ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/17906/13 09.10.13
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес"
до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "СТАТУС"
про стягнення 24 490,00 грн.
Суддя Трофименко Т.Ю.
Представники:
Від позивача: Любаренко М.П. по довіреності № 407 від 06.12.2012р.
Від відповідача: не з'явився
Обставини справи:
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Брокбізнес" звернулось до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус» у розмірі 24 490,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем згідно договору добровільного страхування наземного транспорту внаслідок дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля, а тому позивачем відповідно законодавства України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, враховуючи те, що цивільна відповідальність власника транспортного засобу, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована відповідачем.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2013р. порушено провадження у справі № 910/17906/13, розгляд якої призначено у судовому засіданні на 09.10.2013 р. за участю представників сторін.
27.09.2013р. через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшов письмовий відзив на позов, відповідно до якого Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Статус» заперечує проти задоволення заявлених позовних вимог в повному обсязі з огляду на наступне.
19.05.2009р. о 22 год. ЗО хв. по вул. Артема у м. Донецьку сталося зіткнення автомобілів: «Nissan Maxima», д/н АН487АК, під керуванням водія Колесника Олександра Сергійовича та автомобіля «Honda Civik», д/н АН4300ЕН, під керуванням водія Пешего Максима Ігоревича.
ПрАТ «СК «Брокбізнес», виконуючи свої договірні зобов'язання перед страхувальником (Пешою Іриною Анатоліївною), виплатило страхове відшкодування за її письмовою заявою, в сумі - 33356,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5877 від 06.07.2009р., та звернулась до суду з позовом про стягнення коштів в порядку регресу.
Відповідно до Постанови Калінінського районного суду м. Донецька від 08.12.2009 № 3-2015/2009 провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП у відношенні Колесника Олександра Сергійовича закрито.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
При цьому, Постановою Калінінського районного суду м. Донецька від 08.12.2009 № 3-2015/2009 водія Колесника Олександра Сергійовича не визнано винним в ДТП, яка трапилась 19.05.2009р., внаслідок чого був пошкоджений транспортний засіб «Ноndа Сіvік», д/н АН4300ЕН. Інших доказів вини водія Колесника Олександра Сергійовича Позивач не надав.
Таким чином, підсумовуючи викладене, Позивач не надав належних та допустимих доказів винності водія Колесника Олександра Сергійовича в пошкодженні транспортного засобу «Honda Civik», д/н АН4300ЕН внаслідок ДТП, яка трапилась 19.05.2009р., в зв'язку з чим позовні вимоги є безпідставними.
Посилання позивача на ч. 2 ст. 264 ЦК України, згідно якої позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач, судом до уваги не приймаються виходячи з наступного.
Згідно положень ч. 2 ст. 264 ЦК України, якими встановлено, що позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ч. З ст. 264 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні Калінінського районного суду м. Донецька знаходилась цивільна справа № 0522/4251/2012 за позовом ПрАТ «СК «Брокбізнес» до Колесника Олександра Сергійовича про відшкодування збитків в порядку регресу в сумі 33356,00 грн.
25.04.2013р. рішенням апеляційного суду Донецької області № 22- ц/775/4082/13 позов ПрАТ «СК «Брокбізнес» до Колесника Олександра Сергійовича про відшкодування збитків в порядку регресу задоволено частково в сумі 10366,00 грн. (35356 грн. - 24990 грн.)
Можливість застосування ч. 2 та 3 ст. 264 ЦК України стосовно переривання позовної давності можливо лише у випадку пред'явлення позову до одного із кількох боржників не до будь-якого суду, а лише до компетентного суду. Крім того, з пред'явленням позову в установленому порядку до одного з кількох боржників переривається перебіг позовної давності щодо вимог до цього боржника. Так само, коли пред'явлено позов щодо частини вимоги (боргу), право на яку має позивач, перебіг позовної давності щодо цієї частини вимоги переривається і починає спливати заново. Що ж до вимог до інших боржників або частини боргу, які не охоплюються пред'явленим позовом, то позовна давність щодо них не переривається.
На підставі викладеного, позовна давність стосовно ПрАТ «СК «Статус» не переривається, оскільки позовні вимоги ПрАТ «СК «Брокбізнес» звернулося до господарського суду з позовом до належного відповідача - ПрАТ «СК «Статус» - лише 12.09.2013 р., посилання Позивача на незастосування судами положень ст. 264 ЦК України є безпідставним та необґрунтованим.
У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвалу суду про порушення провадження по справі представник відповідача отримав 23.09.2013р., що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції № 0103026327443. Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на адресу визначену за матеріалами справи.
Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
29.30.2008р. між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Брокбізнес» з однієї сторони та фізичною особою Пешою Іриною Анатолівною (надалі - Страхувальник) з другої сторони - був укладений Договір добровільного страхування автотранспорту № 006-24522, об'єктом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом марки «Ноndа Сіvік», реєстраційний номерний знак АН 4300 ЕН, 2008 року випуску.
Договором передбачено строк дії договору - з 01.10.2008р. і діє по 30.09.2009р.
20.05.2009 року на АЗС «Піт Стоп» по вул. Артема, 4 в місті Донецьку сталася дорожньо - транспортна пригода, в якій мало місце зіткнення автомобілів марки «Ніссан», реєстраційний номерний знак АН 4877 АК, під керуванням водія Колесника Олександра Сергійовича та автомобіля марки «Ноndа Сіvік», реєстраційний номерний знак АН 4300 ЕН під керуванням Пешего М.І.
Відповідно до Постанови Калінінського районного суду м. Донецька від 08.12.2009р. встановлено вину Колесника О.С. у скоєнні вищевказаного ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України.
Заочним рішенням Калінінського районного суду м. Донецька від 03.10.2012р., було задоволено позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» до Колесника О.С. про відшкодування матеріальної шкоди, а саме: з відповідача на користь позивача стягнуто в порядку регресу 35 356грн.
Рішенням апеляційного суду Донецької області від 25.04.2013р.заочне рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 03.10.2012р. скасовано. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» до Колесника О.С. про відшкодування матеріальної шкоди задоволено частково. Стягнуто з Колесника О.С. на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» страхове відшкодування у розмірі 10 366, 00 грн. В решті позовних вимог відмовлено.
З матеріалів справи вбачається, що цивільна-правова відповідальність Колесника Олександра Сергійовича, водія транспортного засобу марки «Ніссан», реєстраційний номерний знак АН 4877 АК, застрахована в Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус» що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
У відповідності до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 187/05, виконаного Суб'єктом підприємницької діяльності Баглюк А.В. (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 4773/06 від 29.04.2006р., свідоцтво про державну реєстрацію № 22660000000018986 від 21.12.2005р.), вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Ноndа Сіvік», реєстраційний номерний знак АН 4300 ЕН, в результаті ДТП, становить 35 976,00 грн.
03.07.2009р. позивачем складено страховий акт № 10944/1, відповідно до якого сума страхового відшкодування становить 35 356,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем сума страхового відшкодування в розмірі 33356,00 грн., за заявою страхувальника, була перерахована на розрахунковий рахунок авторемонтного підприємства, що підтверджується платіжним дорученням: № 5877 від 06.07.2009р.
Також з матеріалів справи вбачається, що позивач направив Приватному акціонерному товариству "Страхове товариство «Статус» регресну вимогу № 410-01/01 від 07.05.2011р. про виплату суми страхового відшкодування в розмірі 35356,00 грн., «Ніссан», реєстраційний номерний знак АН 4877 АК, Колесник О.С. застрахований обов'язковою цивільно-правовою відповідальністю власників наземних транспортних засобів у відповідача, що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідач вищезазначену заяву позивача залишив без відповіді.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що виплативши страхове відшкодування за договором майнового страхування, до нього перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, враховуючи те, що цивільна відповідальність власника транспортного засобу, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована відповідачем.
За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 24 490,00 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Стаття 979 Цивільного кодексу України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Вимогами ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" в редакції Закону України №2745-111 від 4 жовтня 2001 року страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.
Аб.1 ст.9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.
Аб.16 ст.9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Відповідно до статті 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Згідно із ст.27 Закону України „Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до Правил добровільного страхування транспортних засобів №19-1 (далі правила), які зареєстровані Міністерством фінансів України за №0602903, а саме п. 7.1.4 Страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку виплатити страхове відшкодування Страхувальнику у порядку та на умовах, що передбачені цими Правилами та договором страхування.
Відповідно до п. 2.2.1 Правил, страховим випадком визнається пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин (у т. ч. фар, дзеркал, стекол) внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно з п.п.9.1, 9.26 Правил страхування до складу страхового відшкодування (збитків, що компенсуються страхувальнику) входять витрати на приведення транспортного засобу у порядок та витрати на проведення експертної оцінки пошкоджень застрахованого транспортного засобу.
Відповідно до п. 9.17 Правил страхування страхове відшкодування може здійснюватись шляхом оплати страховиком вартості замінюваних частин, деталей і приладдя на аналогічні пошкодженим (за якістю і вартістю) та відновлюваного ремонту застрахованого транспортного засобу.
Позовна давність, за визначенням статті 256 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Отже, позовна давність є інститутом цивільного права і може застосовуватися виключно до вимог зі спорів, що виникають у цивільних відносинах, визначених у частині першій статті 1 ЦК України, та у господарських відносинах (стаття 3 Господарського кодексу України, далі -ГК України).
Загальна позовна давність, згідно ст. 257 Цивільного кодексу України, встановлюється тривалістю у три роки.
Як вбачається з платіжного доручення № 5877 ПрАТ «СК «Брокбізнес» виконало своє зобов'язання зі сплати страхового відшкодування 06.07.2009р.
Крім того, відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно ч. 6 ст. 261 ЦК України, за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.
Як вбачається з платіжного доручення № 5877 ПрАТ «СК «Брокбізнес» виконало своє зобов'язання зі сплати страхового відшкодування 06.07.2009р.
Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Таким чином, строк позовної давності ПрАТ «СК «Брокбізнес» закінчується 06.07.2012р.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Таким чином, перебіг позовної давності по стягненню позивачем з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус» страхового відшкодування в порядку регресу сплинув 06.07.2012р., в той час як позивач звернулася з позовом до суду лише 16.09.2013р.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Сплив позовної давності є самостійною підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України), незалежно від того, чи має місце порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
За вказаних обставин, враховуючи подану відповідачем заяву про застосування позовної давності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус» про стягнення 24 490,00 грн. задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 ГПК України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Повне рішення складено 14.10.2013р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Трофименко Т.Ю.