03 жовтня 2013 р. Справа № 31745/10/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Затолочного В.С., Кузьмича С.М.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2010 року у адміністративній справі №2а-2643/10 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Тернопільміськгаз» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними дій,-
Відкрите акціонерне товариство «Тернопільміськгаз» звернулося до суду з адміністративним позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними дій відповідача щодо стягнення 226105, 07 грн. збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ, визначеної у податковому повідомленні - рішенні №00007723304/039317 від 30 червня 2009 року та другій податковій вимозі від 12 квітня 2010 року №2\64323725 та визнання протиправними дій Тернопільської ОДПІ щодо проведення опису активів ВАТ «Тернопільміськгаз».
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до пп. 5.2.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами», у разі звернення платника податків до суду, в установлені для апеляційного узгодження терміни, з позовом про визнання недійсним рішення контролюючого органу, податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.08.2010 р. позов задоволено, визнано протиправними дії Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції щодо стягнення з відкритого акціонерного товариства «Тернопільміськгаз» 226105, 07 грн. збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ, визначеної у податковому повідомленні - рішенні №00007723304/039317 від 30 червня 2009 року та другій податковій вимозі від 12 квітня 2010 року №2\64323725. Визнано протиправними дії Тернопільської ОДПІ щодо проведення опису активів ВАТ «Тернопільміськгаз». Повернуто із Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Тернопільміськгаз» 3,40 грн. судових витрат.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального права, зокрема Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами». Просити постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Сторони в судове засідання явку уповноважених представників не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про дату судового засідання. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено та з матеріалами справи підтверджується наступне. Відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування та своєчасності сплати збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів всіх форм власності за період з 01.01.2009 р. по 31.01.2009 р. за результатами якої складено акт перевірки від 19.06.2009 р. № 5332/23-04/21155959.
Перевіркою встановлено, що ВАТ «Тернопільміськгаз» порушило п. 1.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2005 р. №442 «Про порядок внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ», в частині сплати цільової надбавки до тарифу на природний газ на суму 618749,58 грн. з них 412 499,72 грн. - за основним платежем та 206249,86 грн. - штрафних санкцій.
В результаті вищевказаного позивачу надіслано податкове повідомлення - рішення №0000772304/0/39317 від 30.06.2009 року, яке 9 липня 2009 року було оскаржене позивачем до Тернопільської ОДПІ та відповідно до рішення Тернопільської ОДПІ про результати розгляду первинної скарги від 2 вересня 2009 року в задоволенні скарги відмовлено, а податкове повідомлення - рішення залишено без змін.
11 вересня 2009 року позивач звернувся з повторною скаргою на податкове повідомлення - рішення Тернопільської ОДПІ до ДПА в Тернопільській області та рішенням ДПА в Тернопільській області про результати розгляду повторної скарги від 13 листопада 2009 року податкове повідомлення - рішення Тернопільської ОДПІ від 30 червня 2009 року залишено без змін, а скаргу без задоволення.
Згодом, позивач повторно оскаржив податкове повідомлення - рішення Тернопільської ОДПІ до ДПА України та рішенням ДПА України про результати розгляду повторної скарги 26.01.2010 року №1227/7/25-0215 відмовлено в задоволенні скарги ВАТ «Тернопільміськгаз» на податкове повідомлення - рішення Тернопільської ОДПІ від 30 червня 2009 року.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що податкове зобов'язання визначене в спірному податковому повідомленні - рішенні є неузгодженим.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх вірними з огляду на наступне.
На виконання вимог п. 5.3 «Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій», затвердженого наказом ДПА України від 21 червня 2001 року №253, Тернопільською ОДПІ з метою доведення граничного строку сплати податкових зобов'язань, після розгляду первинної та повторних скарг позивача, винесено податкові повідомлення - рішення №0000772304/1/53982 від 2 вересня 2009 року, №0000772304/2/68704 від 16 листопада 2009 року та №0000772304/3 від 28 січня 2010 року. Останнє податкове повідомлення-рішення від 28 січня 2010 року, згідно повідомлення про вручення, отримане позивачем 2 лютого 2010 року.
В подальшому, а саме 29.01.2010 р. ВАТ «Тернопільміськгаз» оскаржило вищевказане податкове повідомлення-рішення від 30.06.2009р у судовому порядку шляхом подання адміністративного позову, що підтверджується відтиском поштового штемпеля на опису вкладення до цінного листа, а також повідомило Тернопільську ОДПІ про факт такого оскарження листом №120 від 12.02.2010 року
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.05.2010 р. по справі №2-а-516/10/1970 у задоволенні позовних вимог ВАТ «Тернопільміськгаз» про скасування податкового повідомлення - рішення Тернопільської ОДПІ від 30 червня 2009 року було відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням підприємство оскаржило його в апеляційному порядку, а тому постанова суду першої інстанції, у відповідності до ст. 254 КАС України, не набрала законної сили.
Відповідно до приписів підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», при зверненні платника податків до суду із позовом про визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті і прийняття відповідного рішення. У той же час податковий борг - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Таким чином, податковий борг виникає, зокрема, у разі не сплати у встановлений строк податкового зобов'язання, узгодженого в адміністративному порядку.
Днем узгодження податкового зобов'язання платника податків у разі апеляційного оскарження такого податкового зобов'язання є день закінчення процедури адміністративного оскарження (частина п'ята пункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).
Водночас відповідно до підпункту 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
У разі звернення платника податків до суду із позовом про визнання недійсним рішення контролюючого органу згідно з підпунктом 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті.
Таким чином, з врахуванням наведеного вище, суд вважає, що дії Тернопільської ОДПІ щодо стягнення 226105, 07 грн. збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ, визначеної у податковому повідомленні-рішенні №00007723304/039317 від 30 червня 2009 року та другій податковій вимозі від 12 квітня 2010 року №2\64323725 та щодо проведення опису активів ВАТ «Тернопільміськгаз» є незаконними, оскільки позивач вчасно після закінчення процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 30 червня 2009 року звернувся з позовом до суду, і хоча постановою адміністративного суду першої інстанції в задоволенні позову було відмовлено, проте податкове зобов'язання визначене в спірному податковому-повідомленні рішенні є неузгодженим, згідно з підпунктом 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», до розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції (розгляду справи по суті).
Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Керуючись статтями 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції - залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2010 року у адміністративній справі №2а-2643/10 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя З.М. Матковська
Судді В.С. Затолочний
С.М. Кузьмич