Справа №764/6153/13-а
2-а/764/219/2013
03 жовтня 2013 року Ленінський районний суд м. Севастополя у складі:
головуючого судді - Рубан М.В.,
за участю секретаря - Бурчуладзе С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,
Позивач ОСОБА_1, звернувся 18.06.2013 року до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не здійснення перерахунку пенсії позивачу з 01.04.2013 року; зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з 01.04.2013 року на підставі оригіналу довідки Донецького Національного технічного університету від 23.10.2012 року № 04-38/1009, врахувавши до загального розміру заробітку, отриманого позивачем в травні 1987 року при роботі в зоні відчуження на Чорнобильський АЕС, добові 3,50 крб., оклад за військовою посадою 150,00 крб., оклад за основним місцем роботи 345,00 крб. та врахувати, що така пенсія не може бути нижче шести мінімальних пенсій за віком для ліквідаторів третьої групи інвалідності відповідно до ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю особам віднесеним до першої категорії - в розмірі 50 процентів від мінімальної пенсії за віком.
Вимоги мотивовані тим, що позивач звертався до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку із прийняттям 23.11.2011 року постанови КМУ № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідачем було прийнято розпорядження про перерахунок пенсії позивача, однак не застосована для перерахунку сума заробітної плати за травень 1987 року без врахування середнього заробітку за основним місцем роботи в сумі 345,00 крб. та отриманих добових в розмірі 3,50 крб. за добу. Відповідач незаконно не виконує виплату позивачу пенсії на підставі Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та додаткової пенсії інваліду третьої групи у зв'язку з заподіянням шкоди здоров'ю внаслідок Чорнобильської катастрофи.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, з підстав, зазначених у позові, врахувати при перерахунку пенсії оклад за військовою посадою 150,00 крб., оклад за основним місцем роботи 150,00 крб., надбавку за вислугу років на офіцерських посадах 45,00 крб.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила суд відмовити в їх задоволенні за необґрунтованістю, пояснивши, що усі дії, здійснені органами Пенсійного фонду, вчинялись у межах їх повноважень та на підставі діючого законодавства, при перерахунку пенсії була застосована вказана постанова КМУ № 1210. Крім того, відповідь відповідача на заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії носить інформаційний та роз'яснювальний характер, а не є рішенням про відмову у перерахунку пенсії, до того ж, вимоги про необхідність врахування добових є необґрунтованими, так як вони не входять до складу заробітної плати, а заробітна плата позивача обчислена згідно копії роздавальної відомості за червень 1987 року, яка видана Центральним архівом Міністерства оборони України, а довідка, яка надана позивачем не містить належних відомостей для здійснення перерахунку пенсії.
Суд, вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає вимоги адміністративного позову такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є інвалідом третьої групи, що підтверджується копією посвідчення (серія НОМЕР_1).
Заробітна плата для обчислення пенсії була розрахована управлінням праці та соціального захисту населення Ленінської РДА м. Севастополя при первинному призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796 від 28.02.1991 року. з 21.06.1996 року.
За заявою позивача від 02.07.2010 року управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя була поновлена раніше призначена пенсія відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796 від 28.02.1991 року за матеріалами пенсійної справи.
Відповідачем було видане розпорядження №165969 про перерахунок пенсії позивача, при здійсненні якого, як підтвердив представник відповідача, було застосовано постанову КМУ № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 року, та взято до уваги наявну в пенсійної справі позивача роздавальну відомість.
25.03.2013 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку із прийняттям постанови КМУ від 23.11.2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на підставі оригіналу довідки Донецького Національного технічного університету від 23.10.2012 року № 04-38/1009, врахувавши до загального розміру заробітку, отриманого позивачем в травні 1987 року при роботі в зоні відчуження на Чорнобильський АЕС, добові 3,50 крб., оклад за військовою посадою 150,00 крб., оклад за основним місцем роботи 150,00 крб., надбавку за вислугу років на офіцерських посадах 45,00 крб. та врахувати, що така пенсія не може бути нижче шести мінімальних пенсій за віком для ліквідаторів третьої групи інвалідності відповідно до ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю особам віднесеним до першої категорії - в розмірі 50 процентів від мінімальної пенсії за віком.
Згідно відповіді Управління ПФУ в Ленінському районі м. Севастополя від 05.04.2013 року № 52-Д позивачу відмовлено у перерахунку пенсії з посиланням на вже здійснений раніше перерахунок та відсутністю правових підстав на здійснення такого перерахунку.
