09 липня 2013 р.Справа № 816/55/13-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Курило Л.В.
Суддів: Русанової В.Б. , Жигилія С.П.
за участю секретаря судового засідання - Мурга С.С.,
представників сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2013р. по справі № 816/55/13-а
за поданням Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремінь Нафта"
про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,
В січні 2013 року Кременчуцька об'єднана податкова інспекція у Полтавській області Державної податкової служби звернулась до суду з поданням, в якому просила підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту, застосованого рішенням Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби №2 від 02.01.2013 року.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2013 року у задоволенні подання Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Кременчуцька об'єднана податкова інспекція у Полтавській області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов в повному обсязі.
В письмових запереченнях на апеляційну скаргу податкового органу ТОВ "Кремінь Нафта", посилаючись на законність та обгрунтованість постанови суду першої інстанції, просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - залишити без змін.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду допущено заміну Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби на її правонаступника - Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Полтавській області.
Представники Кременчуцької об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримали в повному обсязі, просили постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити подання.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник ТОВ "Кремінь Нафта" заперечував проти подання податкового органу, посилаючись на те, що ТОВ "Кремінь Нафта" є власником паливо - мастильних матеріалів, на які накладено адміністративний арешт. ТОВ "Кремінь Нафта", не погодившись з рішенням Кременчуцької ОДПІ №2 про накладення адміністративного арешту майна від 02.01.2013 року, оскаржило його до суду. У зв'язку з тим, що у відносинах ТОВ "Кремінь Нафта" з Кременчуцькою ОДПІ є спір про право, на думку представника ТОВ "Кремінь Нафта", наявні підстави для закриття провадження у справі.
Представник Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області заперечувала проти заявленого клопотання про закриття провадження у справі.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши сторони, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, дійшла наступного висновку.
Судом встановлено, що 29 грудня 2012 року фахівцями Кременчуцької ОДПІ проведено фактичну перевірку господарського об'єкту ТОВ "Кремінь Нафта" - АЗС №2, що розташована за адресою: м.Кременчук, вул. Київська 62, за результатами якої складено акт № 0088/16/03/22/37667061 від 29 грудня 2012 року. ( т.1 а.с.13- 15).
Перевіркою встановлено порушення п.12 ст.3, ст. 18 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій".
Як зазначив представник заявника, в ході проведення зазначеної перевірки виявлено майно, а саме - паливно-мастильні матеріали, власник яких, на думку органу державної податкової служби, не встановлений.
Вказаний висновок податкового органу ґрунтується на тому, що згідно з протоколом дослідження Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи Державної митної служби України від 28.12.2012 №19/2-123/10068 надані на дослідження проби паливно-мастильних матеріалів не відповідають ДСТУ.
29.12.2012 р. посадовими особами Кременчуцької ОДПІ складено протокол №2 про тимчасове затримання вказаного майна на суму 59488,68 грн.
На підставі зазначеного протоколу №2 від 29.12.2012 р. заступником начальника Кременчуцької ОДПІ Полтавської області ДПС згідно з п.94.7 ст.94 Податкового кодексу України прийнято рішення №2 від 02.01.2013 р. про накладення адміністративного арешту на майно на загальну суму 59488,68 грн., що знаходиться за адресою: Полтавська область, м.Кременчук, вул.Київська,62, власник якого не встановлений. (а.с. 12).
Звертаючись до суду з поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, Кременчуцька ОДПІ у Полтавській області ДПС посилається на безхазяйність спірного майна і вважає, що ТОВ " Кремінь Нафта" не є власником цього майна. На підставі зазначеного Кременчуцька ОДПІ у Полтавській області ДПС вважає, що адміністративний арешт майна накладено з дотриманням п.94.7 ст.94 Податкового кодексу України.
Особливості провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень на підставі подання таких органів регулюються статтею 183-3 КАС України, аналіз якої вказує на те, що провадження у справах цієї категорії є окремим видом судового провадження, відмінним від загального (позовного).
Відповідно до п.2 ч.1 ст.183-3 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Згідно з п.94.7 ст.94 Податкового кодексу України арешт майна може бути також застосований до товарів, які виготовляються, зберігаються, переміщуються або реалізуються з порушенням правил, визначених митним законодавством України чи законодавством з питань оподаткування акцизним податком, та товарів, у тому числі валютних цінностей, які продаються з порушенням порядку, визначеного законодавством, якщо їх власника не встановлено.
У цьому випадку службові (посадові) особи контролюючих органів або інших правоохоронних органів відповідно до їх повноважень тимчасово затримують таке майно із складенням протоколу.
На підставі відомостей, зазначених у протоколі, керівник органу державної податкової служби (його заступник) приймає рішення про накладення арешту на таке майно або відмову в ньому шляхом неприйняття такого рішення.
Відповідно до п. 94.10 ст. 94 ПК України обґрунтованість рішення керівника органу державної податкової служби про накладення адміністративного арешту протягом 96 годин має бути перевірено судом. Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено).
Як убачається із матеріалів справи, ТОВ "Кремінь Нафта" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Кременчуцької ОДПІ про скасування рішення №2 від 02.01.2013 року про тимчасовий адміністративний арешт нафтопродуктів, що містяться на АЗС №2.
Таким чином, під час розгляду подання судом встановлено існування спору про право.
Пунктом 2 частини 4 статті 183-3 КАС України передбачено, що суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.
Спір про право в контексті зазначеної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 183-3 КАС України.
Як роз'яснив Вищий адміністративний суд України у своєму інформаційному листі від 02.02.2011 року за №149/11/13-11, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання. При цьому така незгода платника податків із рішеннями податкових органів щодо застосування спеціальних заходів, згаданих у статті 183-3 КАС України, може підтверджуватися не лише зверненням із відповідним адміністративним позовом. Суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.183-3 КАС України суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.
Існування спору про право встановлено судом після відкриття провадження у справі, однак дії суду в цьому випадку не визначено приписами статті 183-3 КАС України.
Колегія суддів зазначає, що загальні норми Кодексу адміністративного судочинства України, які регулюють процедуру позовного провадження, до провадження на підставі подання податкового органу можуть застосовуватися в частині, що не суперечить спеціальним нормам статті 183-3 цього Кодексу.
Оскільки статтею 183-3 КАС України не визначені дії суду в разі, якщо під час судового розгляду справи із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право, суд вважає можливим у даному випадку застосувати загальні норми КАС України.
Зазначене узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в інформаційному листі від 22.04.2011 №571/11/13-11, у п.5 якого вказано, що наявність спору про право в окремих випадках може бути виявлена також і після відкриття провадження у справі за відповідним поданням. У такому разі судам необхідно закривати провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу. При цьому закриття провадження у справі за поданням податкового органу не позбавляє заявника права звернутися до суду з відповідною вимогою у загальному порядку позовного провадження.
За правилами ч.1 ст.203 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції закриває провадження у справі з підстав, встановлених ст. 157 цього Кодексу.
З урахуванням вищевикладеного, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 157, 160, 167, 195, 196, 198, 203, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.
Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремінь Нафта" задовольнити.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2013 р. по справі № 816/55/13-а скасувати.
Провадження по справі за поданням Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремінь Нафта" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків - закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Курило Л.В.
Судді(підпис) (підпис) Русанова В.Б. Жигилій С.П.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Курило Л.В.
Повний текст ухвали виготовлений 12.07.2013 р.