27 вересня 2013 року Справа № 9104/49141/11
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Большакової О.О., Святецького В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції на постанову Франківського районного суду м. Львова від 18 березня 2010 року у справі за позовом Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради до Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про визнання протиправними дій та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,-
Франківський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради звернувся до суду із позовом, у якому просить визнати протиправними дії Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції щодо відкриття виконавчого провадження ВП № 22763680; скасувати постанову Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції від 21.10.2010 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 22763680;
Свої вимоги мотивує тим, що боржник - Франківський відділ соціального захисту відповідно до п.п. 1.1 «Положення про управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради та його структури» із змінами та доповненнями є структурним підрозділом Львівської міської ради, а згідно п. 10 ч. 1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби є підставою для закінчення виконавчого провадження.
Постановою Франківського районного суду м. Львова від 18 березня 2010 року позов задоволено повністю. Скасовано постанову державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції від 23.11.2010 року про відкриття виконавчого провадження ВП №22763680.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач по справі Франківський відділ Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції подав апеляційну скаргу на неї, в якій просив її скасувати.
Свої апеляційні вимоги відповідач по справі мотивував тим, що суд першої інстанції прийняв оскаржувану постанову з порушенням норм матеріального і процесуального права. Також апелянт по справі зазначав, що відповідно до виконавчого листа 2а-190/10 виданого 31.05.2010 року Франківським районним судом міста Львова боржником по вказаному виконавчому документі було визначено не Львівську міську раду, а Франківський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради і якщо боржник не виконує без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, державний виконавець має право винести постанову про накладення штрафу на боржника.
Відповідно до ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що 31.05.2010 року Франківським районним судом м. Львова було видано виконавчий лист № 2а-190/10 про зобов'язання Франківського відділу соціального захисту Управління Соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 суму щомісячної грошової допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку у відповідності до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
23.11.2010 року постановою Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ВП № 22763680 було відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа № 2а-190/10 від 31.05.2010 року.
Разом з тим, наведений спір розглянутий та вирішений неповноважним судом, що стверджується наступним.
Відповідно до ч.2 ст.18 КАС України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Як слідує з роз'яснень, які містяться в п.9 постанови Пленуму ВАС України № 3 від 13.12.2010р. «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби», із ч.2 ст.18 КАС України випливає, що справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, їх посадова чи службова особа, підсудні окружним адміністративним судам.
Тому судам слід ураховувати, що позовні заяви стосовно рішень, дій або бездіяльності державних виконавців та посадових осіб Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції підсудні окружним адміністративним судам, оскільки відповідачем у таких справах є відповідний орган державної виконавчої служби, незалежно від того, чи оскаржуються рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби. У зв'язку з цим правила ч.3 ст.18 КАС України для визначення предметної підсудності зазначеної категорії справ не підлягають застосуванню.
Відповідно до ч.2 ст.19 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи - позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача.
Зазначена норма підлягає застосуванню при визначенні підсудності справ з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби незалежно від статусу позивача - фізичної чи юридичної особи та виконавчого документа, в тому числі незалежно від адміністративного суду, рішення якого примусово виконується, і основним у цьому є те, щоб оскаржуване рішення, дія чи бездіяльність були прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань). Водночас судам потрібно брати до уваги, що позивач може вибрати за вказаних умов лише окружний адміністративний суд, оскільки такі справи предметно підсудні тільки цим місцевим судам.
Таким чином, наведений спір відповідно до процесуального закону, чинного на момент розгляду справи в суді першої інстанції, був підсудний окружному адміністративному суду.
Оскільки справа розглянута неповноважним судом (тобто, із порушенням правил предметної підсудності), тому оскаржуване рішення місцевого загального суду як адміністративного суду підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення по суті заявлених позовних вимог.
При цьому суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції при вирішенні справи по суті заявлених позовних вимог допустив неправильне застосування норм матеріального права.
Так, відповідно до ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.
Відповідно до ч.2 ст.20-1 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на підрозділ примусового виконання рішень відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції покладається виконання рішень, за якими боржниками є територіальні підрозділи центральних органів державної влади, місцеві суди, міські або районні ради чи районні державні адміністрації, міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, військові прокуратури гарнізонів, а також інші територіальні підрозділи органів державної влади. Тобто, вказаною нормою передбачено, що на підрозділ примусового виконання рішень відділів державної виконавчої служби обласних управлінь юстиції покладається виконання рішень, за якими боржником є серед іншого лише міські ради, а не їх структурні підрозділи, які є окремим юридичними особами.
Згідно виконавчого листа № 2а-190/10 виданого 31.05.2010 року Франківським районним судом міста Львова, боржником визначено Франківський відділ соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, а не Львівську міську раду.
Як слідує з Положення про управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради та його структури, затв. рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради № 1219 від 26.10.2009р., позивач є структурним підрозділом Львівської міської ради, а також являється юридичною особою.
Оцінюючи в сукупності викладене, колегія суддів вважає, що відповідачем відкрито виконавче провадження по виконавчому листу № 2а-190/10 від 31.05.2010 року з дотриманням вимог закону, через що підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження чи направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби є відсутніми.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідачем у відповідності до вимог чинного законодавства вчинені дії, спрямовані на виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Із урахуванням наведеного, приймаючи до уваги підставність прийнятих рішень про відкриття виконавчого провадження, колегія суддів вважає, що заявлений позов є безпідставним і необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає, з вищевикладених мотивів.
Керуючись статтями 167, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції задовольнити.
Постанову Франківського районного суду м. Львова від 18 березня 2010 року в справі №2а-356/11 скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради до Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про визнання дій протиправними та скасування постанов державного виконавця, - відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя : Гудим Л.Я.
Судді: Большакова О.О.
Святецький В.В.