248/2326/13-к
1-кп/248/113/2013
16 жовтня 2013 року Харцизький міський суд Донецької області у колегіальному складі: головуючої - судді Саєнко О.Б., суддів: Труханової Л.М., Демидової В.К.,
при секретарі - Романенко Н.В.,
за участю: прокурора - Згуєвич Л.І., захисників -ОСОБА_1, ОСОБА_2,
перекладача - ОСОБА_3,
обвинувачених - ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харцизьку Донецької області кримінальне провадження, внесене 12.01.2013р. до ЄРДР за № 12013050550000164 за обвинуваченням:
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м.Іловайська Донецької області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, маючого на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
- в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.187 ч.3 КК України,
та
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, уродженця м.Іловайська Донецької області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, судимого:
1) 28.12.2000р. Харцизьким міським судом за ст.229-6 ч.1, 46-1 КК України (в редакції 1960р) до покарання у вигляді 1 року позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік;
2) 31.05.2001р. Харцизьким міським судом за ст.140 ч.2 КК України (в редакції 1960р) до покарання у вигляді 2 років 6 місяців позбавлення волі. Покарання відбув в ВК № 2 м.Дзержинська, 05.08.2002р був умовно-достроково звільнений від відбуття покарання на не відбутий строк 1 рік 1 міс. 24 дня;
3) 31.08.2004р Харцизьким міським судом за ст.186 ч.3 КК України до покарання у вигляді 4-х років позбавлення волі. Покарання відбув в ВК № 82 м.Селідово, 24.11.2006р був умовно-достроково звільнений від відбуття покарання на не відбутий строк 1 рік 8 міс. 3 дня з заміною не відбутої частини покарання на виправні роботи з відрахуванням 20% від заробітної плати;
4) 24.05.2007р Харцизьким міським судом за ст.186 ч.2 КК України до покарання у вигляді 4-х років 10 місяців позбавлення волі. Покарання відбув в ВК № 33 м.Кіровське, 06.01.2012р. звільнений у зв'язку з повним відбуттям покарання у вигляді позбавлення волі;
зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3,
- в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.186 ч.2, 187 ч.3 КК України,
ОСОБА_4, будучі раніше засудженим за вчинення умисних корисливих злочинів, судимість за які не погашена та не знята, на шлях виправлення не став , та знов скоїв кримінальні правопорушення при наступних обставинах:
11 січня 2013 року, приблизно о 20.00 годині, обвинувачений ОСОБА_4 разом із своїм знайомим -обвинуваченим ОСОБА_5, будучі в стані алкогольного сп'яніння, з метою розпиття спиртних напоїв, прийшов до будинку АДРЕСА_4, де мешкає раніше знайомий їм потерпілий ОСОБА_7. Знаходячись у зазначений час біля огорожі двору вищевказаного домоволодіння, ОСОБА_4 у двох з ОСОБА_5, через незаперту хвіртку, шляхом вільного доступу самовільно пройшли до
двору домоволодіння НОМЕР_1, де зустріли потерпілого ОСОБА_7, який вийшов із свого будинку їм на зустріч і був обурений поведінкою обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які без його дозволу пройшли до двору домоволодіння де він мешкає, після чого потерпілий став вимагати щоб останні пішли.
На ґрунті цього, у обвинуваченого ОСОБА_4 раптово виникло неприязне відношення щодо потерпілого ОСОБА_7, внаслідок чого , він став ображати потерпілого , а потім наніс численні удари руками в область його тулуба та голови, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_7 легкі тілесні ушкодження, від яких , потерпілий не встояв на ногах та впав на землю. Після того, як потерпілий впав на землю, з карману його брюк, випав належний йому мобільний телефон «Nokia 1202». Побачивши мобільний телефон, який випав з карману брюк одягнутих на потерпілого ОСОБА_7, у обвинуваченого ОСОБА_4 раптово виник злочинний намір, спрямований на відкрите викрадення вищевказаного мобільного телефону.
Реалізуючи свій злочинний намір,спрямований на відкрите викрадення чужого майна, переслідуючи корисливі цілі, діючи умисно, обвинувачений ОСОБА_4 , відкрито, повторно, заволодів мобільним телефоном «Nokia 1202» вартістю 50 грн., який належить потерпілому ОСОБА_7., у якому знаходилась сім-картка оператора мобільного зв'язку МТС, вартістю 10грн, на рахунку якої були грошові кошти у сумі 25грн.
Заволодівши викраденим майном і отримавши його в свої повне розпорядження, обвинувачений ОСОБА_4 завдав потерпілому ОСОБА_7 матеріальний збиток на загальну суму 85грн.
