10.10.2013 р. Справа № 914/1514/13
Господарський суд Львівської області в складі судді Іванчук С.В. при секретарі Загарюк Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Енергія -Нововяворівськ», м.Нововяворівськ
третя особа Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», м. Львів
про стягнення заборгованості
За участю представників сторін:
Від позивача: не з»явився
Від відповідача: Луців Олег Михайлович, Нагірняк Ірина Володимирівна - представники
Від третьої особи не з»явився
Представникам сторін роз'яснено їх права та обов"язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України, заяв про відвід судді не поступало, за заявою сторін технічна фіксація судового процесу не проводилася.
Суть спору: Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Енергія - Нововяворівськ, м. Новояворівськ про стягнення 784 483,68грн. основного боргу, 216 239,65грн. пені, 45 862,82грн. річних, 4 155,03грн. інфляційних втрат.
Ухвалою суду від 18.04.13р. порушено провадження у справі та призначено позовну заяву до розгляду. З метою повного всебічного та об'єктивного дослідження усіх обставин справи, дотримання принципу змагальності розгляд справи було відкладено ухвалами суду від 14.05.13р., 11.06.13р. та ухвалою суду від 11.06.13р. продовжено строк розгляду спору. Ухвалою суду від 18.06.13р. провадження у справі було зупинено . Ухвалою суду від 27.09.13р провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 08.10.13р. В судовому засіданні 08.10.10р. оголошено перерву до 10.10.13р.
Позивач явку повноважного представника в судові засідання 14.05.13р., 11.06.13р., 18.06.13р. та 08.10.13р. забезпечив, вимоги ухвал суду виконав , позовні вимоги підтримав повністю з підстав зазначених у позовній заяві та просить позов задоволити .
Відповідач явку повноважного представника в судові засідання 11.06.13р., 08.1013р. та 10.10.13р. забезпечив, подав відзив №16076/13 від 13.05.13р. в якому заборгованість з основного боргу заперечив, з підстав не подання позивачем доказів прострочення сплати заборгованості за поставлений первісним кредитором природний газ за договором №ТЕ78Н від 30.09.11р. та актами приймання -передачі природного газу.
Представник третьої особи в судові засідання не з»явився , жодних заяв чи клопотань від третьої особи не поступало.
08.10.13р. в канцелярію суду поступили: супровідний лист вх.№41478/13 від 08.10.13р. про долучення до матеріалів справи обґрунтованого контррозрахунку сум , що стягуються, заява про застосування строків позовної давності №08-10/13-04 від 08.10.13р., в якій відповідач просить застосувати позовну давність до вимоги про стягнення неустойки (пені) в розмірі 12 543,62грн. нарахованої за період до 12.04.12р. включно та відмовити у позові в частині вимоги про стягнення неустойки (пені) в розмірі 12 543,62грн, нарахованої за період до 12.04.12р., про долучення витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно ТзОВ »НВП «Енергія-Новояворівськ», подано клопотання вх.№41480/13 від 08.10.13р. про зменшення розміру неустойки (пені) на 75 % з підстав врахування ступеня виконання зобов»язання відповідача, причин неналежного виконання зобов»язання відповідача та майнового стану відповідача, та подано клопотання вх.№ 41481/13 від 08.10.13р. про припинення провадження у справі в частині основного боргу на суму 784 483,68грн.у зв»язку із оплатою .
Представник позивача в судовому засіданні 08.10.13р. не заперечив проти припинення провадження у справі , щодо стягнення основного боргу у зв»язку із його оплатою та врахування положень ч.5ст.254 ЦК України при здійсненні нарахувань пені, 3% річних та інфляційних втрат, заперечив проти зменшення пені з підстав зазначених відповідачем та заперечив проти застосування позовної давності, щодо пені , просить в решті позовні вимоги задоволити .
Дослідивши подані суду документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, Господарський суд Львівської області, в с т а н о в и в:
30.09.11р. між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Львівгаз»(постачальник) та ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» (покупець) укладено договір купівлі-продажу №ТЕ 78Н та додаткові угоди до договору, згідно до умов якого (п.1.1) постачальник зобов»язується поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов»язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі , зазначеному у п.1.2 цього договору.
Відповідно до п.4.5 та п 4.6 додаткової угоди від 30.12.2011р. №1 договору №ТЕ 78Н від 30.09.11р. оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими та/або плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатка 2 до Договору. Розрахунковий період за Договором становить один місяць - з 9:00 години першого дня місяця до 9:00 години першого дня наступного місяця включно. Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період.
На виконання умов Договору №ТЕ 78Н від 30.09.11р. Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» поставлено протягом жовтня - грудня 2011 року та січня - квітня 2012 року, а відповідачем прийнято природний газ на загальну суму 42 626 625,09 грн., що підтверджуються актами приймання - передачі природного газу (№ 11/2011 від 30.11.11р., № 12/2011 від 31.12.2011, № 01/2012 від 31.01.2012, № 02/2012 від 29.02.2012, № 03/2012 від 31.03.2012, № 04/2012 від 30.04.2012, № 05/2012 від 31.05.2012, № 06/2012 від 30.06.11р. № 07/2012 від 31.07.2012, № 08/2012 від 31.08.2012) та рахунками (№ 161599 від 30.11.11р. від 31.12.2011, від 31.01.2012, від 29.02.2012, від 31.03.2012, від 30.04.2012, від 30.05.11р. від 30.06.2012, від 31.07.2012, від 31.08.2012,) (копії актів додаються).Дані обставини не спростовані , відповідачем визнаються.
