29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"10" жовтня 2013 р.Справа № 924/205/13-г
Господарський суд Хмельницької області у складі: суддя Шпак В.О., розглянувши матеріали справи за позовом комунального підприємства Нетішинської міської ради "Торговий центр" м. Нетішин
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Нетішин
про стягнення 847 793,32 грн., з яких 223 814,10 грн., - штрафу за прострочення повернення об'єкта оренди, 447 628, 82 грн., - неустойки за користування річчю за час прострочення, 176 350, 40 грн., - штрафу за невиконання зобов'язання щодо страхування об'єкта оренди на користь позивача за 2010 та 2011 роки відповідно до умов Договору № 01.11.04-002 оренди індивідуального визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Нетішина від 01.11.2004 року.
(розгляд заяви про розстрочення виконання рішення суду)
Представники сторін:
від позивача не з'явився
від відповідача ОСОБА_2 - за довіреністю від 30.08.2012р.
Ухвала виноситься 10.10.2013р., оскільки в судовому засіданні оголошувалась перерва.
Суть спору:
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 02.04.13р. позов комунального підприємства Нетішинської міської ради „Торговий центр" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Нетішин про стягнення 847 793,32грн., з яких 223 814,10грн., - штрафу за прострочення повернення об'єкта оренди, 447 628, 82грн., - неустойки за користування річчю за час прострочення, 176 350, 40грн. - штрафу за невиконання зобов'язання щодо страхування об'єкта оренди задоволено.
Присуджено до стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь комунального підприємства Нетішинської міської ради „Торговий центр" (м. Нетішин, Проспект Незалежності, 22, код ЄДРПОУ 30769546) - 223 814 грн. (двісті двадцять три тисячі вісімсот чотирнадцять гривень)грн. 10 коп. штрафу за прострочення повернення об'єкта оренди, 447 628 (чотириста сорок сім тисяч шістсот двадцять вісім гривень)грн. 82 коп. неустойки, 176 350 (сто сімдесят шість тисяч триста п'ятдесят гривень)грн. 40 коп. штрафу за невиконання зобов'язання щодо страхування об'єкта оренди та 16 955 (шістнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят п'ять гривень)грн. 87 коп. судового збору.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.06.2013р. апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Хмельницької області від 02.04.13 р. у справі №924/205/13-г - залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 08.08.2013р. касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення господарського суду Хмельницької області від 02.04.2013, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05.06.2013 у справі № 924/205/13-г скасовано в частині присудження до стягнення штрафу у розмірі 223 814,10грн; штрафу у розмірі 176 350,40грн та неустойки у розмірі 223 814,41грн. У цій частині прийнято нове рішення: у позові відмовлено.
У решті - рішення та постанову залишено без зміни.
12.09.2013р. господарським судом Хмельницької області видано відповідний наказ.
30.09.2013р. відповідач звернувся до суду із заявою про розстрочення виконання рішення господарського суду Хмельницької області від 02.04.2013р. у справі №924/205/13-г.
10.10.2013р. заявник подав уточнення до заяви. Просить суд розстрочити виконання рішення господарського суду Хмельницької області від 2 квітня 2013 року у справі № 924/205/13-г наступним чином:
1) часткове погашення заборгованості в сумі 18441,07 грн. - 25 жовтня 2013 р.;
2) часткове погашення заборгованості в сумі 18441,07 грн. - 25 листопада 2013 р.;
3) часткове погашення заборгованості в сумі 18441.07 грн. - 25 грудня 2013 р.;
4) часткове погашення заборгованості в сумі 18441,07 грн. - 25 січня 2014 р.;
5) часткове погашення заборгованості в сумі 1 8441,07 грн. - 25 лютого 2014 р.;
6) часткове погашення заборгованості в сумі 18441,07 грн. - 25 березня 2014 р.;
7) часткове погашення заборгованості в сумі 18441,07 грн. - 25 квітня 2014 р.;
8) часткове погашення заборгованості в сумі 18441,07 грн. -25 травня 2014 р.;
9) часткове погашення заборгованості в сумі 18441,07 грн.-25 червня 2014 р.;
10) часткове погашення заборгованості в сумі 18441,07 грн. - 25 липня 2014 р.;
11) часткове погашення заборгованості в сумі 1 8441,07 грн. - 25 серпня 2014 р.;
12) часткове погашення заборгованості в сумі 18441,07 грн. - 25 вересня 2014 р.
В обґрунтування заяви зазначив, що на сьогодні своєчасне виконання відповідачем рішення суду є вкрай ускладненим, оскільки сума стягнення у розмірі 240 770,28 грн. є великою, так як чистий дохід заявника від господарської діяльності за календарний рік не перевищує 451 тис. грн., а в календарний місяць близько 37 тис. грн., що підтверджується довідкою Нетішинського відділення Славутської об'єднаної Державної податкової інспекції Хмельницької області за № 3759/П/17-024 від 8 липня 2013 року. Своєчасне ж виконання означеного рішення суду поставить відповідача в скрутний фінансово-матеріальний стан.
Також варто зазначити, що всі грошові кошти були повністю використанні на придбання товарів, більшість з яких на даний час знаходяться на складах, через обмежений попит на них, коштів від реалізації даного товару вистачає лише на оплату праці найманих працівників, яких у відповідача 220 чоловік, та сплату загальнообов'язкових податків і зборів.
Тому, примусове виконання рішення суду може призвести до заборгованості перед працівниками та бюджетом, до масового вивільнення найманих працівників, нарахування пені та штрафів контрагентами і контролюючими державними органами, та до повної неможливості виконання грошових зобов'язань, а розстрочка виконання рішення строком на дванадцять місяців дасть можливість повністю реалізувати належний товар за вигідними для нього ринковими цінами, що в свою чергу дозволить добровільно повністю виконати рішення суду без виникнення вище перелічених несприятливих наслідків, як для відповідача, позивача, так і для найманих працівників, які взагалі неповинні нести несприятливих наслідків в сули положень Конституції України та КЗпП України.
При цьому, можливість масового вивільнення працівників, зволікання із погашенням перед ними заборгованості за заробітною платою та несплата податків до бюджету, у разі примусового виконання рішення суду по даній справі, призведе до негативних соціальних наслідків, які несумісні із принципами статті 3 Конституції України, обов'язкове дотримання яких віднесено до загальнодержавних інтересів за змістом статті 3 Закону України „Про основи національної безпеки України". Водночас, згідно із усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права для національних судів, здійснення державою пропорційного та адекватного втручання у право мирного володіння своїм майно, до якого у розумінні Конвенції можуть бути віднесені і борги за судовим рішенням (п. 45 Рішення Суду у справі „Агротехсервіс" проти України» від 05.07.2005 р.), може бути зумовлено саме загальними інтересами (п. 46 Рішення Суду у справі „Жовнер проти України" від 29.06.2004 р.), в розглядуваному випадку - інтересами найманих працівників фізичної особи - підприємця ОСОБА_1.
Відповідачем здійснюються заходи, спрямовані на реалізацію належних йому товарів, визначений розмір прибутку від реалізації яких дозволить в повному обсязі виконати рішення суду щодо задоволення грошових вимог позивача у випадку розстрочки виконання даного рішення. Також, відповідач частково виконав означене рішення суду, що підтверджується платіжною вимогою № 61 від 30 липня 2013 року та меморіальним ордером № 2647 від 30 липня 2013 року.
Отже, з викладеного вище слідує, що наведені відповідачем обставини є такими, що істотним чином ускладнюють негайне виконання рішення про стягнення грошових коштів на користь позивача, тому в суду є всі правові (достатні) підстави для розстрочки виконання рішення господарського суду Хмельницької області від 02.04.2013 р. у справі №924/205/13-г.
Позивач проти заяви відповідача заперечив Зазначив, що відповідно до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2011 рік сума одержаного доходу у ФОП ОСОБА_1, становить 40 528 095, 07 грн., в 2012 році сума одержаного доходу у ФОП ОСОБА_1, становить 43 645 290, 77 грн. Витрати ж на заробітну плату в 2011 році становить лише 2 384 703, 71 грн., в 2012 році витрати на заробітну плату становлять лише 3 485 246, 32 грн.
Отже, виручка ФОП ОСОБА_1, за 2012 рік становить 43 645 290 грн. Виручка ж за 1 місяць 2012 року становить 3 637 107 грн.
ФОП ОСОБА_1, в заяві зазначає, що грошові кошти належні йому використані ним на придбання товару, який лежить на складах. В такому випадку підприємцю не потрібно буде закуповувати товар, який зберігається на складі, а яка не йтиме на закупку товару перевести на сплату заборгованості таким чином виконати рішення господарського суду Хмельницької області №924/205/13-г від 02.04.2013 року.
ФОП ОСОБА_1, в 2012 році закуплено товару на суму 37 180 743, 77 грн., тобто він щомісячно в 2012 році закуповував товару на суму 3 098 395 грн. При умові меншої закупки товару в відповідача є можливість без завдання собі збитків та будь-яких інших негативних наслідків виконати добровільно рішення господарського суду Хмельницької області №924/205/13-г від 02.04.2013 року.
Інші витрати в ФОП ОСОБА_1, в 2012 році становлять 2 528 514 грн., тобто щомісячно в 2012 році в відповідача на інші витрати витрачається 210 709 грн. При умові економії мінімум 20 000 грн., щомісячно відповідач спроможний вже сплатити всю заборгованість та без завдання собі збитків та будь-яких інших негативних наслідків виконати добровільно рішення господарського суду Хмельницької області №924/205/13-г від 02.04.2013 року.
По-друге, наявність в ФОП ОСОБА_1, 220 трудових договорів з постійними працівниками не є обставиною, що ускладнює виконання судового рішення.
Варто зазначити, що у ФОП ОСОБА_1, досить великі оборотні кошти, що дають йому змогу без великих збитків погасити всю заборгованість перед КП НМР „Торговий центр" негайно без завдання собі збитків та будь-яких інших негативних наслідків виконати добровільно рішення господарського суду Хмельницької області №924/205/13-г від 02.04.2013 року та вчасно в повному об'ємі виплачувати заробітну плату для 220 своїх працівників.
По-третє, ФОП ОСОБА_1, в своїй заяві зазначає, що частково виконав судове рішення. Однак, ознайомившись з платіжною вимогою №61 від 30.07.2013 року та меморіальним ордером №2647 від 30.07.2013 року встановлюється факт, що суму 21 440, 63 грн., було примусово стягнуто ВДВС Нетішинського МУЮ. Даний факт підтверджує, що відповідач всіляко ухиляється від добровільного виконання судового рішення господарського суду Хмельницької області №924/205/13-г від 02.04.2013 року та затягує процес виконання судового рішення. і
По-четверте, відповідач в своїй заяві посилається на суму 450 785, 92 грн., як аргумент своєї неспроможності сплатити неустойку та судовий збір за судовим рішенням. В той же час відповідно до його податкової декларації за 2011 рік сума одержаного доходу у ФОП ОСОБА_1, становить 40 528 095, 07 грн., в 2012 році сума одержаного доходу у ФОП ОСОБА_1, становить 43 645 290, 77 грн. Отже при бажанні ФОП ОСОБА_1, має можливість добровільно виконати рішення суду без завдання собі збитків та будь-яких інших негативних наслідків.
Варто звернути увагу, що сума неустойки в розмірі 223 814, 41 грн., та судовий збір в розмірі 16 955, 87 грн., виникли внаслідок підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, тому предмет чистого доходу в розмірі 450 785, 92 грн., не є обставиною, що дає можливість отримати розстрочку виконання судового рішення, оскільки дохід від підприємницької діяльності у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, лише за 2012 рік складає 43 645 290, 07 грн.
Отже підстав для задоволення заяви про розстрочку виконання судового рішення господарського суду Хмельницької області №924/205/13-г від 02.04.2013 року, яка подана фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, не має.
Просить суд у задоволенні заяви відмовити.
Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 передбачено, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Тому, вирішуючи питання в даному випадку про надання розстрочки виконання рішення чи навпаки, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансований стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи.
В силу статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, посилаючись у своїй заяві на те, що виконання рішення суду є неможливим у зв'язку з перебуванням підприємства у скрутному фінансовому становищі, не надав при цьому суду першої інстанції жодних доказів щодо наявності ускладнення чи неможливості виконання рішення господарського суду саме з виняткових підстав.
Обставини, на які посилається відповідач не є винятковими в розумінні ст. 121 ГПК України.
Крім того, судом звертається увага на те, що відповідач не подав належних доказів про те, що вживаються заходи до виконання рішення суду.
Надане ним платіжне доручення №436 від 02.08.2013року не є доказом добровільної проплати боргу, оскільки вказані кошти були стягнуті виконавчою службою.
Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за належне у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Нетішин про розстрочення виконання рішення господарського суду Хмельницької області від 02.04.2013р. у справі №924/205/13-г відмовити.
Керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Нетішин про розстрочення виконання рішення господарського суду Хмельницької області від 02.04.2013р. у справі №924/205/13-г відмовити.
Суддя В.О. Шпак
Віддруковано 3 примірника:
1 - позивачу м. Нетішин, пр-т Незалежності, 22 - рекомендованим;
2 - відповідачу;
3 - до справи.