Після вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 відкритого викрадення чужого майна потерпілого ОСОБА_7, в цей же день, 11 січня 2013 року , приблизно о 20.10 год., він та обвинувачений ОСОБА_5, перебуваючи у стані алкогольного сп*яніння, знаходилися разом із раніше знайомим їм потерпілим ОСОБА_7 у дворі будинку АДРЕСА_4, де мешкає останній.
В цей час, у обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 раптово виник злочинний намір, спрямований на відкрите заволодіння майном потерпілого ОСОБА_7 і діючи умисно,з корисливих цілій , вступивши у попередню змову між собою, вчинили напад на потерпілого ОСОБА_7 , схопивши його удвох та затягнувши у приміщення будинку АДРЕСА_4, і у такий спосіб, незаконно проникли до вказаного будинку, в якому мешкав потерпілий.
Знаходячись у вказаному будинку по вищезазначеній адресі, обвинувачений ОСОБА_4 з метою подавити волю потерпілого ОСОБА_7, схопив кухонний ніж з буфетної шафи у кухні будинку та приставив його до шиї потерпілого, після чого погрожуючи застосуванням насильства, що є небезпечнім для життя чи здоров'я потерпілого, став примушувати потерпілого передати йому належне потерпілому майно , але останній відмовив обвинуваченому ОСОБА_4 передати своє майно. В свою чергу, обвинувачений ОСОБА_5 знаходячись поряд з потерпілим ОСОБА_7, своєю присутністю залишив потерпілого без можливості чинити опір обвинуваченому ОСОБА_4.
Пригнітивши, таким чином, волю потерпілого ОСОБА_7 та його можливість до надання опору , обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих цілій, відкрито заволоділи майном , що знаходилося у вказаному будинку, належне потерпілому ОСОБА_7, а саме:
- машинкою для підстригання волосся «Vitek», вартістю 50грн;
- алюмінієвою підставкою під утюг, вартістю 50грн;
- алюмінієвою підставкою під сковороду, вартістю 50грн;
- алюмінієвою сковородою, вартістю 50грн;
- непрацюючим блоком музичного центру «Samsung» модель MAX-KJ 650, який не підлягає оцінки у зв'язку з несправністю та не представляє матеріальної цінності для потерпілого;
- акустичною колонкою «Samsung» модель PSKJ 650Е до музичного центру модель MAX-KJ 650, вартістю 150грн;
- нержавіючим ножем, вартістю 15грн;
- парою кирзових чобіт, вартістю 300грн;
- поліетиленовим пакетом, який не представляє матеріальної цінності для потерпілого; а всього на суму665грн.
Заволодівши викраденим та отримавши його у свої повне розпорядження, обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з місця скоєння кримінального правопорушення з викраденим майном втекли, завдавши потерпілому ОСОБА_7. матеріальний збиток на суму 665грн.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні свою вину не визнав суду показав, що ОСОБА_4 знає з дитинства, а з ОСОБА_7 декілька разів розпивав спиртне. 11.01.2013р йому подзвонив ОСОБА_4 і вони пішли до матері останнього, де пробули там до вечора. Потім пішли з ОСОБА_4 до нього додому за адресою: АДРЕСА_1, де він запропонував ОСОБА_4 випити, але ОСОБА_4 відмовився, тому він випив біля 350-400 грамів спиртного сам, взяв пляшку горілки з собою за пазуху і вони пішли в бік пров.Мопровський, де зустріли ОСОБА_7. Не пам'ятає, як вони потрапили до двору будинку ОСОБА_7 , де він стояв біля хвіртки, а ОСОБА_4 розмовляв із ОСОБА_7 у дворі. Потім вони втрьох зайшли в будинок ОСОБА_7, він дістав принесену із собою пляшку горілки, яку вони розмовляючи розпивали усі разом. Під час розмови, він попросив ОСОБА_7 віддати йому колонку з-під музичного центру, яка як повідомив останній, була поломана. Йому не відомо, чи слухав ОСОБА_4 розмову його з ОСОБА_7 про музичний центр. Після розмови, він взяв цю колонку з-під музичного центру та поніс собі додому, а ОСОБА_4 залишився із ОСОБА_7 в будинку. Коли він повернувся до будинку ОСОБА_7, то побачив, що останній та ОСОБА_4 стояли на порозі та розмовляли. Із розмови він зрозумів, що ОСОБА_4 віддасть ОСОБА_7 якісь черевики, у зв'язку з чим, він пішов разом із ОСОБА_7 та ОСОБА_4 до останього додому на АДРЕСА_2, де ОСОБА_4 виніс черевики та віддав їх ОСОБА_7 , а той потім пішов собі додому , а вони з ОСОБА_4 залишилися.