Відповідач на виконання умов договору №ТЕ 78Н від 30.09.11р. перерахував на рахунок Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз»грошові кошти в сумі 40 961209,45 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, не оплаченою залишилась сума 1 665 415,64грн., що відповідачем не заперечується.
14 листопада 2012 року між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» та Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» укладено договір №14/7036/12 про відступлення права вимоги.
Відповідно до п.1.1. та п.1.2. зазначеного договору первісний кредитор передає, а Новий кредитор (позивач) приймає на себе право вимоги до боржника Первісного Кредитора ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» за договором на постачання природного газу № ТЕ78Н від 30.09.11 у сумі 1 665 415,64грн. Крім передачі права вимоги оплати спожитого природного газу за зобов'язанням, зазначеним в п.1.1. договору, до Нового кредитора переходять права вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням Боржником своїх зобов'язань за зазначеним вище договором.
Відповідно до п.2.2. договору про відступлення права вимоги, право вимоги вважається переданим після фактичної передачі документів, зазначених в п.2.1. цього договору. Передача документів оформляється актом приймання-передачі з зазначенням переліку переданих документів. До матеріалів справи додано акт приймання-передачі документів від 16.11.2012, який засвідчує приймання-передачу документів, зазначених в п.2.1 договору про відступлення права вимоги.
У відповідності з п.2.3. договору про відступлення права вимоги та ст.516 ЦКУ, відповідача було належним чином повідомлено про відступлення права вимоги, про що свідчить лист ПАТ «Львівгаз» від 16.11.12 № 06-11339/1-43 (копія додається).
Відповідно до ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Стаття 514 ЦК України встановлює, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Згідно зі ст.516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається із виписки про банківські операції НАК »Нафтогаз України» , копія якої долучена до матеріалів справи 27.12.12р. відповідачем здійснено часткову оплату боргу в розмірі 880931,96грн., внаслідок даної обставини заборгованість відповідача складає 784 483,68грн. (1 665 415, 64- 880 931,96грн.)
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.610 ЦКУ, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одним з наслідків порушення зобов'язання, передбачених ст.611 ЦКУ є сплата неустойки. Згідно зі ст. 612 ЦКУ боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором.
Станом на день прийняття рішення відповідачем представлено суду спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природній газ та теплопостачання №1031 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету на підставі та на виконання якого здійснено оплату основного боргу в розмірі 784 483,68грн. із призначенням платежу за природній газ 2012р. згідно з договором від 14.11.12р. №14/7036/12 , в підтвердження чого долучено платіжне доручення про оплату №2 від 30.07.13р. Відтак, як вбачається з даних документів відповідачем здійснено оплату основного боргу в повному обсязі, тому враховуючи дану обставину, а саме оплату відповідачем основного боргу в розмірі 784 483,68грн. провадження у цій частині підлягає припиненню.
Пунктом 6.2.2 додаткової угоди від 30.12.2011р. №1 договору №ТЕ 78Н від 30.09.11р. ,в якій викладено умови договору №ТЕ 78Н від 30.09.11р. у новій редакції, встановлено, що у разі порушення споживачем строків оплати , передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України , що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. На підставі п.6.2.2 договору позивачем за прострочення оплати (за поставлений природній газ в період з 30.11.11р., по 31.08.2012р.) нараховано пеню за період з 22.03.12р. по 19.03.13р. в розмірі 216 239,65грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦКУ позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст.261 ЦК України). За умовами ч. 1 ст. 262 ЦКУ заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності. Відповідно до ст. 267 ЦКУ позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові .
Таким чином, як випливає з наданого позивачем розрахунку стягуваних сум, з приводу вимоги про стягнення неустойки (пені) в розмірі 12 543, 62 грн., яка нарахована за період до 12 квітня 2012 року включно, враховуючи те, що позовна заява направлена суду поштою згідно поштового штемпеля на конверті 13.04.13р., строк позовної давності сплив, тому в частині позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 12 543, 62 грн. належить відмовити.
За умовами ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, а саме зобов'язання з оплати поставленого природного газу, позивачем підставно нараховано 3% річних, та інфляційні втрати , які згідно розрахунку позивача, складають 45 862,82грн.-3% річних та 4 155,03грн. інфляційних втрат.
Перевіривши розрахунок пені , 3% річних та інфляційних втрат, представлений позивачем та прийнявши до уваги контррозрахунок наданий відповідачем, судом встановлено, що при проведені нарахувань пені та 3% річних , позивач припустився помилки, оскільки в порушення вимог ч.5ст. 254 ЦК України не прийняв до уваги порядок обчислення строків, починаючи нарахування за прострочення виконання зобов»язання з оплати із наступного дня після закінчення строку встановленого для виконання зобов»язання, не враховуючи вихідні дні, на які припали останні дні строку в окремих розрахункових періодах. В іншій частині вимоги та заперечення сторін не приймаються як необґрунтовані та не підтверджені доказами.
