"10" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/83632/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Загороднього А.Ф.,
суддів Білуги С.В.,
Гаманка О.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в Центрально-Міському районні м. Горлівки Донецької області на постанову апеляційного суду Донецької області від 14 липня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного Фонду України в Центрально-Міському районні м. Горлівки Донецької області про перерахунок пенсії у випадку втрати годувальника, -
встановив:
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного Фонду України в Центрально-Міському районні м. Горлівки Донецької області про перерахунок пенсії у випадку втрати годувальника.
Постановою Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 25 грудня 2009 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Рішенням апеляційного суду Донецької області від 14 липня 2010 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове, яким позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії управління Пенсійного Фонду України в Центрально-Міському районні м. Горлівки Донецької області та зобов'язано відповідача провести позивачу перерахунок пенсії по втраті годувальника, виходячи з 50% пенсії померлого годувальника, з 01 червня 2009 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі, управління Пенсійного Фонду України в Центрально-Міському районні м. Горлівки Донецької області, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225- 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судового рішення.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 є дружиною померлого учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інваліда 2 групи ОСОБА_3 та отримує пенсію по втраті годувальника відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набула чинності 01 листопада 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами передбаченими статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, вирішуючи даний спір суди дійшли вірного висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, у 2008-2009 роках змінювався розмір прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» та Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік».
Проте, відповідачем перерахунку пенсії позивача по втраті годувальника, у зв'язку із зміною розміру прожиткового мінімуму, не проводилось.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про обґрунтованість та правомірність позовних вимог щодо порушення прав позивача стосовно перерахунку пенсії позивача по втраті годувальника з 01 червня 2009 року, виходячи з 50% пенсії померлого годувальника.
Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в Центрально-Міському районні м. Горлівки Донецької області залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду Донецької області від 14 липня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного Фонду України в Центрально-Міському районні м. Горлівки Донецької області про перерахунок пенсії у випадку втрати годувальника - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ф. Загородній
Судді С.В. Білуга
О.І. Гаманко