Зазначає, що у зв'язку з тим, що він був дуже п'яний, усі обставини пам'ятає моментами, а саме не пам'ятає чи запрошував їх ОСОБА_7 до себе в будинок випити спиртне. В його присутності ОСОБА_7 не ругав його та ОСОБА_4, за те ,що вони прийшли до нього до будинку, він не бачив щоб ОСОБА_4 наносив удари ОСОБА_7, конфлікту ніякого та розмови щодо речей між ними не було. ОСОБА_4 ножем не погрожував, майна не вимагав. ОСОБА_7 до нього не звертався зі скаргами, що ОСОБА_4 його ображав чи бив. Наполягає на тому, що він повертався до будинку ОСОБА_7 й бачив там ОСОБА_4, у якого в руках був пакет, але що було в пакеті, йому невідомо. Також, зазначає, що ніякого зговору з ОСОБА_4 стосовно нападу на ОСОБА_7 у нього не було, на ОСОБА_7 він не нападав, він його в будинок не затягував, ножа не бачив, тілесних ушкоджень у потерпілого він не бачив. Про події, які були в будинку ОСОБА_7 пам'ятає частково. В розмову між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 він не втручався та не цікавився цим. Машинку для стрижки волосся не бачив ні у ОСОБА_4, ні у ОСОБА_7. Коли шли гуляти, то у ОСОБА_4 був пакет, в якому був «тормозок». К ОСОБА_7 прийшли біля 20.00 - 21.00 години, а пішли десь через годину.
Вказує, що на наступний день їх утрьох затримали, в ділянці міліції розвели їх по різним кабінетам і опитували стосовно ОСОБА_7. Працівникам міліції він повідомив, що 11.01.2013р він був разом із ОСОБА_4 у ОСОБА_7, останній йому подарував музичний центр, такі ж показання він давав і слідчому.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину не визнав та суду показав, що 11.01.2013р він здзвонився із ОСОБА_5, якого знає з дитинства й мешкає з ним поряд, та з яким провели деякий час у нього вдома за адресою: АДРЕСА_2. Після 19.30години, вони з ОСОБА_5 зібрали якість продукти та пішли спочатку до ОСОБА_5, а потім в сторону пров.Мопровського. По дорозі, біля двора зустріли ОСОБА_7, якого він знає з грудня 2012 року, та який запросив їх до себе у гості розпити спиртне. Під час розпивання спиртного, ОСОБА_7 скаржився на погані відносини із своєю співмешканкою, потім розповів про гостей, які були до них, та які раніш були засудженими й одному з них ОСОБА_7 подарував свій автомобіль. Надалі ОСОБА_5 кудись пішов, а він залишився ще на деякий час у будинку ОСОБА_7, а потім забрав свій пакет, з яким прийшов, та направився до себе додому. І в цей день ні ОСОБА_5,ні нікого більш він не бачив. На наступний день, вранці він прийшов до своєї матері, побув там де якийсь час, здзвонився із ОСОБА_5 та пішли в бік пров.Мопровського, де
зустріли ОСОБА_8 й далі продовжували йти утрьох та балакати. Біля 13.00 годин до них під'їхала машина з працівниками міліції, які поросили їх проїхати в ділянку міліції для пізнання якихось наркоманів. В ділянці їх розвели по різним кабінетам. З ним в кабінеті вели бесіду ОСОБА_11 в присутності ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які з погрозою наполягали, щоб він підписав зізнання у викраденні у ОСОБА_7 речей. ОСОБА_11 бив його книгою по голові, ОСОБА_9 бив у живіт, а ОСОБА_10 лише погрожував. Із скаргами щодо застосування до нього фізичного насилля він нікуди не звертався, так як вважав це безглуздим. В цей день в 21.00 годину з'явився слідчий Лапшичева, яка пообіцяла йому, що відпустить, якщо він відгорне сніг на дворі біля міліції, тому він не витримав та підписав протоколи. Крім того, указує, що йому запропонували зізнатися в тому, що він забрав у ОСОБА_7 його речі. Однак, він не погодився, тоді йому повідомили, що якщо він зазначить, що ОСОБА_7 речі йому подарував, тоді його не посадять, з чим він погодився та підписав папери, які читав, але половину зазначеного в них не зрозумів. Його відпустили та сказали чекати повістки слідчого, але повістки він не дочекався, і 24.01.2013р його незаконно затримали та взяли під варту. Затримували його у присутності понятих, які щось підписували. З 12.01.2013р по день затримання - 24.01.2013р ОСОБА_7 він не бачив.
Також вказав, що майна ОСОБА_7 у нього не вилучали. Не пам'ятає, чи складали в його присутності протокол вилучення речей. Зазначає, що під час знаходження його в міському відділі, а саме коли його завели в кабінет, у присутності понятих були такі речі: мобільний телефон, черевики, музична колонка і перукарська машинка (машинка для стрижки волосся), чиї це були речі йому не відомо. Під час проведення одночасного допиту з потерпілим захисник був присутнім, а під час того як опитували його самого не пам'ятає чи був захисник чи ні.
Наполягає, що в будинок ОСОБА_7 незаконно він не проникав, погроз до останнього не застосовував, нічого у нього не викрадав, удари потерпілому він не наносив. Щодо того, дарував ОСОБА_7 ОСОБА_5 йому не відомо, зокрема в його присутності нічого йому не дарував. Вважає, що ОСОБА_7 співпрацює з працівниками міліції, так як він ніде не працює, ходить постійно п'яний.
Незважаючи на невизнання обвинуваченими ОСОБА_5 та ОСОБА_4 своєї вини в інкримінованих їм кримінальних правопорушень, суд вважає, що їх вина повністю підтверджується сукупністю зібраних по кримінальному провадженню доказів, а саме: показаннями свідків, письмовими доказами.
Так, свідок ОСОБА_12 - мати обвинуваченого ОСОБА_4 та сусідка обвинуваченого ОСОБА_5, суду показала, що коли її син був під вартою, то на свій мобільний телефон він отримував СМС-повідомлення від ОСОБА_7. На її запитання щодо цих повідомлень, син відповідав, що ОСОБА_7 питав його коли будуть гроші за те, щоб у ОСОБА_7 до нього не було ніяких претензій.
Свідок ОСОБА_13 - сусідка обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5, суду показала, що ОСОБА_7. офіційно не працює, пиячить, в його будинку постійно збираються люди для вживання спиртного, біля його двору постійно товчуться друзі, у двір заходять хто бажає. Зі слів ОСОБА_7 їй відомо, що він не пам'ятає куди подівав своє майно, а надалі виявилося, що він чи усе продав. Вважає, що останній схильний до обмови будь-кого.
Свідок ОСОБА_14 - співмешканка обвинуваченого ОСОБА_4, суду показала, що ОСОБА_5 та ОСОБА_7 не знає. Вона з чотирма дітьми та ОСОБА_4 мешкали разом з лютого 2012 року в будинку за адресою: АДРЕСА_3, який належить її матері. Вказує, що ОСОБА_4 утримує усіх їх, спиртного не вживає, додому друзів не приводив, допомагав їй по господарству. Стосовно обставин, які виникли 11.01.2013р їй нічого не відомо, тому для того щоб усе вияснити, вона приходила до ОСОБА_7, який повідомив їй, що якщо вона бажає, щоб він забрав заяву стосовно ОСОБА_4, вона повинна заплатити спочатку 2 000грн., а після суду - 10 000грн. Зазначила, що 11.01.2013р ОСОБА_4 пішов до своєї матері допомогти й додому не повертався, ніяких речей додому не приносив.
Свідок ОСОБА_15 суду показала, що її та її подругу ОСОБА_16 у лютому 2013р запросили в якості понятих. Спочатку вони приїздили до Харцизького МВ, а потім в Іловайський МВ, де при них, дільничному та слідчому ОСОБА_11 потерпілий ОСОБА_7. розповідав та показував, що сталося на АДРЕСА_4, а саме, що коли він вийшов за двір, його два
чоловіка вдарили та затягнули в будинок, потім один з них держав ніж біля горла, а другий збирав метал: алюмінієві ложки (кількість він не називав), ніж, каструлі, сковорідку, які складав в покривало, а також музичний центр. Хто саме що робив ОСОБА_7 не вказував, так як не називав прізвища і нікого не описував. Всі ці дії фіксувалися на відеозйомці, був складений протокол, який вони підписали. В протоколі було усе правильно зазначено, якщо були б неточності, вона б зробила зауваження.
Свідок ОСОБА_16 суду показала, що 11.01.2013р її та її подругу ОСОБА_15, коли вони йшли з нею по АДРЕСА_4, жінка-слідчий запросила бути в якості понятих. Їх запросили до будинку по цьому провулку, номер будинку вона не пам'ятає, де були потерпілий - ОСОБА_7., якого вона раніше не знала, працівники міліції, слідчий. Потерпілий розповів, що двоє парубків прийшли до нього і почали вимагати у нього гроші. Почувши, що грошей у нього немає, вони перестрибнули через забір, побили його і затягнули в будинок. У будинку один з парубків приставив до його горла ніж, другий почав збирати метал, потім вони пішли в зал, де забрали музичний центр. Під час проведення слідчого експерименту була фотозйомка. Потім її, ОСОБА_15 та потерпілого привезли до Харцизького МВ, де вони давали пояснення. Під час проведення огляду будинку потерпілий давав пояснення, він називав якісь прізвища, але вона не пам'ятає їх.
