ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/14696/13 09.10.13
Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Козаковій І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна"
до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"
провідшкодування шкоди в порядку регресу 8 100,05 грн
Представники:
від Позивача: Новіцький А.О. (представник за довіреністю);
від Відповідача: не з'явились
Товариство з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (надалі також - «Відповідач») про відшкодування шкоди в порядку регресу 8 100,05 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" на підставі Договору добровільного комплексного страхування наземного транспорту № 2501.00.0214920 від 24.06.2011 року та Додаткової угоди № 6 від 06.12.2011 року внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплатило страхове відшкодування власнику автомобіля «Volkswagen», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому Позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотньої вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.
Позивач зазначає, що відповідальність водія транспортного засобу «Hyundai», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, яким скоєно ДТП, застрахована у Відповідача на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/6166192, а тому Позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на Відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2013 року порушено провадження у справі № 910/14696/13, призначено розгляд справи на 19.08.2013 року.
За розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва Бойко Р.В. від 19.08.2013 року з метою дотримання процесуальних строків, керуючись п. 2.6. рішення зборів суддів господарського суду міста Києва від 03.02.2011р. (протокол №1 від 03.02.2011р.) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України, справу № 910/14696/13 передано для розгляду судді Літвіновій М.Є. у зв'язку з перебуванням судді Шаптала Є.Ю. на лікарняному.
За розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 30.08.2013 року справу № 910/14696/13 передано для розгляду судді Шаптала Є.Ю. у зв'язку з поверненням з лікарняного.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2013р. справу № 910/14696/13 прийнято до провадження суддею Шаптала Є.Ю., розгляд справи призначено на 23.09.2013 року.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 20.09.13 р. № 04-1/702 призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/14696/13 у зв'язку з обранням судді Шаптала Є.Ю. на посаду судді Київського апеляційного господарського суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2013 року справу № 910/14696/13 прийнято до провадження суддею Чинчин О.В., розгляд справи призначено на 09.10.2013року.
В судовому засіданні 09.10.2013 року представник Позивача надав суду усні пояснення по суті позовних вимог. Відповідач в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належними чином, що підтверджується Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 30.09.2013 року.
Приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.
Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
У судовому засіданні 09 жовтня 2013 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.
Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
24 червня 2011 року між Товариством з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" (Страховик) та Дочірнім підприємством «ВАЙЛЛАНТ ГРУПА УКРАЇНА» (Страхувальник) укладено Договір добровільного комплексного страхування наземного транспорту № 2501.00.0214920.
06 грудня 2011 року між Товариством з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" (Страховик) та Дочірнім підприємством «ВАЙЛЛАНТ ГРУПА УКРАЇНА» (Страхувальник) укладено Додаткову угоду № 6 до Договору добровільного комплексного страхування наземного транспорту № 2501.00.0214920, предметом якої, зокрема, є страхування транспортного засобу «Volkswagen», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
Як вбачається з матеріалів справи, 10.07.2012 року на вулиці Городоцька-Озаркевича в м. Львові відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Volkswagen», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5 та транспортного засобу «Hyundai», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_6.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований Позивачем автомобіль «Volkswagen», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
Постановою Трускавецького міського суду від 27.07.2012 року у справі №1324/1518/12 ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу у сумі 340 гривень 00 копійок.
Відповідно до Звіту № 652/12 про оцінку автомобіля «Volkswagen», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, складеного суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_7, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Volkswagen», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 7 346 гривень 67 копійок.
На підставі Страхового Акту № 250100-9937-12 Позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 8 610 гривень 05 копійок, що підтверджується платіжним дорученням № 5538 від 02 серпня 2012 року.
Відповідно до інформації з централізованої бази даних МТСБУ, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Hyundai», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, на момент настання страхової події була застрахована Відповідачем на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/6166192, розмір франшизи згідно з вказаним Полісом складає 510 гривень 00 копійок.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач посилається на те, що Відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язаний відшкодувати суму матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, розмір якої становить 8 100,05 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Положення статті 22 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Також, статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем на виконання зобов'язань за Договором добровільного комплексного страхування наземного транспорту № 2501.00.0214920 відшкодовано на користь страхувальника 8 610 гривень 05 копійок.
Таким чином, до Позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 визначено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).
Вина особи, яка керувала транспортним засобом «Hyundai», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 встановлена у судовому порядку Постановою Трускавецького міського суду від 27.07.2012 року у справі №1324/1518/12.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.
Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.
Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (абзац 16 статті 9 Закону України „Про страхування").
Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до пункту 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
В статті 1191 Цивільного кодексу України зазначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.
Відповідно до статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Статтею 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Враховуючи визначені Полісом № АА/6166192 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість відновлювального ремонту автомобіля «Volkswagen», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, Відповідач зобов'язаний відшкодувати Позивачу витрати в розмірі 6 836 (шість тисяч вісімсот тридцять шість) гривень 67 копійок (7 346 гривень 67 копійок вартість відновлювального ремонту автомобіля «Volkswagen», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу - 510 гривень 00 копійок франшиза за Полісом № АА/6166192).
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" - задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (02081, м. Київ, Дарницький район, вул. Здолбунівська, будинок 7-Д, ідентифікаційний код 00034186) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" (04107, м. Київ, вулиця Багговутівська, 8/10, ідентифікаційний код 32253696) 6 836 (шість тисяч вісімсот тридцять шість) гривень 67 копійок.
3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (02081, м. Київ, Дарницький район, вул. Здолбунівська, будинок 7-Д, ідентифікаційний код 00034186) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" (04107, м. Київ, вулиця Багговутівська, 8/10, ідентифікаційний код 32253696) 1 452 (одну тисячу чотириста п'ятдесят дві) гривні 15 копійок судового збору.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата складання та підписання повного тексту рішення 10 жовтня 2013 року.
Суддя О.В. Чинчин