243/9287/13-а
Справа № 2-а/243/244/2013
11 жовтня 2013 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Лаптєва М.В.
за участю секретаря - Хміль О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі міста Слов'янська Донецької області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника відділу ДАІ м. Слов'янська УДАІ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення , -
26.09.2013 року до суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до начальника відділу ДАІ м. Слов'янська УДАІ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 10 серпня 2013 року приблизно о 17 годині 30 хвилин він керував автомобілем «Івеко - 35С11» на підставі довіреності та їхав по вул. Радянській у м. Артемівську Донецької області. Від'їхавши від одного з магазинів та проїхавши декілька метрів він був зупинений інспектором ДПС ВДАІ м. Артемівська, який повідомив його про порушення п. 5.16 Додатку № 1 ПДР України та склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 122 КУпАП. Копію протоколу інспектор позивачу не надав, повідомивши, що справа про адміністративне правопорушення відносно нього буде розглядатися у ВДАІ м. Слов”янська.
25.09.2013 року позивач пошьою отримав постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АА2 № 590221 від 10.09.2013 року, згідно якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП і накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 255 грн.
Зазначив, що він не згоден з постановою, оскільки правопорушення не скоював, а протокол та постанова складені з грубим порушенням КУпАП, у зв'язку з чим просить поновити йому строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення та визнати постанову по справі про адміністративне правопорушення незаконною та скасувати.
Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не з'явився, надав до суду заяву з проханням слухати справу за його відсутності просив позовні вимоги задовольнити та визнати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АА2 № 590221 від 10.09.2013 року незаконною та скасувати.
Відповідач по справі - начальника відділу ДАІ м. Слов'янська УДАІ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_2 до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Вивчивши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, суд установив наступне.
Приписами статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст. 3 ЗУ “Про дорожній рух” - забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні покладається на Державну автомобільну інспекцію, яка входить до системи органів Міністерства внутрішніх справ України.
Вирішуючи питання стосовно законності постанови суд виходить з того, що відповідно до ч.1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Під час судового розгляду справи встановлено, що 10 серпня 2013 року приблизно о 17 годині 30 хвилин ОСОБА_1 керував автомобілем «Івеко - 35С11» та їхав по вул. Радянській у м. Артемівську Донецької області. Від'їхавши від одного з магазинів та проїхавши декілька метрів він був зупинений інспектором ДПС ВДАІ м. Артемівська, який повідомив його про порушення п. 5.16 Додатку № 1 ПДР України та склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 122 КУпАП. Копію протоколу інспектор позивачу не надав, повідомивши, що справа про адміністративне правопорушення відносно нього буде розглядатися у ВДАІ м. Слов”янська.
Згідно до постанови по справі про адміністративне правопорушення № АА 2 № 590221 від 10.09.2013 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП України у вигляді штрафу у дохід держави в розмірі 255 гривень.
Згідно ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних та юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган чи посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні порушення на транспорті»встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів
В судовому засіданні з достовірністю було встановлено, що копію протоколу інспектор ДПС позивачу не надав, крім того відповідач в якості обґрунтування правомірності винесення постанови також не надав суду протокол про адміністративне правопорушення. Жодних письмових належних доказів, а саме матеріалів фіксування технічними засобами, письмових пояснень свідків, які могли б підтвердити факт вчинення правопорушення або спростувати його суду в порушення вимог ст.. 71 КАС України відповідачем надано не було.
Відповідно до ст. 254 КпАП України про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол.
Відповідно до п. 22.7. Інструкції з діяльності підрозділів ДПС, затвердженої наказом МВС України № 1111 від 13.11.2006 р. при складанні протоколу працівник ДПС зобов'язаний роз'яснити особі її права, передбачені КУпАП, а саме щодо можливості ознайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, надавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо він не володіє мовою, якою ведеться провадження, оскаржувати рішення по справі в установленому порядку.
Таким чином, відсутність протоколу про адміністративне правопорушення є порушенням ст.ст. 254, 256 КпАП України, п. 4.1. Наказу МВС від 26.02.2009 р. № 77 ,,Про затвердження Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху", п. 22.7. Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби, затвердженої наказом МВС України № 1111 від 13.11.2006 р.
Крім того з оскаржуваної постанови не вбачається, що відповідачем були додержані вимоги ст. 280 КУпАП, та виявлялись обставини, які підлягають обов'язковому виявленню при розгляді справи.
Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що оскільки відповідачем не надано жодних доказів в підтвердження вчинення позивачем вказаного правопорушення та правомірності винесення оскаржуваної постанови, суд приходить до переконання, що оспорювана постанова є незаконною, оскільки при притягненні позивача до адміністративної відповідальності відповідачем не було всебічно, повно та об'єктивно досліджено всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ст. 171 КАС України рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.
Як вбачається з пояснень позивача, які містяться у позовній заяві, він не був згодний з працівником ДАІ і зазначив, що правила дорожнього руху не порушував. Однак, не зважаючи на це інспектором ДАІ не були надані докази, які б мали підтвердити факт правопорушення.
За таких обставин, суд вважає не доведеною провину ОСОБА_1 у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України, в зв'язку з чим постанова по справі про адміністративне правопорушення серія АА2 за № 590221 від 10.09.2013р. про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн. підлягає скасуванню.
Стаття 288 КУпАП передбачає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
У відповідності до ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Статтею 289 КУпАП передбачено, що скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови. Тобто, постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена в порядку Кодексу адміністративного судочинства України в строки, передбачені ст. 289 КУпАП, тобто у десятиденний строк з моменту винесення постанови, що витікає із положень наведених норм закону.
Враховуючи, той факт, що позивач отримав оскаржувану постанову лише 25.09.2013 року, суд вважає, що пропущений ним строк був пропущений з поважних причин, а тому підлягає поновленню.
На підставі зазначеного та керуючись ст. 2, 9-10, 17, 69-71, 117-118, 158-163,171-2 КАС України, ст.ст. 122, 251, 283-284, 288,289 КУпАП, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до начальника відділу ДАІ м. Слов'янська УДАІ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 пропущений з поважних причин строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АА2 № 590221 від 10 вересня 2013 року.
Визнати незаконною та скасувати постанову серії АА2 № 590221 від 10 вересня 2013 року в справі про адміністративне правопорушення, винесену начальником відділу ДАІ м. Слов'янська УДАІ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП.
Постанова місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточною і оскарженню не підлягає.
Постанова складена та підписана у нарадчий кімнаті у єдиному екземплярі.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду ОСОБА_3