36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
07.10.2013 Справа №917/1686/13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транслюкс", вул. Софійська, буд. 10-А, м. Київ, 01001
до Фізичної особи-підприємця Мантров Олександр Михайлович, вул. Марусі Чурай, 25, м. Кременчук, 39600
про стягнення грошових коштів.
Суддя Плотницька Н.Б.
Представники сторін в судове засідання не з'явились.
Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості за договором №1184 від 10 січня 2013 року в розмірі 5 430,02 грн., з яких: 5 093,99 грн. - сума основного боргу, 280,03 грн. - пені та 56,00 грн. 3% річних.
Позивач в судове засідання не з'явився, надіслав клопотання (вх. № 12708 від 09.09.13) про розгляд справи за відсутності його уповноваженого представника та надіслав документи на вимогу ухвали суду. Клопотання судом задоволено.
Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов не надав. Ухвала, що направлялася Відповідачу за вказаною в позові адресою, повернулася до суду з відміткою пошти про закінчення строку зберігання.
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наданим Позивачем, відповідач значиться за адресою, що співпадає з адресою, вказаною позивачем у позові.
Судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні судом не було встановлено.
За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
10 січня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Транслюкс" (надалі Позивач) та Фізичною особою-підприємцем Мантровим Олександром Михайловичем (надалі Відповідач) було укладено договір поставки №1184 (надалі Договір). При цьому сторони узгодили наступне:
- Позивач продає та поставляє Товар, а Відповідач купує та оплачує Товар (п. 1.1 Договору);
- Відповідач зобов'язаний оплачувати кожну партію Товару переданого Позивачем протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з моменту отримання товару (п. 3.3. Договору);
- в разі невиконання чи неналежного виконання своїх зобов'язань по даному Договору, Сторони несуть відповідність згідно чинного законодавства України (п. 5.1. Договору);
- у випадку несвоєчасної оплати поставленої партії Товару Покупець зобов'язаний сплатити на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії Товару за кожний день прострочення платежу (п. 5.2. Договору).
Як зазначає Позивач, на виконання умов договору ним було здійснено поставку Товару Відповідачу відповідно до ТТН №ПТЛ-000171 від 11.01.2013 на суму 4282,26 грн., ТТН №ПТЛ-000423 від 25.01.2013 на суму 811,73 грн., що загалом становить 5093,99 грн.
В порушення умов договору та норм чинного законодавства, Відповідач взяті на себе зобов'язання в частині оплати отриманого Товару не виконав, у зв'язку з чим за ним рахується заборгованість
Згідно із статтею 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
В статті 193 ГК України зазначається, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно частини 1 статті 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України та статті 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідачем не спростовані обставини, на які посилається Позивач, доказів сплати за поставлений товар відповідно до умов договору не надано, таким чином, вимоги Позивача про стягнення заборгованості у розмірі 5093,99 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
Згідно п. 5.2. Договору, у випадку несвоєчасної оплати поставленої партії Товару Покупець зобов'язаний сплатити на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії Товару за кожний день прострочення платежу
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання, відповідно до наданих розрахунків, Відповідачу обґрунтовано нарахована пеня в сумі 280,03 грн. та 3% річних в розмірі 56 грн.
Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.
Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.
Відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача 5 430,02 грн. боргу є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.
Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мантров Олександр Михайлович (вул. Марусі Чурай, 25, м. Кременчук, 39600, код 2498005011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транслюкс" (вул. Софійська, буд. 10-А, м. Київ, 01001, р/р 26000003147800 АБ "ІНГ Банк Україна", МФО 3000539, код 35465823) 5 093,99 грн. основного боргу, 280,03 грн. пені, 56,00 грн. 3% річних та 1720,50 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Плотницька Н.Б.
Примітка: Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.