"09" жовтня 2013 р. м. Київ К-10879/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого - судді Кобилянського М.Г.,
суддів: Амєліна С.Є., Юрченка В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, Державної судової адміністрації України, Головного управління Державного казначейства України в Полтавській області, Державного казначейства України, третя особа: голова Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області Дядечко Іван Іванович про стягнення невиплаченої суми надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи та відшкодування моральної шкоди
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2010 року,-
У листопаді 2008 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом і просила стягнути з територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області на її користь 4601,14 грн. заборгованості за період з 1 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року по виплаті надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» у розмірі 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця та вислугу років та 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду 18 січня 2010 року, позов задоволено частково. Зобов'язано територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області нарахувати та виплатити заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 із врахуванням надбавки за виконання особливо важливої роботи, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» у розмірі 30% з урахуванням надбавки за ранг державного службовця та вислугу років за січень, лютий та березень 2006 року. В інший частині позовних вимог відмовлено.
Позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу апеляційного адміністративного суду, а справу направити на новий судовий розгляд.
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи касаційної скарги та правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах, визначених ч.2 ст.220 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 є працівником апарату Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області. Згідно наказів голови цього суду за січень, лютий та березень 2006 роки позивачу встановлювались надбавки за виконання особливо важливої роботи, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» у розмірі 30% з урахуванням надбавки за ранг державного службовця та вислугу років. У період з 1 квітня 2006 року по 31 грудня 2007 року накази щодо встановлення ОСОБА_1 надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, передбаченої вказаною постановою Кабінету Міністрів України у розмірі до 50 відсотків посадового окладу не видавались та до територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області не направлялись.
Відповідно до частини шостої статті 33 Закону України «Про державну службу» державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Частиною 7 сьомою статті 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно підпункту «в» пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» керівникам державних органів надано право у межах затвердженого фонду оплати праці установлювати надбавку за високі досягнення у праці або виконання особливо важливої роботи: керівникам структурних підрозділів, їх заступникам, спеціалістам - у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця (дипломатичний ранг, класний чин, кваліфікаційний клас, спеціальне звання) та надбавки (винагороди) за вислугу років; керівним працівникам і спеціалістам департаментів, управлінь, відділів, інших структурних підрозділів, які безпосередньо займаються розробленням проектів нормативно-правових актів, проводять експертизу проектів таких актів (якщо положеннями про підрозділи передбачено виконання такої роботи), а також прокурорам та слідчим органів прокуратури, керівним працівникам і слідчим органів внутрішніх справ, посади яких віднесені до відповідних категорій посад державних службовців і які займаються розслідуванням кримінальних справ, - у розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця (дипломатичний ранг, класний чин, кваліфікаційний клас, спеціальне звання) та надбавки (винагороди) за вислугу років; службовцям - у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за вислугу років.
Судами встановлено, що накази голови Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області знаходились на виконанні територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, не скасовані і не повернуті, а тому є обов'язковими для виконання. При цьому, територіальним управлінням не надано доказів на підтвердження того, що у нього у зв'язку із нестачею бюджетних коштів не було можливості виплатити позивачу щомісячні надбавки.
Відповідно до статті 119 Закону України «Про судоустрій України», який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, організаційне забезпечення діяльності судів покладається на державну судову адміністрацію, що утворюється і функціонує відповідно до вимог цього Закону. Організаційне забезпечення діяльності судів, відповідно до цього Закону, становлять заходи фінансового, матеріально-технічного, кадрового, інформаційного та організаційно-технічного характеру, спрямовані на створення умов для повного і незалежного здійснення правосуддя.
Однією з конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування чи звуження їх змісту та обсягу при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів (частини друга, третя статті 22 Конституції України).
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22 вересня 2005 року №5-рп/2005 вказав на те, що скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.
Враховуючи викладене, суд першої існтанції, з рішенням якого погодився апеляційний адміністративний суд, обгрунтовано задовольнив вимоги позивача про стягнення заборгованості по виплаті надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268 у розмірі 30 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця та вислугу років за січень-березень 2006 року.
Відмовляючи у задоволенні вимоги про відшкодування моральної шкоди, суди правильно виходили з того, що позивачем не було доведено заподіяння йому моральної шкоди, не надано відповідних доказів, необгрунтовано розмір моральної шкоди.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
Враховуючи те, що посилання позивача в касаційній скарзі на порушення судами норм матеріального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судами повно та всебічно з'ясовані обставини, які підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами і при цьому судові рішення ухвалені відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 224, 230 КАС України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2010 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає.
ГОЛОВУЮЧИЙ : Кобилянський М.Г.
СУДДІ : Амєлін С.Є.
Юрченко В.В.