09 жовтня 2013 року Справа № 06/5026/1751/2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Гольцової Л.А., Попікової О.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4
на рішення та постановуГосподарського суду Черкаської області від 24.01.2013 Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2013
у справі№ 06/5026/1751/2012 Господарського суду Черкаської області
за позовом Канівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Канівської міської ради
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4
простягнення 43748,66 грн.
за участю представників сторін:
прокурора: Баклан Н.Ю., посв. №008813
позивача: не з'явилися
відповідача: ОСОБА_4
ОСОБА_5, дов. від 04.02.2013 б/н
Канівський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Канівської міської ради звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про стягнення 36720,00 грн. заборгованості по сплаті інвестиційного внеску, 2658,26 грн. процентів річних та 4370,40 грн. збитків від інфляції.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 24.01.2013 у справі № 06/5026/1751/2012 (суддя Анісімов І.А.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2013 (колегія суддів у складі: головуючого судді Тарасенко К.В., суддів Суліма В.В., Яковлєва М.Л.), позов задоволено повністю, стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на користь Виконавчого комітету Канівської міської ради 36720,00 грн. боргу, 2658,26 грн. річних, 4370,40 грн. інфляційних, стягнуто в доход державного бюджету судовий збір в сумі 1609,50 грн.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2013 та рішення Господарського суду Черкаської області від 24.01.2013 у справі № 06/5026/1751/2012, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Сторони згідно з приписами статті 1114 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач не скористався передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, огляду на наступне.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 06.03.2009 між Виконавчим комітетом Канівської міської ради та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 укладено договір № 4 про інвестиційний (пайовий внесок) у розвиток інженерно-транспортної мережі та соціальної інфраструктури м. Канева (далі - Договір).
Згідно із п. 1.1 Договору позивач на добровільній підставі залучає відповідача до участі у комплексному розвитку інженерно-транспортних мереж та соціальної інфраструктури міста Канева.
Відповідно до п. 2.4 Договору відповідач передає у розпорядження позивача 36720 грн. у рахунок пайової участі у розвиток інженерно-транспортних мереж та соціальної інфраструктури міста.
Пунктом 2.5 Договору сторони погодили, що відповідач перераховує грошові кошти у цільовий фонд міської ради.
Згідно із затвердженим графіком платежів відповідач зобов'язався перерахувати: до 30.06.2009 - 6 000,00 грн.; до 31.12.2009 - 6 000,00 грн.; до 30.06.2010 - 6 000,00 грн.; до 31.12.2010 - 18 720,00 грн. (п. 5.2. Договору).
Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що 16.06.2011 відповідач звернувся до Канівської міської ради з заявою, в якій просив зарахувати проведені ним роботи, як інвестиційний внесок відповідно до договору № 4 від 06.03.2009 та звільнити від його сплати.
Рішенням Канівської міської ради від 07.07.2011 № 5-25 "Про внесення змін в договір № 4 від 06.08.2009 про сплату інвестиційного внеску на розвиток інженерно-транспортної мережі та соціальної інфраструктури м. Канева" Фізичну особу - підприємця ОСОБА_4 звільнено від сплати інвестиційного внеску на підставі п.4.8 Положення про порядок визначення розміру інвестиційного (пайового) внеску інвесторів (замовників) на розвиток інженерно-транспортної мережі та соціальної інфраструктури м. Канева, затвердженого рішенням Канівської міської ради від 26.02.2009 №13-14.
28.02.2012 на вказане рішення Канівської міської ради Канівським міжрайонним прокурором внесено протест, який залишився без задоволення, у зв'язку із чим Канівський міжрайонний прокурор звернувся з адміністративним позовом до Черкаського окружного адміністративного суду про скасування вищезазначеного рішення Канівської міської ради.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 30.05.2012 адміністративний позов прокурора задоволено повністю, визнано незаконним та скасовано рішення Канівської міської ради №5-25 від 07.07.2011 "Про внесення змін в договір №4 від 06.08.2009 про сплату інвестиційного внеску на розвиток інженерно-транспортної мережі та соціальної інфраструктури м. Канева".
У зв'язку із скасуванням вищенаведеного рішення Канівської міської ради, 04.07.2012 Виконавчий комітет Канівської міської ради направив Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4 вимогу про сплату 36720,00 грн. інвестиційного внеску, однак вказана вимога позивачем задоволена не була.
Вказані обставини стали підставою для звернення прокурора із зазначеним позовом про стягнення з відповідача 36720,00 грн. інвестиційного внеску, 2658,26 грн. процентів річних та 4370,40 грн. збитків від інфляції.
Відповідно до частини 2 статті 27-1 Закону України "Про планування і забудову територій" (в редакції чинній на момент укладення Договору) передбачено обов'язок замовника, який має намір здійснити будівництво об'єкта містобудування у населеному пункті, взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків передбачених Законом.
Згідно із пунктом 4.4. Положення про порядок визначення розміру інвестиційного (пайового) внеску інвесторів (замовників) на розвиток інженерно-транспортної мережі та соціальної інфраструктури м. Канева, затвердженого рішенням Канівської міської ради від 26.02.2009 №13-14, інвестиційний внесок сплачується на підставі Договору про інвестиційний (пайовий) внесок у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Канева, що укладається між інвестором та містом, в особі міського голови.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно із частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як передбачено статтею 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на викладене, враховуючи приписи 27-1 Закону України "Про планування і забудову територій", суди попередніх інстанцій, встановивши факт невиконання відповідачем зобов'язань по сплаті інвестиційного (пайового) внеску у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Канева у сумі 36720,00 грн., дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
При цьому, встановивши, що Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 здійснюється реконструкція будівлі Канівського РайСТ, яка частково пошкоджена внаслідок пожежі, причиною якої був підпал, який не відноситься до техногенного та природного характеру, врахувавши положення абз. 5 ч. 4 ст. 27-1 Закону України "Про планування і забудову територій" про звільнення від пайової участі (внеску) у створенні і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів замовників у разі здійснення будівництва об'єктів, що споруджуються замість пошкоджених або зруйнованих внаслідок стихійного лиха чи техногенних аварій, суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили заперечення відповідача щодо наявності підстав для звільнення від сплати пайового внеску.
Матеріали справи свідчать про те, що господарськими судами в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Доводи скаржника про порушення норм процесуального права, а саме - п. 2 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України були предметом розгляду у суді апеляційної інстанції і їм надана належна правова оцінка.
Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарськими судами норм законодавства при прийнятті рішення суду першої та постанови суду апеляційної інстанцій не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Черкаської області від 24.01.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2013 у справі № 06/5026/1751/2012 залишити без змін.
Головуючий суддя: Л. Іванова
судді: Л. Гольцова
О. Попікова