Копія
Іменем України
Справа № 801/5919/13-а
09.10.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ілюхіної Г.П.,
суддів Лядової Т.Р. ,
Яковенко С.Ю.
секретар судового засідання Радух Ю.А.
за участю сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: Лемтюжнікова Наталія Володимирівна, довіреність №01-15 від 04.01.2013,
розглянувши апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Пакет Т.В.) від 22.07.2013 у справі №801/5919/13-а
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополя АР Крим (вул. Київська, 125-б, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95034)
до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Сімферополі АР Крим (вул. Крилова, 7, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95011)
про стягнення заборгованості,
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.07.2013 адміністративний позов задоволено частково.
Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим на користь Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополя Автономної Республіки Крим суму не відшкодованих витрат у зв'язку з виплатою та доставкою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві за січень 2013 року у розмірі 400,09грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували Фонду страхові платежі підприємства, що ліквідувалися та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого; позивачем не надано доказів, що підтверджують обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення витрат на виплату та доставку пенсій за основним розміром ОСОБА_3, оскільки на дату прийняття судового рішення по даній справі відсутні докази причинно-наслідкового зв'язку між нещасним випадком, що стався з ОСОБА_3, та здійсненням нею виробничих функціональних обов'язків.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Сімферополі АР Крим, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Доводи апеляції мотивовані тим, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В судовому засіданні представник відповідача підтримала апеляційну скаргу, просить її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати по мотивам, викладеним в ній, вважає, що документи в пенсійних справах одержувачів пенсій не відповідають вимогам Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
В судове засідання, призначене на 09.10.2013, позивач явку уповноважених представників не забезпечив, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.
Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
При викладених обставинах, враховуючи те, що позивач викликався в судове засідання, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників позивача за наявними матеріалами.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів встановила наступне.
Позивач кожного місяця проводить звірку сум витрат з особових справ потерпілих, у зв'язку з чим підписані акти, з яких вбачається, що позивачем сплачено пенсії, які не взято відповідачем до заліку, та які підлягають відшкодуванню відповідачем згідно з актами та поіменними списками за січень 2013 року.
Позивачем були понесені витрати на виплату і доставку основного розміру пенсії за січень 2013 року в сумі 438,80 грн., з них: 435,65 грн. - основний розмір пенсії, 3,15 грн. - витрати на виплату та доставку пенсії, що підтверджується актами щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за січень 2013 року (арк.с.18).
У зв'язку з виникненням неузгодженості між розрахунками позивач та відповідача до акту та списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, була складена таблиця розбіжностей по сумам пенсій, які не прийняті відповідачем до заліку (арк.с.14).
Розбіжності у сумі 438,80 грн. виникли, у тому числі, в результаті незгоди відповідача відшкодовувати виплату пенсії ОСОБА_4, з яких: 123,50грн. - основний розмір пенсії, 0,98грн. - витрати на доставку основного розміру пенсії; ОСОБА_5, з яких: 123,44грн. - основний розмір пенсії, 0,98грн. - витрати на доставку основного розміру пенсії, ОСОБА_6, з яких: 150,00грн. - основний розмір пенсії, 1,19грн. - витрати на виплату та доставку пенсії, ОСОБА_3, з яких: 38,71грн. - основний розмір пенсії, що підтверджується списками осіб, яким призначені пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, не прийнятих до заліку за січень 2013 року (арк.с.9).
Неприйняті до заліку витрати на виплату пенсій по зазначеним пенсіонерам не були включені відповідачем до акту щомісячної звірки у зв'язку з тим, що у відповідача відсутні особові справи потерпілих, що є підставою для відмови у включенні до актів звірки у розумінні частини другої статті 7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві й професійному захворюванні, які спричинили втрату працездатності". До того ж, дані про осіб (ОСОБА_6, ОСОБА_4), яким виплачується пенсія не співпадають з даними осіб, яким встановлена інвалідність, що, на думку відповідача, свідчить про відсутність підстав для виплати пенсій зазначеним особам. Крім того, нещасний випадок, у зв'язку із яким ОСОБА_3 призначена пенсія, не пов'язаний з виробництвом.
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Сімферополі АР Крим про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій по інвалідності в сумі 438,80 грн.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.
Правовідносини сторін регулюються Конституцією України, Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 №16/98-ВР (далі - Основи), Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" №1105-ХVІ від 23.09.1999 із змінами та доповненнями (далі - Закон №1105), Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" №2272-ІІІ від 22.02.2001 із змінами та доповненнями (далі - Закон №2272), Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності, внаслідок нещасного випадку на виробництві, або професійному захворюванні і пенсій у випадку втрати годувальника, що помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України і Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України №5-4/4 від 04.03.2003, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.05.2003 за №376/7697 (далі - Порядок).
Суд першої інстанції здійснив аналіз діючого законодавства України та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог частково.
Так, статтею 1 Основ встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних, від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Відповідно до статті 4 Основ залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.
Відповідно до статті 12 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування спори, що виникають із правовідносин за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вирішуються в судовому порядку, якщо законом не встановлено досудовий порядок їх розгляду.
За пенсійним страхуванням згідно зі статтею 25 Основ надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення:
- пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства);
- пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті;
- медичні профілактично-реабілітаційні заходи;
- допомога на поховання пенсіонерів.
Відповідно до пункту 4 цієї статті за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення:
- профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням;
- відновлення здоров'я та працездатності потерпілого;
- допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
- відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків;
- пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
- пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
- допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
У частині 4 статті 26 Основ встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.
Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
Відповідно до пункту 3 розділу XI (Прикінцеві положення) Закону №1105 відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.
Абзацом третім пункту 3 розділу XI (Прикінцеві положення) Закону №1105 встановлено, що уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків.
Отже, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували Фонду страхові платежі підприємства, що ліквідувалися та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого.
Пунктом 5 частини першої статті 24 Закону №1105 Фонд зобов'язано співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.
Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом, передбачений статтею 21 Закону № 1105-ХІV. Відповідно до цієї статті Фонд зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у разі настання страхового випадку.
За змістом частини другої статті 2 Закону №2272 особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Статтею 81 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Відповідно до частини другої статті 7 Закону №2272 передбачено, що Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.
Зазначені потерпілі отримують належні виплати та соціальні послуги від своїх роботодавців, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
Будь-якими іншими законодавчими актами не передбачена необхідність отримання органами Пенсійного фонду України ще додаткових документів для виплати пенсії по інвалідності, крім акту про нещасний випадок, трудової книжки, довідки МСЕК, тому всі витрати, які понесені позивачем у зв'язку з виплатою таких пенсій, являються обґрунтованими та підлягають відшкодуванню відповідачем.
Пунктами 6 та 7 Порядку визначено, що Головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.
Отже, відповідно до вимог Порядку, Фонд соціального страхування від нещасних випадків перераховує кошти Пенсійному Фонду України на підставі даних, що зазначені в акті щомісячної звірки.
Зазначений Порядок не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.
Відповідно до вимог Закону №2272 Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я.
Механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, визначено Порядком.
За змістом частини другої статті 2 Закону №2272 особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Статтею 81 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Відповідно до частини другої статті 7 Закону №2272 передбачено, що Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.
Зазначені потерпілі отримують належні виплати та соціальні послуги від своїх роботодавців, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
Будь-якими іншими законодавчими актами не передбачена необхідність отримання органами Пенсійного фонду України ще додаткових документів для виплати пенсії по інвалідності, крім акту про нещасний випадок, трудової книжки, довідки МСЕК, тому всі витрати, які понесені позивачем у зв'язку з виплатою таких пенсій, являються обґрунтованими та підлягають відшкодуванню відповідачем.
Пунктами 6 та 7 Порядку визначено, що Головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.
Отже, відповідно до вимог Порядку, Фонд соціального страхування від нещасних випадків перераховує кошти Пенсійному Фонду України на підставі даних, що зазначені в акті щомісячної звірки.
Зазначений Порядок не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.
Відповідно до вимог Закону №2272 Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я.
Механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, визначено Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 №5-4/4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 за №376/7697.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_3 зверталась до суду про визнання випадку погіршення стану здоров'я нещасним випадком, пов'язаним з виробництвом, та зобов'язання скласти акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, формою Н-1, при цьому остання неодноразово уточнювала позовні вимоги. У січні 2010 року, уточнивши позов, просила визнати незаконними і скасувати акти Н-5 та НПВ від 31.01.2008, складені в порушення пунктів 13, 14, 17 Порядку розслідування і ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 №1112, визнати випадок погіршення стану здоров'я ОСОБА_3 унаслідок дії шкідливої небезпечної речовини - формальдегіду, що відбувся у березні 2007 року, нещасним випадком, пов'язаним з виробництвом, визнати нещасний випадок страховим випадком; зобов'язати скласти акти про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, формою Н-1 та Н-5 та стягнути з відповідача судові витрати.
Ухвалою Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 05.03.2010 закрито провадження в частині позовних вимог ОСОБА_3 про визнання нещасного випадку, що відбувся з ОСОБА_3, страховим випадком.
Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 05.02.2010 позов ОСОБА_3 залишено без задоволення.
Рішенням Апеляційного суду АР Крим від 25.01.2010 визнані незаконними та скасовані акти Н-5 та НПВ, складені комісією по розслідуванню нещасного випадку, який стався 13.03.2007 з ОСОБА_3, вказаний нещасний випадок визнаний пов'язаним з виробництвом та ВАТ "Укртелеком" зобов'язано скласти акти форми Н-1 та Н-5., які були затверджені 23.02.2011.
Рішенням Вищого адміністративного суду України від 06.07.2011 рішення Апеляційного суду АР Крим від 25.01.2011 скасовано, справу за позовом ОСОБА_3 про визнання незаконними і скасування актів Н-5 та НПВ, визнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом, зобов'язання скласти акти про нещасний випадок направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до вимог статей 70, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
При викладених обставинах, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про відшкодування витрат на виплату і доставку основного розміру пенсій за січень 2013 року ОСОБА_3 у розмірі 38,71 грн. не підлягають задоволенню, так як позивачем не надано доказів, що підтверджують обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення витрат на виплату та доставку пенсій за основним розміром ОСОБА_3, оскільки на дату прийняття судового рішення по даній справі відсутні докази причинно-наслідкового зв'язку між нещасним випадком, що стався з ОСОБА_3, та здійсненням нею виробничих функціональних обов'язків.
Доводи відповідача в частині відмови в задоволенні позовних вимог в сумі 400,09грн. не заслуговують на увагу, так як правомірність призначення пенсії не є предметом цього спору, факт призначення та виплати пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 доведений.
Посилання відповідача на невідповідність документів нормам законодавства, яке прийнято після призначення пенсії, безпідставне.
Доводи відповідача, що для призначення пенсії необхідні відомості про ступень втрати працездатності судовою колегією також не приймаються, оскільки ці дані не мають правового значення для призначення пенсії та не повинні бути в матеріалах пенсійної справи.
Для призначення пенсії необхідні відомості про групу та причину інвалідності, Акт про нещасний випадок.
З урахуванням викладеного, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню суми не відшкодованих витрат на виплату та доставку основного розміру пенсії в розмірі 400,09грн.
Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.
Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.07.2013 у справі №801/5919/13-а залишити без задоволення.
2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.07.2013 у справі №801/5919/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 14 жовтня 2013 р.
Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна
Судді підпис Т.Р.Лядова
підпис С.Ю. Яковенко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна