Єдиний унікальний № 267/695/13-ц
Справа № 2/267/808/13
23 вересня 2013 року Гірницький районний суд міста Макіївки Донецької області
у складі : головуючого - судді Алексєєнко І.П.
при секретарі - Хорхордіної О.О.
з участю представника
позивача - Анісімової І.В.
представника
відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду справу за позовом Комунального підприємства ( КП ) «Макіївтепломережа» до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за відпущену теплову енергію,
06 лютого 2013 року КП «Макіївтепломережа» після скасування ухвалою суду від 30 листопада 2012 року судового наказу № 2-н-1814 від 01 вересня 2011 року, звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3, яка є наймачем квартири АДРЕСА_1, про стягнення заборгованості за надану теплову енергію за період з 01 квітня 1996 року по 01 червня 2011 року в сумі 7092,17 гривень та про стягнення судового збору в розмірі 229,40 гривень.
У процесі розгляду вказаної справи, позивачем 26 червня 2013 року були уточненні позовні вимоги в частині суми заборгованості відповідачки за цей же період у зв'язку з добровільним погашенням відповідачкою боргу після 01 червня 2011 року на загальну суму 2770 гривень та просили стягнути з ОСОБА_3 заборгованість у розмірі 4322,17 гривень та судовий збір 229,40 гривень.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, діюча за довіреністю ( а.с. 15 ), підтримала позов і пояснила, що відповідач ОСОБА_3 є наймачем квартири АДРЕСА_1, ця квартира знаходиться у комунальній власності міста і не є приватизованою. КП «Макіївтепломережа» надає комунальні послуги теплопостачання у будинок, в якому мешкає відповідачка і на ім'я якої відкрито у КП «Макіївтепломережа» особовий рахунок за НОМЕР_1, на який нараховуються суми оплати за споживчу теплову енергію, так як усі квартири у вказаному житловому будинку забезпечені централізованим опаленням. КП «Макіївтепломережа» виконує свої обов'язки по постачанню у будинок і відповідно і у квартиру відповідача теплову енергію, проте відповідач тривалий час в односторонньому порядку не сплачує комунальні платежі за теплову енергію.17 серпня 2006 року між КП «Макіївтепломережа» та відповідачкою , на той час вона була ОСОБА_3, було укладено угоду про розстрочення боргу за теплову енергію за період з 01 квітня 1996 року по 01 вересня 2006 року у сумі 3124,59 гривень. Розстрочка була надана на 36 місяців з 01 вересня 2006 року по 01 вересня 2009 року платежами щомісяця по 86,80 гривень. Проте, умови цієї угоди відповідачка не виконувала, погасила тільки 100 гривень у серпні 2006 року, 154,68 гривень у жовтні 2006 року і 150,59 гривень у січні 2007 року і більше заборгованість не погашала. У серпні 2011 року вони звернулися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з відповідачки заборгованості за відпущену теплову енергію за період з 01 квітня 1996 року по 01 червня 2011 року в сумі 7092,17 гривень, про що 01 вересня 2011 року судом було видано наказ. Ухвалою суду від 30 листопада 2012 року за заявою відповідачки судовий наказ було скасовано. На той час вона повністю оплатила суму боргу по вищезазначеній угоді, а саме сплатила по квитанціям 2800 гривень, з яких 30 гривень були віднесені на погашення судових витрат при поданні заяви за видачу судового наказу, а 2770 гривень в рахунок погашення боргу. Однак, оскільки відповідачка не сплачувала поточні платежі за відпущену теплову енергію, то її заборгованість на дату звернення з позовом до суду ( лютий 2013 року ) станом на 01 червня 2011 року складала 7092,17 гривень ( 2719,32 гривень - залишок по договору і 4372,85 гривень - борг з 01 серпня 2006 року по 01 червня 2011 року ). Після 01 червня 2011 року відповідачкою частково погашена заборгованість в сумі 5080,43 гривень, з яких 2770 гривень - сплата по договору про розстрочення боргу від 17.08.2006 року і 2310,43 гривень - оплата поточних нарахувань з 01 червня 2011 року по 01 травня 2013 року. Таким чином, після проведених відповідачкою оплат вже після 01 червня 2011 року, сума боргу зменшилась на 2770 гривень і становить 4322,17 гривень, яку просить стягнути з відповідачки на користь КП «Макіївтепломережа» і стягнути понесені витрати на сплату судового збору 229,40 гривень.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, згідно її заяви просила справу розглядати у її відсутності з участю її представника ОСОБА_2( а.с. 24 )
Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_2, діючий на підставі довіреності ( а.с. 26 ), позов визнав частково, посилаючись на те, що підлягає перерахунку сума заборгованості за теплову енергію, відпущену у квартиру відповідачки за адресою: АДРЕСА_1, наймачем якої є відповідачка, так як за період з 01 вересня 2006 року по 01 вересня 2009 року, тобто в період розстрочки погашення боргу за договором від 17.08.2006 року була визначена сума боргу 3124,59 гривень, яку слід відрахувати від суми заборгованості 7092,17 гривень (7092,17 грн. - 3124,59 грн. = 3967,58 грн. ) Згідно ст.. 261 ЦК України за зобов'язаннями, визначеними строком виконання , перебіг строку позовної давності починається з закінчення терміну виконання. Договір про розстрочення боргу, укладений 17.08.2006 року, має термін виконання 01.09.2009 року,відповідно позовні вимоги про стягнення заборгованості за цим договором мали бути пред'явлені до 01.09.2012 року, позов поданий 06.02.2013 року, тобто більше ніж через три роки. Просив застосувати строк позовної давності і не стягувати суму боргу за договором 3124,59 гривень. Щодо залишку заборгованості, то він додав сплачені від імені відповідачки ОСОБА_3 квитанції в кількості шести штук: 23.07.2011 року на суму 800 гривень, 28.11.2011 року на суму 500 гривень і 28.11.2011 року на суму 500 гривень, 24.04.2012 року на суму 500 гривень , 24.04.2012 року на суму 500 гривень і 20.11.2012 року на суму 1000 гривень, загалом на суму 3800 гривень. Отже, заборгованість відповідачки становить 167,58 гривень. Вважає, що позов КП «Макіївтепломережа» необгрунтовано заявлений, так як договір про розстрочення боргу відповідачкою повністю виконаний, щодо поточних платежів просить застосувати строк позовної давності в три роки, та просить відмовити у стягненні з відповідачки суми судового збору.
У подальшому від представника відповідачки ОСОБА_3 - ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд і закінчення розгляду цієї справи у його відсутності. ( а.с. 73 )
Суд, вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, вважає, що позов обґрунтований і підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 є наймачем квартири АДРЕСА_1, ця квартира розташована у багатоквартирному дев'ятиповерховому житловому будинку, відповідачкою квартира не приватизована, перебуває у комунальній власності Макіївської міської Ради.
На відповідача ОСОБА_3 у КП «Макіївтепломережа» відкритий особовий рахунок НОМЕР_1 на оплату комунальних послуг - теплопостачання.( а.с. 3 )
Згідно наданих копій актів на підключення опалення та гарячого водопостачання, встановлено, що з 2006 року по теперішній час вказаний житловий будинок, в якому розташована і квартира відповідачки, забезпечений центральним опаленням, яке надається КП «Макіївтепломережа», на підставі рішення виконкому Макіївської міської ради від 08.10.2008 року за № 1199 виконавцем послуг з центрального опалення є КП «Макіївтепломережа» ( а.с. 54, 35-45 )
Відповідно до п. 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45, власник та наймач ( орендар ) квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст.ст. 20,32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-1У, споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги щомісяця у строки, встановлені договором або законом.
Згідно п.18 «Правил надання послуг з центрального опалювання, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів від 21 липня 2005 року № 630, розрахунковим періодом для опалення послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.
Судом встановлено, що письмовий договір про надання послуг з центрального опалення між КП «Макіївтепломережа» та відповідачкою, не укладався, тому плату за послуги з теплопостачання відповідачка зобов'язана була вносити щомісяця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Законом України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено укладання між споживачем та виконавцем письмового договору на надання житлово-комунальних послуг на основі типового договору.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 затверджено типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Проте, відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми право чину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.
Ні ЦК України, ні ЖК України на Законом України «Про житлово-комунальні послуги» випадки, в яких недодержання сторонами письмової форми право чину про надання житлово-комунальних послуг, має наслідком його недійсність, не передбачені, а тому відсутність письмового договору між КП «Макіївтепломережа» та відповідачкою, не позбавляє відповідача обов'язків оплати наданих послуг з централізованого опалення займаної нею та членами її сім'ї квартири.
Згідно копії Угоди № 12/9074 про розстрочення боргу за теплову енергію, 17 серпня 2006 року між позивачем КП «Макіївтепломережа» з одного боку і відповідачем ОСОБА_3, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, з другого боку, було укладено договір про розстрочення погашення заборгованості за надану теплову енергію, яка виникла у період з 01 квітня 1996 року по 01 вересня 2006 року і становить 3124,59 гривень. Розстрочення надано на 36 місяців з 01 вересня 2006 року по 01 вересня 2009 року по 86,80 гривень в місяць. ( а.с. 14 )
Як встановлено в судовому засіданні, відповідачкою умови вказаного договору не виконувались, в серпні 2006 року відповідачка на погашення заборгованості за угодою заплатила 100 гривень, у жовтні 2006 року вона за угодою заплатила 154,68 гривень, у січні 2007 року вона заплатила за цією угодою в рахунок погашення боргу 150,59 гривень, що підтверджується довідкою ( а.с. 66-70 )
Згідно копії заяви 08 серпня 2011 року позивач -КП «Макіївтепломережа» звернулися до суду з вимогою про видачу судового наказу про стягнення з відповідачки ОСОБА_3 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з теплопостачання за період з 01 квітня 1996 року по 01 червня 2011 року у розмірі 7092,17 гривень. ( а.с. 29 )
01 вересня 2011 року судом було видано судовий наказ за вказаною вимогою позивача і стягнуто на користь КП «Макіївтепломережа» з відповідачки вищезазначену суму боргу за надання житлово-комунальних послуг з теплопостачання і 30 гривень судових витрат. ( а.с. 30 )
Ухвалою Гірницького районного суду м. Макіївки від 30 листопада 2012 року було скасовано судовий наказ № 2-н-1814 від 01 вересня 2011 року за заявою відповідачки, якою на час видання судом судового наказу вже було додатково сплачено в рахунок погашення суми боргу за Угодою від 17 серпня 2006 року 800 гривень, що підтверджується копією квитанції від 23 липня 2011 року і довідкою платежів по особовому рахунку НОМЕР_1. ( а.с. 13,22, 66-70 )
Крім того, з наданих квитанцій вбачається, що відповідачкою добровільно у подальшому вносилась оплата на погашення боргу за Угодою від 17 серпня 2006 року, а саме за квитанцією від 28 листопада 2011 року вона заплатила 500 гривень, від 24 квітня 2012 року - 500 гривень і від 20 листопада 2012 року - 1000 гривень. При чому вказані платежі особисто відповідачкою були зазначені як оплата боргу , а не поточні платежі. (а.с. 22-23 )
Про те , що вказані платежі, оплачені по квитанціям відповідачкою 23.07.2011 року - 800 гривень, 28.11.2011 року - 500 гривень, 24.04.2012 року-500 гривень і 20.11.2012 року - 1000 гривень, віднесені по її особистому рахунку НОМЕР_1 на погашення заборгованості підтверджується довідкою ( а.с. 68-70 )
Таким чином, після зазначеного у судовому наказі періоду заборгованості відповідачки з 01 квітня 1996 року по 01 червня 2011 року на суму 7092,17 гривень, куди включено і залишок боргу за договором розстрочення від 17 серпня 2006 року ( 2719,32 гривень ), а саме після 01 червня 2011 року, відповідачкою було сплачено на погашення боргу 2800 гривень із яких 30 гривень відраховано на погашення судового збору за видачу судового наказу і 2770 гривень на погашення суми боргу, яка становить 4322,17 гривень, що підтверджується довідкою ( а.с. 70 )
Отже, заборгованість відповідачки за надання житлово-комунальних послуг з теплопостачання за Угодою від 17 серпня 2006 року про розстрочення суми боргу повністю погашена нею у листопаді 2012 року ( строк заборгованості з 01.04.1996 року по 01.09.2006 року ).
Однак, відповідачка не сплачувала житлово-комунальні послуги з теплопостачання і з 01.09.2006 року по 01.06.2011 року, внаслідок чого і виникла заборгованість 4322,17 гривень.
Застосовуючи позовну давність щодо вимог позивача, на чому наполягав представник відповідачки, суд виходить з того, що вперше за захистом свого порушеного права позивач звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу 08 серпня 2011 року, після скасування якого до суду звернувся з вказаним позовом 06 лютого 2013 року.
Заборгованість відповідачки по поточним платежам на надану теплову енергію в межах строку позовної давності з листопада 2008 року ( опалювальний період нарахування платежів ) по 01 червня 2011 року становить 3524 гривень, що підтверджується довідкою ( а.с. 76 )
Таким чином, аналізуючи усі надані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що фактично між позивачем і відповідачкою існують договірні умови на опалення займаної нею і членами її сім'ї квартири у багатоквартирному будинку, в якому здійснюється централізоване опалення і оскільки відповідач, як наймач жилого приміщення, не сплачувала житлово-комунальні послуги по опаленню їх квартири, то виникла заборгованість, яка в межах строку позовної давності з 01 листопада 2008 року по 01 червня 2011 року становить 3524 гривень, то вказану суму слід стягнути з відповідачки на користь позивача, враховуючи при цьому приписи ст. 68 ЖК України, якою обов'язок своєчасного внесення плати за комунальні послуги покладено саме на наймача жилого приміщення.
Більш за те, статтею 815 ЦК України передбачено обов'язок наймача житла самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму.
З огляду на викладене, твердження представника відповідачки ОСОБА_3 - ОСОБА_2, що позивач має звертатися до суду з позовом про стягнення заборгованості за теплопостачання до всіх членів сім'ї наймача квартири, як до споживачів наданих ним послуг, у даному випадку є правом позивача, а відповідач в силу закону зобов'язаний, як наймач квартири сплачувати комунальні послуги за своїм статусом, та , виходячи з рівності прав і обов'язків всіх членів сім'ї наймача жилого приміщення згідно зі ст. 64 ЖК України, наймач вправі пред'явити вимоги до інших членів сім'ї, які несуть разом з ним солідарну майнову відповідальність за обов'язками, що витікають з договору найму.
Отже, суд виходить з того, що позивачем заявлені позовні вимоги до відповідачки ОСОБА_3, яка до наймача квартири АДРЕСА_1, правомірно і ці вимоги підлягають частковому задоволенню.
Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачки на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати у вигляді судового збору розміром 229 гривень 40 копійок, оплата яких підтверджується платіжним дорученням № 107 від 14.01.2013 року, та враховуючи, що позов задоволено частково, судові витрати підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 113 гривень 99 копійок.
На підставі викладеного, ст. ст. 64, 66-68 ЖК України,
ст.ст. 509, 815 ЦК України ,
Закону України «Про житлово-комунальні послуги»,
«Правил надання послуг з централізованого опалення,
постачання холодної та гарячої води і водовідведення»,
керуючись ст. ст.212-215 ЦПК України, суд
Позов Комунального підприємства ( КП ) «Макіївтепломережа» до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за відпущену теплову енергію, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства
( КП ) «Макіївтепломережа» заборгованість за надану теплову енергію за лицевим рахунком НОМЕР_1, відкритим за адресою: АДРЕСА_1, за період з 01 листопада 2008 року по 01 червня 2011 року у сумі 3524 ( три тисячі п'ятсот двадцять чотири ) гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства (КП ) «Макіївтепломережа» 113 гривень 99 копійок в рахунок часткового відшкодування судових витрат у вигляді судового збору.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Гірницький районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення суду,якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: