04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"09" жовтня 2013 р. Справа№ 910/3991/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гончарова С.А.
суддів: Смірнової Л.Г.
Тищенко О.В.
при секретарі судового засідання Климович М.І.
за участю представників:
від прокурора: Назарякова Ю.В. - посвідчення
від позивача: Телицька В.А. - за довіреністю
від відповідача: Єленін С.М. - за довіреністю
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Ремдизель»
на рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2013 року
у справі № 910/3991/13 (суддя Власов Ю.Л.)
за позовом Заступника прокурора Оболонського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради
до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Ремдизель»
про розірвання договору оренди, припинення права користування земельною ділянкою, зобов'язання повернути земельну ділянку
Заступник прокурора Оболонського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Ремдизель». Позовними вимогами прокурора, з урахуванням поданої до суду заяви про уточнення, є:
1) розірвання договору оренди земельної ділянки по проспекту Московському, 32 в Оболонському районі міста Києва, укладений між Позивачем та Відповідачем та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у книзі записів державної реєстрації договорів 14.09.07р. за №78-6-00459;
2) припинення Відповідачу права користування земельною ділянкою площею 0,8419 га по проспекту Московському, 32 в Оболонському районі міста Києва (кадастровий номер 800000000:78:167:0016);
3) зобов'язання Відповідача повернути Позивачу земельну ділянку площею 0,8419 га по проспекту Московському, 32 в Оболонському районі міста Києва (кадастровий номер 800000000:78:167:0016), нормативно-грошовою оцінкою 8121263,23 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 04.06.2013 року у справі № 910/3991/13 (суддя Власов Ю.Л.) наведений позов Заступника прокурора Оболонського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради задоволено повністю.
Не погодившись з вказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство «Ремдизель» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення, а позов Заступника прокурора Оболонського району м. Києва залишити без задоволення.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2013р. у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді - Смірнова Л.Г., Чорна Л.В., апеляційна скарга прийнята до розгляду, порушено апеляційне провадження у справі, розгляд справи призначено на 25.09.2013 року.
У зв'язку з перебуванням суддів Смірнової Л.Г. та Чорної Л.В. у відпустці, розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2013 року, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Гончаров С.А., судді Іоннікова І.А., Тищенко О.В.
В судовому засіданні, що відбулось 25.09.2013 року, судом оголошено перерву до 09.10.2013 року о 10:10 год.
У зв'язку з перебуванням судді Іоннікової І.А., у відпустці, розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2013 року, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Гончаров С.А., судді Смірнова Л.Г., Тищенко О.В.
Апеляційна скарга вмотивована тим, що рішення у справі прийнято з неповним з'ясуванням усіх обставин, які мають значення для справи і які призвели до неправильного вирішення справи. Зокрема, апелянт стверджує, що станом на момент прийняття рішення у справі відповідачем виконано свої зобов'язання щодо сплати орендної плати, що свідчить про відсутність підстав для розірвання спірного договору; згідно законодавства України підставою для розірвання договору є факт використання землі не за цільовим призначенням, а не невикористання за цільовим призначенням, при цьому, не забудова земельної ділянки сталась не з вини відповідача.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з наступних підстав.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
Згідно ст.101 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.
08.02.07р. Позивачем прийнято рішення №148/809 "Про передачу земельної ділянки закритому акціонерному товариству "Ремдизель" для будівництва та експлуатації виробничо-складських приміщень, ангарів та гаражів ЗАТ "Ремдизель" на просп. Московському, 32 в Оболонському районі м. Києва, які виносяться з території заводу в зв'язку з будівництвом Подільського мостового переходу", яким передано Відповідачу в довгострокову оренду на 10 років земельну ділянку площею 0,84 га для будівництва та експлуатації виробничо-складських приміщень, ангарів та гаражів Відповідача на просп. Московському, 32 в Оболонському районі м. Києва.
11.09.07р. між Київською міською радою (орендодавцем) та Закритим акціонерним товариством «Ремдизель» (орендарем), правонаступником якого є відповідач, був укладений договір оренди земельної ділянки (надалі - договір), який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 14.09.07р. за №78-6-00459 у книзі записів державної реєстрації договорів.
Відповідно до п.1.1 договору Позивач на підставі рішення Київської міської ради від 08.02.07р. за №148/809 за актом приймання-передачі передає, а Відповідач приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену цим договором.