Свідок ОСОБА_17 - звідний брат ОСОБА_7, суду показав, що 11.01.2013р до нього за адресою: АДРЕСА_5, у вечорі біля 19.00 години прийшов ОСОБА_7, який був тверезий і увесь побитий та розповів, що його побили у нього вдома й забрали телефон, алюмінієві каструлі, черевики, музичний центр. Хто саме імен він не знає, але знає, де один з них мешкає. Зазначив, що один його тримав, інший бив та вимагав гроші. У останнього на голові була шишка, на шиї поріз розміром 1,5-2см, на ребрах садна. У зв'язку з цим, він визвав таксі та відправив ОСОБА_7 до лікарні. Зазначив, що ОСОБА_7 розповів йому, що до його шиї приставляли ніж, може він і говорив хто саме, але він не пам'ятає. ОСОБА_7 вказав, що у нього вимагали гроші. Зазначив, що зі своїм братом - ОСОБА_7, він спілкується часто, той приходить до нього у гості, передзвонюються по телефону й він до ОСОБА_7 приїжджає раз на місяць. Про те що його брат запрошував до себе друзів, йому не відомо. Зі слів останнього йому відомо, що після того як його дружила пішла від нього, то забрала з собою телефон, пральну машинку та інші речі. Також, йому відомо, що раніш його брат продав свій автомобіль - Жигулі, але казав, що гроші за нього йому ще не віддали. Чи звертався він стосовно цього до міського відділу, йому не відомо. Вказує, що ОСОБА_7 постійно приходив до нього тверезий, майна зі свого будинку не виносив, на теперішній час він працює, але неофіційно, де в дійсний час він мешкає йому не відомо, так як відносини з ним не підтримує, спілкується лише з його дружиною.
Крім того, вина обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в інкримінованих їм кримінальних правопорушень підтверджується також наступними допустимими та належними доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження, а саме:
- витягу з кримінального провадження № 12013050550000164, згідно якого 11.01.2013р близько о 20.00 години малознайомий громадянин на ім'я ОСОБА_4 та невстановлена особа через незаперту фіртку проникли на територію домоволодіння АДРЕСА_4, де мешкає ОСОБА_7., де зустріли останнього та почали його безпричинно бити, під час чого у ОСОБА_7. з карману випав його мобільний телефон, який вони підняли та таким чином відкрито вкрали, після чого ці двоє ,схопили ОСОБА_7. та затягли у приміщення його будинку, де застосувавши погрозу (погрожуючи ножем), що є небезпечною для життя та здоров'я ОСОБА_7, заволоділи його майном, а саме: колонкою з музичного центру, машинкою для стрижки волосся, сковородою, підставкою для сковороди та ін., спричинивши йому матеріальну шкоду на суму 800грн (а.с.120-121);
- заявою ОСОБА_7 від 12.01.2013р. про притягнення до кримінальної відповідальності парубка за ім'ям ОСОБА_4, який 11.01.2013р, приблизно о 20.00 годині через незаперту хвіртку за адресою: АДРЕСА_4, проник на територію його двору, де побив його, потім затягнув в будинок та, погрожуючи ножем вкрав його майно, спричинивши йому матеріальну шкоду на загальну суму 800грн (а.с.123);
- довідкою із ДЗ «Вузлова лікарня ст.Іловайськ ДП «Донецька залізниця» від 11.01.2013р, яка підписана лікарем ОСОБА_18, згідно до якої в цей день, в 22.10 годин звернувся ОСОБА_7. із ударами голови (гематома), шиї, тулуба і верхніх кінцівок (а.с.124);
- протоколом огляду домоволодіння АДРЕСА_4, та планом-схемою та фото-таблицею до нього, під час огляду якого , встановлено місце розташування кімнат у будинку та меблі у них, виявлені глиняна чашка з відбитками пальців рук (а.с.127-132);
- висновком експерта № 15 від 12.01.2013р, згідно до якого виявлені удари м'яких тканей голови у ОСОБА_7, виникли від дії тупих предметів, можливо в зазначений строк та при вказаних обставинах (а.с.133);
- протоколом огляду предмету з фото-таблицею до нього, колонки від музичного центру, пари кирзових чобіт, машинки для стрижки волосся, мобільного телефону, які добровільно видані ОСОБА_4 (а.с.138-141);
- довідками про вартість бв мобільного телефону, сим картки, машинки для стрижки волосся, б/в настільних алюмінієвих підставок від праску, сковороду, б/в сковороди та ножу( а.с.135-137)
- протоколом огляду предмету з фото-таблицею до нього, блок-корпуса музичного центру «Samsung», добровільно виданого ОСОБА_5 (а.с.142-144);
- висновком експерта № 7 від 20.02.2013р з таблицею ілюстрації до нього, згідно до якого сліди пальців рук, які виявлені та вилучені 12.01.2013р при огляді місця події за адресою: АДРЕСА_4, з поверхні чашки на столі в кухні, залишені ні ОСОБА_4, ні ОСОБА_5 (а.с.160-165);
- протоколом проведення слідчого експерименту, який проводився 25.02.2013р в присутності понятих ОСОБА_15 та ОСОБА_16 з таблицею ілюстрацій до нього, згідно до якого ОСОБА_7. за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_4, показав та розповів про подію вчинення11.01.2013р відносно нього кримінальних правопорушень, вказавши місце розташування предметів, що були у нього вкрадені, місце де перебували сторонні особи , їх протиправні дії щодо нього(а.с.166-174);
- довідкою із КУ «Міська станція швидкої медичної допомоги» м.Харцизька від 25.04.2013р, згідно до якої ОСОБА_7. 11.01.2013р на станція швидкої медичної допомоги м.Іловайська не звертався (а.с.213);
- інформацією довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.07.2013р, згідно до якого у Державному реєстрі відсутні відомості щодо наявності у ОСОБА_7 нерухомого майна (а.с.256-258);
- довідкою із Адресного столу м.Харцизька від 25.07.2013р, згідно якої ОСОБА_7. зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 (а.с.259).
- довідкою голови мікрорайону , з якої вбачається, що по АДРЕСА_4 у період з жовтня 20-12 по квітень 2013 р. фактично мешкав ОСОБА_7. із своєю сім*єю( а.с.289)
- постановою старшого слідчого прокуратури м. Харцизьку від 04.10.13 р. ( а.с.286-288), згідно до якої кримінальне провадження № 42013050550000071 внесене В ЄРДР від 26.07.13 р. на підставі ухвали суду від 18.07.13 р. щодо застосування незаконних методів ведення слідства з боку працівників Харцизького МВ щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5, закрито у зв*язку з відсутністю в діях працівників міліції ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_9 та Лапшичевої події кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.373 КК України.
В судовому засіданні стороною захисту надано у якості доказу письмове повідомлення лікаря ОСОБА_18 від 09.07.2013р, згідно до якого остання зазначила, що довідки щодо звернення 11.01.2013р у прийомне відділення ОСОБА_7 стосовно ударів голови, шиї тулуба і верхніх кінцівок вона не писала й не доручала нікому таку довідку писати (а.с.214) , яке суд оцінює критично, як дані , що протиріччять наданими стороною обвинувачення доказами, а саме - довідкою головного лікаря ДЗ « Вузлова лікарня станції Іловайськ» від 15.07.2013 р. ( а.с.225), з якої вбачається , що ОСОБА_7., ІНФОРМАЦІЯ_4, звертався за медичною допомогою в прийомні покої вузлової лікарні м.Іловайську 11.01.13 р. в 22.10 год, був оглянутий черговим лікарем
ОСОБА_18, якої виставлений діагноз - ушиб голови, шиї, тулуба, верхніх кінцівок , перелом 2 ребра зліва ? Та введені протибольові препарати, надані рекомендації по амбулаторному лікуванню. А також, дана посадова особа засвідчила факт того, що в вказані лікарні 11.01.2013 р. працювала медичною сестрою прийомного відділення ОСОБА_19. Крім того, факти вказані в цій довідці підтверджуються належно завіреною ксерокопією журналу обліку хворих ДЗ « Вузлова лікарня станції Іловайськ» ( а.с.226-227), з якої вбачається запис, щодо звернення ОСОБА_7 11.01.13 р. в 22.10 год., до вказаної лікарні, який буд оглянутий лікарем ОСОБА_18 і саме ці докази суд приймає до уваги при винесені даного вироку.
Показання обвинувачених в судовому засіданні суд оцінює критично, розцінює як неправдиві, дані з метою уникнути відповідальності за вчинені ними кримінальні правопорушення, які спростовуються зібраними по провадженню доказами - заявою потерпілого ОСОБА_7 про притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності ( а.с.123); показаннями свідків ОСОБА_17 ,ОСОБА_16 , ОСОБА_15, протоколом слідчого експерименту з метою перевірки і уточнення відомостей про вчинення щодо потерпілого кримінальних правопорушень ( а.с.166167) та таблицею ілюстрацій до неї. ( а.с.168-174); протоколами огляд предметів, висновком судово-медичної експертизи; довідками вузлової лікарні про звернення потерпілого 11.01.13 р. за медичною допомогою и виявлення наявності у нього тілесних ушкоджень ( а.с. 124,225-227) ; постановою старшого слідчого прокуратури м. Харцизьку від 04.10.13 р. про закриття кримінального провадження ( а.с.286-288), які вважає допустимими та бере за основу при винесені обвинувального вироку.
