08 жовтня 2013 року м. Київ К/9991/28735/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Голубєвої Г.К.
Карася О.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2011 року
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2011 року
у справі № 2а-4867/10/1270
за позовом Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
про стягнення штрафних (фінансових) санкцій, -
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2011 року, адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області (позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (відповідач) задоволено повністю. Стягнуто з ФОП ОСОБА_3 на користь Державного бюджету України штрафні (фінансові) санкції в розмірі 10 527,50 грн.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування постанови Луганського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2011 року, ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2011 року та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В запереченні на касаційну скаргу позивач просить відмовити в її задоволенні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що посадовими особами Державної податкової адміністрації в Луганській області проведено перевірку павільйону, що належить відповідачу, з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт № 0050/12/32/23/НОМЕР_1 від 08 лютого 2010 року.
На підставі зазначеного акту перевірки позивачем прийнято рішення № 0000312343 від 22 лютого 2010 року, яким до відповідача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 10 527,50 грн.
Вказане рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій оскаржено ФОП ОСОБА_3 в судовому порядку.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2010 року у справі № 2а-6991/10/1270, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2010 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відповідно до частин 3, 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Згідно з частиною 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з ФОП ОСОБА_3 до Державного бюджету України 10 527,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування постанови Луганського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2011 року та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2011 року.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 відхилити, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Рибченко А.О.
Судді Голубєва Г.К.
Карась О.В.