Згідно з п.2.1 договору об'єктом оренди є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - просп. Московський, 32 в Оболонському районі м. Києва; розмір 0,8419 га; цільове призначення - для будівництва та експлуатації виробничо-складських приміщень, ангарів та гаражів Відповідача, які виносяться з території заводу в зв'язку з будівництвом Подільського мостового переходу, кадастровий номер 8000000000:78:167:0016.
Відповідно до п.3.1. договору договір укладено на 10 років.
Згідно з п.4.7. договору орендна плата вноситься Відповідачем рівними частинами за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.
Відповідно до п.4.11. контроль за правильністю обчислення і справляння орендної плати, нарахування пені за несвоєчасну сплату орендної плати та її стягнення здійснює районний податковий орган за місцем розташування земельної ділянки.
Згідно з п.8.4 договору Відповідач зобов'язаний завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації договору, а також своєчасно вносити орендну плату.
Відповідно до п.11.4 договору останній може бути розірваний, зокрема, в односторонньому порядку за ініціативою Позивача, із звільненням Позивача від відповідальності, згідно з Господарським кодексом України, в разі коли Відповідач систематично не сплачує орендну плату (протягом півроку), в разі порушення Відповідачем строків завершення забудови земельної ділянки, встановлених в п.8.4. договору.
14.09.07р. між Позивачем та Відповідачем був підписаний акт приймання-передачі, відповідно до якого Позивач передав, а Відповідач прийняв у своє володіння та користування земельну ділянку: місце розташування - просп. Московський, 32 в Оболонському районі м. Києва; розмір 0,8419 га; цільове призначення - для будівництва та експлуатації виробничо-складських приміщень, ангарів та гаражів Відповідача, які виносяться з території заводу в зв'язку з будівництвом Подільського мостового переходу, кадастровий номер 8000000000:78:167:0016.
Згідно листа Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва від 05.02.13р. №1337/9/22.7-20, починаючи з 30.05.12р. Відповідач припинив сплачувати орендну плату за вищезазначену земельну ділянку, станом на 05.02.13р. у Відповідача наявний податковий борг по орендній платі з юридичних осіб в сумі 174856,77 грн.
23.01.13р. Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації проведено обстеження земельної ділянки за адресою: просп. Московський, 32 в Оболонському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:78:167:0016), яке оформлене актом обстеження земельної ділянки №27/05.
Згідно вказаного акту, обстеженням встановлено, що земельна ділянка знаходиться в занедбаному стані та Відповідачем за цільовим призначенням не використовується. Ділянка огороджена частково залізобетонним парканом, частково парканом з металевої сітки, на огородженій території знаходиться капітальна будівля невизначеного призначення (орієнтовною площею 0,005 га).
Згідно з листом Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної від 06.02.13р., нормативна грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:78:167:0016) становить 8121263,23 грн.
13.05.13р. Відповідачем сплачено на користь державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва податковий борг в сумі 174856,77 грн.
17.05.13р. Відповідач сплатив на рахунок ГУ ДКУ у м. Києві згідно договору оренди кошти в сумі 10000,00 грн. з призначенням платежу "оренда землі пеня", що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення.
17.05.13р. Відповідач сплатив на рахунок ГУ ДКУ у м. Києві згідно договору оренди кошти в сумі 64341,00 грн. з призначенням платежу "оренда землі за січень-березень 2013р. КЕКД 13050200 без ПДВ", що підтверджується копією платіжного доручення №6306, яка долучена до матеріалів справи.
Згідно Довідки ДПІ в Оболонському районі м. Києва від 07.10.2013 року № 9227/10/26-54-15-03-24, станом на 07.10.2013 року, податковий борг відповідача по орендній платі за спірну земельну ділянку відсутній.
Як зазначалось, позовні вимоги прокурора у даній справі полягають у:
1. розірванні договору оренди земельної ділянки по проспекту Московському, 32 в Оболонському районі міста Києва, що укладений між Позивачем та Відповідачем та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у книзі записів державної реєстрації договорів 14.09.07р. за №78-6-00459;
2. припиненні Відповідачу права користування земельною ділянкою площею 0,8419 га по проспекту Московському, 32 в Оболонському районі міста Києва (кадастровий номер 800000000:78:167:0016);
3. зобов'язанні Відповідача повернути Позивачу земельну ділянку площею 0,8419 га по проспекту Московському, 32 в Оболонському районі міста Києва (кадастровий номер 800000000:78:167:0016), нормативно-грошовою оцінкою 8121263,23 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор посилався на те, що відповідач систематично не виконував свої зобов'язання зі сплати орендної плати за земельну ділянку; спірна земельна ділянка відповідачем не використовується в порушення зобов'язань щодо завершення забудови земельної ділянки не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації спірного договору. У зв'язку з викладеним, на думку прокурора, спірний договір підлягає розірванню у зв'язку з порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором; у зв'язку з розірванням вказаного договору, Відповідач повинен повернути земельну ділянку Позивачу на підставі ст.32, 34 Закону України "Про оренду землі".
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що Відповідач у 2007 році отримав в оренду земельну ділянку, та зобов'язався щомісячно сплачувати Позивачу орендну плату за користування нею, проте свої зобов'язання з травня 2012р. систематично не виконував, а саме, на момент звернення Прокурора з позовом до суду, не сплатив орендну плату за дев'ять місяців, протягом травня 2012 року - березня 2013року. Таким чином, Відповідачем були істотно порушені умови договору, що є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки, по проспекту Московському, 32 в Оболонському районі міста Києва (кадастровий номер 800000000:78:167:0016). Також Відповідач зобов'язання щодо будівництва виробничо-складських приміщень, ангарів та гаражів у строки передбачені договором не виконав та всупереч умовам договору не приступив до використання зазначеної земельної ділянки.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог Прокурора про розірвання спірного договору, припинення права користування земельною ділянкою та зобов'язання Відповідача повернути Позивачу спірну земельну ділянку площею 0,8419 га по проспекту Московському, 32 в Оболонському районі міста Києва (кадастровий номер 800000000:78:167:0016).
Проте, колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з такими висновками, викладеними у рішенні місцевого господарського суду та вважає їх такими, що не відповідають обставинам справи.
Так, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, Київський апеляційний господарський суд вважає що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.
Визначення терміну „оренда землі" наведене в ст. 1 Закону України „Про оренду землі" від 06.10.1998р. № 161-ХІV.
За приписами цієї норми оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до ст. 13 цього Закону, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Частиною 1 ст. 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Згідно ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 31 Закону України „Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.
Частиною 1 ст. 32 Закону України „Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Тобто, законодавством України передбачена можливість розірвання у судовому порядку договору оренди землі в разі, зокрема, невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор в якості підстави для розірвання договору оренди зазначає, зокрема, систематичне порушення орендарем умови договору щодо сплати орендних платежів.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем, до прийняття судом першої інстанції рішення у даній справі погашалась заборгованість зі сплати орендних платежів та станом на час вирішення даного спору у суді заборгованість, про яку зазначає прокурор, є погашеною.
Так, як встановлено судом, 13.05.13р. Відповідачем сплачено на користь державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва податковий борг в сумі 174856,77 грн.
17.05.13р. Відповідач сплатив на рахунок ГУ ДКУ у м. Києві згідно договору оренди кошти в сумі 10000,00 грн. з призначенням платежу "оренда землі пеня", що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення.
17.05.13р. Відповідач сплатив на рахунок ГУ ДКУ у м. Києві згідно договору оренди кошти в сумі 64341,00 грн. з призначенням платежу "оренда землі за січень-березень 2013р. КЕКД 13050200 без ПДВ", що підтверджується копією платіжного доручення №6306, яка долучена до матеріалів справи.
Тобто, станом на момент прийняття рішення у даній справі, відповідачем було в повному обсязі виконано зобов'язання зі сплаті орендної плати за спірним договором оренди земельної ділянки. Матеріалами справи підтверджується відсутність у відповідача відповідного податкового боргу.
Згідно ч. 1, 3 ст. 291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 783 Цивільного кодексу України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.
В той же час чинним законодавством, зокрема, ч. 1 ст. 781 Цивільного кодексу України передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Відповідно до п. 1.4. спірного договору договір може бути розірваний, зокрема, в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, із звільненням орендодавця від відповідальності, згідно з Господарським кодексом України, в разі, коли орендар, серед іншого, систематично не сплачує орендну плату (протягом півроку).
Відповідно до п. 12.2 спірного договору, в разі невиконання орендарем умов цього договору та обов'язків, передбачених законодавством України, Договір може бути достроково розірваний.
Як встановлено судом, станом на момент прийняття судом першої інстанції рішення у даній справі борг сплачено, умови договору виконано.
З огляду на зазначені приписи чинного законодавства, та сплату відповідачем заборгованості з орендних платежів станом на час вирішення даного спору судом встановлено відсутність істотних порушень у розумінні ст. 651 Цивільного кодексу України
Таким чином, відсутні правові підстави для розірвання в судовому порядку спірного договору оренди земельної ділянки з підстав систематичної несплати орендної плати.
У разі несплати відповідачем орендних платежів протягом трьох місяців підряд орендодавець має право в порядку ч. 1 ст. 781 Цивільного кодексу України відмовитись від договору оренди в односторонньому порядку.
Зазначеної правової позиції дотримується Верховний суд України в постанові від 22.02.2005р. у справі № 34/400 та Вищий господарський суд України в постанові від 17.06.2008р. у справі № 17/214-3974.
В якості іншої підстави позовних вимог прокурор посилався на те, що спірна земельна ділянка відповідачем не використовується в порушення зобов'язань щодо завершення забудови земельної ділянки не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації спірного договору. Враховуючи наведене прокурор стверджує, що невикористання земельної ділянки за цільовим призначенням є підставою для розірвання спірного договору оренди земельної ділянки.
Згідно пункту 2.21. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", у разі встановлення порушень, передбачених статтею 143 Земельного кодексу України, зокрема, коли земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, визначеним умовами договору, та у спосіб, що суперечить екологічним вимогам, суди мають правові підстави для задоволення вимог про розірвання договору оренди на підставі статті 32 Закону України „Про оренду землі".
Про невиконання відповідачем умов договору щодо використання землі за цільовим призначенням може свідчити, зокрема, відсутність проведення будь-яких будівельних робіт на об'єкті, що може підтверджуватися, наприклад, актом, складеним Державною архітектурно-будівельною інспекцією.
Разом з тим слід звернути увагу на те, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме факт використання землі не за цільовим призначенням, а не, наприклад, невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.
З огляду наведеного колегія суддів робить висновок про те, що законодавством України передбачена можливість дострокового розірвання договору в судовому порядку в разі невиконання стороною обов'язків, передбачених умовами договору.
При цьому, з урахуванням положень Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", невиконанням орендарем умов договору щодо використання землі за цільовим призначенням є використання ним земельної ділянки не за цільовим призначенням, тобто з іншою метою, ніж та, що визначена договором.
Як зазначалось та встановлено судом, 23.01.13р. Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації проведено обстеження земельної ділянки за адресою: просп. Московський, 32 в Оболонському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:78:167:0016), яке оформлене актом обстеження земельної ділянки №27/05. Згідно вказаного акту, обстеженням встановлено, що земельна ділянка знаходиться в занедбаному стані та Відповідачем за цільовим призначенням не використовується. Ділянка огороджена частково залізобетонним парканом, частково парканом з металевої сітки, на огородженій території знаходиться капітальна будівля невизначеного призначення (орієнтовною площею 0,005 га).
Тобто, наведений Акт свідчить лише про те, що земельна ділянка, щодо якої між позивачем та відповідачем було укладено спірний договір, не використовується відповідачем за цільовим призначенням.
Жодних доказів, які б свідчили про використання відповідачем спірної земельної ділянки не за цільовим призначенням, до матеріалів справи не додано.
Разом з тим, судова колегія зауважує, що відповідно до п. 1.4. спірного договору договір може бути розірваний, зокрема, в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, із звільненням орендодавця від відповідальності, згідно з Господарським кодексом України, в разі, серед іншого, порушення строків завершення забудови Земельної ділянки, встановлених п. 8.4. Договору.
Тобто, у разі порушення відповідачем строків завершення забудови Земельної ділянки орендодавець має право за умовами договору відмовитись від договору оренди в односторонньому порядку.
Тобто, оскільки використання відповідачем спірної земельної ділянки не за цільовим призначенням не підтверджується, то, відповідно, підстави для розірвання спірного договору оренди земельної ділянки відсутні.
З огляду на викладене, позовні вимоги у даній справі про розірвання договору оренди земельної ділянки по проспекту Московському, 32 в Оболонському районі міста Києва, укладений між Позивачем та Відповідачем та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у книзі записів державної реєстрації договорів 14.09.07р. за №78-6-00459, є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Іншими позовними вимогами прокурора були вимоги про припинення Відповідачу права користування земельною ділянкою площею 0,8419 га по проспекту Московському, 32 в Оболонському районі міста Києва (кадастровий номер 800000000:78:167:0016).
Частиною 2 ст.16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України визначено основні способи захисту цивільних прав та інтересів.
З огляду на положення зазначених норм та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.