Заявлене у судовому засіданні захисником ОСОБА_1 клопотання про визнання доказів - протоколу огляду предмету (а.с.35), протоколу слідчого експерименту (а.с.132-133), докази і свідчення про судимість і характеристику ОСОБА_4 (а.с.110-117), показання - свідків ОСОБА_17, ОСОБА_16 і ОСОБА_15 - недопустимими у даному провадженні, яке мотивувала тим, що в матеріалах кримінального провадження в якості доказів, які підтверджують вину ОСОБА_4 знаходяться процесуальні документи, отримані з порушенням вимог КПК України, а також докази, які суд може визнати допустимими тільки за згодою на це сторін кримінального провадження, суд вважає хибними.
Згідно до положень ч.1 ст.86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до положень ст..223 КПК України, слідчі дії діями, спрямованими на отримання ( збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному проваджені . Підставами для проведення слідчої дії є наявність достатніх відомостей , що вказують на можливість досягнення її мети. Згідно з положеннями викладеними в ст..232 КПК України, особи у присутності яких здійснюється огляд, не пов*язується лише з особами яки мають статус учасника кримінального провадження, і не містить , вичерпаного переліку осіб, які можуть бути запрошені до участі в огляді предмету.
У даному випадку ОСОБА_4 та ОСОБА_5 надали інформацію працівнику Іловайського ГОМ ОСОБА_11, яка зазначена у рапорті від 12.01.2013 р. ( а.с.134) про наявність у них майна , яке належить потерпілому ОСОБА_7, а саме - мобільний телефон з сим карткою, блоку та колонки музичного центру Самсун, машинку для стрижці волос Витек, одна пара чобіт та пакет і вони зазначили , що можуть добровільно видати ці речи працівникам міліції.
У зв'язку з чим , слідча СВ Харцизького МВ Лапшичевою К.Ю. склала в приміщенні Іловайського ГОМ два протоколу від 12.01.2013 р, у присутності осіб, що добровільно надали речи -ОСОБА_4 та ОСОБА_5. ( а.с.138,142)
Дійсно положеннями ч.4 ст.223 КПК України, передбачено, що проведення слідчих ( розшукових) дій у нічний час ( з 22 до 6 годин) не допускається, але за винятком невідкладних випадків, коли затримка в їх проведені може привести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі підозрюваного.
З протоколу огляду предмету від 12.01.13 р. ( а.с.138), вбачається , що він складений слідчою Лапшичевою у присутності гр..ОСОБА_4 який на той час не мав статусу учасника
кримінального провадження, та двох понятих ОСОБА_20 та ОСОБА_21, який добровільно видав колонку музичного центру Самсунг, машинку для стрижці волос Витек, одна пара чобіт кирзових, мобільний телефон Нокиа з сим карткою та пакет з численним зображенням полуниці.
Суд вважає, що слідча Лапшичева К.Ю. провела слідчі дії виходячи з підстав того, що затримка в їх проведені може привести до втрати слідів кримінального правопорушення, і її дії відповідають положення КПК України.
Помилковим суд вважає доводи, захисту про визнання недопустимими докази які стосуються судимостей і риси характеру ОСОБА_4, а саме - характеристику з місця реєстрації за адресою: АДРЕСА_2, від 28.02.2013р, де зазначено: «не однократно судимий, не виправився, з позитивної сторони себе не зарекомендував» (а.с.184), вимогу (довідку) про судимості із ГУВС Донецької області; копії вироків від 28.12.2000р, 31.05.2001р, 31.08.2004р, 24.05.2007р. Так як відповідно до положень викладених у ст..88 КПК України, такі докази є недопустимим на підтвердження винуватості підозрюваного , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, в свою чергу сторона обвинувачення надала вказані докази , як документи які характеризують особистість обвинуваченого ОСОБА_4, а також надані докази , які стосуються судимостей ОСОБА_4, є предметом цього кримінального провадження.
Таким чином, суд відмовляє у задоволені вказаного клопотання захисника ОСОБА_1, і вважає зазначені докази допустимими.
Колегія суддів вважає , що доводи захисника ОСОБА_2 про те, що в діях обвинуваченого ОСОБА_5 відсутній склад кримінального правопорушення , передбаченого ч.3 ст.187 КК України, так як він не вчиняв дії, що складають об*єктивну сторону вказаного злочину,- хибним.
Відповідно до положень, викладених в п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 10 « Про практики у справах про злочин проти власності», передбачено , що якщо группа осіб за попередньою змовою мала намір вчинити крадіжку чи грабіж, а один з її учасників застосував або погрожував застосуванням насильства , небезпечного для життя чи здоров*я потерпілого , то дії цього учасника належить кваліфікувати як розбій, а дії інших осіб - відповідно як крадіжку чи грабіж, за умови , що вони безпосередньо не сприяли застосуванню насильства або не скористалися ним для заволодіння майном потерпілого.
