номер провадження справи НОМЕР_2/1/13
04.10.2013 Справа № 908/2495/13
Суддя Господарського суду Запорізької області Смірнов О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/2545/13
за позовом: Прокурора Чернігівського району в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах: Комунального підприємства «Чернігівське виробниче управління житлово-комунального господарства», смт. Чернігівка
до першого відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, смт. Чернігівка
до другого відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, смт. Чернігівка
про визнання недійсним договору оренди № 1 від 01.02.2007р.
за участю представників сторін:
від позивача- не з'явився;
від першого відповідача - ОСОБА_1, особисто;
від другого відповідача - ОСОБА_3, довіреність б/н від 09.09.2013р.;
від прокуратури - Красних О.О., посвідчення №013462 від 03.12.2012р.
За клопотанням сторін, з урахуванням виняткових обставин справи, строк слухання спору по даній справі було продовжено додатково на 15 (п'ятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України і знайшло своє відображення у процесуальних документах суду згідно вимог ст. 81-1 ГПК України.
СУТЬ СПОРУ: Прокурор Чернігівського району в інтересах держави в особі Комунального підприємства «Чернігівського Виробничого управління житлово-комунального господарства» звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про:
· визнання договору оренди приміщень площею 12 кв. м. та 18 кв. м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 недійсним;
· зобов'язання Фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повернути Комунальному підприємству «Чернігівське виробниче управління житлово-комунального господарства» приміщення площею 12 кв. м. та 18 кв. м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1
Позивач підтримав позов прокурора, та зазначив про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.
Відповідачі по справі, в порядку ст. 59 ГПК України, надали суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнали з наступних підстав:
· спірний договір оренди приміщення № 1 від 01.02.2007р. укладений з додержанням вимог чинного законодавства;
· відповідно до ст. 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», п. 19-22 Методики оцінки об'єктів оренди, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України № 629 від 10.08.1995 року, незалежна оцінка майна, що передається в оренду, здійснюється на замовлення орендодавця - власника майна, що передається в оренду до укладення договору оренди;
· згідно з ч. 2 ст. 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить на законних підставах або у яких майно, перебуває на законних підставах, тобто замовником оцінки майна є Чернігівська селищна рада та Комунальне підприємство «Чернігівське виробниче управління житлово-комунального господарства»;
· після укладання договору оренди приміщень готелю «ІНФОРМАЦІЯ_1» № 1 від 01.02.2007р., відповідачами було замовлено незалежну оцінку орендованих приміщень, вартість яких, станом на 2013 рік, складає 12273, 00 грн.;
· місячна орендна плата за майно, з урахуванням проведеної його оцінки є меншою, ніж та, яка врегульована умовами договору.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, приймаючи до уваги позицію прокурора, доводи позивача та заперечення відповідача, суд встановив:
Позов мотивовано тим, що 01.02.2007 року між Комунальним підприємством «Чернігівське виробниче управління житлово-комунального господарства», далі Орендодавець, та Фізичними особами - підприємцями ОСОБА_1 та ОСОБА_2, далі Орендарі, був укладений Договір № 1 оренди приміщень у готелі «ІНФОРМАЦІЯ_1», далі Договір, предметом якого є передання в оренду кімнат № НОМЕР_1, загальною площею 12 кв. м., та № НОМЕР_2, загальною площею 18 кв. м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1. Вказані кімнати надаються під перукарню.
Строк орендного договору встановлений у п. 4 Договору, із урахуванням змін, внесених Додатковою угодою № 2 від 05.01. 2011 року, а саме з 01.02.2007 року по 31.12.2007 року. Договір вважається щорічно продовженим на наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодна із сторін не висловила наміру внести до нього зімни, доповнення, або розірвати.
Орендна плата, згідно з п. 5 Договору, визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за перший місяць - лютий в сумі 342, 72 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Умовами пункту 6 Договору передбачено зобов'язання орендаря перерахувати орендну плату не пізніше 15 числа поточного місяця.
Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди комунального майна, а тому до спірних відносин сторін застосовуються вимоги Закону України «Про оренду державного та комунального майна», далі Закон та іншими нормативно-правовими актами.
Так, ст. 10 Закону чітко регламентує істотні умови договору оренди, яких сторони досягли при укладенні спірного Договору. Таким чином, відповідно до вимог вказаної статті, як спеціальної норми, та ст. ст. 638, 759 ЦК України, ст. ст. 180, 181, 283 ГК України, як норм загальних, він вважається укладеним, згідно частини 8 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.
Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Як свідчать матеріали справи, власником нежитлової будівлі готелю «ІНФОРМАЦІЯ_1», яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, є територіальна громада смт. Чернігівка в особі Чернігівської селищної ради. Вказану будівлю передано в оперативне управляння Комунальному підприємству «Чернігівське виробниче управління житлово-комунального господарства», що кореспондується з п. 3.2. Статуту позивача.
Положеннями п. 3.5. Статуту Комунального підприємства «Чернігівське виробниче управління житлово-комунального господарства» визначено, що вказане підприємство має право продавати, передавати безкоштовно, обмінювати передавати в оренду підприємствам, організаціям, працівникам підприємства, громадянам та працівникам підприємства, громадянам України засоби виробництва, основні фонди, та інше майно.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про оренду державного і комунального майна» оцінка об'єкта оренди передує укладенню договору оренди. У разі якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка об'єкта оренди була зроблена більш як три роки тому, для продовження (поновлення) договору оренди провадиться оцінка об'єкта оренди.
Положеннями п. 2. Методики оцінки об'єктів оренди, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 року № 629 встановлено, що оцінка об'єктів оренди проводиться з метою визначення вартості таких об'єктів згідно з положеннями (національними стандартами) оцінки майна та цією Методикою з урахуванням положень (стандартів) бухгалтерського обліку для відображення її в договорі оренди та використання під час розрахунку орендної плати. Оцінка обов'язково проводиться перед укладенням договору оренди та перед продовженням (поновленням) договору оренди у разі, коли на момент продовження дії такого договору остання оцінка об'єкта оренди була проведена більш як три роки тому.
Частина 2 статті 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачає, що замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить на законних підставах або у яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб.
Докази по справі свідчать, що майно знаходиться в оперативному управлінні у відповідача, а тому відповідачі не можуть бути замовниками оцінки нерухомого майна, в розумінні ст. 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до Цивільного кодексу України підставою для визнання правочину недійсним є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України ( ч. 1 статті 215 ЦК України), зокрема:
- відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст угоди не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним принципам суспільства;
- зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, окрім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих згідно з Конституцією України (статті 1, 8 Конституції України);
- згідно з ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності угоди є недотримання в момент здійснення угоди стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України;
- якщо недійсність угоди прямо не встановлена законом, проте одна зі сторін або інша заінтересована особа оспорює її дійсність за підставами, встановленими законом, така угода може бути визнана судом недійсною, що встановлено ч. 3 ст.215 ЦК України.
Згідно постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Отже, розглядаючи питання про визнання угод недійсними, необхідно насамперед встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Вказані обставини належить з'ясувати на момент укладення угоди.
Законодавець визначає, що при розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.
Наявні в матеріалах справи докази, свідчать про проведення відповідачами оцінки орендованого майна. Так, відповідно до Звіту «Про незалежну експертну оцінку нерухомого майна - нежитлових чотирьох приміщень, що входять до складу майна комунальної власності», станом на 31.07.2013 року, вартість приміщення, яке орендується першим відповідачем становить 6866, 00 грн. без урахування ПДВ, а вартість приміщення, яке орендується другим відповідачем становить 5407, 00 грн.
