08 жовтня 2013 року Справа № 904/3691/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого суддіМалетича М.М.,
суддів:Круглікової К.С. (доповідач),
Мамонтової О.М.
розглянувши касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Українське насіння"
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.08.2013 року
у справі№ 904/3691/13 господарського суду Дніпропетровської області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Українське насіння"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Відродження"
простягнення 370 385, 28 грн.
За участю представників сторін:
позивача:Бочкова А.Ю.,
відповідача:Кріхан В.Б.,
У березні 2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма "Українське насіння" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" 370 385,28 грн., з яких: 185 511,06 грн. основного боргу за поставлений товар, 184 874,22 грн. проценти за користування грошовими коштами та 7 407,71грн. витрати по сплаті судового збору.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2013р. у справі №904/3691/13 позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Відродження" на користь ТОВ агрофірми "Українське насіння" 185 511,06 грн. основного боргу, 184 874,22 грн. проценти за користування грошовими коштами та 7 407,71 грн. витрат по сплаті судового збору.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.08.2013р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2013р. у справі №904/3691/13 скасовано в частині стягнених сум процентів за користування чужими грошовими коштами та судового збору, абзац 1, 2 та 3 резолютивної частини викладено в наступній редакції: "Позов задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма "Українське насіння" суму основного боргу у розмірі 185 511 грн. 06 коп., 3 710 грн. 22 коп. витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовити." Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма "Українське насіння" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" судовий збір по апеляційній скарзі в сумі 1 851,92 грн.
Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю агрофірми "Українське насіння" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та залишити рішення суду першої інстанції в силі.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова господарського апеляційного суду - скасуванню із залишенням в силі рішення господарського суду першої інстанції з таких підстав.
Задовольняючи позов у повному обсязі, місцевий господарський суд виходив з того, відповідачем порушено умови п.п. 3.3., 3.5. договору, відтак задовольнив вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу 185 511,06 грн. та 184 874,22 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами.
Апеляційний суд, частково задовольняючи апеляційну скаргу та скасовуючи частково рішення господарського суду Дніпропетровської області в частині стягнених сум процентів за користування чужими грошовими коштами, зазначив про те, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги про стягнення процентів, дійшов помилкового висновку, що визначені сторонами у пункті 3.5. договору проценти є саме процентами за користування товарним кредитом згідно частини 5 статті 694 ЦК України, не врахувавши при цьому положення статті 625 ЦК України та ч.3 ст.692 ЦК України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, а висновки суду апеляційної інстанції про часткове скасування рішення суду першої інстанції вважає помилковими з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 24.02.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальності агрофірмою "Українське насіння" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Відродження" (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу №С0100086.
Відповідно до п. 1.1. договору продавець продає, а покупець отримує на умовах цього договору сільськогосподарську продукцію - насінний матеріал, у асортименті, кількості і за ціною, встановленою цим договором, а саме на суму 851 703,54 грн.
Пунктом 3.3 договору передбачено, що покупець здійснює оплату за поставлений товар відповідно до наступного графіка:
- Платіж у розмірі 35% від загальної вартості товару згідно договору, що складає 298 096,24 грн., покупець здійснює у строк з 24.02.2011р. до 01.04.2011р. включно;
- Платіж у розмірі 35% від загальної вартості товару згідно договору, що складає 298 096,24 грн., покупець здійснює у строк до 15.07.2011р. включно;
- Останній платіж у розмірі 30% від загальної вартості товару згідно договору, що складає 255 511,06 грн., покупець здійснює у строк до 15.10.2011р. включно.
На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 851 703,54 грн., що підтверджується видатковою накладною №С0100156 від 22.04.2013р., підписаною обома сторонами та довіреністю на отримання товару №228с від 22.04.2011р.
В свою чергу відповідач розрахувався частково на суму 298 096,24 грн., що підтверджується банківською випискою від 31.03.2011р. та на суму 298 096,24 грн., що підтверджується банківською випискою від 07.07.2011р.
Останню частину відповідач мав сплатити у строк до 15.10.2011р. у розмірі 255 511,06 грн., однак здійснив оплату не в повному обсязі у сумі 70 000 грн. та з порушенням строку, а саме 28.02.2012р. у розмірі 10 000,00 грн. та 20.09.2012р. у розмірі 60 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками.
Таким чином, сума основної заборгованості відповідача перед позивачем складає 185 511,06 грн., яка підтверджується актом звірки взаєморозрахунків.
Звертаючись до місцевого суду позивач просив суд стягнути на його користь суму боргу в розмірі 185 511,06 грн. та нараховані відповідно п. 3.5 договору проценти за користування грошовими коштами у сумі 184 874,22 грн.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з приписами ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій про задоволення позову в частині стягнення з відповідача суму основного боргу у розмірі 185 511,06 грн.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог діючого законодавства.
У п. 3.5. договору сторонами передбачено, що при здійсненні покупцем оплати після строку, зазначеного у п. 3.3. договору, покупець зобов'язаний сплатити відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 0,1% за кожен день прострочки. Відсотки нараховуються з дня, коли товар повинен був бути сплаченим й до дня його фактичної сплати у сумі простроченого платежу за кожен день прострочки.
На підставі зазначеного пункту договору позивач нарахував відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 184 874,22 грн.
Колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд правомірно задовольнив позовні вимоги в частині стягнення з відповідача відсотків за користування грошовими коштами у розмірі 0,1% за кожен день прострочки, що складає 184 874,22 грн., нарахованих на підставі п.3.5 договору.
При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що п.3.5 договору сторонами не визнавався у судовому порядку недійсним, тому позивачем правомірно нараховано на підставі нього відсотки за користування грошовими коштами.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає висновки місцевого господарського суду про повне задоволення позову цілком правомірними та обґрунтованими.
Згідно статті 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Приймаючи до уваги норми діючого законодавства та встановлені під час здійснення судового провадження фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови зробив помилкові висновки, тому постанова апеляційного суду підлягає скасуванню. Оскільки рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та не суперечить нормам матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне залишити його без змін.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Українське насіння" задовольнити.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.08.2013 року у справі №904/3691/13 - скасувати. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2013р. залишити в силі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Українське насіння" 1 885,85 грн. судового збору за подання касаційної скарги.
Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати наказ.
ГоловуючийМ. Малетич
Судді:К. Круглікова
О. Мамонтова