За умовами ч.5ст. 254 ЦК України встановлено , якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. Відтак , прострочення строку у такому випадку починає свій обрахунок із наступного за цим робочим днем. Тому, з огляду на дані обставини безпідставним є нарахування позивача, без дотримання положень ч.5ст. 254 ЦК України, пені в розмірі 4288,91грн. (перерахунок пені проведено починаючи з 13.04.12р. тобто не включаючи нарахування пені проведені в період , строк позовної давності в якому сплив) та 3 % річних в розмірі 894,70грн. (перерахунок проведено за весь період), які задоволенню не підлягають. В перерахунку підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 199 407,12грн. (216 239,65грн.- 12543,62грн.- -4288,91грн. ) та 3%річних в розмірі 44 968,12грн. В іншій частині пені та 3% річних належить відмовити.
Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Частиною 1 ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України також визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому, діючим законодавством не передбачено необхідності звернення відповідача до суду з заявою про зменшення неустойки, а також не обмежено суд в розмірах зменшення неустойки. ( По- станова Вищого господарського суду України від 21 серпня 2013 року у справі № 911/571/13-г )
Відповідно до п.3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 ЦК України і статтею 233 ГК України. У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.
До матеріалів справи відповідачем долучено копію балансу станом на 31 грудня 2012р., звіт про фінансові результати за 2012р. , баланс (звіт про фінансовий стан на 30.06.2013р), звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за перше півріччя 2013р., протокол №32 засідання обласної територіальної комісії утвореної відповідно до п.7 «Порядку» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20..03.13р. №167 «Про затвердження порядку та умов надання у 2013р. субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися, та постачалися населенню, яка виникла у зв»язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися таабо погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування» від 29.05.2013р.
З огляду на те, що порушення зобов'язання відповідачем не потягло значних втрат та збитків для позивача, враховуючи ступінь виконання зобов'язання боржником - повне погашення суми основного боргу, зважаючи на те, що позивач виступає кредитором за договором уступки права вимоги та не є безпосереднім постачальником відповідачу природнього газу у господарських відносинах, які виникли між відповідачем та третьою особою, враховуючи , що неналежне виконання зобов»язання відповідачем має місце з урахуванням об»єктивних та невідємних, незалежних від відповідача факторів, а саме різниці у тарифах, значної заборгованості населення, зважаючи за значні збитки відповідача у першому півріччі 2013р. у розмірі 2 453 000 грн., враховуючи майновий стан обох сторін та їх інтереси, відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України, суд вважає за доцільне частково задоволити клопотання відповідача про зменшення пені та зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача, на двадцять п»ять відсотків. Відтак стягненню підлягає пеня в розмірі 149 555,34грн., в іншій частині пені належить відмовити у зв»язку із зменшенням судом.
Дана правова позиція відображена у постанові Вищого господарського суду України від 29 листопада 2012 року у справі №37/5005/5346/2012, постанові Вищого господарського суду України від 14 серпня 2012 року у справі №15/5025/229/12, постанові Вищого господарського суду України від 29 листопада 2012 року у справі №37/5005/5346/2012, постанові Вищого господарського суду України від 08 серпня 2012 року у справі №5008/5005/137/2012, постанові Вищого господарського суду України від 01.10.13р. у справі № 917/278/13-г, постанові Вищого господарського суду України від 19.09.13р. у справі № 904/1622/13-г, постанові Вищого господарського суду України від 18.09.2013р. у справі №905/41/13-г, постанові Вищого господарського суду України від 12.09.13р. у справі №906/302/13-г.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищевикладене, матеріали справи, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині 4 155,03грн. інфляційних втрат, 44968,12грн. -3 % річних 149 555,34грн. пені є обґрунтованими не спростованими та такими , що підлягають задоволенню. В частині основного боргу провадження у справі належить припинити у зв»язку із оплатою. В решті позовних вимог належить відмовити .
Судові витрати слід віднести на відповідача, в порядку ст.49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 20, 22, 33, 49, 82,83,84, 85ГПК України, суд, -
Позов задоволити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Енергія-Новояворівськ", 81053, Львівська область, Яворівський район, м. Новояворівськ, вул. Богдана Пасічника, 1 (код ЄДРПОУ 32789941, рахунок № 26002305939 у філії ЛОУ ВАТ "Ощадбанк", код банку: 325796) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", 01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6 (код ЄДРПОУ 20077720, р/р № 26001601004109 в ГОУ "Промінвест банку України", МФО 300012) 4 155,03грн. інфляційних втрат, 44968,12грн. -3 % річних 149 555,34грн. пені, 20 660,27грн. судового збору. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
В частині основного боргу провадження у справі припинити.
В решті позовних вимог належить відмовити .
Суддя Іванчук С.В.
повний текст рішення оформлено 14.10.13р.