27 вересня 2013 року Справа № 9104/106428/11
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Большакової О.О., Святецького В.В.,
при секретарі Омеляновській Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ужгороді на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 25.08.2011 року у справі за позовом Дочірного підприємства «Сі Пі Ем Білдінг Юкрейн» до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 15.06.2011 року №0002651540,-
У червні 2011 року позивач звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді з вимогами визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 15.06.2011 року №0002651540 про зобов»язання сплатити штраф в розмірі 78013, 40 грн.
Позивач мотивував позовні вимоги ти, що відповідач неправомірно застосував штрафні санкції в розмірі 20% від суми податкового зобов»язання за порушення термінів сплати узгодженого податкового зобов»язання терміном на 62 дні. Вважає, що чинним законодавством, а саме пунктом 7 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, визначені інші розміри штрафних санкцій не більше 1 грн. за кожне порушення. Позивач просив позов задоволити.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25.08.2011 року позов задоволено повністю. Вийшовши за межі позовних вимог відповідно до п. 2 ст. 11 КАС України, визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Ужгороді від 15.06.2011 року №0002651540 про зобов»язання сплатити штраф в розмірі 78013, 40 грн.
Постанову суду першої інстанції оскаржила ДПІ у м. Ужгороді. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову постанову, якою в позові відмовити повністю.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб»єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб»єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з»ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що ДПІ у м. Ужгороді 01.06.2011 року проводилась камеральна перевірка Дочірного підприємства «Сі Пі Ем Білдінг Юкрейн» з питань податкової звітності з податку на прибуток підприємства за звітний податковий період 2010 рік. Проведеною перевіркою встановлено несвоєчасну сплату самостійно визначеного грошового зобов»язання з податку на прибуток підприємств, а саме суму податкового боргу 390072 грн., граничний термін сплати якої настав 19.02.2011 року, фактично сплачено 200000 грн. 21.04.2011 року та 190067 грн. 22.04.2011 року, тобто із простроченням на 61 та 62 дні відповідно.
За наслідками перевірки складено акт від 01.06.2011 року №1301/15-1. На підставі акта, ДПІ у м. Ужгороді 15.06.2011 року було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від №0002651540 про застосування до позивача у зв»язку з порушенням п. 57.1 ст. 57 та на підставі ст. 126 ПК України штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 20% від суми податкового боргу, що склали 78013,40 грн.
Не погоджуючись із визначенням йому зазначених сум податкових зобов»язань, позивач оспорив їх в судовому порядку, в адміністративному порядку не оскаржував.
Відповідно з п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 грн. за кожне порушення.
Згідно з п. 109.1 ст. 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Несвоєчасно сплативши податкове зобов»язання, платник податків порушив податкове законодавство, тому відповідно до гл. 11 розділу ІІ ПК України до нього повинні бути застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи).
У відповідності з п. 113.3 ст. 113 ПК України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Приписи ПК не роблять винятків щодо кола порушень податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року, для яких застосовується штраф в розмірі 1 грн.
Колегія суддів звертає увагу на те, що порушення податкового законодавства (в частині несвоєчасна сплата податкового зобов»язання), допущене Дочірним підприємством «Сі Пі Ем Білдінг Юкрейн», мало місце в період з 1 січня по 30 червня 2011 року, тобто в лютому 2011 року, то й штрафні санкції повинні нараховуватися з урахуванням п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК.
За таких підстав постанова суду першої інстанції відповідає зібраним доказам та вимогам Податкового кодексу України.
В зв»язку з цим, судова колегія не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 25.08.2011 року у справі №2а-0770/2125/11 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст ухвали складено 30.09.2013 року.
Головуючий суддя : Гудим Л.Я.
Судді: Большакова О.О.
Святецький В.В.