Наразі, одним із способів захисту прав суб'єктів господарювання відповідно до вимог ст.20 Господарського кодексу України є визнання наявності або відсутності прав.
Виходячи з наведених вище висновків суду про відсутність підстав для розірвання договору оренди, укладеного щодо земельної ділянки площею 0,8419 га по проспекту Московському, 32 в Оболонському районі міста Києва (кадастровий номер 800000000:78:167:0016), апеляційний суд приходить до висновків про те, що зобов'язання сторін за даним договором не припинились, що свідчить, у свою чергу, про те, що у відповідача не припиняється право користування земельною ділянкою площею 0,8419 га по проспекту Московському, 32 в Оболонському районі міста Києва (кадастровий номер 800000000:78:167:0016).
З огляду на викладене, позовні вимоги в цій частині також є такими, що задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог прокурора про зобов'язання Відповідача повернути Позивачу земельну ділянку площею 0,8419 га по проспекту Московському, 32 в Оболонському районі міста Києва (кадастровий номер 800000000:78:167:0016), нормативно-грошовою оцінкою 8121263,23 грн., судова колегія зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України „Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.
Пунктом 11.8. договору передбачено, що в разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених цим договором.
Оскільки судом відмовлено у задоволенні позовних вимог про розірвання договору оренди спірної земельної ділянки, а інших підстав, які б свідчили про наявність у відповідача обов'язку повернути цю земельну ділянку, прокурором або позивачем не наведено та з матеріалів справи не вбачається, у суду відсутні підстави для задоволення позовної вимог про зобов'язання відповідача повернути Позивачу земельну ділянку площею 0,8419 га по проспекту Московському, 32 в Оболонському районі міста Києва (кадастровий номер 800000000:78:167:0016), нормативно-грошовою оцінкою 8121263,23 грн.
З огляду на таке, позовні вимоги Заступника прокурора Оболонського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи (п. 3).
З огляду на викладені вище обставини, з урахуванням положень п. 3 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, колегія апеляційного суду дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 04.06.2013 року у справі № 910/3991/13 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Ремдизель» підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат апеляційний суд враховує наступне.
Відповідно до п. 2.10 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013р. № 7, у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.
Згідно пп. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлюються у таких розмірах: 1 розмір мінімальної заробітної плати, за подання позовної заяви майнового характеру: 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат
Звертаючись з даним позовом до суду, прокурором заявлено дві вимоги немайнового характеру про розірвання договору земельної ділянки та припинення права користування земельною ділянкою, а також вимогу майнового характеру про зобов'язання повернути земельну ділянку.
Як вбачається з матеріалів справи, нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки складає 8121263,23 грн.
За таких обставин, сума судового збору, що підлягає сплаті за подання даного позову складає 71114,00 грн.
Відповідно до п. 2.4. статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду встановлені ставки судового збору, зокрема, 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" органи прокуратури - при здійсненні своїх повноважень звільняються від сплати судового збору.
Згідно п 4.6 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013р. № 7, у разі повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.
Враховуючи вищевикладене, відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на визначеного прокурором позивача, Київську міську раду, в сумі судового збору, належного до сплати за звернення з даним позовом до суду в розмірі 71114,00 грн. та належного до сплати за звернення з даною апеляційною скаргою в розмірі 35557,00 грн.
При цьому, згідно викладеного вище, сума судового збору, належного до сплати за звернення з даним позовом до суду в розмірі 71114,00 грн., підлягає стягненню з позивача в доход Державного бюджету, сума судового збору, належного до сплати за звернення з апеляційною скаргою в розмірі 35557,00 грн., підлягає відшкодуванню з позивача на користь апелянта.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Ремдизель» на рішення господарського суду міста Києва від 04.06.2013 року у справі № 910/3991/13 - задовольнити.
Рішення господарського суду міста Києва від 04.06.2013 року у справі № 910/3991/13 - скасувати.
У задоволенні позовних вимог Заступника прокурора Оболонського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради - відмовити.
Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ЄДРПОУ 22883141) на користь Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 71114,00 грн.
Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ЄДРПОУ 22883141) на користь Приватного акціонерного товариства «Ремдизель» (04176, м. Київ, вул.. Електриків, 28, ЄДРПОУ 31514651) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 35557,00 грн.
Доручити Господарському суду міста Києва видати накази.
Повний текст постанови складено та підписано 09.10.2013 року
Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Гончаров С.А.
Судді Смірнова Л.Г.
Тищенко О.В.