Відповідно до рішення Чернігівської селищної ради № 2 від 23.12.2011 року встановлено ставки орендної плати за орендоване майно, яке знаходиться у спільній власності територіальних громад Чернігівського району. Відповідно до п. 21 додатку до вказаного рішення річна орендна ставка за використання нерухомого майна спільної власності територіальних громад селищ, сіл Чернігівського району для розміщення суб'єктів господарювання, що здійснюють побутове обслуговування населення встановлена у розмірі 5 % від вартості орендованого майна, що відповідає п. 21 додатку № 2 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995р.
Виходячи з природи орендних правовідносин, орендодавець розраховує на отримання орендної плати за використання орендарем переданого йому майна за вказаним в договорі цільовим призначенням, а орендар -на можливість використання орендованого майна протягом обумовленого сторонами в договорі строку оренди та за обумовленою орендною ставкою.
Відтак, враховуючи визначену вартість майна та ставки річної орендної плати, річна орендна плата за нерухоме майно, яке є предметом Договору № 1 від 01.02.2007 року, становить 613, 65 грн. без ПДВ (12273*5%=613, 65). Таким чином, орендна плата яка надходить на виконання спірного договору вище, ніж плата, розрахована на підставі оцінки нерухомого майна. Тобто права позивача не порушені.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази оскарження проведеної оцінки, в т. ч. в судовому порядку.
Прокурором не доведено суду порушення економічних інтересів держави, в т. ч. щодо наповнення дохідної частини бюджету. Прокурором не доведено суду обставини, з якими закон пов'язує визнання договорів недійсними, в т. ч. що спірний договір суперечить діючому законодавству, настання відповідних наслідків, та не зазначено, в чому конкретно полягає неправомірність дій відповідачів.
Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи викладене, у задоволенні позову прокурора Чернігівського району в інтересах держави в особі Комунального підприємства «Чернігівське виробниче управління житлово-комунального господарства» до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про визнання недійсним Договору оренди приміщень готелю «ІНФОРМАЦІЯ_1» № 1 від 01.02.2007р. загальною площею 12 кв. м. та 18 кв. м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1, кімната № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, слід відмовити.
Оскілки не встановлено підстав для визнання Договору оренди приміщень готелю «ІНФОРМАЦІЯ_1» № 1 від 01.02.2007р. недійсним, тому підстави для зобов'язання Фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повернути Комунальному підприємству «Чернігівське виробниче управління житлово-комунального господарства» приміщення площею 12 кв. м. та 18 кв. м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1, кімната № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 - відсутні.
З урахуванням викладеного, судовий збір, від сплати якого прокурор у встановленому порядку звільнений, за подання позовної заяви стягується з позивача в дохід державного бюджету, згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.
У судовому засіданні, яке відбулося 04.10.2013 року згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10. НОМЕР_1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. НОМЕР_1 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», ст. ст. 203, 204, 215, 658, 759 ЦК України, ст. ст. 180, 181 283 ГК України, ст. ст. 33, 43, 44, 49, 69, 81-1, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд -
1. В задоволенні позову прокурора Чернігівського району в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах: Комунального підприємства «Чернігівське виробниче управління житлово-комунального господарства» до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про визнання договору оренди приміщень площею 12 кв. м. та 18 кв. м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 недійсним - відмовити.
2. В задоволенні позову прокурора Чернігівського району в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах: Комунального підприємства «Чернігівське виробниче управління житлово-комунального господарства» до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про зобов'язання Фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повернути Комунальному підприємству «Чернігівське виробниче управління житлово-комунального господарства» приміщення площею 12 кв. м. та 18 кв. м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1, кімната № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 - відмовити.
3. Стягнути з Комунального підприємства «Чернігівське виробниче управління житлово-комунального господарства», 71202, смт. Чернігівка, вул. Набережна, буд. 16, код ЄДРПОУ 03345320, на користь:
- державного бюджету судовий збір в сумі 2867, 50 грн., видавши наказ та надіславши його на виконання до Чернігівського відділення Токмацької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Запорізькій області.
Повне рішення складено - 09.10.2013 року
Суддя О.Г. Смірнов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.