"24" вересня 2013 р. м. Київ К/9991/41745/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
головуючого: Мороз Л.Л.,
суддів: Горбатюка С.А.,
Чалого С.Я.,
розглянула у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Здолбунівського районного суду Рівненської області від 11.10.2011 року, додаткову постанову Здолбунівського районного суду Рівненської області від 20.03.2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Здолбунівської міської ради Рівненської області, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про скасування рішень; зобов'язання вчинити дії; стягнення моральної та матеріальної шкоди,
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом Здолбунівської міської ради Рівненської області, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про скасування рішень; визнання недійсним договору; зобов'язання вчинити дії; стягнення моральної та матеріальної шкоди.
В подальшому позивач уточнив позовні вимоги, просив визнати незаконними та скасувати рішення виконавчого комітету №226 від 26.07.2006 року «Про передачу бані в оренду», № 87 від 28.03.2007 року «Про дозвіл на реконструкцію», рішення Здолбунівської міської ради № 380 від 17.05.2007 року «Про скасування рішення №372» від 22.05.2003 року та зобов'язати відповідача виконати вказане рішення. Також просив визнати недійсним договір-купівлі продажу лазні та стягнути на його користь 20000 грн. заподіяних збитків та 7000 грн. моральної шкоди. Востаннє уточнивши позовні вимоги просив визнати незаконними та скасувати рішення № 226 від 26.07.2006 року виконавчого комітету Здолбунівської міської ради; рішення № 438 від 29.11.2006 року виконавчого комітету Здолбунівської міської ради; рішення № 87 від 28.03.2007 року виконавчого комітету Здолбунівської міської ради; рішення №380 від 17.05.2007 року Здолбунівської міської ради; рішення № 583 від 23.11.2007 року Здолбунівської міської ради; рішення № 764 від 21.03.2008 року Здолбунівської міської ради; рішення № 894 від 12.08.2008 року Здолбунівської міської ради; рішення № 1065 від 17.11.2008 року Здолбунівської міської ради; рішення № 1065 від 17.11.2008 р. Здолбунівської міської ради.
Постановою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 11.10.2011 року та додатковою постановою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 20.03.2012 року у позові відмовлено.
Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2012 року постанову Здолбунівського районного суду Рівненської області від 11.10.2011 року залишено без змін.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_2 подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального та матеріального права, просить скасувати вказані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції.
Перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Рішення міської ради, із позовом про скасування яких звернувся позивач, стосуються нерухомого майна - лазні по АДРЕСА_1, яку орендував позивач.
Проте, Рішенням господарського суду Рівненської області від 27.10.2004 року, яке набрало законної сили, розірвано договір оренди нерухомого майна, а саме, нежитлового приміщення по АДРЕСА_1.
В подальшому, рішенням господарського суду Рівненської області від 05.10.2005 року, яке набрало законної сили, підприємця ОСОБА_2 зобов'язано передати КП «Міське будинкоуправлінню №2» приміщення лазні за адресою: АДРЕСА_1.
При зверненні до суду позивач керувався інтересами щодо отримання у власність приміщення лазні по АДРЕСА_1.
На підставі клопотання позивача Рішенням Здолбунівської міської ради від 25.05.2003 року № 372 надано дозвіл на відчуження приміщення лазні по АДРЕСА_1, яке є комунальною власністю територіальної громади міста і знаходиться на балансі КП «Міське будинкоуправління № 2». Доручено міському голові укласти договір купівлі-продажу згідно чинного законодавства.
Рішенням Здолбунівської міської ради від 17.05.2007 року № 380 було визнано таким, що втратило чинність рішення міської ради від 25.05.2003 року № 372 «Про дозвіл на відчуження приміщення лазні, яке є комунальною власністю територіальної громади міста» у зв'язку з тим, що вказане рішення не відповідає рішенню міської ради від 21.12.2005 року «Про затвердження Порядку відчуження комунального майна територіальної громади міста Здолбунів».
На думку позивача Рішення Здолбунівської міської ради від 17.05.2007 року № 380 є протиправним та не узгоджується з Рішенням Конституційного Суду України від 16.04.2009 року № 7-рп/2009, оскільки змінює попередньо прийняте рішення.
Вказане твердження позивача є помилковим у зв'язку з наступним.
Конституційний Суд України у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) вирішив, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Крім того, у пункті 5 рішення №7-рп/2009 Конституційний Суд України вказав, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.
Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
Проте, Рішення Здолбунівської міської ради від 25.05.2003 року № 372 виконане не було, договір купівлі-продажу з ОСОБА_2 не був укладений, тому відповідні правовідносини на виконання цього рішення не виникли, у зв'язку з чим його скасування чи зміна органом місцевого самоврядування допускається.
Враховуючи наведене, а також відсутність обставин, що свідчать про незаконність Рішення Здолбунівської міської ради від 17.05.2007 року № 380, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для його скасування.
Відповідно до пункту 5 статті 60 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» орган місцевого самоврядування вправі здійснювати правомочності щодо володіння, користування і розпорядження об'єктами права комунальної власності.
У подальшому відповідачем прийняті рішення щодо розпорядження комунальними майном - приміщенням лазні із передачею в оренду приватним підприємцям ОСОБА_3, ОСОБА_4, наданням дозволу на виготовлення проектно-кошторисної документації на реконструкцію приміщення, її затвердження, надання дозволу на відчуження ним приміщення шляхом викупу, надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та затвердження проекту землеустрою, передачу земельної ділянки в оренду, продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення.
За таких обставин, враховуючи відсутність у позивача права оренди приміщення лазні по АДРЕСА_1 та скасування радою дозволу на відчуження ОСОБА_2 вказаного приміщення, а також враховуючи відсутність будь-яких інших прав на зазначену нерухомість, колегія суддів дійшла висновку про відсутність матеріально-правових підстав для заявленого позову.
Позовні вимоги про стягнення моральної та матеріальної шкоди є необґрунтованими, оскільки наявність шкоди, протиправного діяння не підтверджено.
Отже, суди попередніх інстанцій дійшли до правильного висновку про відмову у позові.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, постанову Здолбунівського районного суду Рівненської області від 11.10.2011 року, додаткову постанову Здолбунівського районного суду Рівненської області від 20.03.2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2012 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: