14.10.2013Справа № 901/2838/13
За позовом Спільного українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «КЕРШЕР»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримторгсервис»
про заборону незаконного використання знаку для товарів та послуг
Суддя С.А. Чумаченко
Представники сторін:
від позивача - Омельченко О.О., довіреність № 5 від 10.01.2013, представник;
від відповідача - Дягтярьова С.А., довіреність № 112 від 03.10.2013, представник.
СУТЬ СПОРУ: Спільне українсько-німецьке товариство з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «Кершер» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримторгсервис» з вимогами про заборону незаконного використання знаку для товарів та послуг «ТНК» шляхом демонтажу вивісок, логотипів та обладнання з позначенням знаку для товарів та послуг «ТНК» на автозаправній станції за адресою: Автономна Республіка Крим, с. Совхозне, вул. Совхозна,1А.
Позовні вимоги мотивовані тим, позивач відповідно до ліцензійного договору № ТВН-1157/06 від 18.11.2006 має право використовувати знак для товарів та послуг «ТНК» на території України з правом надання подальших субліцензій. Представником позивача було виявлено факт неправомірного використання знаку для товарів та послуг «ТНК» - товариством з обмеженою відповідальністю «Кримторгсервис». Так, автозаправна станція, що належить відповідачу, оформлена з використанням позначення «ТКС», яке візуально схоже із знаком для товарів та послуг «ТНК», що їх можна переплутати. Відповідач не отримував від позивача дозвіл на використання знаку для товарів та послуг «ТНК» та не укладав із позивачем жодних сублецензіонних договорів. Таким чином. використання позначення «ТКС» на АЗС відповідача є незаконним.
Присутній у судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, про що також свідчать письмові пояснення, надані позивачем та долучені судом до матеріалів справи.
Крім того, представник позивача заявив клопотання про призначення у даній справі судової експертизи з питань інтелектуальної власності на предмет тотожності/схожості до ступеня змішування знаків для товарів та послуг «ТНК» та «ТКС», проведення якої доручити Науково-дослідному інституту інтелектуальної власності при Академії правових наук України (03680, м. Київ, вул. Боженка, 11, корп. 4).
Позивачем запропоновано поставити на вирішення експерта наступні питання:
- чи є позначення «ТНК» та «ТКС», що використані Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримторгсервис» при зовнішньому обладнанні АЗС, розташованої за адресою: Автономна Республіка Крим, с. Совхозне, вул. Совхозна, 1А, схожими із знаком для товарів і послуг «ТНК», що охороняється свідоцтвом № 19697 від 15.05.2001 до ступеня змішування?
- чи можна сплутати позначення «ТНК» та «ТКС», що використані Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримторгсервис» при зовнішньому обладнанні АЗС, розташованої за адресою: Автономна Республіка Крим, с. Совхозне, вул. Совхозна, 1А, схожими із знаком для товарів і послуг «ТНК», що охороняється свідоцтвом № 19697 від 15.05.2001?
Представник відповідача у судовому засіданні усно заперечував проти призначення у даній справі судової експертизи з питань інтелектуальної власності на предмет тотожності/схожості до ступеня змішування знаків для товарів та послуг «ТНК» та «ТКС».
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, враховуючи те, що для правильності вирішення даного спору необхідно визначити, чи є знак, який використовується відповідачем для оформлення АЗС за адресою: Автономна Республіка Крим, с. Совхозне, вул. Совхозна, 1А, схожим до ступеню змішування зі знаком для товарів і послуг «ТНК» захищеним свідоцтвом № 19697 від 15.05.2001, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання позивача з огляду на наступне.
Згідно з частиною 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Згідно з частинами 1-2 пункту 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», відповідно до статті 1 Закону «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас і згідно з частиною першою статті 41 ГПК експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Частиною 3 статті 41 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу». Особа, яка проводить судову експертизу (судовий експерт) користується правами та несе обов'язки, встановлені статтею 31 ГПК України.
Таким чином, суд вважає можливим доручити проведення судової експертизи з питань інтелектуальної власності Науково-дослідному інституту інтелектуальної власності при Академії правових наук України (03680, м. Київ, вул. Боженка, 11, корп. 4).
Слід також зазначити, що витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Після закінчення розгляду справи витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу господарським судом на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України (пункт 23 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи»).
Отже, витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи у даній справі, суд покладає на позивача як на заінтересовану сторону.
Керуючись статтями 41, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Клопотання Спільного українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «КЕРШЕР» про призначення судової експертизи з питань інтелектуальної власності задовольнити.
2. Призначити у справі № 901/2838/13 судову експертизу з питань інтелектуальної власності на предмет тотожності/схожості до ступеня змішування знаків для товарів та послуг, проведення якої доручити Науково-дослідному інституту інтелектуальної власності при Академії правових наук України (03680, м. Київ, вул. Боженка, 11, корп. 4).
3. На вирішення експертизи поставити наступні питання:
- чи є позначення «ТНК» та «ТКС», що використані Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримторгсервис» при зовнішньому обладнанні АЗС, розташованої за адресою: Автономна Республіка Крим, с. Совхозне, вул. Совхозна, 1А, схожими із знаком для товарів і послуг «ТНК», що охороняється свідоцтвом № 19697 від 15.05.2001 до ступеня змішування?
- чи можна сплутати позначення «ТНК» та «ТКС», що використані Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримторгсервис» при зовнішньому обладнанні АЗС, розташованої за адресою: Автономна Республіка Крим, с. Совхозне, вул. Совхозна, 1А, схожими із знаком для товарів і послуг «ТНК», що охороняється свідоцтвом № 19697 від 15.05.2001?
4. Матеріали справи № 901/2838/13 направити до Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності при Академії правових наук України (03680, м. Київ, вул. Боженка, 11, корп. 4).
5. Витрати, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, покласти на Спільне українсько-німецьке товариство з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «КЕРШЕР».
6. Попередити експертів про кримінальну відповідальність за відмову від дачі висновку та за дачу за відомо неправдивого висновку згідно статтям 384, 385 Кримінального кодексу України.
7. Покласти на експертну організацію - Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності при Академії правових наук України обов'язок надіслати копії експертного висновку сторонам після проведення експертизи, відповідно до частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України.
8. Після закінчення експертизи висновок експерта та матеріали справи № 901/2838/13 повернути до Господарського суду Автономної Республіки Крим, представити рахунок з оплати експертизи.
9. Після вирішення справи № 901/2838/13 по суті, витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, будуть розподілені відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.А. Чумаченко