01 жовтня 2013 року м. Київ К-32436/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Карася О.В. (головуючого), Борисенко І.В., Голубєвої Г.К.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Кристал" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18.08.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.09.2010 у справі № 2а-13892/10/0570
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Кристал"
до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
Товариство в судовому порядку оскаржило податкове повідомлення-рішення від 16.10.2009 № 0000451542/3-27117, яким позивачу Державною податковою інспекцією визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 422 159,00 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18.08.2010, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.09.2010, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з того, що позивачем не підтверджено правомірність формування останнім податкового кредиту у березні та липні 2008 року. А наявність у платника податків належно оформлених документів, які відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту, оскільки протоколом обшуку та виїмки податкової міліції у позивача вилучено первинну документацію із штампами та печатками контрагента позивача (ПП "ГЛАЗГО СІТІ"), за наслідками господарських операцій з яким позивачем було сформовано податковий кредит, що ставить під сумнів відомості, наведені в таких документах.
Не погодившись із судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу.
У касаційній скарзі Товариство, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасувати та позовні вимоги задовольнити повністю.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, позивач зазначає, що Закон України "Про податок на додану вартість" обмежує право платника податків на включення до податного кредиту витрат по оплаті ПДВ лише за умови відсутності належно оформленої податкової накладної. Інших підстав, акцентує позивач, для невключення сум до податкового кредиту законодавець не встановив.
Відповідач, заперечуючи проти касаційної скарги, просить залишити її без задоволення через необґрунтованість.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, фактичною підставою визначення позивачу податкового зобов'язання відповідно до оспорюваного податкового повідомлення - рішення слугував висновок працівників державного податковго органу, викладений у акті невиїзної документальної перевірки від 19.03.2009, що Товариством по взаємовідносинах з контрагентам ПП "ГЛАЗГО СІТІ" у період березень - липень 2008 року в порушення вимог пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (втратив чинність 01.01.2011) у березні, липні 2008 року занижено суму податкового кредиту з ПДВ у розмірі 281 439,00 грн. Такий висновок податкового органу мотивовано тим, що позивачем на дату закінчення перевірки підтверджуючих документів по взаємовідносинам з ПП "ГЛАЗГО СІТІ" у березні, липні 2008 року надано не було через вилучення останніх правоохоронними органами у межах розслідування кримінальної справи, внаслідок чого перевірку було здійснено з використанням "Системи автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобов'язань у розрізі контрагентів", за даними якої встановлена розбіжність між даними декларацій платника податків та його контрагентом. Крім того, згідно наданих Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва відповідей на запити щодо інформації відносно ПП "ГЛАЗГО СІТІ", останній має статус платника ПДВ, проте з липня 2008 року не звітує та станом на 16.02.2009 знаходиться в розшуку.
Так, відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР покупець має право відобразити сплачені суми податку у податковому кредиті за умови використання отриманих товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.
Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Отже, аналіз норм Закону № 168/97-ВР дає підстави зробити висновок, що наявність у платника податків виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, та рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку є достатньою підставою для визначення податкового кредиту.
Разом з тим, за змістом ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правої вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є буд - які фактичні дані, на підставі яких чуд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи предметом доказування у цій справі становлять обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість визначення податкового кредиту.
Судами, на виконання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та з метою з'ясування всіх обставин справи було досліджено витребувані у позивача первинні документи бухгалтерського та податкового обліку по взаємовідносинах з ПП "ГЛАЗГО СІТІ", зокрема, договір постачання від 11.12.2007 № 83 укладений між позивачем та ПП "ГЛАЗГО СІТІ" щодо купівлі - продажу товарів виробничо - технічного призначення, накладні та податкові накладні, наявність яких відповідно до Закону № 168/97-ВР необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту.
Крім того, без правової оцінки судів не залишилося те, що згідно протоколу обшуку та виїмки від 09.10.2008, проведеним старшим слідчим з особливо важливих справ податкової міліції Державної податкової адміністрації Донецької області (а.с. 106-115), у позивача було вилучено частку первинної документації, чекові книжки із штампами та печатками, які належать ПП "ГЛАЗГО СІТІ", що ставить під сумнів достовірність наданих позивачем договору від 11.12.2007 № 83, накладних та податкових накладних.
Вирішуючи спір, судами також було враховано відсутність економічного ефекту (прибутку) від вказаних господарських операцій з урахуванням того, що з травня 2006 року відносно позивача порушена справа про банкрутство, а постановою Господарського суду Донецької області від 23.04.2009 Товариство визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, при цьому, позивачем не надано доказів щодо наявності мети використання товарів (послуг), що ним придбані, незалежно від фактичних результатів такого використання.
З огляду на зазначене та враховуючи підстави позову, які є фактичними обставинами, на яких ґрунтується вимога позивача, документів, які б не викликали сумніву щодо господарських операцій за наслідками яких було сформовано податковий кредит позивач суду не надав.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками попередніх судових інстанцій, які під час вирішення спору надали належну оцінку встановленим обставинам з урахуванням усіх доказів у справі, що позивачем ані під час проведення перевірки, ані на момент розгляду справи не було надано жодних документів, які підтверджують правомірність формування податкового кредиту за деклараціями з ПДВ за березень, липень 2008 року.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Кристал" відхилити.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18.08.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.09.2010 у справі № 2а-13892/10/0570 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий О.В. Карась
Судді І.В.Борисенко
Г.К. Голубєва