Ухвала від 24.09.2013 по справі К-7990/10-С

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2013 року м. Київ К-7990/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Голубєвої Г.К., Островича С.Е.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12.06.2008 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.01.2010 по справі № 2а-8324/08 за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області про зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області про зобов'язання здійснити перерахунок доплати згідно зі ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.07.2007.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12.06.2008 позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено. Зобов'язано орган Пенсійного фонду провести перерахунок та виплату доплати до пенсії згідно зі ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», встановити та виплатити зазначену доплату в розмірі однієї мінімальної заробітної плати з 09.07.2007 щомісячно.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.01.2010 рішення суду першої інстанції змінено. Зобов'язано орган Пенсійного фонду провести перерахунок доплати до пенсії позивача, як непрацюючого пенсіонера, який проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю з 09.07.2007 по 31.12.2007 з розрахунку мінімального розміру заробітної плати, встановленого ст. 76 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік».

У касаційній скарзі УПФУ в м. Білій Церкві Київської області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі та пояснення сторін, надані сторонами письмові докази в їх сукупності, перевіривши та дослідивши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами встановлено та підтверджується матеріалами адміністративної справи, що ОСОБА_4 проживає на території м. Біла Церква Київської області, що відповідно до Додатку № 1 Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УСРС від 23.07.1991 № 106, віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.

Крім того, ОСОБА_4 перебуває на обліку в УПФУ в м. Білій Церкві Київської області як непрацюючий пенсіонер.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позивач має право на виплату підвищення до пенсії, передбаченої ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно з ч. 2 ст. 39 вказаного Закону України пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті. Пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, оплата праці додатково підвищується на 25 процентів від розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 вказаного Закону України, громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні посиленого радіоактивного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

Разом із тим, Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на 2007 рік була зупинена.

Підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, що проживають у зоні посиленого радіоактивного контролю, виплачувались у встановлених Кабінетом Міністрів України розмірах, які були значно нижчими, ніж визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплати.

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 зазначені положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» були визнані неконституційними та відновлено з 09.07.2007 право пільгових категорій населення, які проживають та працюють в зонах посиленого радіоактивного контролю, на отримання підвищення до пенсії в розмірах, визначених ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Таким чином, позивач має право на отримання підвищення до пенсії, як непрацюючий пенсіонер, що проживає в зоні посиленого радіоактивного контролю, в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Оскільки Рішення Конституційного Суду України мають перспективну дію, суд апеляційної інстанції прийшов до правильного висновку про пріоритетність закону над підзаконним нормативним актом та застосування для вирішення спірних правовідносин положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

До того ж, судом апеляційної інстанції враховано позовні вимоги ОСОБА_4 та правильно визначено період для здійснення органом Пенсійного фонду України перерахунку та виплати вказаної державної соціальної допомоги з 09.07.2007 по 31.12.2007.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції відхиляє доводи органу Пенсійного фонду України, викладені у касаційній скарзі, і не вбачає підстав для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області відхилити.

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12.06.2008 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.01.2010 по справі № 2-а-8324/08 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді Г.К. Голубєва

С.Е. Острович

Попередній документ
34119221
Наступний документ
34119223
Інформація про рішення:
№ рішення: 34119222
№ справи: К-7990/10-С
Дата рішення: 24.09.2013
Дата публікації: 16.10.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: