"14" жовтня 2013 р.Справа № 916/2135/13
За позовом: Державного підприємства „Білгород-Дністровський морський торговельний порт"
до відповідача: Чорноморське морське головне агентство „Інфлот"
про стягнення 24 960,49 грн.
Суддя: Малярчук І.А.
В судових засіданнях приймали участь представники:
від позивача: Байчан О.М., довіреність №23 від 18.06.2013р.
від відповідача: Гула О.Є., довіреність №66 від 01.02.013р.; Шилко А.В., довіреність №90 від 03.10.2013р.
В засіданні 14.10.2013 р. приймали участь представники:
від позивача: Байчан О.М., довіреність №23 від 18.06.2013р.
від відповідача: Шилко А.В., довіреність №90 від 03.10.2013р.
Суть спору: про стягнення з ЧГМА „Інфлот" на користь ДП „Білгород-Дністровський морський торговельний порт" 23 324 грн. заборгованості, 1228,64грн. пені, 407,85грн. три проценти річних за договором на транспортно-експедиторське обслуговування вантажів №87-ОД від 08.12.2010р.
Позивач підтримує заявлені позовні вимоги, в їх обґрунтування зазначає, що 08.12.2010р. між ДП „Білгород-Дністровський морський торговельний порт" та ЧГМА „Інфлот" було укладено договір №87-ОД на транспортно-експедиторське обслуговування вантажів, у відповідності до п.3.4. якого за додаткові послуги, які не входять до акордної ставки, при умові, що такі надаються портом, експедитор оплачує їх вартість згідно місцевих тарифів порту. При цьому, Перелік місцевих тарифів, які не входять в акордну ставку, станом на 28.09.2012р. був погоджений ЧГМА „Інфлот". З квітня по червень 2012р. відповідачем здійснювався прохід-проїзд працівників та транспорту ЧГМА „Інфлот" на територію порту, з підстав чого позивачем були виставлені відповідачу рахунки за прохід-проїзд працівників та транспорту на територію порту. З огляду на прострочення відповідачем оплати виставлених рахунків позивач нарахував на суму заборгованості пеню, три проценти річних.
Відповідач проти позову заперечує, подав відзив на позов від 11.09.2013р. за вх.№27146/13, доповнення до відзиву від 18.09.2013р. за вх.№27908/13, де відмічає, що діюче законодавство України та установчі документи відповідача не містять випадків, які передбачають можливість втручатись або перешкоджати діяльності агента шляхом стягнення з нього плати за право входу/в'їзду на територію порту. Відповідно до укладених між сторонами спору договорів на транспортно-експедиторське обслуговування вантажів №87-ОД від 08.12.2010р., на агентське обслуговування суден №88-ОД від 08.12.2010р. ЧГМА „Інфлот" здійснює на території порту діяльність морського агента щодо обслуговування суден і діяльність експедитора щодо обслуговування вантажів. З огляду на ст.73 КТМ України порт не має права перешкоджати допуску на територію порту представників і транспорту підприємства, а також не може перешкоджати діяльності морського агента при виконанні ним визначених ст.18 Закону України „Про прикордонний контроль" функцій митного контролю суден та участі у прикордонному контролі суден, які не можливо здійснювати без агента та без входу/в'їзду його та службового транспорту на територію порту. Крім того, відповідач відмічає, що Постанова КМУ від 12.10.2000р. №1544 та Наказ Мінтрансу України №214 від 27.06.1996р., які встановлюють перелік обов'язкових платежів, які стягуються із суден при заході у порт, не містять такий вид обов'язкового платежу, як плата за прохід/в'їзд в порт. Між тим, п.2.7. Порядку обліку та використання коштів від портових зборів", затв. наказом Мінтрансу України 25.08.2004р. №783, встановлює, що за рахунок коштів від портових зборів, які сплачує судновласник, крім інших відшкодовуються також непрямі загальновиробничі, адміністративні та інші операційні та фінансові витрати порту, отже, порт має відшкодовувати вартість адміністративно-контрольних функцій щодо допуску на територію порту представників судновласника за рахунок сплачених портових зборів. Одночасно, відповідач зазначив, що п.п.2.1.1., 2.1.2., 2.1.3. Збірника тарифів на комплекс робіт, пов'язаних з обробкою вантажів в портах України, затв. Наказом Мінтрансу України від 31.10.1995р. №392, передбачають, що плати за послуги, які входять до акордної ставки, мають цільове призначення і стягуються за навантажувально-розвантажувальні роботи (обробку вантажів). Також цими пунктами встановлені переліки робіт (послуг), які входять в акордну ставку та які не входять до акордної ставки, із яких вбачається, що плата за прохід/проїзд на територію порту експедитора не входить ні в один із вказаних переліків, не є роботами/послугами з обробки вантажів та є послугою, яка не входить в акордну ставку. Ще однією підставою для відмови у позові відповідач вважає той факт, що ЧГМА „Інфлот" відповідно до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 05.01.2005р. є орендарем державного майна - нежилих приміщень, розташованих на території порту та які знаходяться на балансі позивача.
Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, оцінивши пояснення представників сторін та їх правову позицію, суд встановив наступне:
08.12.2010р. (02.12.2010р.) між ДП „Білгород-Дністровський морський торговельний порт" (порт) та ЧГМА „Інфлот" (експедитор) було укладено договір №Юр-100/87-ОД на транспортно-експедиторське обслуговування вантажів, за умовами якого експедитор здійснює експедирування експортно-імпортних та транзитних вантажів у відповідності до Закону України „Про транспортно-експедиторську діяльність". Експедитор доручає, а порт приймає на себе зобов'язання по наданню послуг, пов'язаних зі здійсненням перевалки, зберігання та внутрипортового експедирування (п.п.1.1., 1.2. договору).
За умовами п.п.2.1.1., 2.1.5. договору від 08.12.2010р. №Юр-100/87-ОД експедитор здійснює: на підставі довіреностей (договорів-доручень та ін.) представлення інтересів вантажовласників у взаємовідносинах з портом (за наявності договору порту з вантажовласником), митницею, службами по охороні навколишнього середовища та захисту моря, ДХІ, СЕС та іншими організаціями в частині ТЕО вантажів; за погодженням із портом та за дорученням вантажовласника, оплату витрат порту за вантажно-розвантажувальні роботи, зберігання та інші роботи та послуги, які надаються портом.
Порт здійснює навантаження/розвантаження експортно-імпортних та транзитних вантажів, що прибувають у порт як по прямому варіанту так і через склад за технологією, затвердженою в порту із оплатою послуг по оголошеним та затвердженим ставкам і місцевим тарифам порту за рахунок вантажовласника (п.2.2.1. договору від 08.12.2010р. №Юр-100/87-ОД).
Вартість транспортно-експедиторського обслуговування, яке здійснюється портом, а також всіх послуг, що ним надаються, сплачується по діючим місцевим тарифам порту в національній валюті України. Порт стягує оплату за послуги, які входять до акордної ставки за окремими договорами на перевалку вантажу в порту, які укладаються вантажовласниками або експедиторами з портом. За додаткові послуги, які не входять до акордної ставки, за умови, що такі надаються портом, експедитор сплачує їх вартість за місцевими тарифами порту. Розрахунки здійснюються між портом та експедитором безпосередньо на підставі виставлених рахунків протягом 10-ти банківських днів з дати виставлення рахунків порту (п.п.3.1., 3.3., 3.4., 3.7. договору від 08.12.2010р. №Юр-100/87-ОД).
Відповідно до п.7.1. договору від 08.12.2010р. №Юр-100/87-ОД він діє до 01.01.2012р. та може бути пролонгований шляхом укладення відповідної додаткової угоди або за письмовим повідомленням однієї зі сторін про намір продовжити його дію.
Відповідач на підтвердження своїх заперечень подав до матеріалів справи договір від 08.12.2010р. №Юр-99/88-ОД на агентське обслуговування суден, укладений між ДП „Білгород-Дністровський морський торговельний порт" (порт) та ЧГМА „Інфлот" (агент), предметом цього договору є надання послуг з обслуговування суден та забезпечення оплати судновласниками послуг агента та порту, а також організація агентом інформаційного забезпечення порту при підході, перебуванні та відході із Білгород-Дністровського порту суден, агентованих агентом. Надання послуг суднам та зборам по них здійснюється на підставі діючих правил, передбачених типовим положенням про морські порти, Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 15.12.2000р. №711, Постановою КМУ від 12.10.2000р. №1544, КТМ України, обов'язковими постановами по порту та положеннями даного договору. При підписанні даного договору агент підтверджує, що ознайомлений з місцевими тарифами порту та згоден з їх застосуванням (п.п.1.1., 1.2., 1.3. договору).
Відповідно до п.2.1.6. договору від 08.12.2010р. №Юр-99/88-ОД від імені та за дорученням судновласника (фрахтователя) здійснювати взаєморозрахунки з портом по портовим зборам та іншим платежам в строки, обумовлені умовами цього договору.
Згідно п.п.2.2.1., 2.2.2. договору від 08.12.2010р. №Юр-99/88-ОД порт зобов'язується: в залежності від своїх можливостей, за необхідності, забезпечити агента, на умовах оренди, за окремим договором, відповідними приміщеннями на території порту та засобами зв'язку (телефон, УКВ); надавати послуги агенту, пов'язані з наданням інформації про перспективи постановки та обробки агентованих суден, оперативну та іншу інформацію, пов'язану зі знаходженням судна в порту (під вантажними операціями або постачанням), режимно-пропускні та інші послуги, з наступною їх оплатою на підставі діючих тарифів. Порт має право надавати інші послуги, не передбачені даним договором, на підставі заявок агента, за окрему плату.
За умовами п.3.3. договору від 08.12.2010р. №Юр-99/88-ОД порт щомісячно виставляє агенту рахунки за послуги, вказані у п.2.2.2. цього договору, по кожному окремому суднозаходу.
У випадку несвоєчасної оплати агент сплачує порту пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від належних порту сум платежів за кожен день прострочки від суми несплати (п.3.7. договору від 08.12.2010р. №Юр-99/88-ОД).
Згідно п.3.9. договору від 08.12.2010р. №Юр-99/88-ОД порт має право в односторонньому порядку змінити місцеві тарифи на послуги по цьому договору шляхом сповіщення про такі зміни агента рекомендованою кореспонденцією або вручення повідомлення „нарочно". Оплата робіт та послуг за новими місцевими тарифами здійснюється з моменту їх затвердження портом.
Відповідно до п.6.1. договору від 08.12.2010р. №Юр-99/88-ОД (в редакції додаткової угоди №б/н від 2012р.) цей договір вступає в силу з 01.01.2011р. та діє до 01.01.2014р.
Із доданого відповідачем договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 05.01.2005р., укладеного між РВ ФДМУ по Одеській області (орендодавець) та ЧГМА „Інфлот" (орендар), вбачається, що відповідач для розміщення службового приміщення орендує нежитлові приміщення, розташовані за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Шабська,81, які знаходяться на балансі Білгород-Дністровского морського торговельного порту. Дію договору оренди від 05.01.2005р. за згодою сторін було продовжено до 31.03.2014р. (договір про внесення змін від 26.02.2013р.). Зазначена нерухомість була отримана ЧГМА «Інфлот» у користування за актом приймання-передачі від 05.01.2005р., який підписаний орендарем, орендодавцем та балансоутримувачем.
На виконання умов п.5.8. договору оренди від 05.01.2005р., 23.02.2010р. між ДП «Білгород-Дністровський МТП» (балансоутримувач) та ЧГМА «Інфлот» (орендар) було укладено договір №47-ХД про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю на строк до 31.03.2014р. (додаткова угода №7 від 25.03.2013р.). Згідно додатку №2 до договору №47-ХД вказані послуги включають в себе водопостачання, водовідведення, опалювання, енергопостачання, утримання будівлі та території.
Листом №1228-5/В від 28.12.2011р. відповідач звернувся до позивача з проханням оформити цілодобові перепустки в порт на 2012рік для працівників Білгород-Дністровського МА „Інфлот" згідно доданого списку.
До позову позивач додав місцеві тарифи на вантажно-розвантажувальні роботи, що не входять до акордної ставки, які діють в ДП „Білгород-Дністровський МТП" станом на 08.12.2010р. Так, вказані місцеві тарифи передбачають наступний перелік послуг: інформаційні послуги при експедируванні, виготовлення пакету документів на 1 коносаментну партію. Крім того, позивач надав перелік місцевих тарифів порту станом на 28.09.2012р., який серед іншого містить такі послуги, як оформлення входу в порт (1,67грн./л.) та оформлення в'їзду в порт легкових автомобілів (25грн./машина).
Наказом ДП „Білгород-Дністровський МТП" №278 від 23.04.2012р. затверджено перелік пропуску, сплати оформлення входу та в'їзду сторонніх осіб на територію ДП „Б-Дністровський МТП".
За прохід на територію порту та проїзд на легковому автомобілі позивач виставив відповідачу рахунки-фактури №202 від 30.04.2012р. на суму 926грн., №321 від 31.05.2012р. на суму 2128грн., №331 від 30.06.2012р. на суму 1994грн., №393 від 31.07.2012р. на суму 1820грн., №504 від 31.08.2012р. на суму 1668грн., №553 від 30.09.2012р. на суму 1418грн., №611 від 31.10.2012р. на суму 1136грн., №677 від 30.11.2012р. на суму 1664грн., №743 від 31.12.2012р. на суму 1714грн., №42 від 31.01.2013р. на суму 1224грн., №112 від 28.02.2013р. на суму 1120грн., №166 від 31.03.2013р. на суму 1302грн., №224 від 30.04.2013р. на суму 1752грн., №285 від 31.05.2013р. на суму 1494грн., №359 від 12.06.2013р. на суму 674грн., №371 від 30.06.2013р. на суму 1290грн., які були отримані відповідачем 18.07.2012р., 08.08.2012р., 05.10.2012р., 08.01.2013р., 11.02.2013р., 06.03.2013р., 07.02.2013р., 15.05.2012р., 08.07.2013р., 03.06.2013р., 04.04.2013р., 10.09.2012р., 06.11.2012р.
В матеріалах справи наявні також договори №123-ОД від 29.12.2012р., №115-Од від 29.12.2012р., №116-ОД від 29.12.2012р. про організацію та виконання операцій по перевалці вантажів на експорт, укладені між ДП «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» (порт) та ЧГМА «Інфлот» (експедитор), за умовами якого порт організовує та виконує операції по перевалці на експорт вантажів вантажовласників - фірми «CAVUSOGLU ORMAN URUNLERI INSAAT SANAYI VE TICARET LTD.STI.», фірми «PREMIER TRADE AND CONSULTING LTD.», компанії «GERCAM DIS TICARET A.S.». Експедитор здійснює експедирування експортних вантажів в порту у відповідності до Закону України «Про транспортно-експедиційну діяльність», на підставі договорів, укладених між вантажовласником та експедитором. Договори діють до 01.01.2014р. (п.п.1.1., 1.2., 7.1. договору).
Так, у п.3.4.10. договорів №123-ОД від 29.12.2012р., №115-Од від 29.12.2012р., №116-ОД від 29.12.2012р. (в редакції запропонованій позивачем) передбачено, що вартість оформлення входу представників експедитора та в'їзду автотранспорту на територію порту оплачується експедитором шляхом безготівкового розрахунку на підставі виставлених портом рахунків, або власником вантажу, перевізником або постачальником вантажу шляхом безготівкового розрахунку на розрахунковий рахунок порту згідно діючих місцевих тарифів порту. Договори №123-ОД від 29.12.2012р., №115-Од від 29.12.2012р., №116-ОД від 29.12.2012р. з боку ЧГМА «Інфлот» підписано із протоколами розбіжностей від 17.01.2013р., де запропоновано п.3.4.10. договору після слів «на територію порту» доповнити словами «крім входу штатних працівників експедитора та в'їзду службового автотранспорту, належного експедитору, для забезпечення доступу/проїзду до орендованого приміщення на території порту". Доказів підписання портом протоколів розбіжностей від 17.01.2013р. суду сторонами не надано.
Крім того, відповідач надав суду договір №21-Д на агентське обслуговування суден від 13.06.2013р., укладений між ДП «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» (підприємство) та ЧГМА «Інфлот» (агент), предметом якого є: надання підприємством послуг по обслуговуванню суден, що агентуються агентом; забезпечення агентом оплати за обслуговування суден; організація агентом інформаційного забезпечення підприємства при підході, перебуванні та відході суден із морського порту. Договір діє до 01.01.2014р. (п.п.1.1., 6.1. договору).
Так, у п.7.2. договору №21-Д від 13.06.2013р. (в редакції запропонованій позивачем) передбачено, що при підписанні договору агент підтверджує, що ознайомлений із місцевими тарифами підприємства, згоден з їх застосуванням та зобов'язується сплачувати надані підприємством послуги згідно ставок, вказаних в договорі та затверджених місцевих тарифів підприємства, які діють на момент надання послуг. Договір №21-Д від 13.06.2013р. з боку ЧГМА «Інфлот» підписано із протоколами розбіжностей від 26.06.2013р., де запропоновано п.7.2. договору доповнити словами «крім оплати входу штатних працівників агента та вузлу службового автотранспорту, який належить агенту для забезпечення доступу/проїзду до орендованого приміщення на території порту». Доказів підписання портом протоколу розбіжностей від 26.06.2013р. суду сторонами не надано.
На підтвердження здійснення працівниками ЧГМА „Інфлот" проходу до ДП „Білгород-Дністровський МТП" позивач надав суду звіт про прихід-ухід за період з 01.06.2013р. до 28.06.2013р.
Позивач надіслав відповідачу претензію №04 від 02.01.2013р. з вимогою погасити заборгованість за здійснення проходу-проїзду на територію порту. Відповідач із вимогами, висунутими у претензії позивача не погодився, що виклав у відповіді на претензію №135 від 21.02.2013р.
Так, проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані сторонами докази та викладену їх правову позицію, суд, вважає заявлені ДП „Білгород-Дністровський морський торговельний порт" позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 23 324 грн. заборгованості, не правомірними, такими, що невідповідають дійсними обставинам справи з огляду на наступні положення законодавства.
Згідно п.1 ст.901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно до ч.ч.1, 3 ст.116 КТМ України у морському порту або поза його територією як постійні представники судновласника діють агентські організації (морський агент), які за договором морського агентування за винагороду зобов'язуються надавати послуги в галузі торговельного мореплавства. При виконанні договору морського агентування морський агент, що діє від імені судновласника, може також діяти на користь іншої договірної сторони, якщо вона її на те уповноважила і якщо судновласник не заперечує.
Відповідно до положень ч.1 ст.73 КТМ України морський порт є державним транспортним підприємством, призначеним для обслуговування суден, пасажирів і вантажів на відведених порту території і акваторії, а також перевезення вантажів і пасажирів на суднах, що належать порту.
За положеннями ч.1 ст.2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" №2269-XII від 10.04.1992р. орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Орендареві забезпечується захист його права на майно, одержане ним за договором оренди, нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту права власності (ч.1 ст.28 Закону України „Про оренду державного та комунального майна").
Як вбачається із позову, підставою позовних вимог позивача є договір від 08.12.2010р. (02.12.2010р.) №Юр-100/87-ОД, укладений між ДП „Білгород-Дністровський морський торговельний порт" та ЧГМА „Інфлот" на транспортно-експедиторське обслуговування вантажів, згідно якого порт надає відповідачу послуги, пов'язані зі здійсненням перевалки, зберігання та внутрипортового експедирування. При цьому, умовами п.3.4. договору від 08.12.2010р. (02.12.2010р.) №Юр-100/87-ОД передбачено надання портом додаткових послуг та оплату їх експедитором за місцевими тарифами порту. Однак, позивач не надав суду жодного доказу на підтвердження того, що ним надавались відповідачу саме послуги за прохід та проїзд на територію порту, для здійснення дій з експедирування суден, якими набувались послуги у порту, тобто, не надав доказів отримання відповідачем послуг, передбачених договором від 08.12.2010р. (02.12.2010р.) №Юр-100/87-ОД, який позивачем покладено в основу позовних вимог. Між тим і виставлені позивачем відповідачу рахунки-фактури №202 від 30.04.2012р., №321 від 31.05.2012р., №331 від 30.06.2012р., №393 від 31.07.2012р., №504 від 31.08.2012р., №553 від 30.09.2012р., №611 від 31.10.2012р., №677 від 30.11.2012р., №743 від 31.12.2012р., №42 від 31.01.2013р., №112 від 28.02.2013р., №166 від 31.03.2013р., №224 від 30.04.2013р., №285 від 31.05.2013р., №359 від 12.06.2013р., №371 від 30.06.2013р. не містять посилань на договір, згідно якого їх надано.
