Справа № 361/1001/13 Головуючий у І інстанції Маценко Н.П.
Провадження № 22-ц/780/4130/13 Доповідач у 2 інстанції Матвієнко
Категорія 24 11.10.2013
Іменем України
10 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого - судді : Матвієнко Ю.О.,
суддів Волохова Л.А., Мельника Я.С.,
при секретарі Антіпову Я.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА» на заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 квітня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА» про стягнення заборгованості по виплаті страхового відшкодування,
В лютому 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА» та просила суд ухвалити рішення про його задоволення, посилаючись на те, що 18 липня 2008 року між ними було укладено договір добровільного страхування ризиків, пов»язаних з експлуатацією транспортних засобів № 5033, за яким було застраховано її майнові інтереси, пов»язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом Пежо 206, д.н.з. НОМЕР_1.
08 травня 2009 року із застрахованим транспортним засобом Пежо 206, д.н. НОМЕР_1, відбувся страховий випадок, про що позивач своєчасно повідомила відповідача, надавши при цьому всі необхідні документи для виплати страхового відшкодування.
Згідно п. 8.6 Договору строк виплати страхового відшкодування становить 10 банківських днів після одержання Страховиком всіх необхідних документів.
Повідомлення про страховий випадок разом з відповідними документами позивачем було подано відповідачу 12 травня 2009 року, що підтверджується копією повідомлення від 12.05.2009 року з відміткою відповідача про прийняття, однак у визначений договором строк страхова компанія обов»язки щодо виплати страхового відшкодування не виконала.
Натомість листом від 19 липня 2010 року ВАТ "Страхова компанія "НОВА" повідомила позивача про те, що ними прийнято рішення здійснити виплату страхового відшкодування за випадком, що мав місце 08.05.2009 року у розмірі 15 539,50 грн. та вирахувати з цієї суми 5 329,87 грн. за період страхування з 18.07.2009 року по 17.07.2010 року та 4 926,77 грн. за період страхування з 18.07.2010 року по 17.07.2011 року. Крім того в листі було повідомлено, що оскільки Страховиком не було підписаної додаткової угоди про припинення дії Договору, то ВАТ "Страхова компанія "НОВА" здійснює залік взаємних однорідних умов.
Враховуючи викладене, страхова компанія виплатила ОСОБА_1 лише 5 282,86 грн., що остання вважає незаконним, в зв»язку з чим і просила суд стягнути з відповідача на її користь недоплачену суму страхового відшкодування в розмірі 10 256,64 грн. (5 329,87 + 4 926,77), незаконно утриману з неї, та нараховані на цю суму в зв»язку з простроченням виконання грошового зобов»язання на підставі ст. 625 ЦК України три проценти річних в розмірі 1 000,65 грн. та індекс інфляції за час прострочення в розмірі 1 969,26 грн.
Заочним рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 квітня 2013 року позов задоволено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА» на користь ОСОБА_1 частину невиплаченого страхового відшкодування в розмірі 10 256 грн. 64 коп., три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 1 000 грн. 65 коп., індекс інфляції за час прострочення в розмірі 1 969 грн. 26 коп., а всього 13 226 грн. 55 коп. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА» в доход держави судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з"ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити по справі нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши доповідь доповідача, пояснення позивача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 18 липня 2008 року між сторонами по справі було укладено договір добровільного страхування ризиків, пов»язаних з експлуатацією транспортних засобів № 5033, за яким було застраховано майнові інтереси позивача ОСОБА_1, пов»язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом Пежо 206, д.н.з. НОМЕР_1.
08 травня 2009 року із застрахованим транспортним засобом Пежо 206, д.н. НОМЕР_1, стався страховий випадок, про що позивач 12 травня 2009 року повідомила відповідача повідомленням про подію з транспортним засобом.
Також встановлено, що за даним страховим випадком ПрАТ "Страхова компанія "НОВА" в липні 2010 року після подачі позивачем заяви про виплату страхового відшкодування прийняла рішення про виплату ОСОБА_1 страхового відшкодування в розмірі 15 539,50 грн., однак вирахувала з цієї суми несплачені позивачем страхові платежі: 5 329,87 грн. за період страхування з 18.07.2009 року по 17.07.2010 року та 4 926,77 грн. за період страхування з 18.07.2010 року по 17.07.2011 року. Розмір страхового відшкодування, виплаченого позивачу, в зв"язку з вищенаведеними обставинами склав 5 282,86 грн.
