14 жовтня 2013 року Справа № 905/4763/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Кривди Д.С. (доповідача у справі),
суддів:Бернацької Ж.О., Палія В.В.,
за участю представників від:
позивачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином),
відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА"
на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 19.08.2013
у справі№ 905/4763/13 господарського суду Донецької області
за позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа страхування"
доПриватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА"
простягнення суми,
Приватне акціонерне товариство Страхова компанія "Альфа страхування" звернулося до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" суми виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу (за мінусом франшизи - 510грн.) у розмірі 45628,02грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 16.07.2013 року (суддя Величко Н.В.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.08.2013 року (судді: Будко Н.В. - головуючий, Манжур В.В., М'ясищев А.М.), позовні вимоги задоволено; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа страхування" 45628,02грн. страхового відшкодування та 1720,50грн. витрат по сплаті судового збору.
Не погоджуючись з рішенням та постановою, Приватне акціонерне товариство "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. Скаргу мотивовано доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу позивач заперечує її доводи і просить в задоволенні скарги відмовити.
Учасники процесу не скористалися наданим процесуальним правом на участь своїх представників в судовому засіданні касаційної інстанції.
Відводів складу суду не заявлено.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановили суди попередніх інстанцій, згідно довідки УДАІ України в м. Києві 25.02.2011р. о 15.09год. на вул. Героїв Крут у м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Санг Йонг, АА6013ІТ , що належить Радченку П.К., та автомобіля БМВ, 4379МВЕ, що належить Шарапіну П.Л., внаслідок якої автомобіль Санг Йонг отримав механічні пошкодження.
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 31.03.2011р. у справі №3-1799/11 Шарапіна П.Л. було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340грн.
На момент дорожньо-транспортної пригоди діяв укладений 22.01.2011р. договір №046-0286888-006, за яким ПрАТ "СК "Альфа страхування" застрахувало Радченку Петру Костянтиновичу автомобіль Санг Йонг, АА6013ІТ.
Страховою сумою за договором відповідно до п.7.2 є 152000грн., франшиза (безумовна) - 1% (п.7.1 договору).
Відповідно до висновку експертного дослідження №5927 від 02.03.2011р., складеного спеціалістом ЗАТ Український центр після аварійного захисту "Експерт-Сервіс", матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля Санг Йонг АА6013ІТ в результаті його пошкодження при ДТП, без урахування втрати товарної вартості, склав 51598,03грн. Крім того, відповідно до калькуляції №5927 від 02.03.2011р., вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля складає 51 598,03грн.
Разом з цим, згідно рахунку №66-11/03/02 від 02.03.2011р. ТОВ "Лайф Авто", вартість робіт по ремонту пошкодженого автомобіля була визначена в розмірі 47 658,02грн.
Страховим актом №0678.206.11.01.01 від 25.03.2011р. позивач визнав ДТП від 25.02.2011р. страховим випадком, а сума страхового відшкодування складає 46138,02грн. (з вирахуванням 1520грн. франшизи).
Позивач за заявою страхувальника, на підставі страхового акту №0678.206.11.01.01 від 25.03.2011р. перерахував на рахунок ТОВ "Лайф Авто" 46138,02грн. страхового відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням №2634 від 06.04.2011р.
При цьому суди встановили, що на момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність Шарапіна П.Л. була застрахована ПрАТ "УАСК "АСКА" згідно полісу №АА/0346629 від 06.07.2012р. Ліміт відповідальності за заподіяну майну шкоду складає 50000грн., франшиза - 0,00грн.
Спір у даній справі виник у зв'язку із стягненням виплаченого страхового відшкодування, тобто із правовідносин, що регулюються положеннями статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування", згідно яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Статтею 25 цього Закону визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Таким чином, виходячи з аналізу зазначених норм, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за цими вимогами.
Такою особою, в даному випадку, є винний у скоєнні ДТП Шарапін П.Л., однак, у разі якщо його цивільно-правова відповідальність перед третіми особами застрахована у певного страховика, то останній стає відповідальною особою, адже, внаслідок укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик в межах страхової суми несе відповідальність за шкоду, завдану застрахованою ним особою, тобто, бере на себе відповідальність за свого страхувальника, що виникає внаслідок заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки, оскільки застрахував такий страховий ризик, як відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.
За таких обставин колегія погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо виникнення у позивача права вимоги до відповідача, а відтак, є правомірним задоволення позову щодо стягнення 46138,02грн. страхового відшкодування.
Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, щодо неправильного визначення позивачем способу та підстав захисту своїх прав, були предметом дослідження в суді апеляційної інстанції, їм надана належна оцінка, тому відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують зроблених судом висновків. Так, перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією. Суброгація виникає на підставі закону (стаття 993 Цивільного кодексу України, стаття 27 Закону України "Про страхування"). При суброгації нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Внаслідок цього страховик виступає замість потерпілого. Тобто, за суброгації відбувається лише зміна осіб у вже наявному зобов'язанні зі збереженням самого зобов'язання. Це означає, що одна особа набуває прав і обов'язків іншої особи у конкретних правовідносинах. У порядку суброгації страховик може стягнути із заподіювача шкоди ту суму, яку він сам виплатив страхувальнику. Таким чином, позивач правомірно звернувся до суду з позовом на підставі приписів статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування".
Не мають правового значення для вирішення справи доводи скаржника щодо відсутності у нього обов'язку сплатити страхове відшкодування у зв'язку з неповідомленням його про ДТП відповідно до ст.35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Так, положення Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не розповсюджується на правовідносини між сторонами у даній справі, оскільки вказана норма регулює відносини страховика і страхувальника за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а позивач не є суб'єктом цього договору. При цьому норми зазначеного Закону не містять підстав для відмови у задоволенні вимог страховика, який виплатив страхове відшкодування, згідно договору майнового страхування, до особи, відповідальної за завдані збитки, про відшкодування виплачених ним фактичних сум у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
За таких обставин, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів визнає, що апеляційним господарським судом правильно застосовані норми матеріального і процесуального права, тому підстави для скасування переглянутої постанови апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.08.2013 у справі №905/4763/13 господарського суду Донецької області залишити без змін.
Головуючий Д.С. Кривда
Судді Ж.О. Бернацька
В.В. Палій