З метою визначення можливостей держави щодо підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набула чинності з 01.01.2012 року та якою затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Пунктом 1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визначено механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Підпунктом 3 пункту 3 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у разі коли особа працювала у зоні відчуження менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження.
Пунктом 9 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визначена формула, згідно якої проводиться розрахунок пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС і пенсії у зв'язку з втратою годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС, а саме: П = Зс х Кзс х (Кв/100%), де П - розмір пенсії; Зс - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2006 рік, що застосовується для обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії; Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках).
У відповіді на запит позивача управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя від 05.04.2013 року № 52-Д надало розрахунок пенсії позивача, відповідно до вищевказаної формули, за результатами чого розмір пенсії станом на 01.01.2013 склав 4803,70 грн. , зокрема: розмір пенсії від середнього заробітку - 4217,30 грн. (60 % від 7028,83 грн., де 7028,83 грн. - середньомісячний заробіток); підвищення інвалідам армії, прирівняним до інвалідів війни 3 групи - 268,20 грн.; додаткова пенсія інвалідам 3 групи, потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи - 268,20 грн.; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття - 50,00 грн.
Також судом встановлено, що позивач отримав довідки Донецького Національного Технічного Університету № 04-38/1009 від 23.10.2012 року та № 04-38/575 від 07.06.2012 року, які подав до відповідача з метою здійснення на підставі них перерахунку пенсії, з яких вбачається, що ОСОБА_1 за травень 1987 року мав оклад за посадою в розмірі 0,00150 грн., оклад за військове звання в розмірі 0,00150 грн., 15% надбавку за вислугу років в розмірі 0,00045 грн., а всього 0,00345 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 59 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків) або відповідно до статті 54 цього Закону.
Частиною 1 ст. 54 вказаного Закону передбачено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством. Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі ст. 50 вказаного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
На підставі наведеного, враховуючи, що ОСОБА_1 за травень 1987 року мав оклад за посаду в розмірі 0,00150 грн., оклад за військове звання в розмірі 0,0015 грн., 15% надбавку за вислугу років в розмірі 0,00045 грн., а всього 0,00345 грн. та надав таки відомості відповідачу, суд доходить висновку, що відмова Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя в перерахунку ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, що настала в наслідок захворювання у зв'язку з ліквідацією Чорнобильської катастрофи, в розмірі фактичних збитків на підставі поданої заяви 25.03.2013 року вх.52-Д. є протиправною, тому вимоги позивача про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу з 01.04.2013 року (з дати після звернення 25.03.2013 року із заявою про перерахунок пенсії) на підставі відомостей, зазначених в довідці Донецького Національного технічного університету від 23.10.2012 року № 04-38/1009, врахувавши до загального розміру заробітку, отриманого позивачем в травні 1987 року при роботі в зоні відчуження на Чорнобильський АЕС, оклад за військовою посадою 0,00150 грн., оклад за основним місцем роботи 0,00150 грн., надбавку за вислугу років на офіцерських посадах 0,00045 грн., підлягають задоволенню.
При цьому, суд приймає до уваги доводи позивача, що в роздавальної відомості за червень 1987 року, яка видана Центральним архівом Міністерства оборони України, на підставі якої було здійснено призначено пенсії ОСОБА_1, могла бути помилка щодо розмірів посадового окладу, та в ній не містяться відомості про надбавку за вислугу років в розмірі 0,00045 грн. Суд вважає вірними доводи позивача, що вказана надбавка в розмірі 0,00045 грн. входить до складових заробітної плати, з якої здійснюється призначення пенсії по інвалідності, оскільки з приписів ст. 54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вбачається, що така пенсія здійснюється виходячи саме із заробітку особи, а надбавка відповідно до ст. 2 ЗУ «Про оплату праці» входить до складу заробітної плати.
Суд вважає безпідставними вимоги позивача про врахування при здійсненні перерахунку пенсії до загального розміру заробітку, отриманого позивачем в травні 1987 року, добових в розмірі 3,50 крб. за добу, з огляду на наступне.
Судом також встановлено, що позивач під час його участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи отримував з 08.04.1987 року по 07.06.1987 року добові в розмірі 3,5 крб. на добу.
Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про оплату праці» основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
З огляду на наведену статтю позивач вважає, що добові входять до складу заробітної плати, є компенсаційною виплатою. Однак, відповідно до Переліку видів винагород, премії і інших виплат, на які не нараховуються страхові внески, схваленої постановою Президіума ВЦСПС від 22.11.1974 (протокол № 24), страхові внески не нараховуються на добові та інші виплати щодо відшкодування витрат на відрядження.
До того ж, суд вважає невірним тлумачення позивачем поняття компенсаційні виплати, оскільки добові є витратами на утримання особи у зв'язку із її відрядженням, тому не є заробітною платою, отже, вимога позивача про врахування при здійсненні перерахунку пенсії до загального розміру заробітку, отриманого позивачем в травні 1987 року, добових в розмірі 3,50 крб. за добу є безпідставною, тому не підлягає задоволенню.
Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача, що відповідь відповідача на заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії носить інформаційний та роз'яснювальний характер, а не є рішенням про відмову у перерахунку пенсії, оскільки з заяви позивача та з відповіді відповідача вбачається, що ОСОБА_1 просить здійснити перерахунок пенсії, а відповідач йому відмовив саме у перерахунку пенсії у зв'язку з відсутністю правових підстав та здійсненням раніше такого перерахунку.
Щодо вимоги позивача про встановлення розміру основної пенсії не нижче шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії - в розмірі 50 процентів від мінімальної пенсії за віком при здійсненні її перерахунку, суд зазначає наступне.
Позивач посилається на розміри основної та додаткової пенсій за віком для ліквідаторів третьої групи інвалідності відповідно до положень ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції від 09.07.2007 року, яка діяла до внесення змін у Закон на підставі ЗУ „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 №107-VI, положення якого були визнанні неконституційними, отже, просить задовольнити вимоги про перерахунок пенсії, враховуючи первісну редакцію закону.
Приписами частини 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В абз. 7-8 п. 3 рішення № 3-рп/2012 від 25.01.2012 року Конституційний Суд України вказав, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов'язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України. Таким чином, в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
Відповідно до абз. 8 п. 4 вищевказаного рішення Конституційного Суду України нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема, питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України. Отже, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.
У п.3 резолютивної частини вищевказаного рішення Конституційного Суду України зазначено, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
З урахуванням вищезгаданого рішення Конституційного Суду України Законом України „Про Державний бюджет України на 2013 рік" від 06.12.2012 р. N 5515-VI було встановлено, що у 2013 році норми і положення статей 50, 54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.
Отже, на підставі наведеного, враховуючи, що позивачу в 2013 році виплачується основна та додаткова пенсія згідно з діючими редакціями ст.50, 54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірах, встановлених КМ України на 2013 рік, що підтвердили сторони у справі, суд доходить висновку, що протиправних дій зі сторони відповідача щодо нарахування та виплати основної та додаткової пенсії позивачу у 2013 році не вбачається, тому підстав для нарахування та подальшої виплати ОСОБА_1 основної та додаткової пенсій по інвалідності для ліквідаторів третьої групи інвалідності в розмірах не менше, ніж встановлено положеннями ст.50, 54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону від 09.07.2007 року, немає, тому така вимога позивача не підлягає задоволенню.
Згідно з положеннями ст. 94 КАС України суд відносить судові витрати на рахунок держави, тому що позивач звільнений від сплати судового збору при подачі позову.
Керуючись 6, 11, 71, 72, 105, 158-160, 186 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя в перерахунку ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, що настала в наслідок захворювання у зв'язку з ліквідацією Чорнобильської катастрофи, в розмірі фактичних збитків на підставі поданої заяви 25.03.2013 року вх.52-Д.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, що настала в наслідок захворювання у зв'язку з ліквідацією Чорнобильської катастрофи, в розмірі фактичних збитків відповідно до вимог ст.54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції закону станом на 01.04.2013 року зі змінами та доповненнями, виходячи із заробітку, одержаного в зоні відчуження за травень 1987 року, на підставі відомостей, зазначених у довідці Донецького Національного технічного університету від 23.10.2012 року № 04-38/1009, врахувавши оклад за посадою в розмірі 0,00150 грн., оклад за військовим званням в розмірі 0,00150 грн., надбавку за вислугу років на офіцерських посадах в розмірі 0,00045 грн. - з 01.04.2013 року.
В задоволенні іншої частини позову відмовити.
Постанову може бути оскаржено до Севастопольського апеляційного адміністративного суду м. Севастополя шляхом подачі через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту її проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови апеляційна скарга може бути подана протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Суддя - підпис /З оригіналом згідно/
Суддя Ленінського районного суду м.Севастополя М.В. Рубан