Такі дії страхової компанії обґрунтовано визнано незаконними судом першої інстанції, оскільки відповідно до п. 15.5. укладеного між сторонами 18 липня 2008 року договору, умови якого є обов"язковими для виконання сторонами, дія договору припиняється за згодою сторін та вигодонабувача, а також у разі: закінчення строку дії; виконання страховиком зобов»язань за договором у повному обсязі; несплати страхувальником страхового платежу у встановлені договором строки; ліквідації страховика в порядку, встановленому законодавством України; смерті застрахованої особи чи втрати нею дієздатності, за винятком випадків, передбачених Законом України «Про страхування»; прийняття судового рішення про визнання договору недійсним; в інших випадках, передбачених законодавством України.
З матеріалів справи вбачається, і це не заперечувалося відповідачем, що позивачем не було сплачено страховий платіж в розмірі 5 329,87 грн. в термін до 28.06.2009 року та наступний платіж в розмірі 4 926,77 грн. з терміном сплати до 28.06.2010 року, в зв"язку з чим обґрунтованими є доводи ОСОБА_1 про припинення дії укладеного між нею та страховою компанією 18 липня 2008 року договору згідно п. 15.5.3. в зв»язку з несплатою нею страхового платежу у встановлені договором строки.
Доводи апелянта про те, що дія договору добровільного страхування, укладеного між сторонами 18 липня 2008 року, не припинена, оскільки між сторонами та вигодонабувачем не було підписано додаткової угоди про припинення дії договору, спростовуються змістом договору, зокрема п. 15.5., та законності та обґрунтованості висновків суду в цій частині не спростовують.
Враховуючи викладене, висновок суду першої інстанції про незаконність дій відповідача щодо вирахування із належного до виплати позивачу страхового відшкодування сум двох несплачених нею страхових платежів після припинення дії договору є законним та обґрунтованим і колегія суддів погоджується з ним, оскільки він відповідає обставинам справи та узгоджується з положеннями ст.ст. 525, 526, 610 ЦК України.
Таким чином, рішення суду в частині стягнення із страхової компанії недоплаченої суми належного до виплати ОСОБА_1 страхового відшкодування в розмірі 10 256,64 грн. є законним та обґрунтованим, і доводи апеляційної скарги відповідача його не спростовують.
Разом з тим, рішення суду про стягнення з відповідача на користь позивача трьох процентів річних в розмірі 1 000,65 грн. та індексу інфляції за час прострочення в розмірі 1 969,26 грн. в зв»язку з простроченням виконання грошового зобов»язання, є неправильним, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України та ст. 25 Закону України «Про страхування» страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
При цьому з матеріалів справи вбачається, що з заявою про виплату їй страхового відшкодування позивач звернулась до відповідача лише 02 липня 2010 року (а.с.59), хоча страховий випадок мав місце 08 травня 2009 року, і лише з моменту подачі страхувальником заяви про виплату відшкодування, в разі невиконання її страховиком, можуть бути нараховані 3% річних за прострочення виконання та індекс інфляції на прострочену суму відповідно до положень ст. 625 ЦК України, згідно ч. 2 якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки рішення страхової компанії про часткову виплату ОСОБА_1 страхового відшкодування було прийняте в липні 2010 року, то розмір трьох відсотків річних за прострочення виконання на суму 10 256,64 грн. становитиме 993,07 грн., а розмір індексу інфляції на прострочену суму дорівнюватиме 1 087,20 грн., що і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача згідно розрахунку, наданого позивачем та неспростованого відповідачем.
Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача трьох відсотків річних від простроченої суми в розмірі 1 000 грн. 65 коп. та індексу інфляції за час прострочення в розмірі 1 969 грн. 26 коп. підлягає зміні, а рішення суду в частині стягнення суми недоплаченого страхового відшкодування в розмірі 10 256 грн. 64 коп. підлягає залишенню без змін як таке, що ухвалене на підставі повно та всебічно встановлених обставин справи, підтверджених доказами, перевіреними судом.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА» - задовольнити частково.
Заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 квітня 2013 року змінити в частині розміру трьох відсотків річних від простроченої суми та індексу інфляції за час прострочення. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА» на користь ОСОБА_1 три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 993 грн. 07 коп. та індекс інфляції за час прострочення в розмірі 1 087 грн. 20 коп.
В іншій частині заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 квітня 2013 року - залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :