Справа №784/4455/13 16.10.2013 16.10.2013 16.10.2013
Провадження № 11-сс/784/302/13р. Головуючий 1-ї інстанції: Кірімова О.М..
Категорія: постанова про закриття Суддя апеляційної інстанції: Пісной І.М.
кримінального провадження
16 жовтня 2013 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
Головуючого: Дзюби Ф.С.
суддів: Кваші С.В., Пісного І.М.
при секретарі: Богданові Б.Ф.
розпоряднику: Цуркані Р.С.
за участі
прокурора: Гавенка В.В.
потерпілого: ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Арбузинського районного суду Миколаївської області від 02.10.2013р., якою
відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого СВ Арбузинського РВ УМВС України в Миколаївській області Македонця І.І. від 18 вересня 2013 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012160130000006,-
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 26.09.2013р. до Арбузинського районного суду Миколаївської області надійшла скарга ОСОБА_3, в якій він просив скасувати постанову старшого слідчого СВ Арбузинського РВ УМВС України в Миколаївській області Македонця І.І. від 18 вересня 2013 року про закриття кримінального провадження, 23.11.2012р. внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012160130000006.
Відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_3, слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що хоча формально в діях ОСОБА_5 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, але враховуючи той факт, що він не мав технічної можливості запобігти наїзду на пішохода ОСОБА_3, в свою чергу, виключає склад кримінального правопорушення.
В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_3 просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою скасувати постанову старшого слідчого СВ Арбузинського РВ УМВС України в Миколаївській області Македонця І.І., про закриття кримінального провадження 12012160130000006, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.11.2012р.
Посилається на те, що слідчим не вжито заходів для всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, а саме не було допитано свідка ОСОБА_6, який був очевидцем ДТП. Також вказує, що слідчим навмисно затягувалися строки досудового розслідування, що в сукупності, на його думку, свідчить про особисту зацікавленість слідчого в результатах досудового розслідування.
Вважає, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги висновок експерта № 27 від 19 березня 2013 року. Зазначає, що в протоколі огляду місця ДТП від 28.01.2012р. містяться недоліки, суперечності та відсутня певна важлива для справи інформація. Так, відображені дані про відсутність гальмівного шляху, які протирічать поясненням водія ОСОБА_5 про те, що він почав гальмувати коли побачив пішохода, є розбіжності з приводу освітленості дорожнього шляху, не враховано перевищення швидкості руху водієм ОСОБА_5. Ці неточності, на його думку, вплинули на висновки експертиз. Вважає, що судом першої інстанції не достатньо враховано, що в результаті травм, отриманих під час ДТП, він став інвалідом 2 групи, відправлений у відставку за станом здоров'я. Тому, не вважає, що дії водія ОСОБА_5 через малозначність не становлять суспільної небезпеки, тобто не заподіяли і не могли заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі. Вказує, що ОСОБА_5 слід було пред'явити обвинувачення також за ст. 135 КК України.
Заслухавши доповідь судді; потерпілого ОСОБА_3, який просить задовольнити апеляційну скаргу; думку прокурора, який просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_3 без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін; дослідивши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає її такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно вимог п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається у разі, коли встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Постановляючи ухвалу слідчий суддя не врахував обставини, на які посилається в своїй постанові про закриття кримінального провадження старший слідчий Македонець І.І., хоча його висновки мають передчасний характер.
Так, постанова старшого слідчого Македонця І.І. містить ряд суперечливих висновків. Слідчий вказує, що за результатами повторної авто-технічної експертизи, швидкість руху автомобіля ВАЗ-21099420 (відповідно до показань ОСОБА_3) перед наїздом складала близько 76 км/год, що не відповідає вимогам п. 12.4 ПДР України, оскільки швидкість в населених пунктах не повинна перевищувати 60 км/год. З викладеного слідчим зроблено висновок про те, що швидкість автомобіля не повинна перевищувати дозволеної швидкості 60 км/год..
Також слідчий вказує, що відповідно до вимог п. 12.2 ПДР України, швидкість руху автомобіля ВАЗ-21099420 під керуванням ОСОБА_5 - 76 км/год., не відповідала безпечній швидкості руху при даних дорожніх умовах у межах видимості полотна дороги. Зазначає, що водій ОСОБА_5 не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода екстренним гальмуванням з моменту появи останнього в полі зору водія при умовах руху автомобіля зі швидкістю 76 км/год., оскільки гальмівний шлях технічно справного автомобіля ВАЗ - 21099420 набагато більший ніж відстань, яка була в розпорядженні водія. На думку слідчого, з формальної точки зору, водій автомобіля ВАЗ - 21099420 з моменту появи пішохода в полі його зору, мав керуватися вимогами п. 12.3 ПДР України, а саме мав негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу.
Одночасно з наведеними вище доводами слідчого про порушення водієм ОСОБА_5 п.п. 12.1, 12.2, 12.3 ПДР України, він робить висновок, що згідно розрахунків навіть невірно вибрана ОСОБА_5 швидкість не знаходиться в причинному зв'язку з розглядаємим зв'язком, оскільки водій не мав технічної змоги шляхом своєчасного гальмування уникнути наїзду на пішохода з моменту появи останнього в полі зору водія з відстані 30м, навіть при дозволеній в даних дорожніх умовах швидкості руху автомобіля 52,4 та 60 км/год..
Крім того, в постанові слідчий вказує, що відповідно до судової авто-технічної експертизи щодо обставин та механізму ДТП з показів водія ОСОБА_5 встановлено, що з постанови про призначення експертизи та матеріалів кримінального провадження яких-небудь суттєвих змін у вихідних даних в його показах немає. Порівнюючи дані постанови про призначення експертизи з вихідними даними, викладеними в постанові про призначення попередньої експертизи № 1/70 від 27.04.2012р., виконаної по показам водія ОСОБА_5, експерт зробив висновок, що висновки та розрахунки, проведені у відповідності з використанням автотехнічних методик та проведення дослідження в подальшому тих же самих вихідних даних не має логічного смислу, оскільки висновки будуть такими ж самими, що й висновки раніше проведеної експертизи.
Також, слідчий в постанові вказав, що формально в діях ОСОБА_5 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. Але вважає, що оскільки він не мав технічної можливості запобігти наїзду на пішохода ОСОБА_3, то це, в свою чергу, виключає склад кримінального правопорушення.
З таким висновком слідчого погодився і слідчий суддя.
Але є незрозумілим, як при таких суперечливих обставинах, можливо прийти до висновку про наявність підстав для закриття кримінального провадження.
Ні слідчим, ні слідчим суддею не надано належної оцінки суперечностям, що містяться в деяких матеріалах справи - протоколі огляду місця ДТП від 28.01.2012р., акті обстеження дорожніх умов.
Так, в п. 13 даного протоколу, який було складено за участю старшого інспектора ВДАІ Арбузинського РВ ст. лейтенанта Шевченка В.П. та старшого слідчого СВ Арбузинського РВ ст. лейтенанта міліції Македонця І.І. зафіксовано факт, що ДТП сталося в темний час доби на неосвітленій частині дорожнього шляху, а. в п. 9 вказано, що зліва та справа від місця ДТП розташовані опори освітлення та опори електромережі. Натомість, в акті обстеження дорожніх умов на ділянці автомобільної дороги/вулиці, який складено 29.01.2012р. о 00 год. 10 хв. в присутності членів комісії, а саме: старшого інспектора ВДАІ Арбузинського РВ Шевченка В.П., старшого слідчого СВ Арбузинського РВ Македонця І.І. та голови Арбузинської селищної ради Солдатової Н.А. було встановлено, що опори ЛЕП на відстані 4 (чотирьох) метрів в нічний час були увімкнені.
Виходячи з зазначеного, колегія суддів вважає, що слідчий суддя під час розгляду справи недостатньо повно та належним чином не дослідив обставини провадження і прийняв необґрунтоване та передчасне рішення про відсутність в діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, тому ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, як про те просить в своїй апеляційній скарзі ОСОБА_3, з постановленням нової, якою необхідно скасувати і постанову слідчого, оскільки дані, які містяться в матеріалах провадження необхідно додатково перевірити та дати їм належну оцінку.
Керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Арбузинського районного суду Миколаївської області від 02.10.2013р., якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого СВ Арбузинського РВ УМВС України в Миколаївській області Македонця І.І. від 18 вересня 2013 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012160130000006 - скасувати.
Постанову старшого слідчого СВ Арбузинського РВ УМВС України в Миколаївській області Македонця І.І., про закриття кримінального провадження 12012160130000006 скасувати.
Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: