02 жовтня 2013 р. Справа № 876/11229/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Костіва М.В.,
суддів Затолочного В.С., Савицької Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради на постанову Франківського районного суду м. Львова від 12.08.2013 року у справі №2а/465/342/13 за позовом ОСОБА_1 до Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання дій неправомірними, зобов'язання провести донарахування невиплаченої щорічної допомоги на оздоровлення та стягнення коштів,
встановив:
В листопаді 2012 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо недонарахування та недоплати щорічної допомоги на оздоровлення за 2012 рік згідно зі ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язати відповідача провести донарахування та виплату недоплаченої суми щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення за 2012 рік відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; стягнути з відповідача на користь позивача кошти в сумі 5 350 грн.
Постановою Франківського районного суду м. Львова від 12.08.2013 року позов задоволено частково: визнано дії Франківського відділу соціального захисту населення управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради щодо не донарахування та невиплати щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 за 2012 рік - протиправними; зобов'язано Франківський відділ соціального захисту населення управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 разову щорічну допомогу на оздоровлення за 2012 рік відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з врахуванням виплачених сум.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог адміністративного позову в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Вказує на те, що відповідно до п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» у 2012 році норми і положення ст. ст. 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік. Згідно з п.1 постанови Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 12.07.2005 року №562, встановлено громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, такий розмір щорічної допомоги на оздоровлення: інвалідам І та ІІ групи - 120 грн. Позивачу, як інваліду ІІ групи, інвалідність якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, допомога на оздоровлення за 2012 рік призначена та виплачена в сумі 120 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та йому встановлена друга група інвалідності, що підтверджується копією довідки МСЕК.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 48 Закону №796 учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС мають право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення, яка виплачується в таких розмірах: інвалідам I і II групи - п'ять мінімальних заробітних плат; інвалідам III групи, дітям-інвалідам - чотири мінімальні заробітні плати; учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; 2 категорії - п'ять мінімальних заробітних плат; учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; 3 категорії - три мінімальні заробітні плати. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Відповідно до листа відповідача від 24.10.2012 року № 2605/11-5020, який міститься в матеріалах справи, відповідачем щорічна допомога на оздоровлення за 2012 рік була нарахована та виплачена позивачу в розмірі 120, 00 грн. у травні 2012 року. При виплаті щорічної допомоги на оздоровлення відповідач керувався постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Положенням Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» встановлено, що у 2012 році норми і положення ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.
Проте, в 2012 році нормативні акти Кабінету Міністрів України з приводу встановлення розмірів виплат одноразової допомоги на оздоровлення особам, визначеним ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не приймалися.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у 2012 році нарахування одноразової допомоги на оздоровлення повинно здійснюватися відповідно до ст. 48 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Застосування відповідачем положень постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 при нарахуванні одноразової допомоги на оздоровлення суперечить положенням Закону № 796 та не може бути віднесено до реалізації права, визначеного Законом України «Про Державний бюджет України на 2012 рік».
Вказане не суперечить і висновкам рішення Конституційного суду України від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011, оскільки Кабінет Міністрів України своїм правом на визначення розмірів одноразової допомоги на оздоровлення у 2012 році не скористався.
Враховуючи вищевикладене, та з огляду на пріоритетність Законів над підзаконними актами, відповідач повинен був нарахувати та виплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення у 2012 році в розмірі, встановленому ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Таким чином, висновки суду першої інстанції щодо виплати відповідачем щорічної одноразової допомоги на оздоровлення позивачу у розмірі, передбаченому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», є вірним та відповідає нормам матеріального права.
Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не беруться та спростовуються вищевикладеним.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального права.
В зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради - залишити без задоволення, а постанову Франківського районного суду м. Львова від 12.08.2013 року у справі №2а/465/342/13 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя : Костів М.В.
Судді: Затолочний В.С.
Савицька Н.В.