ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-31/17258-2012 09.10.13
За позовом Комунального підприємства «Чоколівське» Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр технічної безпеки», м. Київ
про стягнення 31 207,30 грн.
Головуючий суддя Трофименко Т.Ю. Судді: Спичак О.М. Гавриловська І.О.
Представники сторін:
від позивача:не з'явився
від відповідача:Цимай Р.С., дов. б/н від 15.04.2013 р.
Комунальне підприємство «Чоколівське» Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації (надалі - КП «Чоколівське») звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр технічної безпеки» (надалі - ТОВ «Центр технічної безпеки») про стягнення 31 207,30 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на виконання умов договору №3580 від 01.04.2008 р. було надано відповідачу послуги з утримання будинку та прибудинкової території (експлуатаційні витрати) та технологічного обслуговування внутрішньобудинкових теплових та інженерних мереж, натомість відповідач свого грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг належним чином не виконав, в зв'язку з чим за ним виникла заборгованість у розмірі 22 247,24 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 6 555,82 грн., інфляційних втрат у розмірі 1 358,70 грн. та 3% річних у розмірі 1 045,54 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.12.2012 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 20.12.2012 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва 20.12.2012 р. у зв'язку із неявкою представника позивача та необхідністю витребування додаткових доказів по справі, розгляд справи відкладено до 15.01.2013 р.
09.01.2013 р. представником відповідача через загальний відділ суду було подано відзив на позовну заяву згідно змісту якого відповідач проти позовних вимог заперечує та просить залишити їх без задоволення посилаючись на те, що у відповідача ні оригіналу ні копії Договору №3580 від 01.04.2008 р. в наявності не було внаслідок чого передбачені ним послуги не надавались, а їх оплата не здійснювалась. Крім того, відповідач зазначає, що позивачем не було отримано жодного рахунку так як адреса вказана в договорі є невірною, а також вказує на відсутність в приміщенні відповідача опалення та водопостачання. Також відповідач вказує на те, що Договір №3580 від 01.04.2008 р. по-перше, було укладено за два місця до передачі приміщення відповідачу в орендне користування, по-друге, Договір було підписано за допомогою факсимільного відтворення підпису та по-третє, строк дії Договору скінчився 01.04.2010 р., оскільки умовами вказаного договору не передбачено його багаторазової пролонгації.
Ухвалою господарського суду міста Києва 15.01.2013 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача, невиконанням сторонами вимог ухвал суду, розгляд справи відкладено до 31.01.2013 р.
В судовому засіданні 31.01.2013 р. представником відповідача було подано письмові пояснення згідно змісту яких відповідач додатково зазначив, що не погоджується із розрахунком позовних вимог адже вартість експлуатаційних витрат, що вказана в рахунках значно перевищує вартість таких послуг вказану в Договорі, а така послуга, як «відшкодування витрат за технологічне обслуговування внутрішньобудинкових теплових та інженерних мереж» взагалі відповідачу не надавалась, оскільки в п. 2.7 Договору проставлено прочерк, тобто між сторонами не досягнуто домовленості щодо надання та оплати такої послуги. Крім того, відповідач не погоджується із розрахунками пені, індексу інфляції та 3% річних посилаючись на не дотримання позивачем під час здійснення розрахунку пені вимог ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та вказує на сплив строку позовної давності щодо вимог про стягнення пені. Стосовно вимог про стягнення індексу інфляції та 3% річних відповідач зазначив, що їх нараховано позивачем після закінчення строку дії Договору, а саме після 01.04.2010 р., а 3% річних взагалі не повинні нараховуватись так як Договором передбачений інший розмір процентів.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.01.2013 р. у зв'язку із неявкою представника позивача та необхідністю витребування додаткових доказів, розгляд справи відкладено до 15.02.2013 р.
Розпорядженням виконуючого обов'язки Голови господарського суду міста Києва від 15.02.2013 р. у зв'язку із перебуванням судді Жагорнікової Т.О. на лікарняному, справу №5011-31/17258-2012 передано судді Ващенко Т.М. для її подальшого розгляду.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.02.2013 р. суддею Ващенко Т.М. прийнято до провадження справу №5011-31/17258-2012, розгляд справи призначено на 21.03.2013 р.
Розпорядженням виконуючого обов'язки Голови господарського суду міста Києва від 18.02.2013 р. справу №5011-31/17258-2012 передано на розгляд судді Жагорніковій Т.О. у зв'язку із її виходом з лікарняного.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.02.2013 р. суддею Жагорніковою Т.О. справу №5011-31/17258-2012 прийнято до свого провадження.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.03.2013 р. (з урахуванням ухвали суду від 21.03.2013 р. про виправлення описки) у зв'язку із неявкою представника позивача та необхідністю витребування додаткових доказів, розгляд справи відкладено до 18.04.2013 р.
В судовому засіданні 18.04.2013 р. представником позивача було подано письмові пояснення в тексті яких позивач вказав, що дійсно нарахування вартості відшкодування мереж було здійснено помилково у зв'язку із чим позивачем зменшено суму основної заборгованості до 21 435,98 грн. Крім того, позивачем було подано розрахунок згідно якого останній просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 6 344,98 грн., інфляційних втрат у розмірі 1 305,52 грн. та 3% річних у розмірі 1 005,47 грн. Проти тверджень відповідача викладених у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях до відзиву поданих в судовому засіданні 31.01.2013 р. заперечив та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.04.2013 р. вирішено здійснювати колегіальний розгляд справи.
18.04.2013 р. суддя Жагорнікова Т.О. звернулась до виконуючого обов'язки Голови господарського суду міста Києва із заявою про призначення колегіального розгляду справи.
Розпорядженням виконуючого обов'язки Голови господарського суду міста Києва від 18.04.2013 р. для здійснення колегіального розгляду справи призначено наступних суддів: Жагорнікова Т.О. (головуючий), Спичак О.М., Цюкало Ю.В.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.04.2013 р. колегією суддів справу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 28.05.2013 р.
Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 28.05.2013 р. у зв'язку із перебуванням судді Жагорнікової Т.О. у відрядженні, справу №5011-31/17258-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: Ващенко Т.М. (головуючий), Спичак О.М., Цюкало Ю.В.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.05.2013 р. колегією суддів справу №5011-31/17258-2012 прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 14.06.2013 р.
Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 10.06.2013 р. у зв'язку із поверненням судді Жагорнікової Т.О. з відрядження справу №5011-31/17258-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: Жагорнікова Т.О. (головуючий), Спичак О.М., Гавриловська І.О.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.06.2013 р. колегією суддів справу №5011-31/17258-2012 прийнято до свого провадження.
В судовому засіданні 14.06.2013 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 10.07.2013 р.
Під час перебування справи на розгляді в суді позивач, користуючись передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правами, через канцелярію до суду 05.07.2013 р. подав заяву про зменшення позовних вимог, з якої вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача суму основної заборгованості у розмірі 21 435,98 грн., інфляційні витрати у розмірі 1 305,52 грн., 3% річних у розмірі 1 005,47 грн. та пені у розмірі 6 344,98 грн. на загальну суму 30 091,95 грн.
У зв'язку із перебуванням суддів Жагорнікової Т.О. у відпустці, розпорядженням заступника голови господарського суду Києва від 10.07.2013 р. справу було передано на розгляд колегії суддів у складі: Цюкало Ю.В. (головуючий), Спичак О.М., Гавриловська І.О.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.07.2013 р., на підставі ст. 69, 86 Господарського процесуального кодексу України, прийнято справу до провадження колегією суддів у складі: Цюкало Ю.В. (головуючий), Спичак О.М., Гавриловська І.О. та призначено розгляд справи на 09.08.2013 р.
У зв'язку із перебуванням суддів Спичака О.М. у відпустці, розпорядженням голови господарського суду Києва від 09.08.2013 р. справу було передано на розгляд колегії суддів у складі: Цюкало Ю.В. (головуючий), Гавриловська І.О., Літвінова М.Є.
Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва від 30.08.2013р., у зв'язку з перебуванням суддів Цюкало Ю.В. у відпустці та поверненням судді Спичака О.М. із відпустки, справу № 5011-31/17258-2012, передано на розгляд колегії суддів Жагорнікова Т.О. (головуюча), Гавриловська І.О., Спичак О.М.
Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва від 30.08.2013 р. справу № 5011-31/17258-2012 передано уповноваженій особі для здійснення повторного автоматичного розподілу, у зв'язку з тривалою непрацездатністю судді Т.О. Жагорнікової.
Автоматизованою системою документообігу справу розподілено судді Трофименко Т.Ю.
Ухвалою від 03.09.2103р. справа № 5011-31/17258-2012 прийнята до провадження колегії суддів Трофименко Т.Ю. (головуюча), Спичак О.М. , Гавриловська І.О. та призначено до розгляду на 25.09.2103р.
Судовому засіданні 25.09.2103р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі із врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав викладених в письмовому відзиві.
В судовому засіданні 25.09.2103р. оголошувалась перерва до 09.102.103р., відповідно до ст.. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Після оголошеної перерви представник позивача судове засідання не з»явився.
У судовому засіданні 09.10.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
01.04.2008 р. між КП «Чоколівське» та ТОВ «Центр технічної безпеки» укладено договір №3580 про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь в витратах по утриманню будинку та прибудинкової території (надалі - «Договір»).
В розділі 1 Договору визначено, що предметом договору є надання виконавцем за плату орендарю (власнику) комунальних послуг (холодне, гаряче водопостачання, центральне опалення і водовідведення) в приміщення, будівлю загальною площею 317,9 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мартиросяна, 18 (підвал) і участь орендаря (власника), в витратах по утриманню будинку і прибудинкової території.
Розділом 2 Договору визначено, що орендар (власник) щомісячно сплачує виконавцю вартість фактично отриманих комунальних послуг згідно виставлених постачальниками табуляграм. Розрахунки за отримані комунальні послуги здійснюються за діючими тарифами, встановленими відповідними державними органами.
Крім плати за комунальні послуги орендар (власник) сплачує виконавцю експлуатаційні витрати, розмір яких на день укладення договору становить 241,60 грн. на місяць.
Згідно п. 5.1 Договору строк дії договору встановлено з 01.04.2008 р. до 01.04.2009 р. Дія договору продовжується на наступний строк, якщо жодна із сторін до його закінчення не попередить інші сторони про припинення договору (п. 5.2 Договору).
Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.
Судом встановлено, що за щомісячні періоди надання послуг з 01.08.2009 р. по 30.11.2012 р. включно позивачем безперебійно нараховувались та виставлялись відповідачу рахунки на оплату витрат по утриманню будинку і прибудинкової території, згідно з Договором.
Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання за Договором не виконав, внаслідок чого за період з 01.08.2009 р. по 30.11.2012 р. у відповідача виникла заборгованість за Договором, яка на день подання позову складала 21 435,98 грн. (з урахуванням зменшення позовних вимог), що підтверджується рахунками фактури та довідкою про розрахунок основного боргу.
Спір у справі виник у зв'язку із неналежним виконанням, на думку позивача, відповідачем грошового зобов'язання по оплаті витрат з утримання будинку і прибудинкової території.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Вказаний договір є договором про надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Матеріалами справи підтверджується надання позивачем відповідачу послуг за Договором на суму 21 435,98 грн. за спірний період.
Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 4.1. договору, орендар (власник) повинен сплачувати всі платежі, які передбачені цим договором, незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно, до 1 числа місяця, наступного за звітним.
В порушення вказаного пункту Договору відповідач свого зобов'язання з оплати наданих послуг у встановлений строк належним чином не виконав у зв'язку із чим станом на момент винесення рішення у справі заборгованість відповідача становить 21 435,98 грн.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 21 435,98 грн. підтверджується матеріалами справи. Заборгованість у вказаному розмірі відповідачем не спростована, доказів її погашення відповідачем не надано.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості за надані послуги у розмірі 21 435,98 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем з посиланнями на п. 4.2 Договору №3580 від 01.04.2008 р. та Закон України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» нараховано відповідачу пеню в розмірі 1% належної до сплати суми за кожен день прострочення у розмірі 6 344,98 грн. за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по оплаті наданих з грудня 2011 р. по листопад 2012 р.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Як вбачається з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 4.2 Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату платежів, які передбачені цим Договором, нараховується пеня в розмірі 1 % від суми боргу за кожний день затримки платежів, але не більше 100 % від суми боргу.
Правовідносини між сторонами даного спору виникли у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг якими є результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби, зокрема, юридичної особи у забезпеченні теплової енергії, то до цих правовідносин має застосовуватися положення спеціального нормативного-правового акта, а саме Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", який регулює ці відносини.
Частиною 2 статті 1 вказаного Закону встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності, за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.
Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та вважає за можливе задовольнити вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 6 344,98 грн.
Щодо стягнення суми 3% річних та інфляції, суд зазначає наступне.
Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Положення вказаної норми не передбачають можливості вибіркового обрання особою індексів інфляції за окремі періоди в межах заявленого періоду за який нараховуються інфляційній, а тому мають враховуватися всі індекси інфляції (в т.ч. з від'ємним значенням). Наведене додатково підтверджується листом Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р.
Аналогічні висновки містяться в постановах Вищого господарського суду України від 27.01.2011 р. у справі №37/345 та від 28.02.2011 р. у справі №37/340.
Із поданого розрахунку вбачається, що позивачем неправомірно не врахований індекси інфляції за квітень, травень, червень, липень 2010 р.; за липень, серпень 2011 р. та травень, червень, липень, серпень 2012 р., які мають від'ємне значення, а тому з урахуванням викладеного за перерахунком суду розмір інфляційної складової боргу становить 1 032,99 грн.
Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та вважає за можливе задовольнити вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1 005,47 грн.
Стосовно посилань відповідача на те, що Договір №3580 від 01.04.2008 р. підписано за допомогою механічного відтворення підпису суд відзначає наступне.
У відповідності до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 цього кодексу.
Частиною 4 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин має вчинятись у формі, встановленій законом.
Статтею 218 Цивільного кодексу України встановлено, щ недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.
Таким чином, недодержання сторонами вимог частини 4 ст. 203 Цивільного кодексу України не тягне за собою недійсність правочину.
Крім того, відповідач вказує, що в розрахунку суми заборгованості вказується про надання послуг з водо- теплопостачання та водовідведення та участь в витратах по утриманню будинку та прибудинкової території у розмірі 604,78 грн., проте, такі твердження відповідача є помилковими, оскільки в наданому позивачем розрахунку вказується сума з відшкодування витрат по утриманню будинку та прибудинкової території, яка може коригуватися без додаткового погодження сторін в залежності від фактичних витрат в звітному періоді.
Вимог стосовно водо- теплопостачання та водовідведення позивачем не заявлялось.
Твердження відповідача щодо припинення дії договору судом відхиляються з наступних підстав.
Статтею 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Згідно п. 5.3 Договору одностороння відмова від виконання умов договору не допускається.
Відповідачем доказів, які б підтверджували розірвання Договору №3580 від 01.04.2008 р. не надано та матеріали справи таких доказів не містять, а тому у відповідності із п. 5.2 Договору його дія продовжується на кожний наступний строк та на тих самих умовах.
Крім того, обов'язок відповідача сплачувати витрати на утримання будинку та прибудинкової території передбачено Законом України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій».
Статтею 1 вказаного Закону встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території.
Як вбачається з матеріалів справи (Договору купівлі-продажу від 29.08.2008 р.) відповідач є власником приміщення, що розташоване за адресою м. Київ, вул. Мартиросяна, 18.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «Центр технічної безпеки» на користь КП «Чоколівське» заборгованості у розмірі 21 435,98 грн., пені у розмірі 6 344,98 грн., 3% річних у розмірі 1 005,47 грн. та індексу інфляції у розмірі 1 032,99 грн.
У задоволенні позову в частині стягнення інфляційної складової боргу у розмірі 272,53 грн. необхідно відмовити.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр технічної безпеки» (04114, м. Київ, вул. Макіївська, 8 н/п 127; ідентифікаційний код 33635083) на користь Комунального підприємства «Чоколівське» Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації (03087, м. Київ, вул. Волинська, 4А; ідентифікаційний код 35756971) заборгованість у розмірі 21 435 (двадцять одна тисяча чотириста тридцять п'ять) грн. 98 коп., пеню у розмірі 6 344 (шість тисяч триста сорок чотири) грн. 98 коп., 3% річних у розмірі 1 005 (одна тисяча п'ять) грн. 47 коп., індексу інфляції у розмірі 1 032 (одна тисяча тридцять дві) грн. 99 коп. та судовий збір у розмірі 1 537 (одна тисяча п'ятсот тридцять сім) грн. 92 коп.
Видати наказ.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 14.10.2013р.
Головуючий суддя Т.Ю.Трофименко
Судді О.М. Спичак
І.О. Гавриловська