269/3816/13-ц
№ 2/269/1675/2013
іменем України
09 жовтня 2013 року Совєтський районний суд м. Макіївки Донецької області у складі:
головуючої: судді Курової О.І.
при секретарі Тімончук Ю.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Нижньокринської селищної ради
Про визнання права власності на нерухоме майно та об»єкти самочинного будівництва,
Позивач звернулась до суду 21.08.2013 року з позовом про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 45,10 кв.м. в тому числі житловою 26,70 кв.м., тамбур до квартири літ» а8», та самочинні будівлі: сарай літК, літню кухню літ З, 1/8 частку сараю літ Б. Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона являється наймачем квартири за вказаною адресою, яку отримала на підставі ордеру за № 1171 від 22.11.1992 року. Вона вирішили приватизувати квартиру і звернулась в ПАТ» Шахтоуправління Донбас», де отримала відповідь про те, що ДП « Шахтоуправління Зуєвське» ліквідовано, однак житлові будинки, які знаходились на його балансі в ДП « Донецьквуглереструктуризація» не передані. В 2012 році вона звернулась до виконкому Макіївської міської ради з приводу приватизації, однак і там їй відмовлено у зв2язку з тим, що житловий будинок не перебуває в комунальній власності міста. Тому вона змушена звернутися до суду, щоб визнати право власності на квартиру та самовільні будівлі.
Представник відповідача в судове засідання не з»явився, просив розглянути справу в його відсутності, проти задоволення позову не заперечує.
Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази встановив наступне.
Згідно ст.. 15 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання, оспорювання.
Згідно ордеру № 1171 від 22.11.1992 року, виданого виконкомом Макіївської міської ради ОСОБА_1 отримала квартиру АДРЕСА_1.
Згідно особового рахунку НОМЕР_1 в зазначеній квартирі зареєстрована позивач ОСОБА_1 з 06.04.1993 року по теперішній час.
За рішенням Совєтського районного суду м. Макіївки від 15.11.2011 року за позивачем визнано право користування спірним жилим приміщенням та господарськими будівлями.
З листа ПАТ « Шахтоуправління Донбас» від 25.10.2011 року вбачається, що житлові будинки, знаходились на балансі ДП « Шахтоуправління Зуєвське», яке згідно Наказу МВП України від 07.03.2006 року припинило свою діяльність шляхом ліквідації, і на баланс ДП « Донецьквуглереструктуризація» не передавались.
З листа Макіївської міської ради від 10.05.2012 року вбачається, що АДРЕСА_1»янської не перебуває в комунальній власності міста.
В своєму листі від 27.09.2013 року відповідач повідомив суду, що нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 не є комунальною власністю.
Відповідно до ст.. 61 Житлового Кодексу України позивач є наймачем спірної квартири.
Згідно ст.. 8 Закону України « Про приватизацію державного житлового фонду» передача квартир у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, тобто єдиним способом набуття права власності на житлове приміщення, яке перебуває у користуванні позивача є приватизація.
В разі банкрутства підприємств, зміни форми власності або ліквідації підприємств, установ , організацій, у повному господарському віддані яких перебуває державний житловий фонд, останній одночасно передається у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських рад народних депутатів.
Отже законом визначено,що вразі ліквідації підприємства, в житловому фонді якого знаходиться житлові будинки, повинен передати його в комунальну власність відповідних міських, селищних рад,
Судом встановлено, що будинок де розташоване спірне житлове приміщення знаходився на балансі ДП « Шахтоуправління Зуєвське» яке ліквідовано, і на час розгляду справи жилий будинок в комунальну власність не передано.
В судовому засіданні не встановлено орган, на балансі якого перебуває спірне приміщення і яке має право розпорядження ним, тому Нижньокринська селищна рада не може виконувати зобов»язання по розпорядженню житлом, і являтись відповідачем по справі. Питання по заміні відповідача позивач не ставила.
.
Відповідно до вимог ст.. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень крім випадків, встановлених ст.. 61 цього Кодексу.
Позивач в своєму позову просить також визнати право власності на самочинні будівлі, а саме: сарай літ К, літню кухню літ З, 1/8 частку сараю літ Б. Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК ) житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. В ч. 2 ст. 376 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво, лише у випадках, передбачених ст. 376 ЦК ) , а саме: за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно (ч. 3 ст. 376 ЦК ); за особою - власником (користувачем) земельної ділянки, яка здійснила самочинне будівництво на цій ділянці, якщо це не порушує права інших осіб (ч. 5 ст. 376 ЦК ) .
Позивач не надав суду доказів того, що вона є власником земельної ділянки,на якій здійснено самочинне будівництво, або що вона здійснила таке будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, але їй надана земельна ділянка у встановленому порядку під уже збудоване нерухоме майно. Крім того, позивач повідомила суду, що вона не зверталась до компетентних органів з питання узаконення самочинного будівництва. Тому суд приходить до висновку про відмову в задоволені позову.
Керуючись ст.328, 376 ЦК України, ст..8 Закону України «« Про приватизацію державного житлового фонду» на підставі ст. 213-215 ЦПК України, суд
В задоволені позову ОСОБА_1 до Нижньокринської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно та самочинні будівлі - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через даний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О. І. Курова