Суд бере до уваги те, що відповідачем заперечується отримання від позивача таких послуг, зокрема, на підставі договору 08.12.2010р. (02.12.2010р.) №Юр-100/87-ОД. Також, суд дійшов висновку про те, що заперечення відповідача правомірно ґрунтуються на тому, що ним приміщення, яке розташоване в порту та знаходиться на балансі позивача, до якого відповідач здійснює прохід та проїзд, орендується на підставі договору від 05.01.2005р. саме для розміщення службового приміщення, де відповідач здійснює свою господарську діяльність. Витрати порту на утримання орендованого майна, відшкодовуються ЧГМА „Інфлот" порту згідно договору від 23.02.2010р. №47-ХД, укладеного між позивачем та відповідачем. Умови договору оренди від 05.01.2005р. та договору на відшкодування витрат балансоутримувача від 23.02.2010р. №47-ХД не передбачають додаткових плат за прохід та проїзд орендаря до орендованого приміщення. Отже, з цих підстав стягнення позивачем відповідної плати є порушенням прав орендаря на користування об'єктом оренди.
Дослідивши подані відповідачем договори №123-ОД від 29.12.2012р., №115-Од від 29.12.2012р., №116-ОД від 29.12.2012р. про організацію та виконання операцій по перевалці вантажів на експорт, №21-Д від 13.06.2013р. на агентське обслуговування суден, укладені між ДП «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» та ЧГМА «Інфлот», суд встановив, що вони не стосуються предмету спору, який, згідно позовної зави позивача, виник із договору від 08.12.2010р. (02.12.2010р.) №Юр-100/87-ОД. Однак, і перелічені договори не містять обов'язку відповідача сплачувати плату за проїзд/вхід на територію порту, як такі що підписані відповідачем із протоколами розбіжностей саме з питання надання подібної послуги.
Водночас, в судовому засіданні 14.10.2013р. позивач додатково зазначив, що даний збір стосується оформлення проходу-проїзду відповідача на територію порту, однак, з огляду на призначення платежу вказане в наведених вище рахунках-фактурах, не підтверджує дану позицію позивача, оскільки містить чітке посилання про оплату вартості проходу-проїзду, як факту, а не як дій по оформленню перепусток на прохід-проїзд.
Враховуючи вищевикладені положення чинного законодавства, з огляду на наявні в матеріалах справи вищепроаналізовані документи, суд вбачає недоведеними позовні вимоги позивача щодо правомірності нарахування до стягнення з відповідача згідно договору від 08.12.2010р. (02.12.2010р.) №Юр-100/87-ОД плати за проїзд/вхід до порту працівників ЧГМА „Інфлот".
Крім того, позивачем нараховано до стягнення з відповідача пеню в сумі 1228,64грн.
У відповідності до приписів ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Так, з огляду на те, що суд встановив відсутність у відповідача основного зобов'язання відповідача, у т.ч. в період, за який нараховано пеню з 16.01.2013р. по 26.06.2013р., не підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення пені, нарахованої на суму основного зобов'язання.
Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 407,85 грн. три проценти річних, обґрунтованих положеннями п.2 ст.625 ЦК України, згідно з якими боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За умови відсутності факту прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, не підлягає задоволенню позовна вимога позивача про стягнення трьох процентів річних в сумі 407,85 грн.
Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).
За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні позову ДП „Білгород-Дністровський МТП" повністю.
Згідно ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 1720,50 грн. відносяться за рахунок позивача.
Керуючись ст. ст. 49, 82- 85 ГПК України суд, -
1. Відмовити позивачу в задоволенні позову повністю
Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст складено 15.10.2013 р.
Суддя Малярчук І.А.