, саме такий вид покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Застосування інших видів покарань передбачених санкцією ч.1 ст. 125 КК України у виді штрафу та виправних робіт, з врахуванням майнового стану обвинуваченого і того що він не працює, суд вважає недоцільним та неможливим відповідно.
Заявлений потерпілим цивільний позов на суму 10538 грн. 20 коп., з яких матеріальна шкода становить - 238 грн. 20 коп., моральна шкода 10 000 грн. та 300 грн. на оплату правової допомоги, підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Зі змісту ч.1 ст.129 КПК України вбачається, що ухвалюючи обвинувальний вирок суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє позов повністю, частково або відмовляє в його задоволенні.
Враховуючи, що ОСОБА_2 цивільний позов в частині відшкодування матеріальної шкоди визнав повністю, суд вважає, позовні вимоги в цій частині доведенню не підлягають, у зв'язку з чим, з обвинуваченого має бути стягнуто на користь потерпілого 238 грн.20 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди яку зазнав останній.
Заявлена позивачем сума в рахунок відшкодування моральної шкоди, а саме в розмірі 10000 гривень, на думку суду є необґрунтованою та завищеною. Доводи потерпілого, про те, що він не отримав роботу у зв'язку з наявністю видимих тілесних ушкоджень на його обличчі є голослівними. Разом з тим, суд вважає, що у зв'язку з протиправною поведінкою ОСОБА_2, потерпілому було завдано моральну шкоду. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань потерпілого, а також вимоги розумності та справедливості і вважає необхідним стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2500 гривень.
Що стосується понесених потерпілим витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
Зі змісту ч.2 ст. 120 КПК України вбачається, що до процесуальних витрат, зокрема правову допомогу, відносяться витрати пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача, які надають правову допомогу за договором.
Відповідно до ст.ст.45, 58 КПК України представником потерпілого у кримінальному процесі має право бути лише захисник тобто адвокат, відомості про якого внесено до Єдиного реєстру адвокатів України. Особа яка надавала потерпілому допомогу у складанні позовної заяви, представником потерпілого у розумінні ст.45,58 КПК України не являється. За таких обставин позов у цій частині задоволенню також не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк сто годин.
Цивільний позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди та 238 (двісті тридцять вісім) гривень 20 (двадцять) копійок - матеріальної шкоди, а всього 2738 (дві тисячі сімсот тридцять вісім) гривень 20 (двадцять) копійок .
В решті позову відмовити.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Херсонської області шляхом подання апеляційної скарги через Новотроїцький районний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя В.В. Бугрименко