Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
"24" липня 2013 р. Справа № 911/2423/13
Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.
при секретарі судового засідання Щур О. Д.
за участю представників учасників процесу:
від позивача: Грищенко О. М. (довіреність б/н від 05.07.2012 р.);
від відповідача-1: не з'явились;
від відповідача-2: не з'явились;
від третьої особи-1: не з'явились;
від третьої особи-2: Грищенко О. М. (паспорт серії КК № 648825, виданий Савранським РВ УМВС України в Одеській області від 28.09.2001 р.);
розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Ніко-Тайс", м. Київ
до:
1) Товариства з обмеженою відповідальністю „ПК Трейдсервісгруп", с. Мархалівка, Васильківський район;
2) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма імені Степана Олійника", с. Левадівка, Миколаївський район;
за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
1) Товариства з обмеженою відповідальністю „Тридента агро", м. Київ;
2) Фізичної особи - підприємця Грищенка Олександра Миколайовича, смт Саврань, Савранський район, Одеська область;
про стягнення 4 820, 11 грн.
ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс" звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „ПК Трейдсервісгруп", СТОВ „Агрофірма імені Степана Олійника" про солідарне стягнення 460, 23 грн. 3 % річних та стягнення з СТОВ „Агрофірма імені Степана Олійника" 2 801, 21 грн. пені, 1 558, 67 грн. інфляційних збитків.
Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем-2 свого обов'язку щодо своєчасної оплати у повному обсязі за товар згідно договору № 71/09/07 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 10.09.2007 р., укладеного між ТОВ „Тридента агро" та СТОВ „Агрофірма імені Степана Олійника", та угоди № 205-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні від 26.05.2011 р., укладеної між ТОВ „Тридента Агро" та ФОП Грищенком О. М., та угоди № 62/07-12 про заміну кредитора у зобов'язанні 02.07.2012 р., укладеної між ФОП Грищенком О. М. та ТОВ „Ніко-Тайс", та невиконанням відповідачем-1 свого обов'язку щодо своєчасної оплати у повному обсязі за товар згідно договору поруки № 21-08-2012-20 від 21.08.2012 р., укладеного між ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс" та ТОВ „ПК Трейдсервісгруп".
Ухвалою господарського суду Київської області від 25.06.2013 р. порушено провадження у справі № 911/2423/13 за позовом ТОВ „Ніко-Тайс" до ТОВ „ПК Трейдсервісгруп", СТОВ „Агрофірма імені Степана Олійника" про стягнення 4 820, 11 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 10.07.2013 р. Також, даною ухвалою суду залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - ФОП Грищенка О. М., ТОВ „Тридента агро".
08.07.2013 р. до канцелярії суду від позивача надійшов супровідний лист № 8-2/07 від 08.07.2013 р. із доданими до нього документами, що долучені судом до матеріалів справи.
09.07.2013 р. до канцелярії суду від відповідача-1 надійшов відзив б/н б/д на позов, у якому він позовні вимоги визнає у повному обсязі та просить суд розглянути справу без участі його повноважного представника.
10.07.2013 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 24.07.2013 р.
24.07.2013 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.
Третя особа-2 у судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги позивача підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.
Представники відповідачів та третьої особи-1 у судове засідання не з'явились, хоча про судове засідання були повідомлені належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомили, документи, витребувані судом, у повному обсязі не надали.
За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.
Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -
10.09.2007 р. між ТОВ „Тридента агро" та відповідачем-2 було укладено договір № 71/09/07 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу, а саме засобів захисту рослин, на умовах відстрочення платежу. Відповідно до умов даного договору ним визначалися умови купівлі-продажу засобів захисту рослин на умовах відстрочення платежу.
Відповідно до п. 2.1 договору асортимент товару, його кількість, термін оплати та поставки, місце передачі товару, ціна визначаються в додатках та/або накладних документах відпуску товару, що є невід'ємною частиною договору.
Згідно п. 2.2. договору всі рахунки та накладні документи, що виписані в період дії даного договору є його невід'ємною частиною.
Пункт 3.1. договору вказує, що товар може передаватися покупцю партіями.
У відповідності до п. 4.6 договору право власності на товар, а також ризик випадкового знищення або пошкодження товару переходить до покупця після передачі товару та підписання відповідних документів (накладних), що свідчать про прийом покупцем товару.
Відповідно до даних пунктів договору та видаткової накладної № РН-ОД00171 від 12.09.2007 р. (згідно довіреності суворої форми звітності серії ЯНЧ №005732 від 10.09.2007 р.), виписаної в період дії даного договору, відповідачу було поставлено Товар на загальну суму 18 379, 92 грн.
Пункт 5.1. даного договору зазначає, що покупець здійснює оплату партії Товару за ціною, вказаною в додатках та/або видаткових накладних, що є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 5.3. даного договору встановлено, що оплата товару проводиться наступним чином: 100 % від вартості товару оплачується покупцем в строк до 18.09.2007 р.
ТОВ „Тридента агро" виконало свої обов'язки за договором у повному обсязі. Претензій щодо якості чи кількості поставленого товару від СТОВ „Агрофірма імені Степана Олійника" на адресу ТОВ „Тридента агро" не надходило.
СТОВ „Агрофірма імені Степана Олійника", в порядку п. 6.1. договору, взяло на себе зобов'язання перед ТОВ „Тридента агро" провести оплату за товар в строк та на умовах вказаних в ст. 5 цього договору.
У свою чергу СТОВ „Агрофірма імені Степана Олійника", у порушення чинного цивільного та господарського законодавства України та умов договору, лише частково оплатило вартість поставленого товару у розмірі 10 000, 00 грн., що підтверджується банківською випискою від 05.12.2007 р.
Cтаном на 10.07.2009 р. основна заборгованість СТОВ „Агрофірма імені Степана Олійника" перед ТОВ „Тридента агро" згідно договору №71/09/07 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 10.09.2007 р. становила 8 379, 92 грн.
Рішенням господарського суду Одеської області від 26.10.2009 р. у справі № 17/116-09-3716 за позовом ТОВ „Тридента агро" до СТОВ „Агрофірма імені Степана Олійника" про стягнення 18 182, 99 грн. позов задоволено повністю і присуджено до стягнення з СТОВ „Агрофірма імені Степана Олійника" на користь ТОВ „Тридента агро" 8 379, 92 грн. - основного боргу; 3 661, 31 грн. - пеня; 512, 62 грн. - 3 % річних; 3 942, 55 грн. - індексу інфляції; 586, 59 грн. - штрафу; 1 100, 00 грн. - адвокатські витрати; 170, 82 грн. - державного мита; 315, 00 грн. - послуги ІТЗ судового процесу.
Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 цього ж кодексу факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Суд вважає за необхідне зазначити, що вищевказані обставини були встановлені рішенням господарського суду Одеської області від 26.10.2009 р. у справі № 17/116-09-3716 за позовом ТОВ „Тридента агро" до СТОВ „Агрофірма імені Степана Олійника" про стягнення 18 182, 99 грн.
Отже, суд дійшов висновку, що вищевказані обставини є доведеними і не підлягають доказуванню на підставі ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.
У процесі розгляду справи судом встановлено, що станом на 10.05.2011 р. відповідач-2 свій обов'язок по оплаті товару згідно договору № 71/09/07 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 10.09.2007 р. та рішення господарського суду Одеської області від 26.10.2009 р. у справі № 17/116-09-3716 виконав у повному обсязі, що підтверджується постановою від 10.05.2011 р. про закінчення виконавчого провадження № ВП 16158756, наявною у матеріалах справи.
26.05.2011 р. між ТОВ „Тридента агро" та ФОП Грищенком О. М. було підписано угоду № 205-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні, згідно умов п. 1.1. якої первіснйй кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання СТОВ „Агрофірма імені Степана Олійника" зобов'язання щодо сплати розміру пені, 3 % - річних, інфляційних витрат, набутих первісним кредитором на підставі договору № 71/09/07 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 10.09.2007 р., у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору договору № 71/09/07 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 10.09.2007 р.
Згідно п. 1.2. угоди № 205-ТА за цією угодою новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошової суми в розмірі, визначеному в п. 2.1 цієї угоди.
Відповідно до п. 2.1. угоди № 205-ТА вартість зобов'язання, що відступається за даною угодою, становить 4 820, 11 грн.
Пунктом 2.2. угоди № 205-ТА передбачено, що первісний кредитор повідомляє, а новий кредитор погоджує те, що сума, вказана у п. 2.1., що відступається згідно договору № 71/09/07 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 10.09.2007 р., є загальною сумою (розміром) пені, 3 % - річних, інфляційних витрат, котрі нараховані відповідно до умов та норм чинного законодавства України за період із 11.07.2009 р. по 09.05.2011 р., розмір яких становить: 1 558, 67 грн. інфляційних збитків, 2 801, 21 грн. пені, 460, 23 грн. 3 % річних.
Пунктом 6.1. угоди № 205-ТА визначено строк його дії, згідно якого ця угода набуває чинності з моменту її підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цією угодою.
26.05.2011 р. між ТОВ „Тридента агро" та ФОП Грищенком О. М. було підписано акт прийому-передачі документів, згідно умов якого відповідно до угоди № 205-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні від 26.01.2011 р. первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв для виконання документи згідно переліку.
18.06.2013 р. ТОВ „Тридента агро" звернулось до боржника - відповідача-2 із повідомленням б/н від 26.05.2011 р. про заміну кредитора у зобов'язанні, у якому повідомило відповідача-2 про те, що за угодою № 205-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні від 26.05.2011 р., укладеною між ФОП Грищенком О. М. та ТОВ „Тридента агро", останнє відступило новому кредитору - ФОП Грищенку О. М. право вимоги щодо сплати розміру пені, 3 % - річних, інфляційних витрат у загальному розмірі 4 820, 11 грн., що нараховані відповідно до умов чинного законодавства у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням грошового зобов'язання згідно договору № 71/09/07 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 10.09.2007 р. Факт направлення ТОВ „Тридента агро" повідомлення відповідачу-2 підтверджується фіскальним чеком № 4084 від 18.06.2013 р. про відправлення цінного листа і описом вкладення до нього від 18.06.2013 р.
02.07.2012 р. між ФОП Грищенком О. М. та позивачем було підписано угоду № 62/07-12 про заміну кредитора у зобов'язанні, згідно умов п. 1.1. якої первіснйй кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання СТОВ „Агрофірма імені Степана Олійника" зобов'язання щодо сплати розміру пені, 3 % - річних, інфляційних витрат, набутих первісним кредитором на підставі договору № 71/09/07 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 10.09.2007 р. та згідно угоди № 205-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні від 26.05.2011 р., у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору договору № 71/09/07 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 10.09.2007 р.
Згідно п. 1.2. угоди № 62/07-12 за цією угодою новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошової суми в розмірі, визначеному в п. 2.1 цієї угоди.
Відповідно до п. 2.1. угоди № 62/07-12 вартість зобов'язання, що відступається за даною угодою, становить 4 820, 11 грн.
Пунктом 2.2. угоди № 62/07-12 передбачено, що первісний кредитор повідомляє, а новий кредитор погоджує те, що сума, вказана у п. 2.1., що відступається згідно договору № 71/09/07 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 10.09.2007 р., є загальною сумою (розміром) пені, 3 % - річних, інфляційних витрат, котрі нараховані відповідно до умов та норм чинного законодавства України за період із 11.07.2009 р. по 09.05.2011 р., розмір яких становить: 1 558, 67 грн. інфляційних збитків, 2 801, 21 грн. пені, 460, 23 грн. 3 % річних.
Пунктом 6.1. угоди № 62/07-12 визначено строк його дії, згідно якого ця угода набуває чинності з моменту її підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цією угодою.
02.07.2012 р. між ФОП Грищенком О. М. та позивачем було підписано акт прийому-передачі документів, згідно умов якого відповідно до угоди № 62/07-12 про заміну кредитора у зобов'язанні 02.07.2012 р. первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв для виконання документи згідно переліку.
18.06.2013 р. ФОП Грищенко О. М. звернувся до боржника - відповідача-2 із повідомленням б/н від 02.07.2012 р. про заміну кредитора у зобов'язанні, у якому новий кредитор - позивач повідомив відповідача-2 про те, що за угодою № 62/07-12 про заміну кредитора у зобов'язанні від 02.07.2012 р., укладеною між ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс" та ФОП Грищенком О. М., останній відступив новому кредитору - позивачу право вимоги щодо сплати розміру пені, 3 % - річних, інфляційних витрат у загальному розмірі 4 820, 11 грн., набутих ФОП Грищенком О. М. на підставі договору № 71/09/07 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 10.09.2007 р. та згідно угоди № 205-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні від 26.05.2011 р., у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору № 71/09/07 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 10.09.2007 р. Факт направлення ФОП Грищенко О. М. повідомлення відповідачу-2 підтверджується фіскальним чеком № 4085 від 18.06.2013 р. про відправлення цінного листа і описом вкладення до нього від 18.06.2013 р.
21.08.2012 р. між позивачем та відповідачем-1 було укладено договір поруки № 21-08-2012-20, згідно умов п. 1.1. якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку СТОВ „Агрофірма імені Степана Олійника" щодо виконання грошового зобов'язання щодо сплати розміру 3 % річних у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору купівлі-продажу та угоди, передбаченими ст. 2 цього договору.
Згідно п. 1.2. договору поруки у разі порушення боржником обов'язку за основним договором боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Відповідно до п. 2.1. договору поруки під основним договором в цьому договорі розуміють угоду № 62/07-12 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 02.07.2012 р., укладену згідно договору № 71/09/07 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 10.09.2007 р.
Пунктом 3.1. договору поруки передбачено, що відповідальність поручителя перед кредитором обмежується сплатою суми 3 % річних у розмірі 460, 23 грн.
Пунктом 6.1. договору поруки визначено строк його дії, згідно якого цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє до моменту припинення поруки.
21.09.2012 р. новий кредитор - позивач звернувся до боржника - відповідача-1 із вимогою № 17-20/09 від 17.09.2012 р., у якій вимагав у триденний строк із моменту отримання даної вимоги виконати взяті на себе зобов'язання за договором поруки № 21-08-2012-20 від 21.08.2012 р.
У вересні 2012 р. відповідач-1 звернувся до позивача із відповіддю № 520 від 21.09.2012 р. на вимогу, у якій повідомив, що виконати взяті на себе зобов'язання за договором поруки № 21-08-2012-20 від 21.08.2012 р. не в змозі у зв'язку із скрутним фінансовим становищем.
Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із купівлею-продажем товару, заміною сторони у зобов'язанні, забезпеченням виконання зобов'язання здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.
Згідно п. 1) ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 516 цього ж Кодексу заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Статтею 517 цього ж Кодексу встановлено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Отже, враховуючи вищевикладене та на підставі вищевказаних норм, суд дійшов висновку, що у відповідності до угоди № 205-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні від 26.05.2011 р., укладеної між ТОВ „Тридента Агро" та ФОП Грищенком О. М., та угоди № 62/07-12 про заміну кредитора у зобов'язанні 02.07.2012 р., укладеної між ФОП Грищенком О. М. та ТОВ „Ніко-Тайс", до останнього перейшло право вимоги виконання відповідачем-2 обов'язку по оплаті 2 801, 21 грн. пені від суми основної заборгованості за період з 11.07.2009 р. по 09.05.2011 р., 460, 23 грн. 3 % річних від суми основної заборгованості за період з 11.07.2009 р. по 09.05.2011 р., 1 558, 67 грн. інфляційних збитків від суми основної заборгованості за період з вересня 2009 р. по квітень 2011 р. за договором № 71/09/07 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 10.09.2007 р., укладеним між ТОВ „Тридента агро" та СТОВ „Агрофірма імені Степана Олійника".
Як було зазначено вище, позивач у своїй позовній заяві просить суд стягнути у солідарному порядку з відповідачів на свою користь 3 % річних від суми основної заборгованості за періоди прострочення відповідачем-2 виконання обов'язку по оплаті товару з 11.07.2009 р. по 09.05.2011 р. всього на загальну суму 460, 23 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.
З приводу вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 543 цього ж кодексу у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Згідно ч. 1, 2 ст. 553 цього ж кодексу за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Відповідно до ст. 554 цього ж кодексу у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У встановлений договором купівлі-продажу строк і станом на 26.10.2009 р. відповідач-2 обов'язок щодо оплати товару у повному обсязі не виконав і його основна заборгованість перед ТОВ „Тридента агро" складала 8 379, 92 грн., що підтверджується рішенням господарського суду Одеської області від 26.10.2009 р. у справі № 17/116-09-3716 за позовом ТОВ „Тридента агро" до СТОВ „Агрофірма імені Степана Олійника" про стягнення 18 182, 99 грн., наявним у матеріалах справи.
У процесі розгляду справи судом встановлено, що за період дії договору купівлі-продажу та на його виконання лише станом на 10.05.2011 р. відповідачем-2 було виконано свій обов'язок по оплаті товару у повному обсязі та перераховано ТОВ „Тридента агро" грошові кошти у розмірі 8 379, 92 грн., що підтверджується постановою від 10.05.2011 р. про закінчення виконавчого провадження № ВП 16158756, наявною у матеріалах справи.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок 3 % річних від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним.
Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідачів у солідарному порядку 3 % річних від суми основної заборгованості у розмірі 460, 23 грн. за договором № 71/09/07 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 10.09.2007 р. та за договором поруки № 21-08-2012-20 від 21.08.2012 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, позивач просить стягнути із відповідача-2 пеню, передбачену договором № 71/09/07 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 10.09.2007 р., за періоди прострочення відповідачем-2 виконання обов'язку по оплаті товару з 11.07.2009 р. по 09.05.2011 р. всього на загальну суму 2 801, 21 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 8.2. договору купівлі-продажу передбачено, що за прострочення виконання зобов'язання покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню у розмірі 0, 08 % від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.
Пунктом 8.3. договору купівлі-продажу передбачено, що сторони, відповідно до ст. 259 ЦК України, домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором.
Крім цього, сторони, відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за даним договором, здійснюється без обмеження строку.
Розрахунок пені від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача-2 пені від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 2 801, 21 грн.
Крім того, позивач просить стягнути із відповідача-2 інфляційні збитки від суми основної заборгованості за періоди прострочення відповідачем-2 виконання обов'язку по оплаті товару з вересня 2009 р. по квітень 2011 р. всього на загальну суму 1 558, 67 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок інфляційних збитків від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача-2 інфляційних збитків від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 1 558, 67 грн.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, позивач просить суд покласти на відповідачів понесені ним витрати на послуги адвоката у розмірі 600, 00 грн.
Пунктом 6.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.
Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.
За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.
Понесені позивачем витрати на послуги адвоката у розмірі 600, 00 грн. підтверджуються договором № 24-11/122 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 24.12.2012 р., укладеним між ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс" та адвокатом Грищенком О. М., актом б/н від 24.12.2012 р. прийому-передачі документів, актом від 19.06.2013 р. здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги), свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 3888 від 29.10.2009 р., платіжним дорученням № 177 від 24.12.2012 р. на суму 600, 00 грн., наявними у матеріалах справи.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідачів.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю „ПК Трейдсервісгруп" (ідентифікаційний код 38267861), Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма імені Степана Олійника" (ідентифікаційний код 30130062) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Ніко-Тайс" (ідентифікаційний код 38039872) 460 (чотириста шістдесят) грн. 23 (двадцять три) коп. 3 % річних та судові витрати 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 (п'ятдесят) коп. судового збору, 600 (шістсот) грн. 00 (нуль) коп. витрат на послуги адвоката.
3. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма імені Степана Олійника" (ідентифікаційний код 30130062) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Ніко-Тайс" (ідентифікаційний код 38039872) 2 801 (дві тисячі вісімсот одна) грн. 21 (двадцять одна) коп. пені, 1 558 (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 67 (шістдесят сім) коп. інфляційних збитків.
Суддя В. М. Бацуца
Повний текст рішення підписаний
16 вересня 2013 р.