"08" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/70939/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач)
СуддівМороз Л.Л.
Чалого С.Я.
провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Управління праці соціальних питань та у справах захисту населення (далі - УПСЗН) Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області, Управління Пенсійного Фонду (далі - УПФ) України в Коростенському районі Житомирської області про стягнення коштів за касаційною скаргою УПФ України в Коростенському районі Житомирської області на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від
28 квітня 2010 року та постанову Апеляційного суду Житомирської області від
30 вересня 2011 року
У лютому 2010 року ОСОБА_4 в Коростенському міськрайонному суді Житомирської області пред'явила позов до УПСЗН Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області, УПФ України в Коростенському районі Житомирської області про стягнення коштів.
Вимоги обґрунтовувала тим, що відповідно до вимог статей 37, 39 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796) вона, як потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4, має право на виплати, визначені цим Законом, за кратним розміром мінімальної заробітної плати. Відповідач здійснював відповідні виплати у твердих сумах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836, "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Постанова № 836), що призвело до порушення її прав.
Просила стягнути з УПФ України в Коростенському районі Житомирської області на її користь за період з 01 грудня 2008 року по 01 грудня 2009 року передбачену статтею 37 Закону № 796 грошову допомогу в сумі
2 483,70 грн. та недоплачену доплату до заробітної плати, передбачену статтею 39 Закону № 796, в сумі 19 080,80 грн. за період з 01 січня 2007 року по 01 січня 2010 року.
Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 28 квітня 2010 року, позов ОСОБА_4 задоволено частково.
Визнано неправомірними дії УПСЗН Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області щодо не нарахування та невиплати
ОСОБА_4 коштів в розмірі визначеному статтею 37 Закону № 796, за період з
01 січня по 31 грудня 2009 року в сумі 2 483,70 грн.
Зобов'язано УПСЗН Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_4 коштів в розмірі визначеному статтею 37 Закону № 796, за період з 01 січня по 31 грудня
2009 року в сумі 2 483,70 грн.
Визнано неправомірними дії УПФ України в Коростенському районі Житомирської області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_4 коштів в розмірі визначеному статтею 39 Закону № 796, за період з 01 січня по 31 грудня
2009 року в сумі 7 655,60 грн.
Зобов'язано УПФ України в Коростенському районі Житомирської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_4 коштів в розмірі визначеному статтею 39 Закону № 796, за період з 01 січня по 31 грудня 2009 року в сумі
7 655,60 грн.
Постановою Апеляційного суду Житомирської області від 30 вересня 2011 року апеляційну скаргу УПФ України в Коростенському районі Житомирської області задоволено частково.
Постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 28 квітня 2010 року скасовано та прийнято нову.
Визнано неправомірними дії УПСЗН Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області, УПФ України в Коростенському районі Житомирської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_4 у неповному розмірі коштів, передбачених статтями 37, 39 Закону № 796.
Зобов'язано УПФ України в Коростенському районі Житомирської області перерахувати і виплатити ОСОБА_4 доплату до пенсії у розмірі, встановленому статтею 39 Закону № 796 за період 05 лютого по 30 листопада 2009 року.
Зобов'язано УПСЗН Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області перерахувати і виплатити ОСОБА_4 допомогу в зв'язку з обмеженням споживання продуктів місцевого виробництва у розмірі, встановленому статтею 37 Закону № 796 за період 05 лютого по 30 листопада 2009 року.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, УПФ України в Коростенському районі Житомирської області подало касаційну скаргу, в якій вказало на те, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить їх рішення скасувати та прийняти нове, яки відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно зі статтею 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має вищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй. Норми Конституції України - є норми прямої дії.
Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 37 Закону № 796 встановлено, що громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства безпосередньо у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі 40 відсотків від мінімальної заробітної плати.
Частиною першою статті 39 Закону № 796 визначено, що громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата до заробітної плати, а саме у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати.
Судами встановлено, що ОСОБА_4 є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4 і з 1979 року по час звернення до суду працювала та проживала в с. Веселівка Коростенського району Житомирської області у зоні посиленого радіоекологічного контролю.
Їй вказані допомога та доплата виплачувалися в розмірах, які обчислені на підставі Постанови № 836.
Законом № 796 Кабінет Міністрів України не уповноважений зменшувати встановлені останнім конкретні розміри допомоги, доплат, зокрема, доплату до пенсії у зв'язку з проживанням у зоні гарантованого добровільного відселення. Навпаки, у частині першій статті 67 зазначеного Закону встановлено, що ці розміри підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, а встановлені ще в 1996 році Кабінетом Міністрів України розміри цих доплат протягом тривалих років не змінювалися. Тому, вони не відповідають розмірам, встановленим іншими законами України. Оскільки будь-яких рішень із цих питань Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України у подальшому не приймалося, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягають положення статей 37, 39 Закону № 796 та положення інших законів щодо встановлення розміру мінімальної заробітної плати на кожен рік.
Крім того, пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, а тому, враховуючи положення частини третьої статті 22 Конституції України, звуження підзаконним актом змісту та обсягу права, наданого Законом № 796, є безпідставним.
Доводи касаційної скарги, не спростовують висновки судів та встановлених обставин справи.
Відповідно частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 230, Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Коростенському районі Житомирської області залишити без задоволення, а оскаржувану постанову Апеляційного суду Житомирської області від 30 вересня 2011 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_4 до Управління праці соціальних питань та у справах захисту населення Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області, Управління Пенсійного Фонду України в Коростенському районі Житомирської області про стягнення коштів - без зміни.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Судді Горбатюк С.А.
Мороз Л.Л.
Чалий С.Я.