Рішення від 02.10.2013 по справі 910/13758/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №910/13758/13 02.10.13

За позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"

до Всеукраїнського державного спеціалізованого видавництва "Українська енциклопедія" ім. Бажана

про стягнення 205 312,82 грн.

Суддя Цюкало Ю.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Жидейкіна Н.Д. - (представник за довіреністю);

від відповідача: Волченко А.М. - (представник за довіреністю);

В судовому засіданні 02 жовтня 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

18.07.2013 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява №155/1/11-2919 від 07.06.2013 Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" до Всеукраїнського державного спеціалізованого видавництва "Українська енциклопедія" ім. Бажана про стягнення 205 312,82 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2013 суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 14.08.2013.

13.09.2013 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла заява від позивача "Про збільшення позовних вимог на суму 26 261,01 грн." (в порядку ст. 2, 22 Господарського процесуального кодексу України).

В судовому засіданні 14.08.2013 оголошено перерву до 18.09.2013 на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні, призначеному на 18.09.2013 оголошено перерву до 02.10.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2013 продовжено строк вирішення спору на 15 днів на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

В судове засідання, признаечене на 02.10.2013, зявились представники сторін та надали усні пояснення по суті спору.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, представник відповідача щобдо задоволення позовних вимог заперечував.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.07.2002 між КП "Київжитлоспецексплуатація" та Всеукраїнським державним спеціалізованим видавництвом "Українська енциклопедія" ім. М.П. Бажана укладено договір оренди № 10/0201 нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, відповідно до якого передається в оренду нежиле приміщення площею 1214,10 кв. м в будинку №51 літер. «А» на вул. Богдана Хмельницького у м. Києві.

Відповідно до змін до договору оренди від 15.07.2002 № 10/0201 строк дії договору встановлено по 24.05.2007.

Згідно з п. 6.3 договору оренди від 15.07.2002 № 10/0201 після закінчення строку дії договору приміщення має бути передане орендодавцю (Позивачу) за актом. Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі закінчення строку дії договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцю об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Позивач зазначає, що всупереч умов договору, Відповідач продовжує користуватись зазначеним нежилим приміщенням після припинення дії договору оренди, при цьому не сплачуючи платежів в повному обсязі за фактичне користування приміщенням і має заборгованість за період з 01.04.2011 по 31.05.2013 в сумі 205 312 грн. 82 коп.

Згідно з п.6.3. договору оренди від 15.07.2002 № 10/0201 після закінчення строку дії договору орендоване приміщення має бути звільненим і передано Орендодавцю за актом. За час фактичного користування об'єктом оренди після припинення дії даного договору до передачі приміщення за актом,Орендар зобов'язаний внести плату за користування приміщенням в розмірі орендної плати. Відповідач зобов'язаний був сплачувати незалежно від наслідків господарської діяльності орендні платежі своєчасно (щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця).

Позивач зазначає, що Відповідач не виконував зобов'язання, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 205 312 грн. 82 коп.

Відповідачу була направлена вимога від 27.05.2013 (вих. № 155/1/11- 2664) про сплату заборгованості. Зазначена вимога Відповідачем залишена без задоволення.

На підставі вищезазначеного позивач звернувся до суду за захистом порушених прав та просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 205 312,82 грн.

13.09.2013 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла заява від позивача «Про збільшення позовних вимог на суму 26 261,01 грн.».

В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначає, що відповідач після подачі позовної заяви не сплачував належні платежі у встановленому розмірі, тому за період з 01.04.2011 - 31.07.2013 заборгованість збільшилась на суму 15 583,64 грн.

Крім того, на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України у зв'язку з простроченням грошових зобов'язань, відповідачу нараховано від простроченої суми 3% річних, що становить 10 677,37 грн. Загальна сума, на яку збільшено позовні вимоги, складає 26 261,01 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2013 суд зобов'язував відповідача надати письмовий відзив на позов із зазначенням доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини, та нормативно-правове обґрунтування своїх заперечень.

Однак, всупереч вимог суду відповідач відзиву на позовну заяву не надав та не надіслав.

В судовому засіданні, 02.10.2013 представник відповідача надав додаткові документи для долучення до матеріалів справи та надав усні пояснення по суті спору, з чого вбачається, що відповідач не погоджується з розрахунком позивача суми боргу та надає відомості про індекс інфляції в Україні за 2013 рік.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як відомо з матеріалів справи, 15.07.2002 між КП "Київжитлоспецексплуатація" та Всеукраїнським державним спеціалізованим видавництвом "Українська енциклопедія" ім. М.П. Бажана укладено договір оренди № 10/0201 нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, відповідно до якого передається в оренду нежиле приміщення площею 1214,10 кв. м в будинку №51 літер. «А» на вул. Богдана Хмельницького у м. Києві.

Відповідно до п. 1.3 Договору, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

На момент укладення договору оренди місячний розмір оплати, згідно розрахунку та п. 1.3. Договору оренди №10/0201, складав з 24.05.2001 до 05.07.2001 - 2 197,52 грн., з 05.07.2001 - 2 214,51 грн. (без ПДВ), яку орендар сплачував систематично та в повному розмірі до 2009 року.

Відповідно до п. 15 Методики розрахунку і порядку використання орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 05.07.2001 №366/1342, яка діяла на момент укладення договору оренди, передбачено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, у зв'язку з чим щомісячні нарахування плати за користування майном комунальної власності територіальної громади м. Києва зростають.

Відповідно до п. 1.3. Договору, за користування комунальними послугами (центральним опаленням, експлуатаційними та іншими послугами) орендар сплачує орендодавцю по фактичних витратах.

Відповідно до умов Договору, орендна плата сплачується орендарем, починаючи з дати фактичного використання об'єкту оренди, згідно акту приймання-передачі.

Пунктом 1.4. Договору сторони передбачили, що орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

Пунктом 2.3. Договору встановлено, що орендар зобов'язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі, незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до змін до договору оренди від 15.07.2002 № 10/0201 строк дії договору встановлено по 24.05.2007.

Судом перевірено розрахунок заборгованості відповідача на підставі Довідки заборгованості про нарахування і надходження платежів за фактичне користування нежилим приміщенням та встановлено, що такий розрахунок відповідає нормам чинного законодавства, а позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню.

Станом на час розгляду справи доказів сплати Орендарем Орендодавцю суми заборгованості до суду не представлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок трьох процентів річних від простроченої суми у сумі 10 677,37 грн. перевірено судом та встановлено, що наданий розрахунок відповідає нормам чинного законодавства, зокрема вимогам вказаної статті.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Господарсько-процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 35 Господарсько-процесуального кодексу України встановлено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішені інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином суд приходить до висновку, що позивачем належними та допустимими доказами доведено прострочення виконання відповідачем зобов'язання за договором оренди та наявну заборгованість.

Щодо доводів відповідача слід зазначити наступне. Як відомо з матеріалів справи, відповідно до п. 15 Методики розрахунку і порядку використання орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 05.07.2001 №366/1342 та п. 1.3. Договору оренди передбачено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. З наданого відповідачем розрахунку вбачається, що всупереч норм чинного законодавства та умов договору у додатковому розрахунку відповідач використовував індекс інфляції не за поточний, а за наступний місяць. З огляду на вищезазначене, доводи відповідача є необгрунтованими, та такими, що не спростовують тверджень позивача.

Враховуючи все вищевикладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що доказів сплати заборгованості відповідачем станом на час розгляду даної справи до суду не представлено, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме: стягнення основного боргу у сумі 220 896,46 грн. та 3% річних у сумі 10 677,37 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Всеукраїнського державного спеціалізованого видавництва «Українська енциклопедія» ім. М.П. Бажана (юр. адреса: 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 51, р/р №26002000031461 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, код ЄДРПОУ 05428286), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А, р/р 2600067759 у АБ «Укргазбанк», м. Києва, МФО 320478, код ЄДРПОУ 03366500), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: заборгованість у сумі 220 896,46 грн. (двісті двадцять тисяч вісімсот дев'яносто шість гривень 46 копійок); 3% річних у сумі 10 677,37 грн. (десять тисяч шістсот сімдесят сім гривень 37 копійок) та судовий збір у сумі 4 631,48 грн. (чотири тисячі шістсот тридцять одна гривня 48 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 10.10.2013.

Суддя Ю.В. Цюкало

Попередній документ
34118374
Наступний документ
34118378
Інформація про рішення:
№ рішення: 34118375
№ справи: 910/13758/13
Дата рішення: 02.10.2013
Дата публікації: 16.10.2013
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: