"10" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/96596/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Загороднього А.Ф.,
суддів Білуги С.В.,
Гаманка О.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 12 жовтня 2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду кримінальних та цивільних справ Червінської М.Е. про визнання неправомірним рішення, -
встановила:
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду кримінальних та цивільних справ Червінської М.Е., про визнання неправомірним рішення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 12 жовтня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2011 року, відмовлено у відкритті провадження у справі.
У касаційній скарзі, ОСОБА_2, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та постановити нове судове рішення про направлення справи для продовження розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225-229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.
Судами було встановлено, що ОСОБА_2 оскаржує дії судді та суду з приводу відмови у відкритті касаційного провадження без посилання на жодний із заявлених в касаційній скарзі доводів, що призвело до порушення його прав передбачених статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно положень частини 2 вказаної статті до адміністративного суду можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльність Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що судові рішення суддів і дії, а також бездіяльність суддів з питань відправлення правосуддя, пов'язані з підготовкою та розгляду справ у судових інстанціях, виконання судових рішень, підлягають оскарженню в апеляційному або касаційному порядку, а не шляхом звернення їх у інший суд, при відправленні правосуддя.
Рішенням Конституційного Суду України від 23 травня 2001 року № б-рп/2001 визнано, що процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та прийняття по них судових рішень належить до процесуального законодавства України.
Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.
Законом, яким регламентується порядок розгляду звернень громадян, не передбачено оскарження процесуальних дій судді, оскільки, скарги на дії, бездіяльність, рішення суддів при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних та адміністративних справ, справ про адміністративні правопорушення мають розглядатися в порядку, визначеному, відповідно, Цивільним процесуальним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Кримінально-процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України (в частині апеляційного чи касаційного оскарження), Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Оскільки заявленими позовними вимогами оскаржуються дії судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду кримінальних та цивільних справ Червінської М.Е. з приводу відмови позивачу у відкритті касаційного провадження, тобто при здійсненні суддею правосуддя, а не при виконанні владних управлінських функцій, суди попередніх інстанцій прийшли до вірного висновку, що зазначені позовні вимоги не підлягають розгляду адміністративними судами в порядку адміністративного судочинства.
Згідно статті 55 Конституції України в порядку адміністративного судочинства можуть бути оскаржені лише акти, дії, бездіяльність суддів, якщо ці акти, дії, бездіяльність належать до сфери управлінської діяльності, а не процесуальні дії судді в процесі судового провадження.
Компетенція адміністративних судів на розгляд таких спорів, згідно з статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України, не поширюється, і відповідно, суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до правильного висновку про відмову у відкритті провадження у даній справі, оскільки даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, і підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 12 жовтня 2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду кримінальних та цивільних справ Червінської М.Е. про визнання неправомірним рішення - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ф. Загородній
Судді С.В. Білуга
О.І. Гаманко