В судовому засіданні встановлено, що хоча обвинувачений ОСОБА_5, і не погрожував потерпілому ножем, але за попередньою змовою з обвинуваченим ОСОБА_4, він разом із ним затягнули потерпілого до будинку, при чому, в час, коли ОСОБА_4 застосував до потерпілого ніж, ОСОБА_5 перебував білля потерпілого, стежив за ним, а також після заволодіння майном потерпілого ОСОБА_5 забрав собі колонку та музичний центр, і ця поведінка ОСОБА_5 свідчить про наявність єдиного умислу ОСОБА_5 з ОСОБА_4 на вчинення нападу з метою відкритого заволодіння чужим майном потерпілого ОСОБА_7 , поєднаний з погрозою застосування насильства небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло , і безпосередньо він сприяв ОСОБА_4 у вчиненні вказаного ними кримінального правопорушення .
Оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємоз*язку для винесення обвинувального вироку ,суд вважає , що обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вчинили напад з метою заволодіння чужим майном потерпілого ОСОБА_7 , поєднаний з погрозою застосування насильства небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, і їх дії вірно кваліфіковані за ст.187 ч.3 КК України; а також , обвинувачений ОСОБА_4 вчинив ще відкрите викрадення чужого майна (грабіж), скоєне повторно і його дії вірно кваліфіковані органом досудового слідства за ч.2 ст.186 КК України .
При обранні міри покарання обвинуваченим, колегія судів, враховує ступень тяжкості вчинених ними кримінальних правопорушень, дані про їх особу, а саме те, що вони не працю, обвинувачений ОСОБА_4 раніш судимий, за місцем мешкання вони характеризуються позитивно , у лікарів нарколога та психіатра на обліку не стоїть; обвинувачений ОСОБА_5 не
судимий, за місцем мешкання характеризується задовільно, у лікаря психіатра на обліку не стоїть, однак стоять на обліку у лікаря нарколога з діагнозом: вживання опіодов, каннабіодов з шкідливими наслідками, має на утриманні неповнолітнього сина , ІНФОРМАЦІЯ_2.
Обставиною, що обтяжують покарання обвинуваченим суд визнає те, що кримінальні правопорушення вчинено ними у стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням всіх обставин, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та попередження вчинення ними нових злочинів призначити їм покарання у вигляді позбавлення волі та неможливим призначити відносно обвинувачених інший вид покарання, призначивши також обвинуваченим додаткове покарання у вигляді конфіскації всього майна,що є їх власністю .
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 про стягнення з обвинувачених в відшкодування матеріальної шкоди 165гривен, у відповідності до положень ст..129 КПК України, ст..ст.1166,1190,1192 ЦК України, підлягає задоволенню та солідарному стягненню, так як вказана шкода завдана винними діями обвинувачених скоєним кримінальним правопорушенням, за попередньою змовою групою осіб , діями поєднаними єдиним умислом і підтверджена матеріалами провадження.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст..100 КПК України , залишивши потерпілому ОСОБА_7 за належністю.
Керуючись ст.ст.368, 370 КПК України, суд -
ОСОБА_5 визнати винним за ст.187 ч.3 КК України та призначити йому покарання за даною статтею закону у вигляді 7 (сьоми) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна , що належить йому на праві власності.
Змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 на тримання під вартою в Донецькому СІЗО УДПтСУ в Донецькій області до набрання вироком законної сили, взявши його під варту негайно в залі суду.
Строк покарання ОСОБА_5 відраховувати з 16 жовтня 2013 року.
ОСОБА_4 визнати винним за ст.ст.187 ч.3, 186 ч.2 КК України та призначити йому покарання за даними статтями закону:
- за ч.3 ст.187 КК України - у вигляді 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна , що належить йому на праві власності ;
- за ч.2 ст.186 КК України - у вигляді 6 років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді 9 років позбавлення волі, з конфіскацією майна , що належить йому на праві власності ;
Запобіжний захід ОСОБА_4 залишити той же - тримання під вартою в Донецькому СІЗО УДПтСУ в Донецькій області до набрання вироком законної сили.
Строк покарання ОСОБА_4 відраховувати - з 26 січня 2013 року.
Речові докази: мобільний телефон «Nokia 1202» з сім-картою до нього, машинку для підстригання волосся «Vitek», колонку з музичного центру «Samsung», пару гомілкових чоботів, поліетиленовий пакет, непрацюючий блок музичного центру «Samsung», які повернуті потерпілому ОСОБА_7 під гарантійну розписку - залишити йому же за належністю.
Стягнути солідарно з засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_7 у відшкодування спричиненої йому кримінальним правопорушення матеріальної шкоди у розмірі 165 гривень.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуюча суддя:
Судді: